Місто Калуш і Калуський район

Костел святого Валентина в Калуші на місці замкового костелу

Костел святого Валентина в Калуші на місці замкового костелу

Калуський район етнографічно відноситься до Бойківщини. Через Калущину протікає ріка Лімниця, район на півночі торкається Дністра. Райцентр Калуш – друге за розміром місто Івано-Франківської області з населенням понад 70 тисяч чоловік.

Contents

Загальні відомості про Калуський район

Центральна площа у старій частині Калуша

Центральна площа у старій частині Калуша

Калуський район межує з Галицьким і Тисменицьким на сході, з Долинським на заході, з Богородчанським та Рожнятівським на півдні та на південному заході, з Рогатинським районом та Жидачівським Львівської області – на півночі і північному заході. Центр району – Калуш, місто обласного значення. Населення району — 61,7 тис. осіб, міста Калуш – 67,4 тис. осіб (за іншими даними 72,4 тис. осіб). У складі Калуського району 54 населені пункти, Войнилівська селищна рада та 27 сільських рад: Боднарівська, Верхнянська, Вістівська, Голинська, Довговойнилівська, Завадківська, Завійська, Зборянська, Кадобнянська, Копанківська, Кропивницька, Луківська, Мостищенська, Негівська, Новицька, Перевозецька, Підмихайлівська, Пійлівська, Ріп’янська, Середньоугринівська, Сівко-Войнилівська, Сівко-Калуська, Студінська, Станьківська, Томашівська, Тужилівська, Добровлянська.

Найбільші ріки – Дністер, Лімниця, Луква і Болохівка. Головна водна артерія регіону – річка Лімниця, яка визнана найчистішою в Європі, вона забезпечує потреби міста у питній воді. Через місто Калуш протікає невелика ріка Сівка, притока Дністра. Вперше Калуш згадується в письмових джерелах з середини XII ст., магдебурзьке право місто отримало у 1549 році. Сьогодні Калуш — великий промисловий і культурний центр. На території міста розташовані ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Синтра», СП «Вінісін», ЗАТ «Лукор». До найдавніших поселень Калуського району відносяться села Станькова (1158 р.), Завій (XIII ст.), Голинь (1391 р.), Новиця (XIV ст.).

Народний дім у Калуші 1880 року, тепер - районне відділення культури

Народний дім у Калуші 1880 року, тепер – районне відділення культури

Вихідцем із с. Старий Угринів є провідник ОУН Степан Бандера (1909–1959 рр.). У Калуші народились: заслужений артист України І.Рубчак (1874–1952 рр.) та український письменник М.Козоріс (1882–1937 рр.).

У Калуському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 92 пам’ятки архітектури, з яких 42 — у місті Калуш.

Рельєф району – горбисто-рівнинний, поділяється на Калуську рівнину та Войнилівську височину. Абсолютна висота в межах 278-350 метрів. Надра району багаті на калійні руди, газ, торф, глини, суглинки, гіпс, пісок. До родовищ світового значення відноситься Калусько-Голинське родовище калійних солей. Район багатий покладами будівельних матеріалів: гіпсові – Войнилівське, Перевозецьке, Середнянське родовища та цегельно-черепичну сировину, яку використовують місцеві цегельні заводи. Надра землі, крім корисних копалин, містять запаси мінеральних вод. В селі Середнє, поблизу селища Войнилів, розвідане родовище природної столової хлоридно-карбонатної, магнієво-кальцієвої води з хімічним складом 0,1-0,4г/л, яка може використовуватися для виробництва безалкогольних напоїв. Запаси газу виявлені поблизу сіл: Завадка, Стефанівка, Збора, Мислів і Ріп’янка.

Калуш

Колишній будинок товариства Сокіл

Колишній будинок товариства Сокіл

Перші згадки про місто датуються серединою ХІІІ століття, 1447 року в ньому була солеварня та броварня. На території давньоруського поселення було споруджено Калуський замок. Місто стало центром староства у 1533 році та одержало Магдебурзьке право 1549 року. Двічі — 1595 та 1675 роках — місто знищували татари.

Через постійні руйнування від старої частини Калуша мало що збереглося, із значних пам’яток залишився лише костел ХVІІІ століття, який входив у систему укріплень Калуського замку. Навпроти костелу — споруда театру початку ХХ століття. Споруда ратуші була у занедбаному стані і нещодавно згоріла у пожежі.

У 1804 році поблизу Калуша було виявлено родовище калійних солей, що стає основою майбутнього економічного зростання міста. Зараз Калуш – друге за розміром місто області, налічує 72 тисячі мешканців, відоме хімічним комплексом «Оріана». До речі, у Калуші народився український поет Антін Могильницький.

Меморіальний комплекс Степана Бандери

У селі Старий Угринів біля Калуша розміщено меморіальний комплекс Степана Бандери. У цьому селі і народився відомий діяч, його батько був місцевим греко-католицьким священиком. Сама постать Степана Бандери є неоднозначною і заполітизованою, її ще мають оцінити повною мірою майбутні покоління.

Експозиція музею розкриває історію національно-визвольної боротьби українського народу, знайомить відвідувачів із життям і громадсько-політичною діяльністю провідника ОУН – Степана Бандери. З 1945 року до дня смерті він обіймав посаду голови бюро проводу Організації українських націоналістів.

Степан Бандера

Народився Степан Бандера 1 січня 1909 року в сім’ї парафіяльного священика у селі Старий Угринів. Навчався в сільській школі, з 1919 року вісім років навчається у Стрийській гімназії. Тут він стає членом Української військової організації. У 1928 році Степан вступає до Львівської політехніки на агро-лісничий факультет, де продовжує свою політичну діяльність — розповсюджує листівки, бере участь у демонстраціях, за що його декілька разів заарештовують. У 1929 році Бандера вступає до Організації українських націоналістів, у якій 1933 року стає крайовим керівником і відразу розпочинає свою терористичну діяльність. За наказом керівника ОУН Є. Коновальця, С. Бандера організовує два замахи — на радянського консула у Львові (загинув секретар посольства) та міністра внутрішніх справ Польщі Пєрацького (убитий). Причетних до вбивства міністра швидко заарештували, у тому числі й С. Бандеру, суд почався 1933 року. Вироком була смертна кара, яку згодом замінили на довічне ув’язнення. У в’язниці просидів до вересня 1939 року; у зв’язку з німецькою окупацією Польщі, С. Бандеру звільнили з в’язниці. Ставши незабаром головою проводу ОУН(б) (було два ОУН: ОУН(б) з С. Бандерою на чолі та ОУН(м) з головою А. Мельником, організації ворогували між собою), він проголошує 30 червня 1941 року у Львові відновлення української державності. За це провідника ОУН(б) німці відправляють до концтабору Заксенгаузен, де він перебуває до 1944 року. С. Бандера залишається за кордоном, де перетворюється на ідеолога ОУН (у 1950 році здає пост керівника ОУН), в Україні керівником УПА був Роман Шухевич.

У 1959 році радянський агент Сташинський убив С. Бандеру у Мюнхені, де він мешкав під псевдонімом Степан Попель.

Сучасникам важко оцінити справжнє значення С. Бандери через надмірну заполітизованість його постаті. Як інтелігент, він був високоосвіченою людиною, знав багато європейських мов. З іншого боку, він, як і вся організація УВО та ОУН, була побудована на «інтегральному націоналізмі» Д. Донцова, який передбачав звеличення національного чинника («Україна понад усе», «Україна для українців»). Захоплення цими гаслами разом із співпрацею з фашистським урядом (провід ОУН до Другої світової війни перебував у Берліні) виступили факторами, що не об’єднали, а розділили націю із подальшими кривавими подіями 30–40-х років ХХ століття. Тож об’єктивно люди зможуть оцінити діяльність провідника ОУН лиш тоді, коли його постать перестануть використовувати політики у своїх цілях, а вивченням його діяльності займуться неупереджені історики.

Відпочинок на природі

Калуський костел святого Валентина

Калуський костел святого Валентина

Багатством та окрасою Калущини є ліси, які простягнулися через всю територію району та займають площу 17,8 тис.га, або 28% загальної площі і знаходяться у користуванні Калуського держлісгоспу. Ліси краю багаті на цінні породи дерев: дуб звичайний, червоний, бук лісовий, ялиця біла, смерека. Різноманітний рослинний світ лісів (конвалія, фіалка, барвінок, шипшина, малина) дає екологічно чисту сировину для фармацевтичної галузі. Багатий різновидами тваринний світ (заєць, лисиця, козуля, кабан, ондатра, зустрічаються ведмеді).

Калущина пропонує туристичні маршрути до музейного комплексу “Чорний ліс”, історико-меморіального музею Степана Бандери, рибних господарств району з можливістю риболовлі, до джерела з цілющою водою на Середнянській горі.

На півночі Калуський район омивають бурхливі води Дністра, на сході та заході плеса річок Луква і Болохівка. Головна водна артерія регіону — річка Лімниця, яка визнана найчистішою в Європі. Біля села Цвітова Дністер має красиві скелясті береги.

Біля села Томашівці Калуського району розміщується печерний монастир, який спершу був язичницьким святилищем. Печера складається з кількох кімнат, вирубана у піщанику вручну, у стінах висічено ніші. На жаль, пам’ятка зараз не пристосована до відвідування туристів, але, якщо поєднати її огляд із відвідинами інших об’єктів, вона буде чудовим доповненням до вражень від подорожі.

Печеру знайти не так просто, оскільки мешканці села не дуже цікавляться своїм далеким минулим. Однак про її місцерозташування можна дізнатися у сільській раді, яка працює регулярно і відчинена протягом усього дня.

Довідкова інформація

Населені пункти

м Калуш • смт Войнилів (с Довпотів, с Дубовиця, с Середня) • с Боднарів • с Верхня (с Іванкова) • с Вістова (с Бабин-Зарічний) • с Голинь • с Добровляни • с Довгий Войнилів • с Завадка (с Болохів, с Степанівка) • с Завій (с Грабівка) • с Збора (с Кулинка) • с Кадобна • с Копанки • с Кропивник • с Лука (с Цвітова, с Діброва) • с Мостище • с Негівці (с Гуменів) • с Новиця (с Зелений Яр) • с Перевозець (с Кудлатівка, с Павликівка, с Слобода) • с Підмихайля (с Бережниця) • с Пійло (с Довге-Калуське) • с Ріп’янка (с Мислів, с Яворівка) • с Середній Угринів (с Старий Угринів) • с Сівка-Войнилівська (с Довжка, с Мошківці) • с Сівка-Калуська • с Станькова (с Вилки) • с Студінка (с Середній Бабин) • с Томашівці (с Перекоси) • с Тужилів

Замчища (зруйновані замки)

Боднарів замок • Бережниця Шляхетська замок • Войнилів замок • Войнилів міські укріплення • Завадка замок • Калуш замок • Калуш міські укріплення • Лука замок • Новиця міські укріплення • Новиця замок • Підгірки замок • Студинка замок • Хотінь (передмістя Калуша)

Городища (стародавні укріплення)

Войнилів городище • Новиця городище • Цвітова городище

Музеї

Музей Калущини

вул. Шевченка, 5,

м. Калуш, 77301

тел.:(03472) 7-89-51 факс: (03472) 2-50-07

e-mail: upanio@gamil.com

Музей-оселя родини Івана Франка

вул. Івано-Франківська, 22 ,

м. Калуш, 77300

тел.: (03472) 2-58-60

Історико-меморіальний музей Степана Бандери (філіал музею визвольних змагань Прикарпатського краю)

вул. С. Бандери, 48,

с. Старий Угринів,

Калуський р-н, 77362

тел.: (03472) 9-75-17 факс: (03472) 9-74-23

http://museum-bandera.if.ua

Список пам’яток архітектури

м. Калуш

Будинок товариства Сокіл у Калуші

Будинок товариства Сокіл у Калуші

1 Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. С. Бендери,7

2 Будинок лікаря Куровця (мур.) п. 20 ст. вул. С. Бендери, 9

3 Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. С. Бендери,10

4 Адмінбудинок (мур.) к. 19 ст. вул. С. Бандери, 11

5 Житловий будинок (мур.) к. 19 ст. вул. С. Бендери, 24

6 Житловий будинок (мур.) 20 ст. вул. С. Бендери, 27

7 Житловий будинок (мур.) 20 ст. вул. С. Бендери, 37

8 Житловий будинок (мур.) 20 ст. вул. С. Бендери, 51

9 Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Вітовського, 6

10 Адмінбудинок (мур.) п. 20 ст. вул. Гагаріна, 1

11 Школа (мур.) п. 19 ст. вул. Гагаріна, 6

12 Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. Площа Героїв, 17

13 Житловий будинок (мур.) 1931 р. Площа Героїв, 19, 20

14 Житловий будинок (мур.) 20 ст. Площа Героїв, 21

15 Житловий будинок (мур.) 17-18 ст. Площа Героїв, 22

16 Житловий будинок (мур.) 19 ст. Площа Героїв, 28

17 Комплекс споруд лікарні (мур.) к. 19 ст. вул. Грушевського, 37, 39

18 Житловий будинок (мур.) 20 ст. вул. Дзвінарська, 3

19 Будинок братів Фільчинських (мур.) п. 20 ст. вул. Дзвінарська, 13

20 Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Ковжуна, 31

21 Адмінбудинок (мур.) п. 20 ст. вул. Костельна, 5

22 Житловий будинок (мур.) к. 19 ст. вул. Костельна, 10

23 Електростанція (мур.) п. 20 ст. вул. Орешака,11

24 Церква (мур.) к. 19 ст. вул. Смольського, 35

25 Дзвіниця (мур.) к. 19 ст. вул. Смольського, 35

26 Житловий будинок (мур.) п.п. 19 ст. вул. Смольського, 161

27 Комплекс калійного комбінату (мур.) п. 20 ст. вул. Фабрична, 7

28 Комплекс калійного комбінату (мур.) п. 20 ст. вул. Фабрична, 9

29 Комплекс калійного комбінату (мур.) п. 20 ст. вул. Фабрична, 12

30 Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Чорновола, 10

31 Палац культури “Мінерал” (мур.) 1954 р. вул. Чорновола, 20

32 Готель (мур.) 1963-1965 рр. вул. Чорновола, 52

33 Адміністративний будинок (мур.) 18 ст. вул. Чорновола, 25

34 Житловий будинок 1922 р. вул. Чорновола, 27

35 Житловий будинок п. 20 ст. вул. Чорновола, 29

36 Цех калійного комбінату з ратушею (мур) к. 19 ст. вул. Чорновола, 31

37 Будинок культури (мур.) п. 20 ст. вул. Шевченка, 1 (7)

38 Житловий будинок євангельського товариства (мур.) п. 20 ст. вул. Шевченка, 5

39 Адмінбудинок (мур.) 1880 р. вул. Шевченка, 8

40 Костел Св. Валентина (мур.) 1844-1845 рр. вул. Шевченка, 10

41 Церква св. Архистратига Михаїла (мур.) 1904-1913 рр. майдан Шептицького, 10

42 Приміщення позавідомчої охорони (мур.) п. 20 ст. майдан Шептицького, 8

с. Загір’я

43 Церква Св. ап. Андрія (дер.) 1792 р.

с. Підгірки

44 Церква Стрітення Господнього (дер.) 1899 р.

с. Хотінь

45 Церква Св. Миколая (дер.) 1888 р. вул. Й. Сліпого

с. Бабин-Зарічний

46 Церква Св. Дмитрія (дер.) 1904 р.

с. Болохів

47 Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1878р.

с. Верхня

48 Церква Св. Івана Хрестителя (дер.) 1863 р.

с. Вістова

49 Церква Різдва Христового (дер.) 1889 р.

смт. Войнилів

50 Церква Св. Миколая (дер.) 1602 р.

с. Голинь

51 Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1886 р.

с. Грабівка

52 Церква Різдва Христового (дер.) 1895 р.

с. Гуменів

53 Церква Св. Миколая (дер.) 1908 р.

с. Діброва

54 Церква Пресвятої Богородиці (дер.) 1839 р.

с. Добровляни

55 Церква Богоявлення Господнього (дер.) 1885 р.

с. Довга-Калуська

56 Церква св. Василія Великого (дер.) 1919 р.

с. Довгий Войнилів

57 Церква Різдва Христового (дер.) 1910 р.

с. Довжка

58 Церква Св. Івана Хрестителя (дер.) 1896 р.

с. Довпотів

59 Церква Св. Параскеви (дер.) 1907 р.

с. Дубовиця

60 Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1909 р.

с. Завадка

61 Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) 1887 р.

с. Завій

62 Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1800 р.

63 Дзвіниця церкви св. Архистратига Михаїла (дер.) 1800 р.

с. Збора

64 Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1858 р.

65 Дзвіниця церкви Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 19 ст.

с. Кадобна

66 Церква св. Василія Великого (дер.) 1848 р.

с. Копанки

67 Церква Пресвятої Трійці (дер.) 1945 р.

с. Кропивник

68 Церква Св. Миколая (дер.) 1818 р.

с. Кудлатівка

69 Церква Пресвятої Діви Марії (дер.) 1911 р.

с. Лука

70 Церква Св. Івана Золотоустого (дер.) 1888 р.

с. Мислів

71 Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1892 р.

с. Мостище

72 Церква Св. Миколая (дер.) 1871 р.

с. Негівці

73 Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1880 р.

с. Новиця

74 Церква Преображення Господнього (дер.) 1921 р.

с. Перевозець

75 Церква Св. Івана Богослова (дер.) 1904 р.

с. Перекоси

76 Цеоква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1893 р.

с. Підмихайля

77 Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1891р.

78 Дзвіниця церкви Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1891р.

с. Ріп’янка

79 Церква Св. Миколая (дер.) 1838 р.

с. Середній Бабин

80 Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1832 р.

с. Середній Угринів

81 Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1876 р.

с. Середня

82 Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1854 р.

с. Сивка Калуська

83 Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1839 р.

с. Слобідка

84 Церква Св. Дмитрія (дер.) 1904 р.

с. Станкова

85 Церква Різдва Христового (дер.) 1867 р.

с. Степанівка

86 Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1926 р.

с. Ст. Угринів

87 Церква В’їзду Ісуса Христа в Єрусалим (дер.) 1924 р.

с. Томашівці

88 Церква Введення в Храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1851р. рекон. 1907 р. урочище Кам’яне

с. Тужилів

89 Церква Св. Ігнатія (дер.) 1890 р.

с. Цвітова

90 Церква Введення в Храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1862 р. рекон. 1888 р.

91 Дзвіниця церкви Введення в Храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1888 р.

92 Костел (мур.) 1938 р.

Пам’ятки археології

  1. Городище Войнилів І, с. Войнилів, с/р Войнилів, Київська Русь
  2. Поселення Голинь І, с. Голинь, с/р Голинь, Культура карпатських курганів (ІІІ-ІVст.)
  3. Поселення Голинь ІІ, с. Голинь, с/р Голинь, Київська Русь
  4. Поселення Голинь ІІІ, с. Голинь, с/р Голинь, Голіградська культура фракійського гальштату (Х–ХІІ ст. до Різдва Христового)
  5. Скарб монетний Дубовиця І, с. Дубовиця, с/р Войнилів, Липицька культура (І–ІІІ ст.)
  6. Курганний могильник Негівці І, с. Негівці, с/р Негівці, Підкарпатська культура шнурової кераміки, верхньодністровська група, ІІ етап
  7. Городище Новиця І, с. Новиця, с/р Новиця, Київська Русь
  8. Ґрунтовий могильник Сівка Войнилівська І, с. Сівка-Войнилівська, с/р Сівка-Войнилівська, Бронзова доба
  9. Поселення Сівка Войнилівська ІІ, с. Сівка-Войнилівська, с/р Сівка-Войнилівська, Бронзова доба
  10. Курганний могильник Томашівці І, с. Томашівці, с/р Томашівці, Підкарпатська культура шнурової кераміки, верхньодністровська група, ІІ етап
  11. Поселення Цвітова І, с. Цвітова, с/р Лука, Бронзова доба
  12. Курганний могильник Цвітова ІІ с. Цвітова, с/р Лука,невизначена приналежність