Черняхівська культура

Розкопки черняхівського поселення

Розкопки черняхівського поселення

Черняхівська культура існувала в 3 – 4 століттях нашої ери. Це була наступниця Вельбарської культури, яка формувалася уздовж Вісли і відображала наступ готів на південь. Черняхівську культуру справедливо вважають осередком держави готського правителя Германаріха, яка простягалась від карпатських гір до Дніпра і від Полісся до Чорного моря, тобто займала майже весь терен України. Але ця держава була багатонаціональною, з германським ядром. На теренах Західної України черняхівська культура має багато спільного з культурою карпатських курганів, яка існувала у ІІ – ІІІ ст. н.е. і була фракійською за основою, її носіями були даки, які втекли від римського завоювання. Тобто на теренах Галичини черняхівська культура була фракійсько-германською, слов’яни пізніше стали спускатися з півночі, вже після занепаду держави Германаріха.

Ареал поширення

Це одна з найбільших соціально-економічних та етнокультурних утворень першої половини І тисячоліття до нашої ери у Південно-Східній Європі. Румунськ назва – Синтана де Муреш. Епонімна пам’ятка – могильник біля села Черняхів Кагарлицького району Київської області, досліджений в 1900 – 1901 роках Вікентієм Хвойкою. Територія поширення – лісостенова та степова зона правобережя, частково – Лівобережжя України, Молдова, Нижнє Подунав’я, частково Трансільванія та Південно-Східна Польща. Датується культура початком ІІІ – початком V століттянашої ери.

Етнічна приналежність

Погляди дослідників на етнічну приналежність носіїв черняхівської культури різні: слов’янами їх вважають М.Ю.Смішко, Є.В.Махно, Е.О.Симонович, германцями – М.О.Тіханова, Ю.В.Кухаренко. На думку В.Д.Барана, Й.С.Винокура, П.М.Третьякова, Б.В.Магомедова черняхівська культура – політетнічне утворення, до складу якого входили слов’янський, германський та сарманський компоненти.

Поселення та житла

Так виглядає розкоп черняхівського житла

Так виглядає розкоп черняхівського житла

На всій території поширення черняхівської культури відомо біля 150 поселень, розміщений на перших надзаплавних терасах та на невеликих підвищеннях у заплавах. Розміри поселення від 2 – 4 до 15 – 20 гектарів. Відомо три городище – Бакота, Журовка, Теремці. Житла трьох типів – напівземлянки (лісостепова зона), наземні глинобитні (Дністро-Дунайська зона), наземні кам’яні будинки (причорноморська зона). Розміри жител – 6 – 9, 10 – 25 квадратних метра, відомі багатокамерні будинки. Господарські споруди: ями-сховища, наземні глинобитні споруди.

Могильники

Могильники – поруч з поселеннями. Вони біритуальні, тобто у межах одного могильника трапляється інгумація і кремація. Трупопокладення – у ямах, іноді (Біленьке) у підбоях та катакомбах головою на північабо захід. Кремація двох типів – урнові (у посудині) та безурнові (у ямці).

Господарство черняхівської культури

Черняхівська сокира

Черняхівська сокира

Основу керамічного комплексу черняхівської культури становлять гончарна сіро- і чорнолощена кераміка, високоякісні посудини провінційноримського вигляду – миски, глечики, вази, горщики. Пошурені посудини із скла. Ліпний посуд нечисленний. Імпорт – амфори, червонолаковий посуд, скляний. Різноманітні залізні вироби – серпи, наральники, сокири, інші знаряддя праці, зброя. Численні предмети особистого убору – бронзові та срібні фібули (увігнуті підв’язані та двопластівчасті), пряжки, намисто, кістяні гребені, підвіски. Основа господарства – орне землеробство. Високого рівня досягли ремесла, керамічне виробництво, чорна металургія та металообробка, кольорова металургія. Розвинуте тваринництвов.

Занепад та загибетль черняхівської культури пов’язаний з навалою гунів в 375 році.

Культура є популярною в археологів любителів, оскільки саме ця культура дає велику кількість римських монет, у тому числі монетних скарбів, любительська назва культури – черняхи, часто зустрічається проста назва ЧК.

Черняхівська культура на Україні

Черняхівські пам’ятки розміщені в основному в Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Київській, Вінницькій, Житомирській, Тернопільській, Івано-франківській, Хмельницькій, Одеській, Харківській, Дніпропетровській і Кіровоградській областях. Значно менше ці пам’ятки зустрічаються в областях – Сумській, Херсонській, Запорізькій, Рівненській, Львівській, на півдні Чернігівської.

Основною, найбільш густо населеною територією є області Черкаська, Полтавська, південь Київської і Житомирської, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, північ Кіровоградської, тобто територія середнього Придніпров’я в басейні рік Сули, Ворскли, Роси, Тясьмину, Побужжя. Причому біля половини пам’яток зосереджені в Черкаській, піденній частині Київської і Житомирській областях, тобто головним чином в районі Поросся. Також багато пам’яток біля Дністра в Чернівецькій області.

Особливо виділяються пам’ятки Причорномор’я, тут зафіксовано кам’яні будинки. Також різняться пам’ятки верхньої течії Дінця та басейну Горині.

Читайте статтю Черняхівська культура на Дністрі.

Джерело: Словник-довідник з археології. – К.: Наукова думка, 1996.