Літня археологічна практика

Інтерес до слов’янських поселень села Чепоноси Хотинського району Чернівецької області викликається тим, що тут, крім селищ, виявлено курганний могильник слов’янської культури. Він розташований на вододілі, біля лісу, в урочищі Могили і складався з 4 курганів різної висоти. Два найменші з них були розкопані у 1966 і 1967 рр. археологічною експедицією Чернівецького державного університету і обласного краєзнавчого музею.

Археологія Чепоносів

Під насипом першого кургану (його висота — 0,3 м, діаметр — 15 м) виявлена глиняна обпалена площадка розміром 1,1 х 1.4 м, навколо якої лежало багато вугілля та шматків обгорілого дерева. Очевидно, на площадці було здійснено кремацію покійника (на ній знайдені кальциновані людські кістки). Рештки кремації — кальциновані кістки — знаходились поряд з площадкою, а на них лежав ліпний слов’янський горщик. Крім того, під насипом кургану виявлено 7 ритуальних кострищ, що розміщувалися в ямках завглибшки 0,2 м, діаметром 0.4 м. Останні знаходились у певній послідовності, утворюючи разом з глиняною площадкою коло діаметром 9 м.

Схожий поховальний ритуал, коли останки кремації лежать на глиняній площадці під насипом кургану, відмічено також у слов’янських курганах IX—X ст., розкопаних в Нижньому Подністров’ї біля села Алчедара Молдавської PCP. У цих курганах також виявлені сліди ритуальних вогнищ, на яких, як вважають дослідники, готувалася Тжа для поминальних тризн.

Під насипом чепоноського кургану № 2 (його висота 0,7 метра, діаметр 17 метрів) на давній поверхні знаходилась купка кальцинованих кісток — рештки спалення покійника, здійсненого на стороні. Поблизу стояв розчавлений ліпний горщик заввишки 8 см. Приблизно в центрі кургану, на глибині 0,3 м від його вершини, виявлено тонкий прошарок вугілля, попелу та перепаленої глини, що займав площу діаметром до 2 м. Однак слідів вогню під насипом кургану не виявлено. Сліди попелу та вугілля є рештками певного культового обряду, характерного для переважної більшості курганних поховань слов’янської культури.

Дністер – улюблене місце дачників

Крім курганних, в Подністров’ї відомі і грунтові (безкурганні) слов’янські поховання, здійснені шляхом кремації покійників на стороні. В селі Рухотині Хотинського району Чернівецької області на території слов’янського поселення VIII—IX ст. виявлена глиняна ліпна урна з рештками перепалених людських кісток, що стояла в неглибокій ямі. Дві ліпні урни з кальцинованими людськими кістками виявлено в селі Звинячі Чортківського району Тернопільської області, в басейні річки Серету — лівобережної притоки Дністра.

З книги Тимощука і Винокура Давні слов’яни на Дністрі.

Читайте також городище у Добринівцях.