Археологія та стародавня історія Летичівського району

Замок у Меджибожі

Замок у Меджибожі

Летичівський район Хмельницької області відомий великими замками – в Летичеві та Меджибожі. Також тут було два літописних міста – Кудин в селі Кудинка і Межибоже у Меджибожі. Основні пам’ятки зосереджені на ріці Південний Буг та її притоці Бужок.

Археологія та стародавня історія Летичівського району

Село Буцкі

Недалеко від Буцків виявлено неолітичні вироби

Село Варенка

В 1892 році виявлено монетний скарб – 240 польських і шведських монет XVII століття.

Село Вербка

В західній частині Вербки – довгий вал.

Село Волосівці

В ХІХ столітті булі села була курганна група.

Село Голенищеве

В лісовому масиві, за три з половиною кілометри від Голенищевого, в ХІХ столітті було десять курганів.

Село Головчинці

Поблизу села виявлено неолітичні знаряддя праці, в тому числі крем’яний наконечник списа. Недалеко від Головчинців в ХІХ столітті був курган із западиною на вершині.

Село Голосків

В околицях Голоскова знайдено знаряддя праці доби міді. За 2 кілометри на захід від Голоскова, вправо від дельти безіменного струмка – поселення давньоруського часу. В напрямку села Малівці виявлена група курганів, крім цього – два насипи знаходяться поблизу південно-східної околиці Голоскова, а три – в центрі населеного пункту, біля ріки.

Село Горбасів

В околицях Горбасова в ХІХ столітті виявлено два монетних скарби, які складалися із золотих і срібних монет XVII століття, і два кургани. За чотири кілометри на південний захід від Горбасова, в північно-східній околиці хутора Вишнівого, в урочищі Орлів Горб в 1972 році Ю.М.Малєєв, В.І.Якубовський дослідили кам’яну могилу культури кулястих амфор ІІІ тисячоліття до нашої ери. В ній знаходилися три дорослих і два дитячих кістяки, яких супроводжували три кулясті амфори і фрагмент плоскої кістяної пряжки з нарізним орнаментом. В згаданому урочищі розташовується давньоруське поселення розмірами 700 на 200 метрів, а на городах селян – черняхівське.

Село Западинці

За півтори кілометрів від Западинців, по дорозі на село Ставницю – поселення епохи бронзи і черняхівського часу.

Село Козачки

На території Козачків – залишки поселення трипільської культури. В ХІХ столітті поблизу села було чотири кургани. Зберігся курган висотою два з половиною метрів на два з половиною кілометри на північ від Козачків, в урочищі Могила.

Село Копитинці

При гирлі струмка, який впадає в ріку Південний Буг – сліди городища, де зібрано черепки черняхівського і давньоруського посуду. На південній околиці села – черняхівське поселення.

Село Кудинка

В ХІХ столітті зафіксовано урнові поховання. На західній околиці Кудинки, лівий беріг ріки Південний Буг, в урочищі Замчисько – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століття міста Кудина, згадуваного в літописах в 1241 року. Збереглися напівкруглий дитинець розмірами 50 на 60 метрів та п’ять ліній валів і ровів, які, охоплюючи дитинець із заходу, півносі, сходу, кінцями примикають до річки. Розвідковими розкопками 1953 року виявлено культурний шар ХІІ – ХІІІ століття, в якому знайдено господарсько-побутові речі та наконечники стріл.

Село міського типу Летичів

Біля селища – поселення трипільської культури і доби бронзи. На північний захід від колишнього села Завовк (з’єднане з Летичевим), на березі Летичівського озера, в 1958 році під час оранки відкрито поховання в кам’яній скрині культури кулястих амфор. В могилі знаходився кістяк, який супроводжувався кам’яними сокирами, глиняним посудом кінця ІІІ – початку ІІ століття до нашої ери. Поблизу колишнього село Залитичівка (зараз приєднане до Летичева), в урочищі Селище – поселення черняхівської культури. В центрі селиша є решкти фортеці XVI – XVIII століття.

Село Лисогірка

В районі села виявлено сліди залізоробного виробництва часів Київської Русі.

Село Майдан-Вербецький

В центрі Майдана-Вербецького, на березі струмка Сенчика – курган з плоскою поверхнею.

Село Марківці

Біля Марківців – слід черняхівського поселення.

Село міського типу Меджибіж

Брама Меджибізького замку

Брама Меджибізького замку

Біля селища – два поселення розвиного трипілля – одне на правому березі ріки Бужок, на південно-західній околиці Меджибожа. На правому березі Бужка за три з половиною кілометри на північний захід  від Меджибожа, в урочищі Облрибгосп – третє трипільське поселення. Поселення епохи бронзи розташовується за 700 метрів від околиці Меджибожа, за півтори кілометри на захід від населеного пункту. Вздовж лівого берега ріки Південний Буг, в урочищі Попівщина – поселення ранньоскіфського часу.

Двір фортеці у Меджибожі

Двір фортеці у Меджибожі

За два кілометри від північної сторони селища, нижче греблі рибгоспівського ставу, на правому березі Бужка, виявлено черепки черняхівської культури. Давньоруське поселення ХІІ – ХІІІ століть розміщене на правому березі Бужка, за три кілометри на південний захід від населеного пункту, в урочищі Облрибгоспу. Звідти походить шиферне пряслице біконічної форми та уламки кераміки ХІІ – ХІІІ століть. В селищі збереглася кам’яна фортеця ХІV – XVI століть. Даний населений пункт досліджники пов’язують з літописним Межибож’єм, який згадується літописами від 1146, 1151, 1241, 1255, 1259 роками.

Село Митківці

На лівому березі безіменного струмка, що впадає в ріку Бужок з правого берега, за 1,5 кілометри на схід від Митківців – трипільське поселення. Поселеня черняхівської культури розміщене на заплаві лівого берега Бужка, нижче колгоспних ферм. Ще два поселення черняхівської культури є в селі – одне біля будинку культури, друге – на південно-східній околиці села, праворуч від дороги на Меджибіж. Давньоруське поселення ХІ – ХІІІ століть є в центральній частині села, що примикає до греблі на ріці Бужок зі сходу

 

Село Новокостянтинів

Біля Новокостянтинова в 1886 році знайдено скарб польських срібних монет XVI – XVII століть. В ХІХ столітті виявлено два кургани, один з яких стоїть і зараз на південній околиці Новокостянтинова. Колись був замок та міські укріплення.

Село Подільське

Два трипільські поселення – за триста метрів на південний схід від Подільського і праворуч з крайніми садибами західної частини населеного пункту, що на окраїні лісового масиву. В Подільському – черняхівське поселення.

Село Попівці

В Попівцях виявлено знаряддя праці доби неоліту. в 1870 році знайдено керамічний глек з дрібними монетами Яна Казиміра.

Село Романівка

На городах лівого берега ріки Південний Буг – поселення черняхівського і давньоруського часів. На південній околиці села, за переказами старожилів, трапляються знахідки черняхівської кераміки і людських кісток.

Село Русанівці

На східній околиці Русанівців – чотири кургани заввишки два метри. Там же виявлено поселення розвиненого трипілля. На присадибних колгоспних ділянках лівого берега ріки Південний Буг, до впадіння в річку струмка – двошарове поселення, на якому знайдено черепки черняхівської культури та уламки давньоруської кераміки.

Село Рудня

В урочищі Токареве знайдено кам’яну сокиру.

Село Сахни

Трапляються знахідки неолітичного часу.

Село Свічна

В ХІХ столітті виявлено урнові поховання.

Село Снітівка

На території Снітівки – залишки поселення трипільської культури. Друге трипільське поселення розміщується на високому плато лівого берега ріки Вовк, за два кілометри на схід від Снітівки, в урочищі Монастирище. В цьому урочищі в XVI – XVII столітті був православний монастир.

Село Ставниця

В околицях Ставниці в ХІХ столітті, на півострові Раковець, було городище прямокутної форми, зазначене в археологічній карті Ю.Й.Сіцінського біля Меджибожа. На лівому березі ріки Бужок, за 900 метрів від південно-західної околиці села, біля дороги на село Шрубків – два кургани заввишки шість метрів. Поблизу села – два поселення скіфського часу – одне – на західній околиці села, в урочищі Гора, друге – на східній околиці, в урочищі Біля Мосту. Поселення черняхівської культури виявлено у заплаві лівого берега Бужка, за півтори кілометри на північний захід від Ставниці за урочищами Козацька і Турецька Могили. Друге поселення черняхівської культури – на південній околиці села, при злитті Бужка з рікою Південний Буг. Третє поселення черняхівської культури – в урочищі Пари, на березі безіменного струмка. Давньоруське поселення – на лівому березі Бужка на північний захід від села, в урочищі Старий кар’єр.

Село Суслівці

На правому березі ріки Південний Буг, на південній околиці Суслівців – трипільське поселення. В центрі населеного пункту за двісті метрів від мосту – черняхівське поселення. Ще одне поселення цього ж часу зафіксовано на лівому березі Південного Бугу, на дорозі від села Суслівці до плотини електростанції села Щедрова. На березі річки, біля мосту і на городах – залишки давньоруського, а трохи на південь – черняхівського поселень. Виявлено також декілька курганів. На лівому березі ріки Південний Буг, навпроти південо-західної околиці Суслівці, в урочищі Вали – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Розвідкові розкопки, які здійснив в 1974 році  М.Лозінський, дали типові знахідки ХІІ – ХІІІ століть – кераміку, уламки срібних браслетів, наконечник стріли чотирьохгранного типу.

Село Терлівка

За півтори кілометри на захід від Терлівки, на площі розміром 700 на 100 метрів, вздовж високого правого берега ріки Вовк, двошарове поселення черняхівської культури та давньоруського часу ХІІ – ХІІІ століть. На площі розмірами 400 на 100 метрів уздовж правого берега ріки Вовк, за один кілометр на північний схід від Терлівки – пізньофеодальне поселення XVI – XVII століть.

Село Требухівці

На східній околиці села, уздовж правого берега ріки Південний Буг – поселення розвиненого трипілля. На південний захід від Требухівців, за двісті метрів від автостради Хмельницький – Летичів, в урочищі Любомирка – поселення черняхівської культури. Сліди 5 розораних курганів висотою від одного до півтори метрів є на західній околиці Требухівців уздовж правого берега ріки Південний Буг. Є два камінних стовпи заввишки три метри, які, за даними літератури ХІХ століття, збудовані в XVIII столітті турками.

Село Чапля

Виявлено неолітичні знаряддя праці.

Село Шрубків

В ХІХ столітті було три кургани заввишки три метри.

Село Щедрова

Сліди поселень ранньослов’янського і давньоруського часів простежено на площі від сільського кладовища в східній частині села і до гирла невеликого струмка, який впадає в Південний Буг.

Село Ялинівка (раніше Погоріла)

Біля Ялинівки в 20-х роках ХХ століття стояли два кургани.

Село Ярославка

Поблизу Ярославки виявлено знаряддя доби неоліту. На західному схилі правого берега ріки Бужок, за триста метрів на північний схід від Ярославки – поселення скіфського часу. За два кілометри на захід від Ярославки, в урочищі Теремовецькі Поля – кілька черняхівських поселень.

Дивіться археологічні знахідки сусіднього Деражнянського району.

Битва лицарів у фортеці Меджибожа

Битва лицарів у фортеці Меджибожа

 

 

 

загрузка...

  • Дрім Олегович

    Відредагуйте назву села: не “Світівка”, а “Снітівка”.

    Також, підкажіть де оте урочище Монастирище аж за 2км на сх від Снітівки? Бо я думав зовсім про інше місце його знаходження.

    Дякую.

  • Ros Gutsulsky

    Я точно не знаю, де це урочище, якщо його розміщення не буде відповідати написаному, повідомте. За зауваження дякую, відредагував

    • Дрім Олегович

      Відредагували не все:
      “на схід від Світівки” лишилось.

      😉

  • Ros Gutsulsky

    Щиро вдячний, виправив