Археологічні розкопки у Рашкові

Слов'янське селище взимку

Слов’янське селище взимку

Дослідження слов’янських археологічних пам’яток правого берега Дністра в околицях села Рашкова Хотинського району Чернівецької області розгорнулися у зв’язку з будівництвом Могилів-Подільської ГЕС. Експедиція Інституту археології АН УРСР (керівник — В. Д. Баран) на поселенні, розташованому на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Левада поблизу села Рашкова, розкопала понад 50 напівземлянкових жител та господарських споруд, які відносяться. до культури типу Луки-Райковецької. Привертає увагу досліджена на поселенні майстерня общинного ремісника Це заглиблена будівля, яка складалася з двох при мішень: житла (в ньому розкопана піч-кам’янка), в якому жив ремісник з своєю сім’єю, та майстерні (в ній знайдені відходи залізоробного ремесла — шлаки також шматки залізної руди). Поруч з житлом – в майстерні виплавляли залізо з болотних руд.

Археологічні розкопки у Рашкові

На поселеннях Рашків II і Рашків НІ (в урочищах Зарінок і Діброва) розкопані напівземлянкові житла культури празького типу. Найдавніші з них, які, очевидно, датуються V—VI ст., розкопані на поселенні Рашків № 2. Матеріали досліджень свідчать про постійне заселення цієї території слов’янськими племенами в другій половині І тисячоліття нашої ери дозволяють охарактеризувати розвиток їх матеріальної культури в цей час.

Кераміка другої половини І тис. н. е. з Рашкова, як і з інших поселень цього часу Середнього і Верхнього Подністров’я, за асортиментом посуду, його формами, орнаментацією і технікою виготовлення не відрізняється від кераміки поселень цього часу інших територій поширення слов’янської культури. Найближчі її аналогії знаходимо серед керамічних комплексів з поселень правобережжя середнього Дніпра, Волині і басейну Західного Бугу.

Слов’янська кераміка VI — IX ст. складається в основному з ліпного посуду. Лише на ранніх і пізніх етапах розвитку слов’янської культури виготовлявся гончарний посуд, але в невеликій кількості. Так. в найдавніших житлах поселення Рашків № 2 знайдені переважно уламки ліпних горщиків і сковорідок і небагато уламків гончарного посуду провінціально-римського типу, що виступає як залишок попередньої, черняхівської культури і засвідчує генетичні зв’язки між черняхівською і слов’янською культурами.

В умовах майже повного панування натурального господарства, що було характерно для слов’ян VI— VIII ст., коли в кожній сім’ї глиняний посуд виготовляли власними силами, невигідно було мати гончарний круг. Останній є знаряддям ремісника-гончара, і він зникає у зв’язку з занепадом гончарного ремесла і знову появляється, коли почало розвиватися ремесло, вироби якого йшли на замовлення або па продаж.

Основною формою керамічних комплексів слов’янської культури І ліпні горщики. В них найкраще виражені зміни в розвитку слов’янської кераміки. Так, ліпні горщики з найдавніших жител в Рашкові (Рашків II, і Рашків III) мають короткі прямі або трохи відігнуті назовні вінчики, їх тулуб конічно звужується донизу і найбільше розширений у верхній частині. Подібного типу горщики датуються V—VII ст. і відносяться до культури празького типу. В той же час у пізніших житлах слов’янської культури з Рашкова (Рашків І) горщиків празького типу немає. В основному тут є ліпні горщики з відігнутими назовні вінчиками, край яких косо зрізаний і часто прикрашений пальцевими вдавленнями.

Археологічна практика

Археологічна практика

На основі вивчення порядку залягання культурних шарів керамічні комплекси слов’янської культури другої половини І тис. н. е. в Середньому Подністров’ї умовно можна розділити на чотири фази, які характеризують економічний, культурний і політичний розвиток тієї чи іншої слов’янської культури. В свою чергу, кожна фаза на основі знайдених металевих речей також одержала приблизну дату свого існування. Тому тепер є можливість розкопані пам’ятки датувати за керамічними матеріалами в межах одного століття. Згідно з цією шкалою, хронологія слов’янських поселень в Рашкові виглядає приблизно так: поселення Рашків № 2 відноситься до другої половини V—VI ст., поселення Рашків III — до VII ст. і поселення Рашків І — до VIII—IX століть.

З книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.

Читайте також Дністер у римську добу.