Культура ямково-гребінцевої кераміки

КерамікаНеолітична культурно-історична область ямково-гребінцевої кераміки була займає лісові і частину лісостепових районі Білорусі, України, європейської частини Росії. Названа за орнаментом кераміки. До цієї археологічної культурно-історичної області входять балахнинська, деснянська, долгівська, каргопільська, ямково-гребінцева археологічні культури України та ямково-гребінцева археологічна культура Карелії. О.Я.Брюсов та деякі інші дослідниики виділяють у басейні ріки Оуа бєлівську культуру, яка орнаментована ромбічними ямками. Однак останні дослідження показали, що ромбоямкова кераміка є типовою деснянською культурою, а басейн ріки Верхня Ока є зоною контакту деснянського та льялівського населення. Область культур з ямково-гребінцевою культурно-історичною областю сформувалася внаслідок розселення носіїв льялівської культури та їх мешкання на нових територія в оточенні місцевого неолітичного населення.

Загальні риси культури – поселення по берегах річок та озер, житла округлої та овальної форми, які пізніше змінюються  підчотирикутими, посуд виготовлений з глини з домішкою піску та дресви, слоїки з округлим або пригостреним дном; орнамент, у якому ямки чергуються з гребінцевими відбитками; використання для виготовлення знарядь переважно відщепових заготівок. Основа господарства – полювання та рибальство.

В Україні культура ямково-гребінцевої кераміки охарактеризована В.І.Неприною. Входить в область культур з ямково-гребінцевою керамікою. Ареал – лісостепові райони Лівобережної України. Склалася в результаті міграції з Подоння насення з ямково-гребінцевою керамікою під впливом традицій києво-черкаської та лисогубівської культур дніпро-донецьої області. Поселення Гришівка, Погоріловка-Вирчище, Погоріловка-Есмань. Житла – наземні й напівземлянки з вогнищами всередині. Підокруглі споруди змінюються підчотирикутними, інколи на долівці знаходили купи черепашок.

Посуд виготовлено з глини з домішкою піску. Слоїки з округлим або гострим дном, напівяйцеподібні зі стягнутими до середини вінцями. Під дніпро-донецьким впливом виникають реберчасті посудини і горщики зі слабо відігутими назовні вінцями. Під середньостогівським впливом виникають горщики з високими вінцями. Орнамент: ямки, що розміщуються у шаховому порядку, рядками, у вигляді геометричних фігур; зони ямок поділені рядами гребінцевих відбитків. Контакти з лисогубівським населенням призводять до зростання ролі гребінцевої орнаментації. Контакти з києво-черкаським населенням призводять до появи ямково-накольчастого орнаменто. Контакти з енеолітичним населенням призводить до поширення відбитків перевитого шнура на вінцях.

Знаряддя праці виготовлені в основному з кременя. Нуклеуси призматичні, клиноподібні, аморфні. Трапляються ножі на пластинах, серед них – обушкові і на відщепах; різці на пластина, відщепах, нуклеподібні, скребачки на відщепах; наконечники стріл і дротиків двобічно оброблені підтрикутні, ромбічні й ромбічні з усіеною основою; сокири двобічно оббиті овальні й підтрикутні; долота і тесла прямокутні й підтрикутні; долота і тесла прямокутні й підтрикутні. Сусідні культури – Подоння, деснянська, дніпро-донецька, середньостогівська, трипільська. Культура ямково-гребінцевої кераміки змінилася мар’янівською культурою.

Карта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *