Археологія Чепоносів

Літня археологічна практика

Літня археологічна практика

Інтерес до слов’янських поселень села Чепоноси Хотинського району Чернівецької області викликається тим, що тут, крім селищ, виявлено курганний могильник слов’янської культури. Він розташований на вододілі, біля лісу, в урочищі Могили і складався з 4 курганів різної висоти. Два найменші з них були розкопані у 1966 і 1967 рр. археологічною експедицією Чернівецького державного університету і обласного краєзнавчого музею.

Археологія Чепоносів

Під насипом першого кургану (його висота — 0,3 м, діаметр — 15 м) виявлена глиняна обпалена площадка розміром 1,1 х 1.4 м, навколо якої лежало багато вугілля та шматків обгорілого дерева. Очевидно, на площадці було здійснено кремацію покійника (на ній знайдені кальциновані людські кістки). Рештки кремації — кальциновані кістки — знаходились поряд з площадкою, а на них лежав ліпний слов’янський горщик. Крім того, під насипом кургану виявлено 7 ритуальних кострищ, що розміщувалися в ямках завглибшки 0,2 м, діаметром 0.4 м. Останні знаходились у певній послідовності, утворюючи разом з глиняною площадкою коло діаметром 9 м.

Схожий поховальний ритуал, коли останки кремації лежать на глиняній площадці під насипом кургану, відмічено також у слов’янських курганах IX—X ст., розкопаних в Нижньому Подністров’ї біля села Алчедара Молдавської PCP. У цих курганах також виявлені сліди ритуальних вогнищ, на яких, як вважають дослідники, готувалася Тжа для поминальних тризн.

Під насипом чепоноського кургану № 2 (його висота 0,7 метра, діаметр 17 метрів) на давній поверхні знаходилась купка кальцинованих кісток — рештки спалення покійника, здійсненого на стороні. Поблизу стояв розчавлений ліпний горщик заввишки 8 см. Приблизно в центрі кургану, на глибині 0,3 м від його вершини, виявлено тонкий прошарок вугілля, попелу та перепаленої глини, що займав площу діаметром до 2 м. Однак слідів вогню під насипом кургану не виявлено. Сліди попелу та вугілля є рештками певного культового обряду, характерного для переважної більшості курганних поховань слов’янської культури.

Дністер - улюблене місце дачників

Дністер – улюблене місце дачників

Крім курганних, в Подністров’ї відомі і грунтові (безкурганні) слов’янські поховання, здійснені шляхом кремації покійників на стороні. В селі Рухотині Хотинського району Чернівецької області на території слов’янського поселення VIII—IX ст. виявлена глиняна ліпна урна з рештками перепалених людських кісток, що стояла в неглибокій ямі. Дві ліпні урни з кальцинованими людськими кістками виявлено в селі Звинячі Чортківського району Тернопільської області, в басейні річки Серету — лівобережної притоки Дністра.

З книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.

Читайте також городище у Добринівцях.