Археологія та стародавня історія Глибоцького і Герцаївського району

Трипільські старожитності в музеї

Трипільські старожитності в музеї

Глибоцький район Чернівецької області колись включав Герцаївський район, з 1991 року вони розділені. Ці два райони мають багато трипільських поселень, та культури карпатських курганів, носіями якої були даки, що втекли від римського панування. Також є голіградські, слов’янські та давньоруські поселення.

Археологія та стародавня історія Глибоцького і Герцаївського району

Село Байраки

В північній частині Байраків, на лівому березі ріки Мольниця, в урочищі Селище – поселення трипільської, карпатських курганів та давньоруської культур. Є оборонна церква Різдва Богородиці 17 століття.

Село Банчени

На південь від Банчен, в урочищі Вельниця – пізньопалеолітична стоянка та селище культури ноа.

Село Буківка

На південний захід від Буківки, на лівому березі Потоку – поселення культури карпатських курганів, на території якого є знахідки слов’Янської кераміки празького типу.

Село Валя Кузьмина

Реконструкця побуту трипільців

Реконструкця побуту трипільців

В північній частині Валі Кузьминої, на обох берегах Потоку, біля колгоспних ферм – поселення трипільської культури. В центрі села, на лівому березі ріки Невільниця, в урочищі Грушова – поселення трипільської, комарівської та слов’янської культур, а на протилежному березі річки – поселення культури карпатських курганів та слов’янської культури. В південній частині Валі Кузьминої, на правому березі Невільниці, біля бази відпочинку, та в західній частині села, на лівому березі Потоку, в урочищі Лісна – поселення кульутри карпатських курганів. На правому березі ріки Невільниця, біля церкви, в урочищі Гора Будака – поселення слов’янської культури. В південній околиці села, на обох берегах ріки Дереглуй – селище XIV – XV століть, тут же, на лівому березі річки – поселеня слов’янської культури.

Село Великосілля

На сліх від Великосілля, на першій надлуговій терасі ріки Прут, в урочищі Цвинтар – селище слов’янської культури.

Село Волока

В південній частині Волок, на лівому березі Потоку, в урочищі Гропана – поселення трипільської та лукашівської культур. На північний захід від Волоки, на високому плато правого берега ріки Дареглуй, в урочищі Шпаків Горб – поселення пізньотрипільської культури. В східній частині села, на мису правого берега ріки Дереглуй – поселення трипільської та давньоруської культур. На південний схід від Волоки, на високому пагорбі, в урочищі Городище – городище голіградської культури. Його площадка розміром 300 метрів з північного боку обмежена обпаленим валом, а з боку в’їзду – ще одним валом. На його території є сліди розораного слов’янського валу ІХ – Х століть, що обмежує площадку 130 на 60 метрів і виступають знахідки трипільської, голіградської та слов’янської культур. За 0,5 кілометрів на північний захід від городища, в центрі Грушівки – поселення трипільської культури. В західній частині села, на лівому березі ріки Бородач, в урочищіЦурч – поселення культури Ноа.

Місто Герца

В центрі Герци, на лівому березі ріки Герцушка – поселення трипільської культури. За три кілометри на захід від міста, на правому березі Потоку – поселення карпатських курганів та слов’янської культур. На північ від міста, на лівому березі Герцушки – поселення культури карпатських кураганів. На схід від міста, на правому березі Герцушки, в урочищі Мовіла – поселення слов’янської та давньоруської культур.

Село Гординівка

В центрі Гординівки, на лівому березі ріки Мольниця – поселення трипільської, голіградської та давньоруської культур. На схід від села, в урочищі Щербинці – поселення голіградської культури та селище ХIV – XV століть. В північній частині Гординівки, на правому березі Мольниці, в урочищі Рожина – поселення культури карпатських курганів. В центрі села, на правому березі річки – поселення слов’янської культури. На захід від села – курган.

Село Горбова

На захід від села, на мису в урочищі Городище – пізньопалеолітична стоянка. На захід від Горбової, на невисокому мису, в урочищі Читате – городище і селище слов’янської культури ІХ – Х століть. Центральна площадка городища діаметром 30 метрів обнесена земляним валом. На захід і схід до центральної примикають бокові площадки, які також обмежені валами і ровами. Під час розкопок експедицією ЧКМ на валах простежено сліди площадок, на яких в давнину горіли вогні. До городища примикає синхронне селище, на території якого виявлено напівземлянки з печами-кам’янками. На північ від села, на першій надлуговій терасі ріки Прут, в урочищі Літній Табір – слов’янське селище.

Село міського типу Глибока

Кістки і кераміка з поселення римського часу

Кістки і кераміка з поселення римського часу

На північ від Глибокої, на високому мису, в урочищі Замчище – городище. Його центральна площадка розмірами 35 на 30 метрів з боку поля відгороджена трьома валами. На городищі виступають знахідки трипільської та слов’янської культур. В центральній частині селища, в урочищі Монастирище – поселення культури карпатських курганів. В центрі селища, на лівому березі ріки Дереглуй, на території райлікарні – поселення ХIV – XV століть. За три кілометри на південний схід від селища, на обох берегах ріки Котовець, в урочищі Словацьке Поле – поселення культури карпатських курганів та слов’янської культури. Досліджувалося в 1965 – 1966 роках експедицією ЧДУ, в 1967 році – експедицією Івано-Франківського педінституту, в 1969 році – експедицією Інститутут археології АН УРСР. На північний схід від селища – курганна група, яка в минулому столітті нараховувала 86 курганів (тепер вони розорані). Розкопувалися в 1893 році віденським археологом Й.Сомбаті – два кургани, експедицією ЧКМ у 1951 році – п’ять курганів експедицією ІА АН УРСР, в 1969 році – два кургани. Вони належать до культури карпатських курганів.

Село Димка

В північно-західній частині Димки, на правому березі ріки Малий Котовець, в урочищі Котар – поселення XIV – XV століть. У 1960 році експедицією Інституту історії АН Молдавської РСР тут розкопано рештки наземних жител.

Село Дубівка

За три кілометри на північ від Дубівки, на лівому березі ріки Малий Котовець, в урочищі Станешти – поселення трипільської культури та культури карпатських курганів. На схід від села – курган. В південній частині села, на лівому березі Потоку в урочищі Багна – поселення культури карпатських курганів.

Село Кам’янка

У східній частині Кам’янки, на мису, утвореному рікою Серет і його допливом, на території цегельного заводу – поселення трипільської та слов’янської культур. У 1971 році експедицією ЧКМ розкопано напівземлянку з піччю-кам’янкою VI  століття. На схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Калатура – поселення лукашівської культури. На південь та південний захід від села – кургани. В центрі села, на другій терасі ріки Серет, в урочищі Кирилів Горб – селище XIV – XV століття.

Село Коровія

На південь від Коровії, на лівому березі ріки Коровія в урочищі Мудрики (Турецьке Місто) та на захід від села, на лівому березі ріки Коровли, в урочищі Стінка – поселення трипільської культури. В південно-західній частині села, на лівому березі Коровії, в урочищі Габурень – поселення культури карпатських курганів. В північно-східній частині села, наобох берегах Коровлі, урочищі Руськй Кут – поселення культури карпатських курганів, слов’янської та давньоруської культур. На північ від Коровії, на обох берегах Потоку, в урочі Лопатви – поселення слов’янської культури.

Село Корчівці

За сім кілометрів на південь від села, лісі, на мису, в урочищі Читате – городище. Його площадка розмірами 300 на 300 метрів, з напільного боку обмежена валом. На південь від городища – курганна група.

Село Куликівка

Залізні вироби з археологічного розкопу

Залізні вироби з археологічного розкопу

За один кілометр на південь від Куликівки, на правому березі ріки Поток, в урочищі Багна – поселення культури карпатських курганів. В південній частині Куликівки, на правому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення XIV – XV століття.

Село Купка

В східній частині села Купки, на правому березі ріки Малий Серет, в урочищі Селище – поселення XIV – XV століть. В північно-східній частині села – курган.

Село Кут

На південний схід від села Кут, на високому пагорбі правого берега Потоку, в урочищі Толока – поселення трипільської культури. В східній частині села, на лівому березі Потоку – поселення культур голіградської, карпатських курганів та слов’янської.

Село Луковиця

В центрі Луковиці, на лівому березі ріки Кордун (Цура) – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур. На південний захід від села, на лівому березі ріки Кордун, в урочищі Коржівка – поселення трипільської, лукашівської та слов’янської культур. В західній частині села, на обох берегах ріки Баїнський потік, в урочищі Кут – поселення культури карпатських курганів.

Село Мала Буда

В північній частині Малої Буди, на правому березі Потоку, в урочищі Аринь – поселення трипільської культури та культури карпатських курганів. На захід від села, на плато – курген.

Село Маморниця

В центрі Маморниці, на лівому березі ріки Кордун – поселення трипільської та давньоруської культур. На північ від Маморниці, на лівому березі ріки Кордун, в урочищі Шес – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур. Тут розкопано слов’янське напівземлянкове житло з піччю-кам’янкою.

Село Молниця

На південь від Молниці, на високому мису – пізньопалеолітична стоянка. На південний захід від Молниці, на лівому березі Потоку – поселення трипільської та слов’янської культур. За 1,5 кілометрів на північний схід від села, на мису лівого берега Потоку, під лісом – поселення слов’янської культури.

Село Молодія

В північно-східній частині Молодії, на високому перешийку, утвореному луокю ріки Дерелуй, в урочищі Окопи – городище. Центральна площадка розмірами 100 на 40 метрі з двох боків обмежена урвищами, а з двох доступних боків – земляними дугоподібними валами. Розкопками експедиції ЧКМ у 1976 році встановлено, що вали насипані в XVII столітті на місці дерев’яних укріплень ХІІ – ХІІІ століть. До центральної площадки із заходу примикає площадка розмірами 50 на 25 метрів. В її центрі виявлено решкти великого наземного будинку з підвалом. На території городища є знахідка трипільської та західноподільської скіфської культур. На південний захід від села, на правому березі Потоку, в урочищі Сесія – поселення кульутри ноа. На північний захід від села, на правому березі ріки Дереглуй, в урочищі Селище – поселення лукашівської культури та XIV – XV століть. За 1,5 кілометра на схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Багна та на південнь від села, зліва від дороги Молодія – Валя Кузьмина, на лівому березі Потоку – поселення культури карпатських курганів. За два кілометри на схід від села, на плато – курганна група.

Село Михайлівка

На південний схід від Михайлівки, на обох берегах ріки Котовець, в урочищі Лан – поселення трипільської культури та культури карпатських курганів. За два кілометр на північний схід від Михайлівки, на правому березі ріки Котовець, в урочищі Кадуб – поселення культури карпатських курганів. В центрі села, на правому березі ріки Котовець – селище XIV – XV століть.

Село Новий Вовчинець

На схід від села, на правому березі ріки Серет, в урочищі Селище – поселення трипільської культури та карпатських курганів.

Село Остриця

На плато правого берега ріки Прут, біля кладовища – пізньопалеолітична стоянка. В східній частині села, на мису, в урочищі Окопи – городище. Його площадка розміром 90 на 45 метрів з напільного боку обмежена двома ровами ,що розташовані один від одного на відстані 50 метрів. На території городища – знахідки трипільської, голіградської та давньоруської культур. За один кілометр на південний схід від городища, на плато правого берега ріки Дерелуй, в урочищі Селище – поселення культури ноа. На південний схід від Остриці, на лівому березі Потоку, в урочищі Руженоса – поселення культури карпатських курганів. В південно-східній частині села – поселення культури карпатських курганів. За три кілометри на південь від Остриці, на лівому березі ріки Дереглуй, в урочищі Кодин – поселення культур голіградської, лукашівської, карпатських курганів та слов’янської. Селище слов’янської культури, яке відоме в науковій літературі під назвою Кодин, розкопувалося експедиціями ЧКМ у 1971 році та ІА АН СРСР у 1971 – 1977 роках. Досліджено 76 напівземлянкових жител з печами-кам’янками, декілька ремісничих майтерень та господарських приміщень. За 0,5 кілометра на захід від цього селища, на мису – поселення культур комарівської, лукашівської та культури карпатських курганів. В центрі Остриці, на лівому березі ріки Дереглуй, в урочищі Бадора – поселення слов’янської та давньоруської культур. На південь від села, на обох берегах ріки Дереглуй, в урочищі Селище – поселення XIV – XV століть.

Село Петрашівка

За три кілометри на південь від Петрашівки, на лівому березі Потоку, в урочищі Багна – поселення культури карпатських курганів. В південно-західній частині села, в урочищі Селище – поселення 14 – 15 століть.

Село Порубна

В південній частині Порубної, на мису, утвореного рікою Тереблечинець та її притокою, в урочищі Берлень – поселення слов’янської культури.

Село Привороки

На південний захід від Привороків, на лівому березі ріки Котовець, біля льонозаводу – поселення трипільської культури та культури карпатських курганів. На протилежному березі річки, в урочищі Новий Світ – селище комарівської культури.

Село Слобідка

В північно-західній частині Слобідки – поселення трипільської культури. На захід від Слобідки на мису, утвореному двома струмками, біля ставів – поселення культури карпатських курганів. На північ від села – розорані кургани.

Село Старий Вовчинець

В східній частині Старого Вовчинця, на другій терасі правого берега ріки Серет, в урочищі Пошта – поселення культур трипліьської, карпатських курганів та давньоруської.

Село Тарашани

На північний захід від Тарашан, на лівому березі ріки Котовець, в урочищі Царинка – поселення трипільської культури. В південно-західній частині села, біля асфальтової дороги, в урочищі Цвинтар – селище XIV – XV століть. На південний захід від села, на правому березі ріки Котовець, в урочищі Новий Світ та за один кілометр на північний захід від села, на лівому березі ріки Котовець, в урочищі березина – поселення карпатських курганів.

Село Тернавка

В північно-західнй частині села, на високому пагорбі правого берега ріки Герпушка – пізньопалеолітична стоянка. На північний схід від села, на лівому березі ріки Герца, в урочищі Лан – поселення культур комарівської, західно-подільської скіфської, культури карпатських курганів та давньоруської. В центрі села, на лівому березі Потоку, біля дороги в літній табір – селище слов’янської культури.

Село Турятка

На північ від Турятки, на лівому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення трипільської культури, культури карпатських курганів, слов’янської та давньруської культур. За два кілометри на північ від Турятки, на правому березі Потоку, в урочищі Сгура – поселення культури карпатських курганів.

Село Хряцька

За два кілометри на південний схід від Хряцьки, на високому пагорті, в урочищі Городище та за два кілометри на північ від села, в урочищі Чорнолова – поселення трипільської культури.

Село Цурень

В околицях села Цурень, на високому березі ріки Прут – пізньопалеолітичні стоянки. В західній частині села, на правому березі ріки Рудиноса, в урочищі Окопи – поселення слов’янської VIII століття та давньоруської культур.

Село Чагор

На північний схід від Чагору, на правому березі ріки Кися – поселення трипільської та комарівської культур. На північ від села, на лівому березі ріки Дереглуй, урочищі Левада – поселення трипільської, лукашівської, слов’янської та давньоруської культур. На південь від Чагору, на лівому березі ріки Дереглуй, в урочищі Селище – поселення трипільської, карпатських курганів, слов’янської культур. На тому ж березі, на мису, утвореному рікою Дереглуй та рікою Коровля – поселення слов’янської культури. На лівому березі Коровлі, в урочищі Селище – поселення культури карпатських курганів.

Село Черепківці

В західній частині села, в урочищі Винниця – поселення трипільської культури. В центрі Черепківців, на високому правому березі ріки Серет, біля церкви – поселення культур голіградської, карпатських курганів, давньоруської. В східній частині Черепківців, на правому березі ріки Серт – поселення культури карпатських курганів. На ньому розкопано господарську будівлю з ямою-погребом.

Село Червона Діброва

На схід від Червоної Діброви, на лівому березі Потоку – поселення голіградської культури. В західній частині села, на високому пагорбі, в урочищі Городище -городище і селище слов’янської культури з площадкою розмірами 150 на 130метрів. В 1978 році досліджено оборонні стіни стовпової конструкції, населищі – напівземлянкові житла з печами-кам’янками.

Село Широка Поляна

На північний схід від Широкої Поляни, на високому правому березі ріки Серет, в урочищі Турецький вал (Коргана) – городище, на якому збереглися вали голіградської та слов’янської ІХ – Х століть культур. Його центральна площадка розмірами 350 на 200 метрів обмежена обпаленим валом, а з боку поля проходять ще чотири вали. Крім того, всю систему валів відгороджує від поля великий вал. На південь від Широкої Поляни, на лівому березі ріки Малий Серет – поселення культури карпатських курганів. На південь від села, по обох берегах Потоку, в урочищі Гумина – слов’янське поселеня VIII – X століть. В 1971 році експедицією ЧПУ тут розкопано дві напівземлянки з печами-кам’янками та яму-погріб. В урочищах Стремптура, Градина і Багна – слов’янські поселення VIII – Х століть.

Читайте також архелогія Вижницького району та стародавня історія міста Чернівці.