Новоселицький район Чернівецької області має теплий клімат, тому тут досить насичено археологічними пам’ятками трипільської, лукашівської, ноа, черняхівської, давньоруської та інших археологічних культур.
Археологія та стародавня історія Новоселицького району
Зміст
- 1 Археологія та стародавня історія Новоселицького району
- 1.1 Село Балківці
- 1.2 Село Бояни
- 1.3 Село Ванчиківці
- 1.4 Село Динівці
- 1.5 Село Довжок
- 1.6 Село Жилівка
- 1.7 Село Костичани
- 1.8 Село Котелеве
- 1.9 Село Магала
- 1.10 Село Малинівка
- 1.11 Село Мамалига
- 1.12 Село Маршинці
- 1.13 Село Негринці
- 1.14 Село Несвоя
- 1.15 Село Остриця
- 1.16 Село Подвірне
- 1.17 Село Припруття
- 1.18 Село Ревківці
- 1.19 Село Рідківці
- 1.20 Село Рингач
- 1.21 Село Рокитне
- 1.22 Село Слобода
- 1.23 Село Стальнівці
- 1.24 Село Строїнці
- 1.25 Село Тарасівці
- 1.26 Село Топорівці
- 1.27 Село Форосна
- 1.28 Село Черленківка
- 1.29 Село Чорнівка
- 1.30 Село Шишківці
- 1.31 Село Щербинці
Село Балківці
На схід від Балківців, на палто, в урочищі Пасіка та за чотири кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Холм – поселення трипільської культури. В південно-західній частині Балківців, на лівому березі Потоку та за один кілометр на північ від села, в урочищі Станка, на цьому ж березі ріки – поселення черняхівської культури.
Село Бояни
В південній частині Боянів, на правому березі Потоку та на лівому березі ріки Гуків – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур. На північний захід від Боян, на лівому березі Потоку, в урочищі Гуксу – поселення трипільської та черняхівської культур. За три кілометри на захід від села, на лівому березі ріки Гуків, в урочищі Під Хащею – поселення ХІІ – ХІІІ століть. На захід від села, на плато, в урочищі Могила Кирила – курган.
Село Ванчиківці
За три кілометри на північ від Ванчиківців, на правому березі ріки Черлена – поселення трипільської та черняхівської культур. За сім кілометрів на північ від села, на лівому березі Черлени, в урочищі Буканчан – поселення трипільської культури. В північній частині села, на лівому березі Потоку, біля колгоспних ферм та за шість кілометрів на північ від села, на лівому березі Черлени, в урочищі Гортопи – поселення черняхівської культури.
Село Динівці
За два кілометри на північ від Динівців, на лівому березі Потоку – поселення трипільської та черняхівської культур. В центрі села, на обох берегах Потоку – поселення слов’янської та давньоруської культур.
Село Довжок
На схід від села, в урочищах Коноплисько та Готар – поселення трипільської культури. В північно-західній частині Довжка, на правому березі Яру, біля могили, – поселеня черняхівської культури та курган. В південній частині села Довжок, в урочищі Фундоя – поселення слов’янської культури. В центрі села, на лівому березі ріки Фундоя – поселення XII – XV століть.
Село Жилівка
За один кілометр на схід від Жилівки, на правому березі Потоку, в урочищі Церковний План – поселення трипільської та культури ноа. За один кілометр на північний захід від села Жилівка, на лівому березі потічка та в урочищі Гропи – поселеня лукашівської та слов’янської культур.
Село Костичани
За три кілометр на північ від Костичан, на лівому березі Потоку, біля тракторної бригади та за шість кілометрів на північ від села, в урочищі Ізвори – поселення трипільської культури.
Село Котелеве
На північ від Котелевого, на правому березі Потоку, в урочищі Кирка – поселення трипільської, західноподільської скіфської та черняхівської культур. На південь від села – поселення трипільської культури. В західній частині села Котелеве, в урочищі Турецька Криниця – селище XIV – XV століть. На південний захід від села – курганна група.\
Село Магала
В північній частині Магалої, на правому березі Потоку, в урочищі Ріпа Гумі – поселенн ятрипільської (розкопувалося експедицією ЧДУ у 1958 році) та голіградської культур. На протилежному березі Потоку, на високому березі – поселення комарівської, ноа та голіградської культур. Розкопувалося експедицією Державного Ермітажу з 1954 року. За три кілометри на північний захід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Колучна – поселення трипілської, лукашівської, слов’янської та давньоруської культур. В центрі села, на лівому березі Потоку, в урочищі Барон – поселення слов’янської та давньоруської культур. За два кілометри на північний захід від Магали, на правому березі Потоку, в лісі, в урочищі Кругла – слов’янське городище ІХ – Х століть. Його площадка дівметром 80 емтрів обмежена кільцевим валом. Біля городища на протилежному боці Потоку – слов’янське поселення VIII – X століть.
Село Малинівка
За два кілометри на північний захід від Малинівки, в урочищі Пасарій – поселення трипільської, комарівської та лукашівської культур. На схід від Малинівки, в урочищі Турецька Криниця – поселення трипільської культури. В центрі села, на лівому березі Потоку – селище XIV – XV століть.
Село Мамалига
В центры Мамалиги, біля школ, в урочищі Дутарія – поселення трипільської культури. В східній частині сеща. на правому березі Потоку – поселення черняхівської культури. На північ від Мамалиги, на плато – група курганів.
Село Маршинці
За чотири кілометри на північ від Маршинців, на лівому березі ріки Ринга, в урочищі Цибульського – поселення ноа і черняхівської культур. За чотири кілометри на північний схід від населеного пункту, на правому березі Потоку, біля дороги Маршинці – Котелева – поселення ранньозалізного віку та черняхівської культури. За три кілометри на північ від Маршинців, на обох берегах ріки Ринга, в урочищі Солонець – поселення черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. На плато – два кургани.
Село Негринці
За чотири кілометри на схід від Негринців, на лівому березі Потоку, в урочищі Ізвори – поселення трипільської культури. За два кілометри на північний захід від села, на пагорбах за болотом, в урочищі Да Моаре – поселення черняхівської та давньоруської культур. В південній частині Негринців, в урочищі Глодова – селище XIV – XV століть. На північний захід від села – курганна група.
Село Несвоя
В центрі села Несвоя, на лівому березі Потоку – селище ХІІ – ХV століть. На південь від села – курганна група.
Село Остриця
На схід від Остриці, на високому мису, в урочищі Аринь – поселення трипільської та комарівської культур. На південний схід від селища, на лівому березі ріки Стариця, біля дороги Новоселиця – Чернівці, в урочищі Синя – грунтовий могильник голіградської культури. Досліджувався експедицією ДЕ у 1962 – 1963 роках. На південний схід від села, на лівому березі ріки Стариця, в урочищі Селища – селище 14 – 15 століть. На південний захід від Остриці, на лівому березі Стариці та в південно-західній частині села, в урочищі Валя – поселення черняхівської культури. На північний схід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Вісла – поселення черняхівської та давньоруської культур.
Село Подвірне
За два кілометр на південний захід від села, на лівому березі рік Флеминда, в урочищі Топірцева Криниця – поселення трипільської, ноа та черняхівської культур.
Село Припруття
На північний схід від Припруття, на обох берегах рік Руда, в урочищі Грило – поселення трипілської, липицької, черняхівської та давньоруської культур. В західній частині села, на першій надлуговій терасі ріки Стариця – поселення ХІІ – ХІІІ століть.
Село Ревківці
На південний схід від Ревківців, на лівому березі ріки Рокитна, в урочищі Строївська Гребля – поселення трипільської культури. За два кілометри на північ від Ревківців, на лівому березі ріки Рокитна – поселення культури ноа та черняхівської. На північний схід від села – курган.
Село Рідківці
На північ від Рідківців, у верхів’ї Потоку, в урочищі Бубликів Яр – поселення трипільської, ноа, голіградської культур. За один кілометр на північний схід від Рідківців, на лівому березі ріки Гуків, в урочищі Ланок – поселення трипільської культури. За два кілометри на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Довга Долина – поселення трпільської, лукашівської, черняхівської та слов’янської культур. За два кілометри на південь від Рідківців, на мису, в урочищі Магалинське – поселення трипільської, голіградської, лукашівської та слов’янської культур. На захід від села, на лівому березі Потоку, в урочщі Калатура – поселення липицької, черняхівської, слов’янської культур. За два з половиною кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Грушова – поселення черняхівської культури. В центрі Рідківців, на лівому березі ріки Колотура – поселення Х – ХІІІ століть. На північ та на захід від села – кургани.
Село Рингач
На високому мису ріки – поселення трипільської культури. У 1958 році тут викопано скарб мідних сокир-кирок. За два кіломтри на південь від Рингача, на правому березі ріки Ринга – поселення трипільської та черняхівської культур. За два кілометри на північний захід від села Рингач, біля тракторної бригади – поселення черняхівскої культури. На південний захід і схід від села – кургани.
Село Рокитне
На північ від Рокитного, на правому березі ріки Рокитна – поселення трипільської култури. За один кілометр на північний захід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Валяріон – поселення голіградської та черняхівської культур. В південно-західній частині Рокитного, на лівому березі ріки Роктна, в урочищі Верхній Кут – селище ХІІІ – XIV століть. На південний схід від села – кургани.
Село Слобода
За три кілометри на південь від Слободи, на лівому березі Потоку, біля асфальтової дороги – поселення голіградської та давньоруської культур. У північній частині села, на лівому березі Рокитної, в урочищі Стінка – поселення черняхівської кульутри. На захід від села, на правому березі ріки Рокитна, в урочищі Перша і Друга Стінка – поселення черняхівської культури. В центрі села, на правому березі ріки Рокитна, в урочищі Шепіт – пслище ХІІІ – XV століть.
Село Стальнівці
На північ від Стальнівців, на правому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення трипільської та черняхівської культур. За два кілометри на північ від села, в урочищі Валя Хажну – поселення трипільської культури. В південно-західній частині села, біля шосейної дороги Мамалига – Хотин – поселення черняхівської культури.
Село Строїнці
За два кілометри на північ від села, на правому березі ріки Рокитна – поселення черняхівської культури. На північний захід від села – курганна група.
Село Тарасівці
За два кілометри на північ від Тарасівців, в урочищі Вельниця – поселення трипільської, лукашівської та черняхівської культур. За два кілометри на північ від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Шепіт та за три кілометри на північний схід від села, на високому березі Потоку, в урочищі Будей – поселення трипільської культури. За шість кілометрів на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Улбочку – поселення культури ноа. В центрі Тарасівців, на лівому березі ріки Рокитна, в урочищі Попань – селище ХIV – XV століть.
Село Топорівці
За півтор кілометри на північний схід від Топорівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Добова – поселення трипільської, голіградської, західноподільської скіфської, липицької та давньоруської культур. За півтор кілометри на захід від села, на мису лівого берега ріки Гуків, біля колгоспного саду – поселення трипільської культури. За три кілометри на південний схід від Топорівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Чагри – поселення трипільської, голіградської та липицької культур. За 5 кілометрів на південний схід від села, на правому березі ріки Рокитна, в урочищі Кут – селище культур ноа. За два кілометри на південь від села, на мису, утвореному двома струмками, в урочищі Гуків – поселення слов’янської культури.
Село Форосна
За півкілометр на схід від Форосної, на лівому березі Чорного Потоку, в урочищі Бояреску – поселення трипільської та черняхівської культур. На захід від села – курган.
Село Черленківка
За півтори кілометри на південний захід від села, на горбі, в урочищі Циклеу та за три кілометри на південь від села, на лівому березі ріки Черлена, біля ставу – поселення трипілської кульутри. В центрі Черленківк, на правому березі ріки Черлена – селище XIV – XV століть.
Село Чорнівка
На південь від Чорнівки, на правому березі рік Мошків, в урочищі Гнилий Потік та на лівому березі ріки Мошків, в урочищі Цвинтар – поселення трипільської культури. За три кілометри на південь від села, на правому березі ріки Мошків, в урочищі Пуста Чорнівка – поселення лукашівської, черняхівської та давньоруської культур. На південь від села, в урочищі Другий Шанець – поселення липицької культури. На захід від села, на лівому березі ріки Солонець, в урочищі Баба Замерзла та на правому березі ріки Сухи яр, в урочищі Вила – поселення слов’янської кульутри VIII – X століть. В урочищі Баба експедицією ІА АН СРСР у 1979 році розкопано десять слов’янських курганів ІХ – Х століть. Тут розкопано дев’ять напівземлянок. На лівому березі ріки Мошків, в новожучківському лісі, на мису Спринчени – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Рів огороджує площадку розмірами 50 на 40 метрів, а з боку в’їзду і поля є ще додаткові укріплення у вигляді ровів і валів. Експедицією ЧДУ у 1977 році розкопано рештки оборонних та житлових і господарських зрубів.
Село Шишківці
На південний схід та на північний захід від села, в урочищі Кринички – поселення трипілської культури. На північній околиці Шишківців, на лівому березі Потоку, в урочищі Клин, на південь від села, на правому березі Потоку, в урочищі Глинище та на північ від села, на правому березі Потоку – поселення черняхівської культури. На південний схід від Шишківців – курган.
Село Щербинці
За три кілометри на схід від Щербинців, в урочищі Турецька Криниця та на північний захід відсела, в урочищі Борич – поселення трипільської культури. В західні частині села, на праовму березі Потоку – селище лукашівської кульутри. На північний схід від Щербинців – кургани.
Новоселицьки район оточують Герцаївський, Кельменецький, Заставнівський та Хотинський райони.