Неолітичне поселення Бузьки

КерамікаБузьки – неолітичне поселення черкаського варіанта києво-черкаської культури дніпро-донецької культурно-історичної області біля села Бузьки Золотоніського району Черкаської області. Поселення досліджувалося археологом Д.Я.Телегіним у 1957 – 1958 роках.

Розміщується на лівому березі Дніпра на поверхні невеликого горба заввишки 4 – 5 метрів над заплавою. Підвищення оточене луками, де протякала ріка Ірклійка – притока Дніпра. Площа поселення біля 0,5 гектара, розкопано археологами 802 квадратних метрів. Знахідки залягали на глибині 20 – 60 сантиметрів від поверхні у чорному вуглистому піску.

На думку В.Ю.Коена, на поселенні існувало наземне прямокутне житло площею 75 – 85 квадратних метрів. Воно мало легку каркасну конструкцію, відкрите вогнище. На підлозі у ямці (яка, можливо, використовувалася для приготування їжі), виявлено скупчення черепашок.

КреміньНа поселенні знайдено: нуклеуси (призматичні та мікролітичні), нуклеподібні уламки, середні та мікролітичні пластини, відщепи, низькі та середньовисокі трапеції, асиметричні ромби, кукрекські вкладиші, підтрикутні вістря до стріл, двобічно оброблені, скребачки на відщепах округлої й неправильної форм, клиноподібу мотику з рогу оленя, ріжуче зраряддя з ікла кабана, уламки так званих прасочків.

Кераміку виготовлено з глини з домішами піску з рослинністю, іноді – з графітом, зустрічаються гостродонні опуклобоких слоїків і слабопрофільованих горщикыв зы стягнутим досередини верхом, є плоскодонні біконічні слоїки і грщини. Вінця посудин часто гофровані. Орнамент: короткі гребінцеві відбитки, прокреслені лінії, наколи та ї сполучення, які утворюють ялинку, горизонтальні та вертикальні ряди і лінії, стрічки. Під впливом сусіднього азово-діпровського населення є посудини з комірцевими вінцямий й орнаментом з відбитків зигзагу і стрічок, заповнених гребінцевими відбитками.

На поселенні знайдено неолітичне поховання. Кістяк лежав випростано на спині, руки вздовж тіла, голова – на північ. Пам’ятка датується чвертою четверю V – першою чвертю IV тисячоліття до нашої ери.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *