Чорноліська культура

КерамікаЧорноліська культура – археологічна культура перехідного періоду від пізньої бронзи до раннього залізного віку. У 1949 році у верхів’ях ріки Інгулець у Чорному лісі виявлено городище, вивчення якого дозволило О.І.Тереножкіну виділити чорноліську культуру. Пам’ятки чорноліської культури займають лісостеп між Дністром та Дніпром і основну частину басейну ріки Ворскла на Лівобережжі.

Хронологічно чорноліська культура поділяється на два різних періоди – ранній (1050 – 900 роки до нашої ери) і пізній (900 – 725 роки до нашої ери). За часом до чорноліської культури приєднується жаботинський етап (750 – 650 роки до нашої ери), який є перехідним етапомвід передскіфського етапу у культурі Лісостепового Правобережжя. Чорноліська культура склалася на місцевій білогрудівській основі. Заселення басейну Ворскли чорноліськими племенами відбулося в результаті їх часткової міграції з Правобережжя  наприкінці бронзової доби.

Пам’ятки чорноліської культури представленні поселеннями (Велика Андрусівка, Дністровська) і городищами (Григорівське, Московське, Суботівське, Тясминське). Укріплення зводилися на мисах корінних берегів річок. У плані городища круглі, діаметром від 40 до 100 метрів, оточувалися валом з дерев’яною стіною у вигляді з’єднаних між собою невеликих прямокутних секцій (кліток) і обводилися ровами. У деяких випадках з напольного боку зводилися додаткові споруди у вигляді валу з ровом на зовнішньому боці. На території більшості городищ будівель було мало. Житла (наземні та землянки) дерев’яні, великих розмірів. По кутах біля стін стояли стовпи, що підтримували перекриття. Стіни обшивалися тесаними дошками, які були поставлені вертикально. У підзлозі є ями господарського призначення, вздовж стін розміщувалися посудини та зернотерки.

Поховальні пам’ятки вивчені слабо. Переважав обряд трупоспалення в поховальних урнах у безкурганних могильниках. Поряз з поодинокими відомі групові, ймовірно, сімейні, могили. У північній частині Правобережжя відомі лише безкурганні трупоспалення (Стретівка), а напівдні трапляються тілоспалення і тілопокладення у курганах (Гуляй-Город, Тенетинка).

Кухонний посуд представлений горщиками тюльпаноподібної форми, прикрашены валиками з опущеними донизу кінцями. Виділяються столові посудини із залощеною поверхнею. Виявлено келихи і корчаги з кулеподібним тулубом, прикрашені наліпами і поясками із зубчастих та лінійних візерунків. Кам’яні знаряддя: провушні сокири і кременеві вкладиші до серпів. Псалії і шила виготовлялися з кістки. Металеві вироби представлены випадковими знахідками і предметами із скарбів (Суботів, Залевки) – знаряддя праці (кельти, серпи, ножі, мотики, долота), зброя (мечі, кинджали, наконечники списів), прикраси (браслети, шпильки, кільця, бляшки, підвіски, намисто, фібули).

Основу господарської діяльності племен чорноліської культури становило землеробство і скотарство. Важливу роль відігравала металообробка. Жителі чорноліської культури брали участь у складанні скіфської культури лісостепової частини України.

Карта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *