Архіви категорій: Археологія

Кудлаївська культура

КреміньКудлаївська культура – культура раннього і пізнього мезоліту. Ареал: басейн рік Сож, Прип’ять, верхня течія Дніпра. Датується Х – VIII тисячоліття тому. Епонімна пам’ятка – стоянка Кудлаївка. Читати далі

Кошиловецький тип пам’яток трипільської культури

КерамікаКошиловецький тип пам’яток трипільської культури мідного віку (етап СI). Епонімна пам’ятка – поселення в урочищі Обоз біля села Кошилівці Тернопільської області (досліджувалося К.Гадачеком, Л.Козловським та Г.Чайлдом). Поселення цього типу поширені на невеликій території у Верхньому Подністров’ї (ріки Джурія та Серет). Датуються етапом СI – першою половиною III (першою половиною IV) тисячоліть до нашої ери. Читати далі

Коломийщинський тип пам’яток трипільської культури

Поселення Коломийщина

Поселення Коломийщина

Коломийщинський тип пам’яток трипільської культури мідного віку (етап СI). Епонімна пам’ятка – поселення Коломийщина I. Пам’яти коломийшинскього типу поширені у Середньому Подніпров’ї від Києва до Канева на правому березі ріки Дніпро. Датується першою половиною III (першою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Кіммерійці і кіммерійська культура

ВоїниКіммерійська культура відноситься до раннього залізного віку. Названа за етносом, який жив у степовій і частково лісостеповій зоні, яка була поширена від нижньої течії Дунаю на заході до Поволжя на сході. Населення цієї території не було однорідним і складалося з кочових, різних за походженням угрупувань. Датується кіммерійска культура IХ – VII століттями до нашої ери. Пам’ятки – переважно впускні, рідше – основні поховання у курганах. Відомі безкурганні поховання і тимчасові сезонні стоянки. Читати далі

Культура Кишинів-Корлатень

МечКультура Кишинів-Корлатень – археологічна культура, яка разом із культурою гава-голігради становить частину культур канельованого гальштату найсхіднішої гілки гальштатських пам’яток. Читати далі

Кизил-Кобинська культура

КерамікаКизил-Кобинська культура – археологічна культура раннього залізного віку. Названа за місцем стоянки Кизил-Коба у Криму, яка досліджувалася Г.А.Бонч-Осмоловським. Культурна гірського і передгірського Криму. Початок культури відноситься до періоду пізньої бронзи. Датується в цілому Х – V тисячолтіттями до нашої ери. Спочатку П.Н.Шульцем було виділено чотири етапи: Х – IХ століття до нашої ери; IХ – VIII століття до нашої ери; VIII – VII століття до нашої ери; VII – VI століття до нашої ери. В останній час хронологічні межі кизил-кобинської культури розширені – з’явився перехідний етап – VII століття до нашої ери. Х.Й.Крис виділено ще один етап кизил-кобинської культури – пізній, VI – V століття до нашої ери. Етнічна приналежність можливо, тавтарська. Читати далі

Києво-черкаська культура

ЗнаряддяКиєво-черкаська культура – археологічна культура, входить в дніпро-донецьку культурно-історичну спільність. Виділена О.М.тітовою. Ареал: Лісостепове Подніпров’я. Археологічна культура названа за територією поширення. Виділяють два варіанти: київський та черкаський. Датується києво-черкаська культура другою половиною V – початком III тисячоліття до нашої ери. Сформувалася на місцевій мезолітичній основі під впливом буго-дністровської культури на самчинській фазі її розвитку. Читати далі

Культура кереш

КерамікаКультура кереш – археологічна неолітичная культура. Пам’ятки Верхнього Потисся, що датуються першою половиною V тисячоліття до нашої ери, віднесені до культури Криш-Кереш М.Ф.Потушняком. Носії цієї культури прийшли з Трансільванії по долині ріки Самош. Вони схожі на мешканців Північної Угорщини, які залишили пам’ятки типу Мехтелик. Читати далі

Кемі-обинська культура

КерамікаКемі-обинська культура – археологічна культура епохи ранньої бронзи. Виділена А.О.Щепинським. Ареал: передгірський та степовий Крим, степове межиріччя Дніпра і Південного Бугу. Культура названа за курганом Кемі-Оба біля міста Білогірська у Криму. Датується другою половиною III тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Катакомбна культурно-історична спільність

ЗброяКатакомбна культурно-історична спільність епохи середньої бронзи. Виділена як археологічна культура на початку ХХ століття В.О.Городцовим, з 60-х років ХХ століття розглядається як культурно-історична спільність. Названа за конструкцією поховальної споруди. Ареал поширення: степ і південь лісостепу від Волги до Дунаю. Читати далі