Архіви категорій: Археологія

Неолітичне поселення Бузьки

КерамікаБузьки – неолітичне поселення черкаського варіанта києво-черкаської культури дніпро-донецької культурно-історичної області біля села Бузьки Золотоніського району Черкаської області. Поселення досліджувалося археологом Д.Я.Телегіним у 1957 – 1958 роках. Читати далі

Поселення доби раннього заліза Бузовка

РікаБузовка – поселення доби фінальної бронзи – раннього заліза. Розміщується на мисі при впадінні у старицю ріки Орелі ріки Бузовочка (ліва притока ріки Орель) поблизу села Бузовка Магдалинівськго району Дніпропетровської області. Читати далі

Яніславицька культура

ЗнаряддяЯніславицька культура – археологічна культура пізьного мезолыту. Ареал: басейн Вісли, Німану, Прип’яті. Датування: VIII – VII тисяч років тому. Епонімна пам’ятка – Яніславице (Польща). На території України пам’ятки Яніславицької культури відомі під назвою дніпро-прип’ятської культури. Ареал – зона змішаних лісів. Читати далі

Культура ямково-гребінцевої кераміки

КерамікаНеолітична культурно-історична область ямково-гребінцевої кераміки була займає лісові і частину лісостепових районі Білорусі, України, європейської частини Росії. Названа за орнаментом кераміки. До цієї археологічної культурно-історичної області входять балахнинська, деснянська, долгівська, каргопільська, ямково-гребінцева археологічні культури України та ямково-гребінцева археологічна культура Карелії. О.Я.Брюсов та деякі інші дослідниики виділяють у басейні ріки Оуа бєлівську культуру, яка орнаментована ромбічними ямками. Однак останні дослідження показали, що ромбоямкова кераміка є типовою деснянською культурою, а басейн ріки Верхня Ока є зоною контакту деснянського та льялівського населення. Область культур з ямково-гребінцевою культурно-історичною областю сформувалася внаслідок розселення носіїв льялівської культури та їх мешкання на нових територія в оточенні місцевого неолітичного населення. Читати далі

Юхнівська культура

КерамікаЮхнівська культура – археологічна культура раннього залізного віку. Виділена М.В.Воєводським. Названа за городищем біля села Юхнів Чернігівської області, яке досліджувалося у 70-х роках ХІХ століття Д.Я.Самоквасовим і у 1939 – 1940 роках М.В.Воєводським. Читати далі

Культури шнурової (мотузчатої) кераміки

КерамікаКультури шнурової (мотузчатої кераміки). На значній частині Східної, Середньої і Північної Європи наприкінці неоліту і на початку бронзової доби відбувався процес розселення групи споріднених племен, які залишили культури, відомі в археології під назвою культур шнурової (мотузчатої) кераміки або культур бойових сокир. Читати далі

Чорноліська культура

КерамікаЧорноліська культура – археологічна культура перехідного періоду від пізньої бронзи до раннього залізного віку. У 1949 році у верхів’ях ріки Інгулець у Чорному лісі виявлено городище, вивчення якого дозволило О.І.Тереножкіну виділити чорноліську культуру. Пам’ятки чорноліської культури займають лісостеп між Дністром та Дніпром і основну частину басейну ріки Ворскла на Лівобережжі. Читати далі

Стоянка Чокурча І

КреміньЧокурча I – багатошарова стоянка епохи мустьє. Розташована в басейні ріки Салгир біля міста Симферополя у Криму. Датується 50 – 80 тисяч років тому. Відкрита С.М.Забніним у 20-х роках ХХ століття, досліджувалася М.Л.Ернстом. Читати далі

Усатівський тип пам’яток трипільської культури

КерамікаУсатівський тип пам’яток трипільської культури мідного віку поширений у Північно-Західному Причорномор’ї, у степовій частині межиріччя рік Прут, Дністер та Південний Буг. Епонімна пам’ятка – Усатове – комплекс з поселень, курганів та грунтових могильників, розташованих під Одесою. Усатівський тип відноситься до етапу СІІ трипілля, датується середиою – другою половиною ІІІ (половиною ІV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Троянівський тип трипільської культури

КерамікаТроянівський тип пам’яток трипільської культури мідного віку поширений у верхів’ях річок, що належать до басейну Дніпра – Роставиці, Тетерева, Случі та Горині на Волині. Відомо біля 25 пам’яток. Епонімна пам’ятка – Троянів, досліджувалася у різні роки Т.А.Белановською та М.М.Шмаглієм. Пам’ятка датується етапом СІІ – першою половиною ІІІ (другою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі