Архіви категорій: Енциклопедія

Юхнівська культура

КерамікаЮхнівська культура – археологічна культура раннього залізного віку. Виділена М.В.Воєводським. Названа за городищем біля села Юхнів Чернігівської області, яке досліджувалося у 70-х роках ХІХ століття Д.Я.Самоквасовим і у 1939 – 1940 роках М.В.Воєводським. Читати далі

Культури шнурової (мотузчатої) кераміки

КерамікаКультури шнурової (мотузчатої кераміки). На значній частині Східної, Середньої і Північної Європи наприкінці неоліту і на початку бронзової доби відбувався процес розселення групи споріднених племен, які залишили культури, відомі в археології під назвою культур шнурової (мотузчатої) кераміки або культур бойових сокир. Читати далі

Чорноліська культура

КерамікаЧорноліська культура – археологічна культура перехідного періоду від пізньої бронзи до раннього залізного віку. У 1949 році у верхів’ях ріки Інгулець у Чорному лісі виявлено городище, вивчення якого дозволило О.І.Тереножкіну виділити чорноліську культуру. Пам’ятки чорноліської культури займають лісостеп між Дністром та Дніпром і основну частину басейну ріки Ворскла на Лівобережжі. Читати далі

Стоянка Чокурча І

КреміньЧокурча I – багатошарова стоянка епохи мустьє. Розташована в басейні ріки Салгир біля міста Симферополя у Криму. Датується 50 – 80 тисяч років тому. Відкрита С.М.Забніним у 20-х роках ХХ століття, досліджувалася М.Л.Ернстом. Читати далі

Усатівський тип пам’яток трипільської культури

КерамікаУсатівський тип пам’яток трипільської культури мідного віку поширений у Північно-Західному Причорномор’ї, у степовій частині межиріччя рік Прут, Дністер та Південний Буг. Епонімна пам’ятка – Усатове – комплекс з поселень, курганів та грунтових могильників, розташованих під Одесою. Усатівський тип відноситься до етапу СІІ трипілля, датується середиою – другою половиною ІІІ (половиною ІV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Троянівський тип трипільської культури

КерамікаТроянівський тип пам’яток трипільської культури мідного віку поширений у верхів’ях річок, що належать до басейну Дніпра – Роставиці, Тетерева, Случі та Горині на Волині. Відомо біля 25 пам’яток. Епонімна пам’ятка – Троянів, досліджувалася у різні роки Т.А.Белановською та М.М.Шмаглієм. Пам’ятка датується етапом СІІ – першою половиною ІІІ (другою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі

Томашівська група пам’яток трипільської культури

КерамікаТомашівська група – тип пам’яток трипільської культури мідного віку, розташованих у межиріччі Південного Бугу та Дніпра. Пам’ятки томашівської групи відносяться до етапу СІ, датуються першою чвертю ІІІ (першою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Відомо біля 60 поселень, є міста площею від 100 до 450 гектарів, у кожному з цих міст було декілька тисяч жител. Читати далі

Східнотшинецька культура

КерамікаСхіднотшинецька культура – археологічна культура епохи бронзи. Виділена С.С.Березанською. Займає північну частину Правобережної України, Подніпров’я, а також частину Лівобережжя у межиріччі Дніпра та Десни. Назва вказує, з одного боку, на близькість з тшинецькою культурою Польщі, з другого – на те, що ці дві культури не тотожні, хоч і відносяться до єдиної культурної і, можливо, етнічної спільноти. Датується східнотшинецька культура ХVI – ХI століттями до нашої ери. Читати далі

Східнотрипільська культура

СокираСхіднотрипільська культура – група пам’яток трипільської культури межиріччя Південного Бугу та Дніпра. Виділена О.В.Цвек. Відноситься до середнього трипілля – етапів ВІ, ВІ/ІІ, ВІІ, СІ. Виділено 6 груп пам’яток, які утворювали східнотрипільську культуру. Основні пам’ятки: Зарубинці, Красноставка, Шкарівка, Веселий Кут, Миропілля, Гарбузин. У Подніпров’ї – Верем’я, Коломийщина ІІ – Коломийщина І. Відомі поселення великих розмірів: Онопріївка (ВІ) – 60 гектарів, Веселий Кут (ВІ/ІІ) – 150 гектарів, Миропілля (ВІІ) – 200 гектарів. Читати далі

Східнополіська культура

КерамікаСхіднополіська культура входить до дніпро-донецької культурно-історичної області. Виділена В.Ф.Ісаєнком. Ареал: Східне Полісся. Названа за територією поширення. Датується IV – III тисячоліттям до нашої ери. Склалася на місцевій мезолітичній основі під впливом більш південних груп дніпро-донецього населення. Поселення: Слободка I, Пхов I, Юревичі III – V. Житла овальні наземні чи заглиблені. Читати далі