Археологія та стародавня історія Новоселицького району

Масштабні розкопки археологів

Масштабні розкопки археологів

Новоселицький район Чернівецької області має теплий клімат, тому тут досить насичено археологічними пам’ятками трипільської, лукашівської, ноа, черняхівської, давньоруської та інших археологічних культур.

Археологія та стародавня історія Новоселицького району

Село Балківці

На схід від Балківців, на палто, в урочищі Пасіка та за чотири кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Холм – поселення трипільської культури. В південно-західній частині Балківців, на лівому березі Потоку та за один кілометр на північ від села, в урочищі Станка, на цьому ж березі ріки – поселення черняхівської культури.

Село Бояни

В південній частині Боянів, на правому березі Потоку та на лівому березі ріки Гуків – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур. На північний захід від Боян, на лівому березі Потоку, в урочищі Гуксу – поселення трипільської та черняхівської культур. За три кілометри на захід від села, на лівому березі ріки Гуків, в урочищі Під Хащею – поселення ХІІ – ХІІІ століть. На захід від села, на плато, в урочищі Могила Кирила – курган.

Село Ванчиківці

За три кілометри на північ від Ванчиківців, на правому березі ріки Черлена – поселення трипільської та черняхівської культур. За сім кілометрів на північ від села, на лівому березі Черлени, в урочищі Буканчан – поселення трипільської культури. В північній частині села, на лівому березі Потоку, біля колгоспних ферм та за шість кілометрів на північ від села, на лівому березі Черлени, в урочищі Гортопи – поселення черняхівської культури.

Село Динівці

Невеликий розвідувальни археологічни розкоп

Невеликий розвідувальни археологічни розкоп

За два кілометри на північ від Динівців, на лівому березі Потоку – поселення трипільської та черняхівської культур. В центрі села, на обох берегах Потоку – поселення слов’янської та давньоруської культур.

Село Довжок

На схід від села, в урочищах Коноплисько та Готар – поселення трипільської культури. В північно-західній частині Довжка, на правому березі Яру, біля могили, – поселеня черняхівської культури та курган. В південній частині села Довжок, в урочищі Фундоя – поселення слов’янської культури. В центрі села, на лівому березі ріки Фундоя – поселення XII – XV століть.

Село Жилівка

За один кілометр на схід від Жилівки, на правому березі Потоку, в урочищі Церковний План – поселення трипільської та культури ноа. За один кілометр на північний захід від села Жилівка, на лівому березі потічка та в урочищі Гропи – поселеня лукашівської та слов’янської культур.

Село Костичани

За три кілометр на північ від Костичан, на лівому березі Потоку, біля тракторної бригади та за шість кілометрів на північ від села, в урочищі Ізвори – поселення трипільської культури.

Село Котелеве

На північ від Котелевого, на правому березі Потоку, в урочищі Кирка – поселення трипільської, західноподільської скіфської та черняхівської культур. На південь від села – поселення трипільської культури. В західній частині села Котелеве, в урочищі Турецька Криниця – селище XIV – XV століть. На південний захід від села – курганна група.\

Село Магала

Опис знахідок

Опис знахідок

В північній частині Магалої, на правому березі Потоку, в урочищі Ріпа Гумі – поселенн ятрипільської (розкопувалося експедицією ЧДУ у 1958 році) та голіградської культур. На протилежному березі Потоку, на високому березі – поселення комарівської, ноа та голіградської культур. Розкопувалося експедицією Державного Ермітажу з 1954 року. За три кілометри на північний захід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Колучна – поселення трипілської, лукашівської, слов’янської та давньоруської культур. В центрі села, на лівому березі Потоку, в урочищі Барон – поселення слов’янської та давньоруської культур. За два кілометри на північний захід від Магали, на правому березі Потоку, в лісі, в урочищі Кругла – слов’янське городище ІХ – Х століть. Його площадка дівметром 80 емтрів обмежена кільцевим валом. Біля городища на протилежному боці Потоку – слов’янське поселення VIII – X століть.

Село Малинівка

За два кілометри на північний захід від Малинівки, в урочищі Пасарій – поселення трипільської, комарівської та лукашівської культур. На схід від Малинівки, в урочищі Турецька Криниця – поселення трипільської культури. В центрі села, на лівому березі Потоку – селище XIV – XV століть.

Село Мамалига

В центры Мамалиги, біля школ, в урочищі Дутарія – поселення трипільської культури. В східній частині сеща. на правому березі Потоку – поселення черняхівської культури. На північ від Мамалиги, на плато – група курганів.

Село Маршинці

За чотири кілометри на північ від Маршинців, на лівому березі ріки Ринга, в урочищі Цибульського – поселення ноа і черняхівської культур. За чотири кілометри на північний схід від населеного пункту, на правому березі Потоку, біля дороги Маршинці – Котелева – поселення ранньозалізного віку та черняхівської культури. За три кілометри на північ від Маршинців, на обох берегах ріки Ринга, в урочищі Солонець – поселення черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. На плато – два кургани.

Село Негринці

За чотири кілометри на схід від Негринців, на лівому березі Потоку, в урочищі Ізвори – поселення трипільської культури. За два кілометри на північний захід від села, на пагорбах за болотом, в урочищі Да Моаре – поселення черняхівської та давньоруської культур. В південній частині Негринців, в урочищі Глодова – селище XIV – XV століть. На північний захід від села – курганна група.

Село Несвоя

В центрі села Несвоя, на лівому березі Потоку – селище ХІІ – ХV століть. На південь від села – курганна група.

Село Остриця

Розкопки могильника

Розкопки могильника

На схід від Остриці, на високому мису, в урочищі Аринь – поселення трипільської та комарівської культур. На південний схід від селища, на лівому березі ріки Стариця, біля дороги Новоселиця – Чернівці, в урочищі Синя – грунтовий могильник голіградської культури. Досліджувався експедицією ДЕ у 1962 – 1963 роках. На південний схід від села, на лівому березі ріки Стариця, в урочищі Селища – селище 14 – 15 століть. На південний захід від Остриці, на лівому березі Стариці та в південно-західній частині села, в урочищі Валя – поселення черняхівської культури. На північний схід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Вісла – поселення черняхівської та давньоруської культур.

Село Подвірне

За два кілометр на південний захід від села, на лівому березі рік Флеминда, в урочищі Топірцева Криниця – поселення трипільської, ноа та черняхівської культур.

Село Припруття

На північний схід від Припруття, на обох берегах рік Руда, в урочищі Грило – поселення трипілської, липицької, черняхівської та давньоруської культур. В західній частині села, на першій надлуговій терасі ріки Стариця – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Ревківці

На південний схід від Ревківців, на лівому березі ріки Рокитна, в урочищі Строївська Гребля – поселення трипільської культури. За два кілометри на північ від Ревківців, на лівому березі  ріки Рокитна – поселення культури ноа та черняхівської. На північний схід від села – курган.

Село Рідківці

На північ від Рідківців, у верхів’ї Потоку, в урочищі Бубликів Яр – поселення трипільської, ноа, голіградської культур. За один кілометр на північний схід від Рідківців, на лівому березі ріки Гуків, в урочищі Ланок – поселення трипільської культури. За два кілометри на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Довга Долина – поселення трпільської, лукашівської, черняхівської та слов’янської культур. За два кілометри на південь від Рідківців, на мису, в урочищі Магалинське – поселення трипільської, голіградської, лукашівської та слов’янської культур. На захід від села, на лівому березі Потоку, в урочщі Калатура – поселення липицької, черняхівської, слов’янської культур. За два з половиною кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Грушова – поселення черняхівської культури. В центрі Рідківців, на лівому березі ріки Колотура – поселення Х – ХІІІ століть. На північ та на захід від села – кургани.

Село Рингач

На високому мису ріки – поселення трипільської культури. У 1958 році тут викопано скарб мідних сокир-кирок. За два кіломтри на південь від Рингача, на правому березі ріки Ринга – поселення трипільської та черняхівської культур. За два кілометри на північний захід від села Рингач, біля тракторної бригади – поселення черняхівскої культури. На південний захід і схід від села – кургани.

Село Рокитне

Шашлик у польових умовах

Шашлик у польових умовах

На північ від Рокитного, на правому березі ріки Рокитна – поселення трипільської култури. За один кілометр на північний захід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Валяріон – поселення голіградської та черняхівської культур. В південно-західній частині Рокитного, на лівому березі ріки Роктна, в урочищі Верхній Кут – селище ХІІІ – XIV століть. На південний схід від села – кургани.

Село Слобода

За три кілометри на південь від Слободи, на лівому березі Потоку, біля асфальтової дороги – поселення голіградської та давньоруської культур. У північній частині села, на лівому березі Рокитної, в урочищі Стінка – поселення черняхівської кульутри. На захід від села, на правому березі ріки Рокитна, в урочищі Перша і Друга Стінка – поселення черняхівської культури. В центрі села, на правому березі ріки Рокитна, в урочищі Шепіт – пслище ХІІІ – XV століть.

Село Стальнівці

На північ від Стальнівців, на правому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення трипільської та черняхівської культур. За два кілометри на північ від села, в урочищі Валя Хажну – поселення трипільської культури. В південно-західній частині села, біля шосейної дороги Мамалига – Хотин – поселення черняхівської культури.

Село Строїнці

За два кілометри на північ від села, на правому березі ріки Рокитна – поселення черняхівської культури. На північний захід від села – курганна група.

Село Тарасівці

За два кілометри на північ від Тарасівців, в урочищі Вельниця – поселення трипільської, лукашівської та черняхівської культур. За два кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Шепіт та за три кілометри на північний схід від села, на високому березі Потоку, в урочищі Будей – поселення трипільської культури. За шість кілометрів на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Улбочку – поселення культури ноа. В центрі Тарасівців, на лівому березі ріки Рокитна, в урочищі Попань – селище ХIV – XV століть.

Село Топорівці

За півтор кілометри на північний схід від Топорівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Добова – поселення трипільської, голіградської, західноподільської скіфської, липицької та давньоруської культур. За півтор кілометри на захід від села, на мису лівого берега ріки Гуків, біля колгоспного саду – поселення трипільської культури. За три кілометри на південний схід від Топорівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Чагри – поселення трипільської, голіградської та липицької культур. За 5 кілометрів на південний схід від села, на правому березі ріки Рокитна, в урочищі Кут – селище культур ноа. За два кілометри на південь від села, на мису, утвореному двома струмками, в урочищі Гуків – поселення слов’янської культури.

Село Форосна

За півкілометр на схід від Форосної, на лівому березі Чорного Потоку, в урочищі Бояреску – поселення трипільської та черняхівської культур. На захід від села – курган.

Село Черленківка

За півтори кілометри на південний захід від села, на горбі, в урочищі Циклеу та за три кілометри на південь від села, на лівому березі ріки Черлена, біля ставу – поселення трипілської кульутри. В центрі Черленківк, на правому березі ріки Черлена – селище XIV – XV століть.

Село Чорнівка

На південь від Чорнівки, на правому березі рік Мошків, в урочищі Гнилий Потік та на лівому березі ріки Мошків, в урочищі Цвинтар – поселення трипільської культури. За три кілометри на південь від села, на правому березі ріки Мошків, в урочищі Пуста Чорнівка – поселення лукашівської, черняхівської та давньоруської культур. На південь від села, в урочищі Другий Шанець – поселення липицької культури. На захід від села, на лівому березі ріки Солонець, в урочищі Баба Замерзла та на правому березі ріки Сухи яр, в урочищі Вила – поселення слов’янської кульутри VIII – X століть. В урочищі Баба експедицією ІА АН СРСР у 1979 році розкопано десять слов’янських курганів ІХ – Х століть. Тут розкопано дев’ять напівземлянок. На лівому березі ріки Мошків, в новожучківському лісі, на мису Спринчени – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Рів огороджує площадку розмірами 50 на 40 метрів, а з боку в’їзду і поля є ще додаткові укріплення у вигляді ровів і валів. Експедицією ЧДУ у 1977 році розкопано рештки оборонних та житлових і господарських зрубів.

Село Шишківці

На південний схід та на північний захід від села, в урочищі Кринички – поселення трипілської культури. На північній околиці Шишківців, на лівому березі Потоку, в урочищі Клин, на південь від села, на правому березі Потоку, в урочищі Глинище та на північ від села, на правому березі Потоку – поселення черняхівської культури. На південний схід від Шишківців – курган.

Село Щербинці

За три кілометри на схід від Щербинців, в урочищі Турецька Криниця та на північний захід відсела, в урочищі Борич – поселення трипільської культури. В західні частині села, на праовму березі Потоку – селище лукашівської кульутри. На північний схід від Щербинців – кургани.

Новоселицьки район оточують Герцаївський, Кельменецький, Заставнівський та Хотинський райони.