Археологія та стародавня історія Дубенського району

Розкопки черняхівського поселення

Розкопки черняхівського поселення

Дубнівський район Рівненської області по поселення таких археологічних культур – городоцько-здовбицька шнурової кераміки, стжижовська культура, комарівська, черняхівська, давньоруська, кулястих амфор, зимне-злота, лінійно-стрічкової кераміки, могилянської групи початку доби заліза, трипільска культура пізнього етапу (Жорнів), милоградська культура, Вербковіце-Костянець, поморська, які представлені поселеннями, городищами та могильниками.

Археологія та стародавня історія Дубенського району

Село Берег

На піщаній дюні біля впадіння в Ікву невеликого струмка – залишки майстерні крем’яних знарядь, виявлені у 30-х роках.

Село Білобережжя

На південному схилі поля у північному напрямку від села – багатошарове поселення городоцько-здовбицької культури шнурової кераміки, могилянської групи ранньозалізного періоду та давньоруське селище, виявлене у 1963 році. Земляними роботами місцевого колгоспу на полі поблизу села у 1977 році було виявлено поселення стжижовської культури.

Село Бондарі

В околицях Бондарів – пізньопалеолітична стоянка.

Село Боцянівка

На північно-східній околиці Боцянівки, вздовж правого берега безіменного струмка, допливу ріки Стубли – багатошарова пам’ятка “Боцянівці” (поселення комарівської і черняхівської культури та давньоруське). За один кілометр на схід від Боцянівки, на правому березі безіменного стурмка (правобережний доплив ріки Стубли), поруч із залізничною колією Дубно – Здолбунів – “Боцянівка ІІ” (поселення комарівської культури і давньоруське селище), виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. В околицях села – знахідка крем’яного вістря списа стжижовської культури.

Село Будяки

В околицях Будяків – майстерня крем’яних серпів, виявлена М.І.Островським у 1938 році.

Село Барковичі

Черняхівська могила

Черняхівська могила

В околицях Барковичів – знахідка гробниці культури кулястих амфор. Між залізничним мостом та правим берегом ріки Козинки, неподалік від її впадіння в ріку Стублу, на східному схилі лівого берега ріки Стубли та на південно-західному схилі правого берега ріки Стубла в урочищі Водомия – два поселення городоцько-здовбицької культури. На південному схилі правого берега ріки Стубли в урочищі Заобувець – давньоруське селище, виявлене у 1963 році. За три кілометри н апівдень від Барковичів, поблизу залізниці Дубно-Здолбунів, на похилому правому березі ріки Стубли – поселення черняхівської культури.

Село Великі Загірці

В околицях Великих Загірців – знахідка крем’яного вістря списа стжижовської культури.

Село Верба

На підвищенні, оточеному штучними ровами і заплавою ріки Ікви (колишє замчище), в урочищі Острів – поселення комарівської культури, могилянської групи початку залізної доби і давньоруське, виявлене у 1964 році.

Село Волиця

В околицях Волиці у 30-х роках ХХ століття виявлено кам’яну гробницю культури кулястих амфор, всередині якої містилися людські кістки та глиняні посудини; цей матеріал втрачений. На високому правому березі ріки Ікви за 250 метрів на північ від Волиці – багатошарова пам’ятка. На розкритій М.Ю.Смішком у 1947 році при розкопках площі 174 квадратних метрів сліди поселень стжижовської і комарівської культур та давньоруського періоду. Розкопано три давньоруські печі, одне вогнище та житло типу напівземлянки. Площа поселення пошкоджена кладовищем XVI століття.

Село Грядки

В околицях Грядок – знахідки пізньопалеолітичних крем’яних виробів.

Село Дитиничі

На селянських городах у Дитиничах – поховання доби неоліту, виявлене у 1959 році. Біля кістяка знайдено дві посудини, що зберігаються у клубі села Плоска Дубнівського району. На північно-східній околиці Дитинич, ліворуч дороги Кременець-Дубно – курганний могильник комарівської культури, що складався з дев’яти насипів, діаметром 5 -8 метрів і до одного метра заввишки. Два кургани розкопав у 1940 році М.І.Островський, який виявив трупопокладення з посудом і бронзовим прикрасами. На піщаній дюні в центрі села – грунтовий могильник з трупоспаленнями ІІІ – IV століть нашої ери (дитиницького типу), виявлений у 1956 році і досліджуваний у 1957 році розкопками І.К.Сєшнікова (розкопано 20 поховань). В окремих похованнях знайдено кераміку, бронзові прикраси та залізні вироби. На острові серед боліт в заплаві ріки Ікви – давньоруське городище, обстежене у 1947 році М.Ю.Смішком, а в 1966 році – В.В.Ауліхом.

Місто Дубно

Поховання римського часу

Поховання римського часу

На подвір’ї гімназії (тепер середня школа № 1) у 1938 році знищено поховання культури зимне-злота; одну посудину передано в Дубнівський музей. На правому березі ріки Ікви на передмісті Сурмичі у 1942 році було знищено грунтовий могильник стжижовської культури, знайдені тут мідні прикраси передані у Дубнівський музей. У 1896 році під час прокопування ровів для фундаментів під будинок складу горілчаних виробів на передмісті Сурмичі на глибині 2 метрів виявлено поховання комарівської культури з двома посудинами, що були передані у Музей Дзедушицьких у Львові. Речі втрачені. На лівому березі ріки Ікви між Панталійським мостом і урочищем Чесний Хрест, недалеко від мосту – поселення могилянської групи початку залізної доби, виявлене розвідкою І.К.Свєшнікова у 1966 році. У західній частині міста на березі болота на передмісті Сурмичі – поселення черняхівської культури, виявлене розвідкою М.І.Островського у 1943 році. На острові Підзамче на Ікві – поселення черняхівської культури, виявлене розвідкою М.О.Тиханової у 1956 році. На території міста в різні часи було знайдено кілька срібних римських динаріїв ІІ століття нашої ери. На території міської електростанції, на лівому березі Ікви – місце городища літописного міста Дубен, що вперше згадується в літописі в 1100 році. Земляні укріплення зруйновані під час побудови електростанції. Місце городища було обстежене розвідкою М.І.Островського у 1946 році, а в 1947 році – М.Ю.Смішком.

Село Дядьковичі

За 200 – 300 метрів на південний схід від Дядьковичів, на східному схилі високого лівого берага ріки Стубли – залишки поселень культури городоцько-здовбицької та комарівської, виявлені у 1962 році.

Село Жорнів

Між шосейною дорогою Дубно – Ровно і селом, на південному схилі правого берега ріки Стубли в урочищі Заобувець – залишки поселень культури лінійно-стрічкової кераміки, городоцько-здовбицької, могилянської групи початку доби заліза та давньоруського селища, виявлене у 1963 році. На відстані близько 1,5 кілометра на північ від Жорнова в урочищі Рудка – курган стжижовської культури, досліджений у 1970 році. Під овальним насипом діаметром 11 на 19 метрів і 4 метра висотою виявлено два поховання – чоловіка та жінки. Біля скорченого кістяка жінки знаходилася яма з рештками тризни і жетрвоприношенням собаки, на кістяку – мідні прикраси (сережки, рештки намиста) і уламки кістяного музичного інструмента типу сопілки Пана. Біля обпаленого скорченого чоловічого кістяка знайдено глиняний горщик та кістяну бляху-пряжку, а на його правій руці – мідний браслет. В околицях села знайдено бронзове вістря стріли доби пізньої бронзи. За 0,8 кілометра на північ від села – поселення ранньозалізного періоду (могилянська група). Поблизу хутора Суботівки на північно-західному схилі лівого берега Стубли в урочищі Кедовщина – поселення могилянської групи початку залізної доби, виявлене у 1963 році. Поблизу хутора Суботівки біля колгоспної птахоферми, на другому боці невеликої балочки в урочищі Кедовщина – поселення могилянської групи і Давньої Русі, виявлене у 1963 році. За 0,8 кілометра на північ від Жорнова, на мисі над заплавою лівого берега ріки Стубли – поселення черняхівської культури, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

На високому горбі у південній частині села – давньоруське городище, що складається з укріпленого валом і ровом дитинця та посаду, укріпленого вздовж стрімкого краю горба одним валом, а з напільного боку – системою чотирьох валів і ровів. Дитинець розташований у південно-східній частині городища. Він має форму прямокутника з заокругленими кутами, розмірами близько 42 на 72 метри. В центрі дитинця – западина, можливо слід колишнього колодязя. Збереженість дитинця добра, посад знищений кар’єрами для добування каменю. На території городища, крім значної кількості давньоруського матеріалу, зустрічаються пам’ятки пізньотрипільської культури. Городище неодноразово обстежувалося працівниками Дубнівського краєзнавчого музею, а в 1970 році – розвідкою Рівненської археологічної експедиції. За два кілометри на північний схід від Жорнова – давній курган. Два інших кургани (в центрі села за будинком правління колгоспу та на полі на лівому березі ріки Стубла у 60-х роках були зруйновані колгоспом.

Село Заруддя

На північному схилі лівого берега ріки Стубли поблизу села в урочищі Куток – рештки поселення городоцько-здовбицької культури та селища Давньої Русі, виявлені у 1963 році. За двісті метрів на північний схід від Заруддя вздовж правого берега безіменного струмка (правобережний доблив ріки Стубли) – поселення комарівської і милоградської культури площею близько 1,5 гектари. У східній частині поселеня – сліди майстерні по виготовленню крем’яних серпів. За 1,3 кілометри на північний захід від Заруддя на похилому правому березі безіменного потічка (правобережний доплив до ріки Стубли) – рештки поселення комарівської культури і давньоруського селища, що займають площу близько 70 на 800 метрів. Пам’ятки виявлені В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Злинці

В околицях Злинців знаходиться стоянка доби пізнього палеоліту.

Село Іваничі

На горбі поблизу села – давньоруське городище Х – ХІ століть овальної форми розміром 80 на 95 метрів, оточене невисоким, дуже знівельованим валом та ровом. З напільного (північного) боку рів має найбільші розміри. Городище виявлене у 1961 році.

Село Іванне

За один кілометр на південний захід від Іванного на правому березі ріки Ікви – гробниця культури кулястих амфор, побудована з кам’яих плит, виявлена в 1968 році  розкопана І.К.Свєшніковим та В.Д.Селедцем у 1969 році. Біля двох чоловічих кістяків знайдено 7 посудин і бурштиновий диск-амулет з сонячним хрестовидним знаком на одному боці та трьома схематизованими людськими фігурами з луком і стрілами на другому боці. В околицях села знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури. Поблизу сільського кладовища і колгоспного двору в урочищі Могилки – курганний могильник комарівської культури. Три курганим зруйновано, четвертий досліджено в 1966 році. Під насипом діаметром 25 метрів і висотою 1,6 метра виявлено рештки вогнища, на якому лежали два кістяки молодих жіонк та рештки трупоспалення третьої жінки; на її руках і ногах знаходилися бронзові браслети, на грудях – велика шпилька, біля колін – посудина. В обкладеній деревом могильній ямі в центрі кургану виявлено перепалені кістки двох похованих, а поруч з ними – крем’яне вістря стріли, бронзові кинджал і прикраси (браслети, шпильки), золоту сережку та глиняні посудини. Поблизу села в урочищах Коло Греблі і Загірна – сліди давньоруського поселення.

Село Княгинине

Фото та відеозйомки процесу розкопок

Фото та відеозйомки процесу розкопок

В околицях Княгининого – пізньопалеолітична стоянка. За півкілометра на схід від Княгининого на мисі високого правого берега ріки Стубли – поселення пізнього трипілля і комарівської культури та залишки майстерні по виготовленню крем’яних серпів (розвідка В.М.Коноплі у 1977 році). На підвищенні над берегом ставу біля дороги Княгинин – Острів – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1962 році. В урочищі Провалля над яром, дном якого проходить дорога Княгинин – Острів грунтовий могильник з трупопокладеннями городоцько-здовбицької культури, виявлений у 1961 році. Могильник складався з кількох (не менше трьох) поховань. Біля одного скорченого кістяка знайдено глиняну посудину, що зберігається у школі села Варковичі. На кістяках похованих – сліди червоної вохри. На південному схилі правого берега Стубли безпосередньо за селом в урочищі Під Лугом – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1963 році. Там же – сліди поселення давньоруської та черняхівської культури площею близько 70 на 300 метрів, виявлені у 1977 році В.М.Коноплею. На території села – знахідка скарбу римських монет (одна бронзова і три срібні) ІІ століття нашої ери. На території пізньофеодального замчища, зайнятого тепер тваринницькою фермою колгоспу, П.О.Раппопортом у 1961 році виявлено сліди давньоруського поселення. На південно-східній околиці села, на правому березі Стубли – давньоруське селище площею близько 0,5 гектарів, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Костянець

За один кілометр на південний схід від Костянця на північно-західному схилі поля над заболоченою низовиною в урочищі Лиственшина – поселення культур Вербковіце-Костянець та пізнього трипілля, комарівської та слов’янської VI – VII століть нашої ери, виявлене у 1935 році Р.Якимовичем, досліджуване у 1947 і 1967 роках. Виявлено напівземлянку та господарську яму культури Вербковіце-Костянець, дві півземлянки та 6 господарських ям пізньотрипільського поселення, землянку комарівської культури та піч-кам’янку VI – VII століть нашої ери. На полі “Косачиха” поблизу Костянця – кам’яна гробниця культури кулястих  амфор, зруйнована у 1959 році; поруч з кітяком знайдено глиняну посудину та якийсь крем’яний предмет. За 0,5 кілометра на схід від Костянця на північному схилі підвищення в урочищі Горби – поселення доби міді та могилянської групи початку залізної доби, відкрите у 1963 році. В розкопі виявлено рештки землянки та вогнищевої ями могилянської групи. В околицях села знайдено уламки посуду городоцько-здовбицької культури та крем’яне вістря списа стжижовської культури, що зберігаються в збірці середньої школи села Варковичі. В урочищі Монастирське на південний схід від села Костянець – поселення черняхівської культури, що розташувалося вздовж берегів струмка. Площа поселення на правому березі струмка – 30 метрів на півтора кілометра, на його лівому березі – 30 на 80 метрів. Поселення досліджували у 1947 році М.Ю.Смішко (розкрито 226 квадратних метрів площі і виявлено три наземні житла), а в 1956 році – М.О.Тіханова. Траплялися окремі уламки посуду городоцько-здовбицької культури та давньоруського часу. Поблизу сільського кладовища (урочище Коло Цвинтаря) – сліди давньоруського селища. На захід від села, праворуч дороги Костянець – Острів – стародавній курган.

Село Крилів

На лівому березі ріки Стубли, нижче мосту на шосейній дорозі Львів – Київ в урочищі Городи – багатошарове поселення, виявлене І.К.Свєшніковим у 1963 році. Розкопками Л.І.Крушельницької досліджено 240 квадратних метра площі і виявлено майстерню крем’яних знарядь городоцько-здовбицької культури, господарську яму могилянської групи, житло поморської культури та яму давньоруського часу. На мисі лівого берега ріки Стубли, оточеному з трьох боків заплавою річки, в урочищі Горб Коцюбинського та поблизу хутора Базильщина на південно-східному схилі лівого берега ріки Стубли між селом Крилів і приналежним до села Жорнів хутора Суботівка, в урочищі Городиче – два давньоруські поселення. На північно-східному схилі лівого берега ріки Стубли поблизу хутора Радовщина в урочищі Поля біля Радовщини – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1963 році. У 1965 році на території Крилова знайдено скарб крем’яних серпів початку залізної доби, захований у глиняному горщику.

Село Липа

За один кілометр на південний схід від села Липа на півовальному схилу Збитинського плато, в урочищі Мокренщина – пізньопалеолітична стоянка Липа І, виявлена в 1960 році і досліджувана у 1963 і 1967 роках. В.П.Савичем знайдено рештки одного пізньопалеолітичного житла та три місця, де жителі поселення виготовляли крем’яні знаряддя. На мисі над яром в урочищі Долини, за 200 – 300 метрів від південного кінця села, в урочищі Гостра – пізньопалеолітична стоянка Липа ІІ, виявлена М.І.Островським у 1935 році, досліджувалася у 1948 році М.Я.Рудинським. На мисах поблизу згаданої стоянки Липа ІІ – три інші пізньопалеолітичні стоянки, розташовані в урочищах Довга, Загорода і Ліс Козакевича – Липа 3 – Липа 5, виявлені М.І.Островським у 1936 році. У південній частині Липи на півовальному мисі поблизу урочищ Глинища і Загорода – пізньопалеолітична стоянка Липа 6, досліджувана у 1960 – 1963 роках. В.П.Савичем розкрито 353 квадратних метри площі і установлено 5 етапів заселення цього місця пізньопалеолітичними мисливцями та збирачами. Знайдено також сліди легких жител типу чумів.

На північно-західній околиці села, на першій надзаплавній терасі ріки Липки, на відстані близько 200 – 250 метрів від річки – грутовий могильник городоцько-здовбицької культури з трупопокладеннями у гробницях, збудованих з кусків каміння. Ряд поховань було знищено у 30-х роках. Три поховання у прямокутних гробницях довжиною 1,35 – 2,65 метрів і шириною 0,75 – 1,2 метра досліджено у 1939 році. Бібя похованих знайдено глиняну посудину та дрібні мідні прикраси. В околицях села (в урочищі Під Пустухою) – трупопокладення стжижовської культури, виявлене у 30-х роках. Зібрано мідні прикраси (браслети і 4 сережки), що знаходилися на кістяках похованого. В околицях села знайдено знайдено 8 крем’яних наконечників списів стжижовської культури.

На селянських городах на околиці села (урочище Сади) знайдено  скарб з п’яти бронзових браслетів у горщику стжижовської культури. Зі скарбу зберігся один браслет. В околицях Липи – два поселення комарівської культури в урочищі Нивки і Долини, виявлені розвідкою Ю.М.Захарука у 1952 році. На пологому схилі яру, що впадає в долину ріки Ікви, в урочищі Вітровщина – поселення могилянської групи початку доби заліза, виявлене М.Г.Рудинським у 1978 році. На території села знайдена римська монета ІІ століття нашої ери. На правому березі ріки Ікви – слов’янське поселення VI – VII століть нашої ери. На правому березі Ікви – слов’янське поселення VI – VII століть нашої ери, виявлене М.І.Островським у 1940 році. Відкрито одну напівземлянку з піччю-кам’янкою. Поблизу села в урочищі Вітровщина і Забережжя – сліди двох давньоруських поселень.

На південь від села в урочищі Глинисько на низькій надзаплавній терасі та за один кілометр на захід від села, над яром, що тягнеться в напрямку на село Мирогоща, в урочищі Церковне – два давньоруських поселення, виявлені В.П.Савичем у 1960 році. Поблизу села, на південному схилі струмка – давньоруське селище, виявлене М.І.Островським і перевірене у 1956 році М.О.Тиханово. У східному напрямку від північно-східної частини села – давній курган.

Село Листвин

В околицях Листвина – залишки майстерні крем’яних знарядь. На південній околиці села Листвин, на високому північному мисі Збитинського плато, оточеному з трьох боків глибокими ярами, в урочищі Гострий Горб – рештки поселень культури Вербковіце-Костянець і пізнього трипілля площею близько 0,7 гектари, виявлені Ю.М.Захаруком у 1952 році і досліджувані М.А.Пелещиним у 1970, 1971 і 1975 роках. Розкопано площу 1130 квадратних метрів, відкрито близько 15 напівземлянок та 36 ям різного призначення та одну напівземлянку і 11 ям господарського призначення культури Вербковіце-Костянець. На західній околиці Листвина, на мису підвищення, оточеному з двох боків глибокими ярами, в урочищі Протереб – поселення культури Вербковіце-Костянець, виявлене і досліджуване М.А.Пелещиним у 1971 році. На площі близько триста квадратних метрів розкопано 10 невеликих ям і кілька вогнищ. Біля північно-східної околиці села, в урочищі Козацький Сад – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1975 році. В околицях села знайдено три крем’яних наконечника списів, що зберігаються у Дубнівському краєзнавчому музеї та у збірці школи села Молодове Дубнівського району, та три срібних римських динарії ІІ століття нашої ери.

За один кілометр на північний захід від Листвина, на мису гори, що підвищується над рівнем оточуючих його полів на 35 метрів – давньоруське городище. З півночі, сходу і півдня городище було захищене глибокими ярами. Воно складається з розташованого в його північно-східній частині овального дитинця розміром 140 на 180 метрів, оточеного валом від 2 до 7 метрів заввишки, та посаду неправильно прямокутної форми розміром близько 150 на 350 метрів, розташованого у західній частині городища. З півночі і півдня посад захищався стрімкими схилами пагорба, з заходу і сходу – валами і ровами. Висота західного валу – два метри, глибина рову перед ни – до 2,5 метра. Проїд знаходиться в середній частині валу. Східний вал посаду зберігся до високти близько 4 метра, глина рову перед ним – до 3 метра. В середній частині валу та біля його південного кінця – два проїзди. Рів і вал дитинця розташовані на відстані 30 метрів на схід від східного валу посаду. Рів, що оточує вал дитинця, з південного боку близько 10 метрів завширшки і 2 метра завглибшки, зі східногобоку – біля 24 метрів завширшки і до 8 метра завглибшки. В’їзд на дитинець знаходився в його північно-східному кінці. Близько в’їзду помітна яма діаметром близько 20 метрів і шість метрів глибиною – слід стародавнього колодязя. Городище відоме з кінця ХІХ століття. Воно було обстежене неодноразово науковими співробітниками Дубнівського краєзнавчого музею (М.І.Островський, В.Д.Селедець) у 1947 році, 1961 році, у 1966 році, у 1971 і 1977 роках досліджувалося М.А.Перещишиним за участю Р.М.Чайки. На посаді розкрито 600 квадратних метрів і виявлено п’ять напівземлянок, наземну господарську будівлю та три господарські ями ІХ – ХІІІ століть. У західній частині дитинця, що порушена пізнішими ямами та оранкою, досліджено 150 квадратних метрів площі. На території пригородів, що були розташовані на схід і на південь від городища, виявлено одну давньоруську піч та дві півземлянки. Поблизу села в урочищі Круглик – давньоруський курганний могильник, виявлений М.І.Островським, який у 1929 і 1940 роках в ньому розкопав три кургани. На півлень від села – давній курган.

Село Майдан

В околицях Майдану на чотирьох мисах невеликого Іловецько-Майданського плато, в урочищі Червоний Камінь – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1960 році. В околицях села є залишки майстерні з виготовлення крем’яних знарядь, знайдено срібний римський динарій ІІ століття нашої ери.

Село Малі Сади

В околицях Малих Садів знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури.

Село Мирогоща

На мисі пологго схило Збитинського плато, в урочищі Поле Вотруби – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1937 році. В урочищі Попові Долини – друга пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 30-х роках. На південь від Мирогощі, на південно-східному схилі підвищення над заплавою колишнього озера, в урочищі Городище – поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене у 1935 році. В околицях села у 1936 році розкопано курган стжижовської культури. Виявлено два кістяки і глиняну посудину. В околицях села на полі Козакевича – поховання городоцько-здовбицької культури в кам’яній гробниці, досліджене М.І.Островським у 1937 році; виявлено два кістяки. На невеликому підвищенні ліворуч дороги Мирогоща – Збитин під лісом – поселення комарівської культури, виявлене у 30-х роках і перевірене Ю.М.Захаруком в 1952 році.

Стародавні миски в розкопі

Стародавні миски в розкопі

За 800 метрів на південь від Мирогощої на північному схилі гори в урочищі Пісочник – поселення могилянської групи початку залізної доби, виявлене розвідкою М.Я.Рудинського в 1948 році, частково розкопане Л.І.Крушельницькою в 1936 році, виявлено одну господарську яму. На південно-східному схилі підвищення, на якому знаходиться давньоруське городище, над заплавою колишнього озера – поселення милоградської культури, виявлене у 1936 році. На території села- трупоспалення в урні черняхівської культури, виявлене у 1934 році. На території давньоруського гоордища знайдено римське залізне вістря дротика (зберігається у фондах Львівської картинної галерех). На полі поблизу місцевої церкви та за триста метрів на захід від села в урочищі Лівиччина – два поселення  черняхівської культури, виявлені рзвідкою у 1947 році. В околицях села в різні часи знайдено кілька римських срібних динаріїв; один зберігається в школі села Мирогоща. На полі за місцевим кладовищем, над дорогою Мирогоща – Липа – давньоруське поселення, виявлене М.І.Островським у 1929 році.

На високому довгому мисі на краю плато на південь від села, в урочищі Медунова Гора – давньоруське городище, виявлене наприкінці минулого століття. Площа городища природьо захищена стрімкими схилами мису та глибокими ярами по його боках. Розміри городища близько 180 на 100 метрів. Воно складається з трьох укріплений частин. Дитинець розташований на кінці мису, має розміри 45 на 55 метрів; з напільного боку захищається дуговидним валом заввишки близько 1,5 метра і ровом. Вздовж його країв помітні незначні сліди валу. Друга і третя частини городища украплені валом і ровом лише з напільного боку; середня частина останнього зовнішнього валу збереглася до висоти два метри, а рів на цій ділянці ширший і глибший, ніж інші рови городища.

Село Мокре

На березі ріки Бичок поблизу села (урочище Коло Бичка) – могильник з трупопокладеннями, частина яких знаходилася у гробницях з кам’яних плит та кусків каменю, городоцько-здовбицької культури, досліджуваний М.І.Островським у 1938 році. Виявлено три поховання, біля яких знайдено глиняну посудину, крем’яні вироби та мідну сережку. Поблизу Мокого – сліди поселення черняхівської культури, виявлені М.О.Тіхановою у 1956 році. В околицях села у 1925 році було знищене давньоруське поховання (нібито курган), в якому знайдено давньоруський залізний шолом Х століття нашої ери, що до 1939 року зберігався у збірці гімназії міста Дубна. Ліворуч дороги Мокре – Молодове Третє – давній курган діаметром до 30 метрів з розораним насипом. Праворуч тієї ж дороги – другий подібний курган. В урочищі Бичок – давньоруське поселення ІХ – ХІІІ століть, виявлене Ю.М.Захаруком у 1952 році.

Село Нараїв

На правому березі ріки Нараївка між селами Острів і Нараїв, на високій надзаплавній терасі – сліди пізньопалеолітичної стоянки, виявлені І.К.Свєшніковим у 1963 році. В околицях Нараїва – сліди майстерні крем’яних знарядь, виявлені у 30-х роках. Також в околицях – два крем’яних наконечника списа стжижовської культури.

Село Олибів

На північно-східному схилі лівого берега ріки Стубли в урочищі Круглик – поселення стжижовської культури і періоду Давньої Русі, виявлене у 1963 році. На північно-західній околиці Олибова, на лівому березі ріки Стубли – поселення комарівської і черняхівської культур, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Онишківці

На території городища – сліди палеолітичної стоянки, виявленої у 1939 році. В околицях села знайдено бронзове вістря списа.

Село Острів

В околицях Острова – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 1960 році. В околицях – майстерня крем’яних знарядь, виявлена у 30-х роках та перевірена у 1948 році М.Я.Рудинським. На східній околиці села, на трьох з’єднаних один з одним мисах над заплавою лівого берега ріки Стубли – поселення пізньотрипільської і комарівської культур, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. Поблизу села на північному схилі лівого берега Стубли в урочищі Леватина – поселення городоцько-здовбицької культури і Давньої Русі, виявлене у 1963 році. В околицях села знайдено два крем’яних наконечники списа стжижовської клуьтури. На західному і північно-західному схилах лівого берега Стубли, в урочищі Помірки – поселення могилянської групи початку залізної доби та періоду Давньої Русі. На північно-східному схилі лівого берега Стубли біля дороги на село Княгинин, в урочищі Кропилівка – поселення  черняхівської культури та Давньої Русі, виявлене у 1963 році. На південно-східному схилі берега невеликого струмка біля дороги Острів – Костянець – поселення черняхівської культури і Давньої Русі, виявлене М.І.Островським у 1930 році. В околицях села на одному з високих горбів Збитинського плато – давньоруське городище, оточене кількома валами і ровами. Пам’ятка відома з кінця ХІХ століття, у 1936 році обстежувалася М.І.Островським, а в 1972 році – Р.М.Чайкою. На схилі поблизу городища – давньоруське селище, виявлене Р.М.Чайкою у 1972 році.

Село Підлужжя

В околицях Підлужжя – поселення початку залізної доби, виявлене М.Я.Рудинським у 1948 році. На південному схилі берега Ікви поблизу млина – поселення черняхівської культури і Давньої Русі, площею близько 85 на 400 метрів. У 1956 році виявлено залишки гончарної печі черняхівської культури.

Село Привільне (раніше – Погорільці)

На території хутора Черешнівки знайдено у 1959 році на городі громадянина Гопанчука бронзове вістря списа доби пізньої бронзи.

Село Птича

На північний захід від птичого – кілька давніх курганів.

Село Сатиїв

На лівому березі Стубли над яром навпроти села – поселення стжижовської культури та на високому правому березі ріки Стубли в урочищі Парк – сліди давньоруського селища, виявлені І.К.Свєшніковим у 1962 році.

Село Стовпець

За півкілометра на схід від Стовпця, на дюні, що тягнеться на один кілометр уздовж заплави лівого берега ріки Ікви – поселення пізнього трипілля і могилянської групи ранньозалізного періоду, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Страклів

За 150 метрів від західного кінця відстойників Дубнівського цукрозаводу над шосейною дорогою Дубно – Кременець, між селами Волиця І Страклів – трупоспокладення стжижовської культури, досліджене у 1970 році І.К.Свєшніковим та В.Д.Селедцем. Біля скорченог окістяка знайдено крем’яний кинджал, горщик і черпак. У 1975 році на території села знайдено скарб крем’яних серпів початку доби заліза.

Село Судобичі

На території хутора Сморяли знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури.

Село Тараканів

Поблизу Тараканова знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури. На полях за місцем колишньої церкви – давньоруські підплитові поховання, зафіксовані у 1947 році.

Село Тростянець

На території Тростянця поблизу церкви у 1936 році виявлено декілька посудин культури Зимне-Злота. На округлому підвищенні за 200 метрів на захід від місцевої церкви – давньоруське селище, виявлене у 1959 році розвідкою І.К.Свєшнікова.

Село Шепетин

На терасі правого берега ріки Ікви – мезолітична стоянка, виявлена у 1948 році. На дюні поблизу хурота Голуби в урочищі загороч – мезолітина стоянка, виявлена у 1972 році. В околицях хутора Голуби – поселення комарівської культури, виявлене у 30-х роках.

Дивіться ще археологія Березнівського та Гощанського районів.