Археологія та стародавня історія Хотинського району

Фестиваль у Хотині

Фестиваль у Хотині

Хотинський район Чернівецької області має багато городищ – у Дарабанах, Каплівці, Грозівцях, Недобоївцях. Стародавні поселення – трипільської, черняхівської, липицької, давньоруської культури. У Хотині є велика середньовічна фортеця на місці давньоруського городища.

Археологія та стародавня історія Хотинського району

Село Атаки

Ранньотрипільська кераміка

Ранньотрипільська кераміка

За два кілометри на захід від Атак, на високому мису, в урочищі Стінка – палеолітична стоянка, що розкопувалася у 1964 – 1967 роках, та поселення трипільської культури. На північ від Атак, на лівому березі струмка, в урочищі Глибокий Яр – поселення слов’янської культури.

Село Білівці

За чотири кілометри на півден від Білівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Улянове – поселення черняхівської культури. В південній частині села Білівці – поселення культури Ноа. На південь від Білівців – курганна група.

Село Бочківці

В центрі Бочківців, на лівому березі Потоку, біля Чешми – поселення трипільської та липицької культур. За 5 кілометрів на схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Рит – поселення трипільської та черняхівської культур. За три кілометри на південь від села, на лівому березі Поткоу, в урочищі Прокоп’єва Криниця – поселення черняхівської культури.

Село Владична

За півтори кілометри на схід від Владичної, на лівому березі Потоку – поселення трипільської культури. В центрі села, на лівому березі ріки Великий Довганчик та в північно-західній частині села, на правому березі Потоку – поселення черняхівської культури. За два кілометри на схід від села, у верхів’ї струмка в урочищі Дворище – поселення слов’янської та давньоруської культур. За чотири кілометри на північ від села, під лісом, в урочищі Кадуб – слов’янське поселення.

Село Ворничани

За півкілометри на схід від Ворничан, на правому березі Потоку, в урочищі Ставище та за один кілометр на схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Лан – поселення трипільської культури. За три кілометри на північний захід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Чотири Корчми – поселення липицької культури. За два кілометри на південний захід від Ворничан, в урочищі Кадуб та в південній частині села, на лівому березі Потоку – поселення черняхівської культури.

Село Гордівці

В західній частині Гордівців, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Коло Кордону – поселення буго-дністровської, слов’янської та давньоруської культур. В південній частині села, на лівому березі Потоку, в урочищі Брідки – поселення трипільської культури. На захід від села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Лози – поселення слов’янської культури.

Село Грозинці

В південній частині Грозинців, в урочищі Між Фосами – поселення трипільської, голіградської та черняхівської культур. На північ від села, в лісі, на території Колінковецького лісництва в урочищі Городище – городище ІХ – Х століття. Його площадка розмірами 315 на 270 метрів з усіх боків обмежена земляним валом. Знахідки слов’янської культури ІХ – Х століть виявлено на території городища. Розкопки на ньому проведені експедицією ЧДУ і ЧКМ у 1971 році. Поряд з городище, на правому березі Потоку – селище ІХ – Х століть. В центрі Грозинців, на обох берегах Потоку – селище XIV – XV століть.

Село Данківці

За один кілометр на південь від Данківців, в урочищі Бур’ян – селище XIV – XV століть.

Село Дарабани

За чотири кілометри на схід від Дарабан, на лівому березі яру, в урочищі Китроса – палеолітична стоянка та поселення черняхівської і давньоруської культур. На південь від Дарабан, на мису, в урочищі Замчище – городище. Його площадка розмірами 240 на 100 метрів відгороджена від поля земляним валом. На городищі виявлено знахідки пізнього палеоліту, трипільської, голіградської та давньоруської культур. Біля підніжжя городища, на обох берегах Потоку – селище ХІІ – ХІІІ століть. На південний захід від городища, на обох берегах Потоку – селище ХІІ – ХІІІ століть. На південний захід від городища, на правому березі Потоку, в урочищі Вила – поселення трипільської та голіградської культур. За два кілометри на південь від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Переволок – поселення слов’янської культури. За два кілометри вниз по ріці Дністер, на високому мису в урочищі Щовб – городище ХІІ – першої половини ХІІІ століть, яке розкопувалося експедицією ЧКМ у 1966 році. Його площадка розмірами 40 на 25 метрів від поля відгороджена дугоподібним земляним валом. Поряд з городищем – селище ХІІ – ХІІІ століть, на території якого виявлено також житла трипільської культури. Житла ХІІ – ХІІІ століть є і в піджніжжі мису, на якому розташовано городище, на першій надлуговій терасі Дністра.

Село Долиняни

На схід від Долинян, в урочищі Долини – поселення трипільської та голіградської культур. В центрі села Долиняни, біля школи, на березі Потоку – поселення трипільської культури. За півтори кілометри на південий схід від села, на лівому березі Потоку – поселення трипільської та слов’янської культур. За два кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Під Хащею – поселення трипілської культури. За один кілометр на північний схід від села, на плато, в урочищі Помірки – поселення культури ноа. Поблизу села – курганна група ранньозалізного віку, яка досліджувалася експедицією ДЕ у 1964 році.

Село Зарожани

За півкілометри на північний схід від цукрового заводу, на мису, утвореному трьома струмками, в урочищі Бекерева – поселення трипільської та черняхівської культур. За чотири кілометри на північний захід від Зарожан, в урочищі Черет – поселення черняхівської культури.

Село Каплівка

За один кілометр на північний схід від Каплівки, на плато лівого берега ріки Кам’яний Яр, біля дороги Хотин – Даньковці – поселення трипільської, комарівської та культури ноа. За три кілометри на північний схід від села, на високому мису правого берега ріки Рябий Яр, в урочищі Середня Гора – поселення трипільської культури. За чотири кілометри на північний схід від села, на правому березі ріки Дністер, в урочищі на Валу – городище. Його площадка розмірами 340 на 400 метрів відгороджена від плато земляним валом. На ньому знахідки трипільської, скіфської та давньоруської культур. За три кілометри на південь від села, в урочищі Краня скала – трипільське поселення. За 4 кілометри на південний схід від Каплівки, на лівому березі ріки Шепіт, під лісом – поселення культури ноа. За два кілометри на схід від села, на правому березі Рябого яру, в урочщиі Панові Кущі та за три кілометри на південний схід від села, на лівому березі ріки Шепіт, навроти Лисої Гори – поселення черняхівської культури. В центрі села, на лівому березі Потоку, в урочищі Серед Села – селище XIV – XV століть.

Село Керстенці

В південно-західній частині Керстенців, з обох боків яру, в урочищі Селище – поселення бронзового віку та ХІІ – XV століть. На північний захід від села – два кургани. Один з них розкопаний експедицією ЧКМ у 164 році. В могильній ямі під насипом виявлено скорчене поховання доби енеоліту.

Село Клішківці

Статуетки трипільської культури

Статуетки трипільської культури

На південний захід від Клішківців, на мису, в урочищі Малинський Яр – поселення трипільської та черняхівської культур. За чотири кілометри на схід від Клішківців, на правому березі ріки Ринга, в урочищі Галич – поселення комарівської, черняхівської та давньоруської культур. За 5 кілометрів на схід від села, в урочищі Дем’янова Яма – послення культур ноа та лукашівської. На північ від названого урочища, на лівому березі Потоку, в урочищі Кантаражійка – поселення комарівської культури. В центрі села, на обох берегах ріки Завакля, в урочищі Корпоцька – поселення лукашівської та давньоруської культур. За два кілометри на південний схід від тракторної бригади, на правому березі Потоку, біля верб – поселення черняхівської культури.

Село Круглик

На південний захід від Круглика, в урочищі Могилки – кургани бронзового віку, які розкопувалия експедицією ДЕ у 1964 році та ЧКМ у 1957 році. В двох курганах виявлено впускні поховання лукашівської культури, а в одному – впускне поховання скіфського часу. Тут же експедицію ЧКМ у 1959 році розкопано крематорій голіградської культури. На північний захід від Круглика, на невисокому мису, утвореному двома струмками, що зливаються біля колгоспного двору, – поселення комарівської та слов’янської культур. За 0,5 кілометра від села на північний схід, на плато лівого берега Потоку, в урочищі Виноградник – поселення культури ноа. За два кілометри на південь від села, на правому березі ріки Башківці – поселення західноподільської скіфської та слов’янської культур. За три кілометри на південь від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Башківці – поселення заідноподільської скіфської та черняхівської культур. За два кілометри на південний схід від Круглика, в урочищах Дукова Долина, Чайки та За Горою – поселення лукашівської культури. Перше з них розкопувалося експедицією ЧДУ в 1959 році та експедицією ІА АН УРСР в 1975 році. За два кілометри на південний схід від села, в урочищі Могила – курган.

Село Крутеньки

За 5 кілометрів на північний схід від Крутеньків, на правому березі Потоку, в урочищі Могила – поселення трипільської культури. На південний захід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Єфімів Яр – поселення слов’янської культури.

Село Малинці

В Малинцях на лівому березі Потоку, біля дороги Хотин – Новоселиця, в урочищі Чешма – поселення лукашівської культури. В центрі села, на обох берегах Потоку, біля школи – поселення слов’янської та давньоруської культур. На захід від господарського двору колгоспу, на високому плато, біля дороги клішківці – Перебиківці, в урочищі Толока  поселення слов’янської культури.

Село Недобоївці

На схід від Недобоївців, в урочищі Могила – трипільське поселення. За 4 кілометри на південний схід від села, біля ставка – поселення черняхівської культури. На північний захід від села, в лісі, на мису в урочищі Галич – давноруське городище. Його площадка розміраи 90 на 75 метрів обмежена ровом, а з напільного боку є ще невеликий вал. На схід від нього, в підніжжі мису – поселення слов’янської та давньоруської культур. На схід від села – курган.

Село Пашківці

На північ від Пашківці, на лівому березі ріки Стара Матка – поселення трипільської культури. В південно-західній частині села, на лівому березі ріки Матка – поселення слов’янської та давньоруської культур.

Село Перебиківці

На північ від Перебиківців, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Хриплів – поселення буго-дністровської неолітичної та західноподільської культур. Вище від села по Дністру, в урочищі Обіч – селище ХІІ – ХІІІ століть, а в урочищі Лука- поселення лукашівської та слов’янської культур. Останнє розкопувалося експедицією ЧДУ та ЧКМ у 1970 році. За 3,5 кілометра на захід від села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Передустє – поселення трипільської, черняхівської та західноподільської скіфської культур. В східній околиці села, на території колгоспного двору – поселення ХІІ – ХІІІ століть. На північний захід від села, біля тракторної бригади – курганна група західноподільської скіфської культури. Два кургани цієї групи розкопані експедицією ДЕ. В центрі села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Долина – поселення черняхівської та слов’янської культур. За три кілометри на північ від Перебиківців, на високому мису правого берега Дністра, в урочищі Городище – давньоруське городище літописного міста План Х – XIV століть. Його площадка розмірами 60 на 40 метрів з напільного боку обмежена чотирма валами, а з протилежного боку – валом і ровом-ескарпом. Розкопувалося експедицією ЧДУ у 1969 – 1970 роках. На території городища є знахідки трипільської, західноподільської скіфської та давньоруської культур. За триста метрів від городища проходить ще один дугоподібний вал. В підніжжі городища, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Зіньків та Левада – поселення слов’янської та давньоруської культур.

Село Пригородок

На схилі плато, до обриву правого берега Дністра, в околицях Пригородка – пізньопалеолітичні знахідки. За два кілометри на південь від села, на мису, в урочищі Циганка – пізньопалеолітична стоянка. На схід від Пригородка, на високому мису, утвореному рікою Варниця – городище, відгороджене від поля трьома земляними валами. На його території є знахідки пізньотрипільської та давньоруської культур. На мису, на якому городище, на лівому березі ріки Варниця – поселення слов’янської культури. В центрі села, на першій надлуговій терасі Дінстра, в урочищі Цвинтар – поселення слов’янської культури. В східній та південно-західній частині села, на першій надлуговій терасі Дністра, на території господарського двору колгоспу – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Рашків

На правому березі Дністра, в урочищі Сінокіс, Бавки – знахідки пізньопалеолітичних кременів. На північ від села, на високому березі Дністра, в урочищі Щовб – городище. Його площадка розмірами 100 на 30 метрів відгороджена від поля земляним валом. Поряд з городищем на високому плато – слов’янське поселення. На північ від Рашкова, на першій надлуговій терасі Дністра в урочищах Зарінок і Діброва – поселення слов’янської культури. На схід від села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Левада – поселення слов’янської та давньоруської культур, яке розкопувалося експедицією ІА АН УРСР в 1970 – 1977 роках. На трьох слов’янських поселеннях, розташованих на першій надлуговій терасі Дністра (Рашків 1, Рашків 2 і Рашків 3), розкопано близько 186 напівземлянкових жител VI – IX століть. В центрі села, на лівому березі ріки Бражанка, біля школи – селище X – XV століть.

Село Рукшин

В південній частині Рукшина, на лівому березі ріки Путичівка, біля джерела Студена криниця – поселення трипільсько, ноа та голіградської культур. На схід від Рукшина, в урочищі Лиса Гора та на південь від села, в урочищі Кадуб – трипільські поселення. В центрі села, в урочищі Магала – поселення голіградської культури.

Село Рухотин

В північній частині Рухотина (Корнешти), на мису Замчище – городище західноподільської скіфської культури. Центральна площадка городища розмірами 220 на 170 метрів обмежена обпаленим валом. З напільного боку проходять ще три вали. На території городища та на сусідніх пагорбах – слов’янське поселення. У 1967 році тут, в урочищі Ягозимичне, розкопано безкурганне трупоспалення в урні. На схід від Рухотина, в лісі, в урочищі Турецький Вал – городище скіфського часу. Його овальну форму даметром 500 метрів обмежує земляний вал висотою 6 – 8 метрів. В селі є поселення черняхівської культури. В північно-східній частині села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Долина – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Санківці

На захід від Санківців, на лівому березі ріки Ринга, в урочищі Гора – поселення трипільської та комарівської культур. В східній частині села, на лівому березі Ринги, в урочищі Цвинтар – поселення черняхівської культури. На захід від села, на плато – курган. В східній частині села, на лівому березі Ринги, в урочищі Горб – селище ХІІ – XV століть.

Село Ставчани

За два кілометри на південь від Ставчан, в урочищі Гарбузарія – поселення трипільської, лукашівської та черняхівської культур. За два кілометри на південь від Ставчан, на правому березі Потоку, в урочищі Римарь – поселення трипільської та черняхівської кульутр. За 2,5 кілометри на південний схід від села, на в урочищі Гостра Могила – курган, розкопаний експедицією ЧКМ у 1964 році. В давньому горизонті виявлено кістяк чоловіка, що був покладений головою на південь. Речей біля нього не було. Поруч з курганом виявлено крематорії передскіфського часу. На південний захід від села – курганна група бронзового віку. Досліджувалася експедицією ІА АН УРСР в 1965 році. Розкопано чотири кургани. За шість кілометрів на південь від села, на правому березі Потоку, в урочищі Борич – поселення черняхівської культури.

Місто Хотин

Хотинська фортеця на Дністрі

Хотинська фортеця на Дністрі

В східній частині Хотина, на високому мису правого берега ріки Дністер, в урочищі Грабарня – пізньопалеолітична стоянка і поселення трипільської і давньоруської культур. На вулиці Нижньодністровській, в урочищі Скала – селище слов’янської культури VI – VII століть. В східній частині Хотина, на лівому березі Потоку, в урочищі Котелєєве (колишня вулиця Калініна) – поселення слов’янської та давньоруської культур. В північній частині міста, на мису правого берега Дністра, на території середньовічної фортеці – поселення давньоруської культури X – XV століть. Розкопки у фортеці проводила експедиція ЧКМ у 1961 – 1964 роках. В східній частині міста – траянів вал, який проходить уздовж Дністра.

Село Чепоноси

В південно-західній частині Чепоносів, на території колгоспного саду, на лівому березі Потоку, в урочищі Кути – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур. В північно-східній частині села, на плато, під лісом, в урочищі Могила, на правому березі Потоку – поселння комарівської культури та курганна група. В 1966 році експедицією ЧКМ розкопано два кургани, піднасипом яких виявлено рештки спалених покійників VII – VIII століть нашої ери. В урочищі Мочарі – поселення скіфського часу та слов’янської культури. За три кілометри на південь від села, на лівому березі Потоку – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Шилівці

За один кілометр на південь від Шилівців, в урочищі Терня – поселення бронзового віку. На схід від Шилівців – кургани.

Село Ярівка

На південь від Ярівки, в урочищі Нуклеупи – поселення комарівської, західноподільської скіфської та черняхівської культур. На південний схід від Ярівки, на правому березі струмка, в урочищі Під Лісоам – поселення слов’янської культури. В південній частині села, на території середньовічного кладовища, знадено дволикого кам’яного ідола.

Довкола Хотинського району – Заставнівський, Кельменецький, Новоселицький.