Історія

Історія

Археологія Галичини

Типи археологічних пам’яток ГаличиниАрхеологія та стародавня історія Західної України

Археологія Івано-Франківської області

Богородчанський район – Галицький район – Городенківський район – Долинський район – Калуський район – Коломийський район – Косівський район – Надвірнянський район – Івано-Франківськ та Тисменицький район – Рогатинський район – Рожнятівський район – Снятинський район – Тлумацький район

Археологія та стародавня історія Львівської області

Бродівський район – Буський районГородоцький районДрогобицький район – Жидачівський районЖовківський район – Золочівський районКам’янка-Бузький район – Львів – Миколаївський районМостиський районСколівський район – Сокальський районСтаросамбірський районСтрийський район – Перемишлянський районПустомитівський район – Радехівський районСамбірський район – Турківський район – Місто ЧервоноградЯворівський район

Археологія та стародавня історія Львівської області

Археологія Тернопільської області

Вали Окопів

Вали Окопів

Бережанський район – Борщівський районБучацький район – Гусятинський район – Заліщицький район – Збаразький район – Зборівський район – Козівський район – Кременецький район – Лановецький район – Монастириський районПідволочиський районПідгаєцький районТеребовлянський районТернопільський район – Чортківський районШумський район

Археологія Чернівецької області

Місто Чернівці – Вижницький район – Глибоцький і Герцаївський райони – Заставнівський район – Кельменецький район – Кіцманський район – Новоселицький район – Сокирянський район – Сторожинецький район – Хотинський район

Археологія Хмельницької області

Білогірський район – Віньковецький район – Волочиський район – Городоцький район – Деражнянський район – Дунаєвецький район – Ізяславський район – Кам’янець-Подільський район – Красилівський район – Летичівський район – Новоушицький район – Полонський район – Славутський район – Старосинявський район – Старокостянтинівський районТеофіпольський район – Хмельницький район – Чемеровецький район – Шепетівський район – Ярмолинецький район

Археологія Закарпаття

Місто Ужгород – Берегівський район – Великоберезнянський район – Виноградівський район – Воловецький район – Іршавський район – Мукачівський районПеречинський район – Рахівський район – Свалявський район – Тячівський районУжгородський район – Хустський район

Археологія Рівненської області

Місто Рівне – Березнівський районВолодимирецький район – Гощанський район – Дубенський район – Дубровицький район – Зарічненський район – Здолбунівський район – Корецький район – Костопільський район – Млинівський районОстрозький район – Радивилівський район – Рівненський район – Рокитнівський район – Сарненський район

Археологія Волинської області

Володимир-Волинський районГорохівський районІваничівський районКамінь-Каширський район – Ківерцівський районКовельський районЛокачинський район – Луцький район – Любешівський район – Любомльський район – Маневицький район – Ратнівський районРожищенський район – Старовижівський район – Турійський район

Археологія Вінницької області

БарськийБершадськийВінницькийГайсинськийЖмеринськийІллінецькийКалинівськийКозятинськийКрижопільськийЛиповецькийЛітинськийМогилів-ПодільськийМурованокуриловецькийНемирівськийОратівськийПіщанськийПогребищенськийТеплицькийТиврівськийТомашпільськийТростянецькийТульчинськийХмільницькийЧернівецькийЧечельницькийШаргородськийЯмпільський

Археологія Житомирської області

Андрушівський · Баранівський · Бердичівський · Брусилівський · Ємільчинський · Житомирський · Коростенський · Коростишівський · Лугинський · Любарський · Малинський · Народицький · Новоград-Волинський · Овруцький · Олевський · Попільнянський · Пулинський · Радомишльський · Романівський · Ружинський · Хорошівський (Володарсько-Волинський) · Черняхівський · Чуднівський

Археологія Київської області

Археологія та стародавня історія Київської області

БаришівськийБілоцерківськийБогуславськийБориспільськийБородянськийБроварськийВасильківськийВишгородськийВолодарськийЗгурівськийІванківськийКагарлицькийКиєво-СвятошинськийМакарівськийМиронівський ОбухівськийПереяслав-ХмельницькийПоліськийРокитнянськийСквирськийСтавищенськийТаращанськийТетіївськийІрпінь

Археологія Одеської області

Кам’яний вік в Одеській області – Енеоліт в Одеській областіБронзовий вік в Одеській області – Залізний вік в Одеській області

ОдесаАнаньевский район – Арцизький район – Балтський район – Білгород-Дністровський район – Біляєвський район – Березівський район – Болградський район – Великомихайлівський район – Іванівський район – Ізмаїльський район – Килійський район – Кодимський район – Коминтерновський район – Котовський район – Красноокнянський район – Любашевський район – Николаевский район – Овидиопольский район – Разделянский район – Ренийский район – Савранский район – Саратский районТарутинский район – Татарбунарский район – Фрунзовский район – Ширяевский район

Археологія Полтавської області

Археологія та стародавня історія Полтавської області

Великобагачинський районГадяцький районГлобинський район – Гребінківський районДиканський район – Зінківський район – Карлівський районКобеляцький район – Козельщинський районКотелевський районКременчуцький районЛубенський районМашівський районМиргородський район – Лохвицький район – Новосанжарський районОржицький районПирятинський районПолтавський районРешетилівський районСеменівський районХорольський район – Чорнухинський районЧутівський район – Шишацький район

Археологія Харківської області

Археологія та стародавня історія Харківської області

Місто Харків · Балаклійський · Барвінківський · Близнюківський · Богодухівський · Борівський · Валківський· Великобурлуцький · Вовчанський · Дворічанський · Дергачівський · Зачепилівський ·Зміївський · Золочівський · Ізюмський · Кегичівський · Коломацький · Красноградський · Краснокутський · Куп’янський · Лозівський · Нововодолазький · Первомайський ·Печенізький · Сахновщинський · Харківський · Чугуївський · Шевченківський

Археологія Сумської області

БілопільськийБуринськийВеликописарівськийГлухівський та ГлухівКонотопськийКраснопільськийКролевецькийЛебединськийЛиповодолинськийНедригайлівськийОхтирськийПутивльськийРоменськийСередино-БудськийСумськийТростянецький • ШосткинськийЯмпільськийСуми

Археологія Херсонської області

Археологія та стародавня історія Херсонської області

Бериславський · Білозерський · Великолепетиський · Великоолександрівський · Верхньорогачицький · Високопільський · Генічеський · Голопристанський · Горностаївський · Іванівський · Каланчацький · Каховський · Нижньосірогозький · Нововоронцовський · Новотроїцький · Олешківський (Цюрупинський) · Скадовський · Чаплинський · Нова Каховка · Херсон

Археологія Черкаської області

ГородищенськийДрабівськийЖашківськийЗвенигородськийЗолотоніськийКам’янськийКанівськийКатеринопільськийКорсунь-ШевченківськийЛисянськийМаньківськийМонастирищенськийСмілянськийТальнівськийУманськийХристинівськийЧеркаськийЧигиринськийЧорнобаївськийШполянський

Археологія Чернігівської області

Бахмацький · Бобровицький · Борзнянський · Варвинський · Городнянський · Ічнянський · Козелецький · Коропський · Корюківський · Куликівський · Менський · Ніжинський · Новгород-Сіверський · Носівський · Прилуцький · Ріпкинський · Семенівський · Сновський · Сосницький · Срібнянський · Талалаївський · Чернігівський

Археологія Миколаївської області

Арбузинський • Баштанський • Березанський • Березнегуватський • Братський • Веселинівський • Вітовський • Вознесенський • Врадіївський • Доманівський • Єланецький • Казанківський • Кривоозерський • Миколаївський • Новобузький • Новоодеський • Очаківський • Первомайський • Снігурівський • Вознесенськ • Миколаїв • Очаків • Первомайськ • Южноукраїнськ

Археологія Криму

АлуштаАрмянскЕвпаторияКерчьСудакФеодосияЯлтаБахчисарайскийБелогорскийДжанкойскийКировскийКрасногвардейскийКрасноперекопскийЛенинскийНижнегорскийПервомайскийРаздольненскийСакскийСимферопольскийСоветскийЧерноморский

Археологічні культури Галичини

Вал і рів біля західної Львівської брами Окопів Святої Трійці

Вал і рів біля західної Львівської брами Окопів Святої Трійці

Культури кам’яного віку – Ашельська, Середній палеоліт (мустьє), Пізній палеоліт, Мезоліт. Неоліт та енеоліт – буго-дністровська культура, культура-лінійно-стрічкової кераміки, трипільська культура, лендельська культура, полгарська культура, баденська культура, культура лійчастого посуду, культура болград-алдень, культура кулястих амфор, підкарпатська культура шнурової кераміки (бойових сокир), городоцько-здовбицька культура шнурової кераміки. Бронзовий вік – культура багатоваликової кераміки, комарівсько-тшинецька культура, культура ноа, лужицька культура. Залізний вік – фракійський гальштат, висоцька культура, західноподільська (волинська) група скіфського часу, черепинсько-лагодівська група скіфського часу), сарматська культура, латенська культура, поєнешти-лукашівська культура. Культури великого переселення народів – пшеворська культура, зарубинецька культура, липицька культура, культура карпатських курганів, черняхівська культура, вельбарська культура, празька культура. Давньоруські культури – пеньківська культура, культура лука-райковецька, давньоруська культура.

Історія та стародавня історія Закарпаття

Як шукати стародавні поселення і городища

Держави на території Галичини

Залишки укріплень фортеці в Окопах

Залишки укріплень фортеці в Окопах

Держави і народи, які мали державні об’єднання на території Карпато-Подільського регіону. Кіммерія, Скіфія, Дакія, Римська імперія, бастарни (певкіни), кельти (галли), маркомани, вандали, свеви, бойї, карпи, готи, авари, Імперія Карла Великого, Болгарія, Угорське королівство, Велика Хорватія, Русь, Галицьке князівство, Галицько-Волинське князівство, Золота Орда, Кримське Ханство, Литва, Польща, Річ Посполита, Молдавське князівство, Валахія, Османська імперія, Австрія, Австро-Угорщина, Російська імперія, Західно-Українська Народна Республіка, Українська Народна Республіка, Галицька Соціалістична Радянська Республіка, Бойківська республіка, Гуцульська республіка, Чехословаччина, Румунія, Карпатська Україна, бандерівська Україна, фашистська Німеччина, Українська Радянська Соціалістична Республіка у складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Незалежна Україна.

Етнографія і фестивалі

Опілля

Опілля. Івано-Франківська область (Галицький район, Івано-Франківськ, Рогатинський район, Тисменицький район), Львівська область (місто Львів, Бродівський район, Буський район, Городоцький район, Жидачівський район і місто Новий Розділ, Жовківський район, Золочівський район, Кам’янка-Бузький район, Миколаївський район, Мостиський район, Перемишлянський район, Пустомитівський район, Яворівський район). Тернопільська область (Бережанський район, Бучацький район, Зборівський район, Козівський район, Монастириський район, Підгаєцький район, Тернопільський район і місто Тернопіль). Опілля (Подільське горбогір’я) — назва західної частини Подільської височини (середня висота 350 м). Назва регіону походить, мабуть від рівнини — «поля», яку заселяють місцеві мешканці поміж пагорбами. Розташована на південний схід від міста Львова, у межах Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей. Розташоване між річками Золотою Липою і Верещицею. На півдні підходить до Дністра, а на півночі – до Гологір. Ділиться на природні райони: Рогатинське Опілля,Придністровське Опілля, Ходорівське Опілля, Львівське Опілля, Бурштинське Опілля і Галицьке Опілля. Основні ріки – ліві притоки Дністра Щирка, Зубра, Давидівка, Бібрка, Свірж, Гнила Липа, Студений Потік, Нараївка. Загалом жителі Опілля за своїм побутом близькі до своїх сусідів — подолян та покутян, різниця помітна в особливостях жіночого одягу — червоні полотняні безрукавки та вишиті рослинним орнаментом спідниці. Галицький район. Фольклорний музейно-туристичний фестиваль “Галицька брама”, відбувся у травні 2013 р. в музеї народної архітектури та побуту в с.Крилос. Урочисто відбуваються річниці міста Галича (перша згадка 898 р.). В 2015 році на замковій горі у Галичі відбувся фестиваль гармат Сальви лицарській звитязіІвано-Франківськ. Фестиваль «Карпатський вернісаж». Цей фестиваль прикладного мистецтва відбувається щороку у середині вересня. У програмі — майстер-класи від народних умільців, виставка робіт, виступи народних колективів. Фестиваль «Галицька старовина». Метою фестивалю є поширення та популяризація українських історичних і мистецьких цінностей, є ярмарка українського етнічного антикваріату. Свято Ковалів. Міжнародне свято, проводиться щороку у травні. Ковальську майстерність демонстрували колись на майдані Шептицького, зараз ковалі працюються у Мистецькому бастіоні, що позаду Катедрального собору. Етнографічний фестиваль “Родослав”. Проводиться зазвичай на майдані Шептицького у травні. Виступи фольклорних колективів поєднується з ярмаркою виробів народного мистецтва та сувенірів. Бережанський районЕтнофестиваль Рурисько. Багато фестивалей проводяться у м.Львів – найголовніші – Різдво у Львові – січень, Свято Пампуха – січень, Свято Шоколаду – лютий, Великдень у Львові – березень-травень, міське гумористичне свято “День Батяра”, травень, фестиваль “Львів- столиця ремесел”, травень, День міста Львова, парад-карнавал, травень, Фестиваль середньовічної культури «Львів стародавній», травень 2011 року, фестиваль мистецтв “Fort.Missiaлипень, проводиться у Львові та с.Поповичі Львівської області, міжнародний фестиваль“Етновир”, серпень, форум видавців, вересень, Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев на вулиці», вересень-жовтень, Всеукраїнський ковальський фестиваль «Залізний лев», жовтень, військово-історичний фестиваль «Легіонер», листопад. В жовтні у Львові відбувається туристичний форум. В Родатичах Городоцького району проводять музичний фестиваль з елементами етно Захід-ФестМонастириський район. Фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини” в урочищі Бичова, Лемківське село біля Монастириськ.

Покуття

Покуття. Івано-Франківська область (Городенківський район, Снятинський район, Тлумацький район). Покуття — регіон Івано-Франківської області між Дністром та Прутом. Назва регіону давня, вперше згадується в листі молдавських бояр до польського короля 1395 року. На карті французького інженера Гійома де Боплана від 1650 року ця земля вказана як «частина України, яку народ називає Покуття». Щодо походження назви «Покуття» існує багато версій: від назви містечка Кути, від слова «покута» (через численні напади татар) та від кута, який річки Дністер та Прут утворюють, сходячись у цій місцині найближче одна до одної. Цей край багатий на якісні чорноземи, тому покутяни традиційно займалися хліборобством; тваринництво, городництво та садівництво були допоміжними. На Покутті чоловіки вбиралися доволі стримано: штани і сорочки з домотканого полотна та мінімум прикрас, жінки ж, навпаки, одягалися дуже яскраво: довгі багато вишиті сорочки, барвисті ткані паси, розшиті вовняні безрукавки та безліч прикрас. Побут і архітектура у цій місцевості близькі до центральноукраїнских. У селах, що ближчі до Коломийщини, населення Покуття багато звичаїв перейняло в гуцулів, наприклад, співає коломийки, тому поляки іноді називали покутян “дністровськими гуцулами”. Городенківський районФестиваль українського формату „Уніж”. Неформальна музика у стилі етно. Літо, село Уніж. Тлумацький район.Фестиваль “Покутська вільха”. Етнографічне вшанування вільхи після сінокосу перед жнивами. Літо, село Кутище. Фестиваль народних традицій “Пущення”, село Пужники, навесні. Урочиста хода за участю народних музик, веселі забави та смакування наїдків біля «ґаздівських столів», концерт. Фестиваль “Меду і короваю”, м.Тлумач, кінець серпня.

Бойківщина

Бойківщина. Івано-Франківська область (Богородчанський район, Долинський район і місто Болехів, Калуський район і місто Калуш, Рожнятівський район). Львівська область (Дрогобицький район і міста Дрогобич, Трускавець, Борислав, Самбірський район і місто Самбір, Сколівський район, Старосамбірський район, Стрийський район і місто Стрий, місто Моршин, Турківський район), Закарпатська область (Воловецький район, Міжгірський район). Бойки — одна з етнографічних груп Західної України. Північним кордоном Бойківщини віддавна була ріка Дністер. Однак бойківські традиції збереглися у гірських районах. Версії походження назви «бойки» різноманітні. З польської та румунської мов це слово близьке за звучанням до українського «віл», деякі дослідники виводять назву від кельтського племені бої, яких витіснили з центральної Європи германські племена. Український одяг має елементи, притаманні багатьом сусідам: сорочки та штани з домотканого полотна схожі на опільський та покутський аналоги, кептарики та прикраси близькі до гуцульських. Для зберігання сіна бойки придумали оборіг –споруду із високих чотирьох стовпів, на який покладено рухомий дах. Бойківська говірка, як і гуцульська, складна для сприйняття через велику кількість діалектизмів та архаїзмів, однак зараз ці особливості мови практично згладилися. Долинський районМіжнародний фестиваль «Екстрім Тревел» – це міжнародний фестиваль екстремальних видів спорту, проводиться щороку. Фестиваль «Мизунська Zвигода» поділяється на дві частини: спортивну (змагання з альтернативних видів спорту — даунхіл, тріал, крос-кантрі, ВМХ, пейнтбол та інше) та показову (концерт). Калуський районФестиваль «Вифлеємська зірка». Головна подія фестивалю — конкурс хорового співу — відбувається щороку з 9 до 12 січня на майдані Героїв. Сколівський район. Військово-історичний фестиваль “Ту Стань”, с.Урич.

Гуцульщина

Гуцульщина. Івано-Франківська область (Верховинський район, Коломийський район і місто Коломия, Косівський район, Надвірнянський район, Міська рада Яремче), Закарпатська область (Рахівський район), Чернівецька область (Вижницький район, Путильський район). Мова у гуцулів українська, але з сильним акцентом і безліччю місцевих слів. Гуцульські слова: ватра – вогнище; кріс – рушниця; мандзьохи – геологи; комашня – багатолюдне застілля; боришка – картопля (варіанти – ріпа, мандеборка, мандебурка, барабуля, навіть фасоля); дроб’єта – дрібна рогата худоба; котюга – пес; шваблики – сірники; гачі – штани. Особливо цікаве традиційне гуцульське весілля із довгими обрядами, національним одягом та кількаденним шаленим гулянням. Аркан – чоловічий танець із бойовою сокирою(барткою), коломийка — танець, який танцюють парами або в колі, надзвичайно швидкий, і у наш час може тривати до півгодини, такий темп витримують одиниці або справжні гуцули. Ще один цікавий звичай – проводи на полонину, що відбуваються у травні. Карпатські пастухи під пісні запалюють ватру (вогнище), хлопці танцюють ритуальний танець аркан з гуцульськими топірцями у руках. Вівчарі пригощають всіх присутніх стравами будзом та вурдою. Далі гуцули грають на трембітах. Гуцульська кухня має свої аналоги в загальноукраїнських стравах, однак горяни віками удосконалювали рецепти, привносячи місцеві особливості. Проте повсякденні страви залишилися досить простими у приготуванні. Найчастіше гуцули для приготування страв використовують кукурудзяну крупу, картоплю, гриби.Гуцульська кухня відома своїми домашніми копченнями, грибною юшкою, голубцями, баношом (гуцульська кулеша), а також бринзою – овечим сиром, який виготовляють пастухи на літніх високогірних пасовищах. Верховинський район. Фестиваль гірської та туристичної культури Черемош-фест”. Село Криворівня, травень. Музичні виступи, мистецькі майстер-класи. Свято „Полонинське літо”. Літо (кінець червня), урочище Запідок, с. Верхній Ясенів, Верховинський район. Коломийський район. Міжнародний культурно-мистецький фестиваль “Різдво у Карпатах”. Зима, Прикарпаття. Музичний фестиваль ім. А.Кос – Анатольського.Класична музика. Осінь-зима, м. Коломия. Фольклорний фестиваль “Писанка” проводиться у травні. Косівський районФестиваль «Гори на долоні». Міжнародний туристичний фестиваль “Карпатський байкер”. Мотоциклетне шоу. Літо, Косів, аеродром. Міжнародний фестиваль – Етноеволюція “Великдень у Космачі”. Весна, с. Космач. Фестиваль “Зелені свята на Гуцульщині”. Село Прокурава, Косівський район. Надвірнянський районЕтнофестиваль Джеджуринфист, м.Надвірна.Фестиваль коляд “На Рождество”, м.Надвірна. Міська рада ЯремчеФестиваль „Свято грибів у Ворохті”. Польові кухні, театр, ярмарок. Осінь, с. Ворохта Яремчанська міська рада. Музичний фестиваль “Потяг до Яремче”, літо. День міста Яремче, остання неділя липня. Вижницький районМаланка у ВашківцяхРахівський районБерлибаський банош, с.Костилівка, Бичківські голубці, с.Бичків, вересень, Гуцульська ріпа, с.Лазещина, Гуцульська підкова, с.Великий Бичків.

Лемківщина

Лемківщина. Закарпатська область (Великоберезнянський район, Перечинський район). Лемківщина або Лемковина – територія в Карпатах по обох схилах Бескидів між ріками Сяном та Попрадом на території сучасної Польщі, на північний захід від ріки Уж у Закарпатті до річки Попрад у Словаччині. У 1945 – 1946 році багато лемків було переселено на територію Західної України, решта було роззосереджено по Польщі. Лемківський діалект близький до бойківського, але містить багато слів зі словацької та польської мов. Щорічно лемки проводять етнографічний фестиваль “Лемківська ватра” у різних місцевостях їх сучасного компактного проживання.

Долинянщина

Долинянщина (Вулканічний хребет і Закарпатська низовина). Закарпатська область (Мукачівський район і місто Мукачеве, Іршавський район, Свалявський район, Хустський район і місто Хуст, Берегівський район і місто Берегово, Виноградівський район, Тячівський район, Ужгородський район, міста Ужгород і Чоп). Це багатоетнічний регіон, населений здебільшого українцями, але у прикордонних районах багато румунів та угорців. Фестиваль “Біле вино”, квітень, м.Берегово,м.Ужгород – фестиваль “Сакура-фест”, квітень-травень, фестиваль вина і меду “Сонячний напій”, свято молодого вина “Божоле”, листопад, м.Виноградів –фестиваль вина, травень, Берегівський район – фестиваль гуляшу, с. Мужієво червень, фестиваль голубців, с.Четово, липень, фестиваль лечо с .Бакта, серпень,фестиваль сливового леквару, с.Геча, серпень, фестиваль ухи-голасле, жовтень, с.Боржава.

Волинь

Волинь. Львівська область (Радехівський район, Сокальський район та місто Червоноград). Тернопільська область (Збаразький район, Кременецький район, Лановецький район, Шумський район). Хмельницька область (Теофіпольський район, Білогірський район, Ізяславський район, Шепетівський район і місто Шепетівка, Славутський район і місто Славута, Полонський район).

Хотинщина

Хотинщина (Північна Басарабія). Чернівецька область (Кельменецький район, Сокирянський район і Новодністровськ, Новоселицький район, Хотинський район). Незважаючи на те, що більшість населення – українці, це історична частина Молдавського князівства, тому тут проживає багато молдаван і румун, також росіян, оскільки це регіон тривалий час перебував у складі Російської імперії. “Середньовічний Хотин” – фестиваль історичних реконструкцій, травень, м.Хотин.

Північна Буковина

Північна Буковина. Чернівецька область (Місто Чернівці, Герцаївський район, Глибоцький район, Заставнівський район, Кіцманський район, Сторожинецький район). Більшість населення – українці, але також багато румун. Сторожинецький район – маланка у Красноїльську.

Поділля

Вид на Збруч від східних воріт Окопів

Вид на Збруч від східних воріт Окопів

Поділля. Тернопільська область (Борщівський район, Гусятинський район, Заліщицький район, Підволочиський район, Теребовлянський район, Чортківський район). Хмельницька область (Віньковецький район, Волочиський район, Городоцький район, Деражнянський район, Дунаєвецький район, Кам’янець-Подільський район і місто Кам’янець-Подільський, Красилівський район, Летичівський район, Нетішин район, Новоушицький район, Старокостянтинівський район і місто Старокостянтинів, Старосинявський район, Хмельницький район і місто Хмельницький, Чемеровецький район, Ярмолинецький район). Вінницька область (Барський район, Бершадський район, Вінницький район і місто Вінниця, Гайсинський район і місто Ладижин, Жмеринський район і місто Жмеринка, Іллінецький район, Калинівський район, Крижопільський район, Липовецький район, Літинський район, Могилів-Подільський район і місто Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький район, Немирівський район, Піщанський район, Теплицький район, Тиврівський район, Томашпільський район, Тростянецький район, Тульчинський район, Хмільницький район і місто Хмільник, Чернівецький район, Чечельницький район, Шаргородський район, Ямпільський район). Стародавній Меджибіж, серпень, село Меджибіж, Летичівський районТерра Героїка, Форпост, м.Камянець-Подільський.

Наддніпрянщина

Наддніпрянщина. Вінницька область (Козятинський район і місто Козятин, Погребищенський район, Оратівський район). Значна частину частину цієї території займає Придніпровська височина, ріки якої впадають до Дніпра.

Галичина могила в Крилосі

Музей історії Галича та центральна частина Крилоса

Археологія Дністра у стародавні часи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *