Троянівський тип трипільської культури

КерамікаТроянівський тип пам’яток трипільської культури мідного віку поширений у верхів’ях річок, що належать до басейну Дніпра – Роставиці, Тетерева, Случі та Горині на Волині. Відомо біля 25 пам’яток. Епонімна пам’ятка – Троянів, досліджувалася у різні роки Т.А.Белановською та М.М.Шмаглієм. Пам’ятка датується етапом СІІ – першою половиною ІІІ (другою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у селі Біще

ХрамУ селі Біще Бережанського району Тернопільської області є костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Цей оборонний храм є парафіяльним храмом Римо-католицької церкви. Поблизу костелу є католицьке кладовище з похованями ХVI – XX століть. Костел збудований у романському стилі з елементами ренесансу, вікна споруджені у готичному стилі. Дах не зберігся. Храм споруджував архітектор Бартолемей, який згадується у 1625 році. Читати далі

Трахтемирівське городище

ГородищеТрахтемирівське городище – городище доби раннього заліза, розміщується на високому правому березі Дніпра біля ще недавно існуючого тут села Трахтемирів Канівського району Черкаської області. Городище має форму неправильного чотирикутника, який витягнувся уздовж Дніпра у напрямку схід – захід. З напільного боку городище обмежене глибокими ярами та укріплене валом заввишки 3 – 6 метрыв та ровом завглибшки 3,5 метра. Площа городища біля 500 гектарів. Все городище має назву Великі Валки, а його північно-західний край – Малі Валки. Читати далі

Томашівська група пам’яток трипільської культури

КерамікаТомашівська група – тип пам’яток трипільської культури мідного віку, розташованих у межиріччі Південного Бугу та Дніпра. Пам’ятки томашівської групи відносяться до етапу СІ, датуються першою чвертю ІІІ (першою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Відомо біля 60 поселень, є міста площею від 100 до 450 гектарів, у кожному з цих міст було декілька тисяч жител. Читати далі

Східнотшинецька культура

КерамікаСхіднотшинецька культура – археологічна культура епохи бронзи. Виділена С.С.Березанською. Займає північну частину Правобережної України, Подніпров’я, а також частину Лівобережжя у межиріччі Дніпра та Десни. Назва вказує, з одного боку, на близькість з тшинецькою культурою Польщі, з другого – на те, що ці дві культури не тотожні, хоч і відносяться до єдиної культурної і, можливо, етнічної спільноти. Датується східнотшинецька культура ХVI – ХI століттями до нашої ери. Читати далі

Східнотрипільська культура

СокираСхіднотрипільська культура – група пам’яток трипільської культури межиріччя Південного Бугу та Дніпра. Виділена О.В.Цвек. Відноситься до середнього трипілля – етапів ВІ, ВІ/ІІ, ВІІ, СІ. Виділено 6 груп пам’яток, які утворювали східнотрипільську культуру. Основні пам’ятки: Зарубинці, Красноставка, Шкарівка, Веселий Кут, Миропілля, Гарбузин. У Подніпров’ї – Верем’я, Коломийщина ІІ – Коломийщина І. Відомі поселення великих розмірів: Онопріївка (ВІ) – 60 гектарів, Веселий Кут (ВІ/ІІ) – 150 гектарів, Миропілля (ВІІ) – 200 гектарів. Читати далі

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Росохи

ХрамОборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Росохи (Старосамбірський район, Львівська область) була споруджена у ХV – XVI століттях. Зараз храм належить Українській автокефальній православній церкві (УАПЦ), можливо, зараз церква належить до Православної церкви України (ПЦУ). Читати далі

Східнополіська культура

КерамікаСхіднополіська культура входить до дніпро-донецької культурно-історичної області. Виділена В.Ф.Ісаєнком. Ареал: Східне Полісся. Названа за територією поширення. Датується IV – III тисячоліттям до нашої ери. Склалася на місцевій мезолітичній основі під впливом більш південних груп дніпро-донецього населення. Поселення: Слободка I, Пхов I, Юревичі III – V. Житла овальні наземні чи заглиблені. Читати далі

Сурська культура

ЗнаряддяСурська культура – неолітична археологічна культура, що виділена В.М.Даниленком. Ареал: степове межиріччя Дніпра та Дону. Названа за стоянкою на острові Сурський на Дніпрі. Датується кінцем VI – першою чвертю IV тисячоліття до нашої ери. Розрізняють три періоди: 1 – докерамічний у Надпоріжжі та на ріці Молочній (Попов мис, урочище Собачки), кінець VI тисячоліття до нашої ери; 2 – датується першою – третьою чвертями V тисячоліття до нашої ери (Кодачок, Виноградний, другий шар Кам’яної Могили за стратиграфією Д.Я.Телегіна); 3 – четверта чверть V – перша чверть IV тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Струмельський тип

ЗнаряддяСтрумельський тип (струмельсько-гастятинський тип за Д.Я.Телегіним). Виділений В.М.Даниленком як фаза розвитку культури дніпро-донецької культурно-історичної області. Названий за знахідками в урочищі Струмель біля села Новосілки поблизу Києва. Ареал: Київське Подніпров’я. Датується В.М.Даниленком першою половиною VI тисячоліття до нашої ери, який пов’язує ці пам’ятки з проникненням на Київщину буго-дністровського населення на скибинецькій фазі розвитку та його асиміляцією місцевими мезолітичними племенами. Стоянки: Гастятин, Домонтово, Євминка. Читати далі