Стоянка Чокурча І

КреміньЧокурча I – багатошарова стоянка епохи мустьє. Розташована в басейні ріки Салгир біля міста Симферополя у Криму. Датується 50 – 80 тисяч років тому. Відкрита С.М.Забніним у 20-х роках ХХ століття, досліджувалася М.Л.Ернстом.

Поселення у печері, від якої залишилася тільки частина у вигляді гроту. Чотириметрові відкладення печери засвідчують про те, що це поселення інтенсивно заселювалося палеолітичною людиною щонайменше тричі. Судячи з фауністичних залишків основу господарства мешканці становило полювання на мамонтів, оленів, дикого коня, сайгу, носорога. Культурній шари стояник дають значну кількість знарядь з кременю, кременеві відщепи, поодинокі вироби з кістки, численні  кухонні залишки, вогнища.

Біля давнього, ніні зруйнованого входу до печери, виявлено скупчення кісток мамонтів, перекрите величезним уламком скелі. Скупчення площею біля 18 квадратних метрів і завтовшки 80 сантиметрів. За палоеозоологічними визначеннями, тут представлені кістки 20 мамонтів. Деякі дослідники вважають цей об’єкт залишками житла з кісток мамонтів.

У культурних шарах виявлено типові для мустьєрської епохи знаряддя: гостроконечники, скребачки. Знайдені трилезові знаряддя трикутної форми, так звані чокурчинські трикутники. У Чокурсчі виявлені також двобічно оброблені знаряддя: ножі із спинкою, гостроконечники, скребачки, рубила, кістяні знаряддя праці. Стоянка Чокурча І належить до ак-кайської мустьєрської культури Криму, мікокського технокомплексу Східної Європи.

Мікокський технокомплекс – одне з найбільших палеолітичних культурних утворень у світі. Ареал: Закарпаття, Українське Полісся, Подністров’я, Подесення, басейн Сіверського Дінця, Прикубання, Поволжя, Крим. Датується 100 – 40 тисяч років тому. Палеографічний фон: загальна зміна клімату у бік похолодання з короткотривалим епізодичним потеплінням. Пам’ятки: Королеве Па, Рихта, Хотилеве, Орел, Антронівка, Ільська станція, Суха Мечетка, Старосілля, Заскальне V, VI, Кіїк-Коба, Пролом. У Криму та Прикубання переважають печерні стоянки.

На деяких пам’ятках зафіксовані сліди штучних конструкцій (Крим, Прикубання, Поволжя). Для кам’яного інвентаря характерний виріб – заготівка-скол (радіальна техніка розщеплення) та двобічно оббита заготівка. Знаряддя представлені виробами на сколах: гостроконечники і скребла різних типів; двобічні знарядд: ножі з майданчиками, скребла, наконечники. Виявлений численний кістяний інвентар, ретушери, кувадла, вістря, лопаточки. Прикраси представлені підвісками, зубом з глибокими нарізками, фрагмент кістки з віялоподібно розміщеними нарізками (гроти Пролом І і ІІ).

У межах технокомплексу розрізняють культури: орловська, антонівська, старосільська, аккайська, кіїк-кобинська. Культури походять від культур Центральної Європи (Мікок). Можливо, було декілька хвиль заселення Руської рівнини з Центральної Європи, можливо, що частина населення прийшло з Кавказу.

Економічну основу господарства Мікокського технокомплексу становило мисливоство, в основному на стадних тварин (мамонта, коня, гідрунтинового віслюка, сайгу). Можливо, носії мікокського технокомплексу приймали участь у складенні культур ранньої пори верхнього палеоліту (костьонківсько-стрілецька культура).

Грузові, легкові, сільськогосподарські шини можна придбати на сайті Антлант шина https://atlantshina.com.ua/ Подробиці можна подивитися здесь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *