Археологія та стародавня історія Кельменецького району

Залишки трипільської кераміки в розкопі

Залишки трипільської кераміки в розкопі

Кельменецький район Чернівецької області розміщений на Дністрі. В районі сіл Вороновиця, Грушівці ріка робить три завитка, які відокремлені від поля валом. Можливо тут було античне місто Трифілум, яке розмістив у цій місцевості Птолемей. Звичайно, у таких мальовничих місцях з теплим кліматом було багато стародавніх поселень різних народів.

Археологія та стародавня історія Кельменецького району

Село Атаки

В околицях села Атаки, на високих берегах ріки Дністер – пізньопалеолітичні та мезолітичні стоянки. В центрі Атак, на обох берегах Потоку – поселення чорноліської культури. На території надлугової тераси Дністра, навпроти села Студениця – поселення слов’янської культури. В східній частині села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Долина – давньоруське поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Бабин

В околицях Бабина, в урочищах Клин, Обіч, Антонія, Магазія, Цимбалова Говда, Муравишко, Яма, Виноградник, Валок – стоянки пізнього палеоліту. За півтори кілометри на північний схід від села, в урочищі Овечий Ярок – поселення комарівської та черняхівської культур. За два кілометри на південний захід від села, на мису правого берега ріки Дністер, в урочищі Говди –  городище. Його площадка розмірами 60 на 40 метрів розміщена на останці, з боку відгороджена двома ровами, що розташовані на схилах останця. На площадці знахідки голіградської та слов’янської культур. На північ від села Бабин, на першій надлуговій терасі Дністра та на північний схід від села, на високому лівому березі яру, в урочищі Яма – поселення слов’янської культури.

Село Бернове

Розбиті трипільські горщики на місці - їх згодом можна буде склеїти

Розбиті трипільські горщики на місці – їх згодом можна буде склеїти

За три кілометри від Бернового, вище по ріці Дністер, в урочищі Лука – поселення ранньотрипільської культури, яке розкопувалося експедицією ІА АН СРСР в 1951 році. Тут розкопано три землянки. За три кілометри на північний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур, а на протилежному березі річки – ще одне поселення. На високому мису, в урочищі Кринички – поселення західноподільської скіфської культури. За три кілометри на північний захід від села Бернове, на правому березі яру, в урочищі Солонець – поселення черняхівської культури. За півтори кілометри від села вище по Дністру – давньоруське поселення.

Село Бузовиця

На південь від Бузовиці, на правому березі ріки Вілія, в урочищі Селище – поселення трипільської, слов’янської та давньоруської культур. За два з половиною кілометри на північний захід від Бузовиці, на правому березі Потоку, біля ставів – поселення черняхівської культури. На території колгоспного двору – курган.

Село Бурдюг

За півтори кілометри на північний захід від Бурдюга, на лівому березі ріки Нелипа, в урочищі Дубки (біля залізниці) та за два з половиною кілометри на південь від села, на лівому березі ріки Вілія, в урочищі Панське Поле – поселення трипільської культури.

Село Вартиківці

За три кілометри на північний схід від Вартиківців, на правому березі Потоку, в урочищі За Мостом – поселення трипільської культури. За два кілометри на захід від Вартиківців, на правому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення черняхівської культури. В центрі села, в урочищі Лепешки – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Вороновиця

На південь від Вороновиці, в урочищі Барвінкова гора – пізньопалеолітична стоянка, яка розкопувалася експедицією ІСН АН УРСР. В південній частині села Вороновиця, на першій надзаплавній терасі Дністра – селище XIV – XV століття. На південь від села – траянів вал. За два кілометрина схід від Вороновиці, на правому березі Дністра, в урочищі Галачів – поселення західноподільської скіфської, черняхівської та давньоруської культур.

Село Грушівці

В околицях Грушівців, на високих берегах Дністра, в урочищах Кремінних, Серпина та інших – пізньопалеолітичні стоянки. На північний схід від села Грушівці, на лівому боці яру, в урочищі Бавки – поселення трипільської та слов’янської культур. За три кілометри на північ від Грушівців, на лівому боці яру, в урочищі За Валом – поселення західноподільської скіфської та лукашівської культур. В околицях села, в урочищах Бавки, Осова, Жидора і Сурша – поселення черняхівської культури. На північ від Грушівців – траянів вал, він обпалений і відділяє луку ріки Дністер від поля. Поруч з траяновим валом находиться черняхівське поселення, на території якого виявлено скарб золотих речей. Можливо саме тут було античне місто Трифілум, назва якого означає Трилисник, а саме в цьому боці ріка робить три крутих завитка, кожен з яких відокремлений від поля валом (траяновим валом) і підсилений городищами. На північний схід від Грушівців, на першій надлуговій терасі Дністра – поселення слов’янської VI – VII століть культури. За один кілометр на північвід села, на лівому березі Потоку, в урочищі За Шепитком та за три кілометри на північ від Грушівців, на лівому високому березі Потоку, в урочищі За Садом – давньоруське поселення.

Село Дністрівка

За один кілометр на схід від Дністрівки, на правому березі ріки Дністер, в урочищі Говдочки – поселення трипільської культури. За два кілометри на схід від села Дністрівка, на плато правого берега Дністра, в урочищі Дівочий Камінь – поселення культури ноа. За два кілометри на північ від села, на першій надлуговій терасі Дністра, біля Рестевського струмка – поселення слов’янської культури.

Село Зелена

Житло трипільської культури

Житло трипільської культури

За три кілометри від Зеленої, на правому березі ріки Зелена, в урочищі Турецька Гребля – поселення трипільської, комарівської та липицької культур. На південний схід від села Зелена, на пагорбі – курган. На північний захід від Зеленої, біля тракторної бригади – поселення трипільської культури. На північ від села, біля колгоспних ферм, на правому березі ріки Зелена, в урочищі Велегожа – поселення культур ноа та лукашівської. В центрі Зеленої, на правому березі струмка, в урочищі Над Яром та південний схід від села, на пагорбі, справа від дороги, що веде до села Медвеже – поселення черняхівської культури.

Село Іванівці

У верхів’ї Поливаного яру – пізньопалеолітична стоянка. За два кілометри на захід від села, на лівому березі Потоку, біля шляху на село Комарів – поселення трипільської та скіфської культур. На схід від Іванівців, в лісі – кургани-зольники скіфського часу.

Село міського типу Кельменці

В східній частині Келмьменців, на лівому березі Потоку, в урочищі Могила – поселення лукашівської культури. В центрі селища, на правому березі Потоку, в урочищі Магала (колишня вулиця Енгельса) – поселення черняхівської та давньоруської культур. За два кілометри на схід від Кельменців, на схилах Потоку, в урочищі Меглимиха – поселення черняхівської культури. На північний захід від селища, на плато – курганні групи.

Село Комарів

В околицях Комарова, на  високих берегах Дністра (в урочищі Веприн, на мису над Поливаним яром та в інших місцях) – пізнопалеолітичні знахідки. На північ від села Комарів, на  першій надлуговій терасі Дністра – поселення буго-дністровської неолітичної культури. Також є черняхівське поселення, на якому розкопана склоробна майстерня, двохярусний гончарний горн, напівземлянки та знайдено багато речей, в тому числі срібні римські монети, срібні та бронзові фібули. На південь від села – курган.

Село Ленківці

На північ від Ленківців, на мису, в урочищі Гамарія – палеолітичні знахідки та поселення чорноліської, трипільської (розкопувалося експедицією в 1950 – 53 роках) та черняхівської культур. За чотри кілометри на північний схід від Ленківців, на мису лівого берега ріки Сурша, в урочищі Каба – городище, на території якого збереглися три земляні вали та виступають знахідки трипільської, західноподільської скіфської, слов’янської та давньоруської культур. За три кілометри на північ від Ленківців, під час будівництва дороги до села Макарівка, в 1967 році випадково викопали кам’яну скриню з рештками захоронення бронзового віку. На північ від села – курганна група. В 1951 році експедицією ІА АН СРСР розкопано курган скіфського часу, в насипу якого виявлено також 18 впускних сарматських поховань. За 4,5 кілометрів на північний схід від Ленківців, на правому березі Сурші, в урочищі Солончаки, за півтори кілометри на північ від села, на правому березі яру, в урочищі Бурдюк та за три кілометри на північний захід від села, на березі болота, в урочищі Острів – поселення черняхівської культури.

Село Лівинці

На південь від Лівинців, біля цвинтаря – поселення трипільської культури. На північний захід від Лівинців, на правому березі Потоку, в урочищі Нори – поселення західноподільської скіфської, черняхівскої та давньоруської культур. На схід від села, на правому березі струмка, в урочищі Дарабанський Горб та біля дороги Келменці – Чернівці, в урочищі Ставки – поселення черняхівської культури.

Село Лукачівка

На схід від Лукачівки, на лівому березі ріки Вілія, в урочищі Турецька Дуга – стародавнє поселення. На березі ріки Дністер, в урочищі Щовб – неолітичні знахідки. На захід від Лукашівки, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Помірки – поселення голіградської, лукашівської, черняхівської та слов’янської культур. В 1969 році експедицією ІА АН УРСР тут розкопано споруди лукашівської культури. На південь від села – три земляні вали, які відгороджують луку Дністра від поля. В центрі села, на першій надлуговій терасі Дністра – селище ХІІ – ХІІІ століть.

Село Михайлівка

В центрі Михайлівки, на високому пагорбі, в урочищі Гора – поселення трипільської культури.

Село Мошанець

На північ від Майорки, на високому березі ріки Дністер – поселення трипільської культури. За три кілометри на південь від села, на правому березі Мошанецького яру, в урочищі Лаба – поселення трипільської та західноподільської скіфської культур. За чотири кілометри на південь від Мошанця, на правому березі Потоку – поселення трипільської, комарівської та черняхівської культур. Трипільське поселення розкопувалося ІА АН УРСР. На південий схід від села, на плато – курганна група.

Село Нагоряни

В околицях Нагорян, на плато ріки Дністре – палеолітичні знахідки. На північний захід від Нагорян, на високому мису правого берега Дністра, в урочищі Могила – городище. На площадці, відгородженій від поля двома земляними валами – знахідки трипільської, слов’янської та давньоруської культур. За три кілометри вниз по Дністру, в урочищі Підмет – поселення західноподільської скіфської культури. В 1950 році експедицією ІА АН УРСР тут розкопано три напівземлянки. За півтори кілометри на північ від села, на першій надлуговій терасі Дністра – поселення слов’янської культури.

Село Новоселиця

На північний схід від села, на лівому березі ріки Підкропивна, в урочищі Горб – поселення трипільської та коарівської культур. За три кілометри на північний схід від села, на лівому березі струмка, в урочищі Кацкове – поселення трипільської, ноа та черняхівської культур. На південь від Новоселиці, на високому мису Говди, на лівому березі ріки Підкропивна – поселення трипільської культури. За один кілометр на південний захід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Стінка – поселення трипільської та черняхівської культур. В південно-східній частині Новоселиці, на правому березі ріки Підкропивна, в урочищі Туреччина – поселення комарівської культури. За два кілометри на захід від села, на правому березі Потоку, в урочищ Жидівка – поселення черняхівської культури.

Село Оселівка

На північний захід від Оселівки, на плато правого берега ріки Дністер – пізньопалеолітична стоянка, яка розкопувалася експедицією ІСН в 1966 – 1968 роках. На північний схід від села, на правому березі стурмка, в урочищі Мурованка трипільської та черняхівської культур. На північний захід від Оселівки, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Плантація – поселення трипільської, західноподільської скіфської, лукашівської та черняхівської культур. Черняхівське поселення досліджувалося експедицією ІСН. Тут же – черняхівський могильник, який досліджувася експедицією ІА АН СРСР. На черняхівському могильнику розкопано 69 поховань. На північний захід від села, на плато правого берега ріки Дністер – курганна група. В 1961 році експедицією ЧКМ розкопано два кургани з кам’яними насипами, під якими виявлено рештки кремації та кам’яні кромлехи скіфського часу. На південний захід від сел, на лівому березі ріки Поток, в урочищі Скрипників Яр – поселення черняхівської культури.

Село Перківці

На південний захід від Перківців, в урочищах Беркова Земля та Мотуз – поселення трипільської культури. На південь від Перківців, на вододілі – курганна група.

Село Подвір’ївка

На північ від Подвір’ївки, на високому березі струмка – поселення трипільської культури. В південній частині села, на лівому березі ріки Медвідка та за півтори кілометри на південний схід від села, в урочищі Травки – поселення черняхівської культури. На схід від Подвір’ївки, на плато та на північний схід від села, в урочищі Розбита Могила – кургани.

Село Росошани

За один кілометр на схід від Росошан, на лівому березі Потоку – поселення трипільської культури. За три кілометри на південь від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Фелчі – поселення трипільської та черняхівської культур. У північно-західній частині Росошан на лівому березі Потоку та за три кілометри на північ від села, в урочищі Багна – поселення черняхівської культури. На схід від Росошан – траянів вал.

Читайте ще археологія Вижницького та Заставнівського районів Чернівецької області.