Івано-Франківська область

Загальна інформація про Івано-Франківську область

Храм Пантелеймона біля Галича

Храм Пантелеймона біля Галича

Івано-Франківська область займає площу 13,9 тисяч квадратних кілометрів (2,7 % території України, 22 місце по Україні) і має населення близько півтора мільйона мешканців. До складу Івано-Франківської області входять 14 районів: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький та Тлумацький також є два міста обласного підпорядкування в середині однойменних районів – Коломия та Калуш, всередині Тисменицького району – міськрада Івано-Франківська та дві окремі великі міськради, своєрідні міні-райони – міста Болехів та Яремче.

Замок у Галичі

Замок у Галичі

Прикарпаття перетинають три основні транспортні артерії — з півночі на південь через Рогатин і Яремче, із заходу на схід через Долину та Городенку. Ще одна магістраль іде з Івано-Франківська через Коломию на Чернівці.

Зручним для проживання в цьому краї є і клімат, який є помірним і водночас контрастним – загалом помірне літо та м’які зими, однак у каньйоні річки Дністер весна настає на місяць раніше, ніж в усій області, а у високогір’ях Карпат сніг подекуди взагалі не сходить протягом усього літа. На Івано-Франківщині 8321 рік загальною протяжністю 15656 кілометрів.

Буковель

Буковель

Етнографічно Івано-Франківщина представлена чотирма областями: Опілля (Галицький, Рогатинський, Тисменицький (включає Івано-Франківськ) райони), Бойківщина (Долинський, Рожнятівський, Богородчанський та Калуський райони), Покуття (Тлумацький, Городенківський, Снятинський райони), Гуцульщина (Надвірнянський, Верховинський, Косівський, Коломийський райони, місто Яремче).

Міське озеро в Івано-Франківську

Міське озеро в Івано-Франківську

Прикарпаття привабливе для туристів, адже багато цікавих визначних місць (понад 3,5 тисячі пам’яток історії і культури, з них майже 100 — національного значення) при малих розмірах області і зручному транспортному сполученні. Карпати становлять 43 % від площі області, ліси — 41 %, що зумовлює одну з найкращих екологічних ситуацій в Україні. Для туристів в області діє понад 100 туристичних закладів відпочинку, які здатні прийняти до 15 тисяч туристів одночасно.

Острів на міському озері в Івано-Франківську

Острів на міському озері в Івано-Франківську

На Прикарпатті є три цікаві популярні у туристів місцевості – Галицький район, багатий на історичні пам’ятки, відпочинкова зона Дністровського каньйону та Карпати. На Івано-Франківщині розміщується центральне місце Галичини – Галич, територія стародавнього Галича обмежується Лімницею на заході, Дністром на сході та на Півночі, рікою Камінний Яр та Вікторівською горою на півдні. На півдні не було суттєвого природнього захисту, тому тут іде ряд городищ, а саме у Пітричі, над

Костел Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську

Костел Пресвятої Діви Марії в Івано-Франківську

Камінним Яром, далі – вікторівський укріплений монастир, сокільський укріплений монастир з печерою відлюдника. Це територія міської ради Галича, сільських рад Крилоса, Залукви, Козиної.Найближчі галицькі околиці займали територію Галицького району. Це городища в Блюдниках, Брині, Куропатниках, укріплений монастир в Межигірцях, численні поселення, які обслуговували Стародавній Галич. Галич — одне з найдавніших міст України, перша згадка про нього датується 898 роком в угорському літописі. Стародавній Галич займав велику територію — центр розташовувався на місці городища у селі Крилос, саме місто із приміськими селами, монастирями та замками простягалося від Дністра до Лімниці — майже на 10 кілометрів, в ньому мешкало близько 15 тисяч людей.

Зараз на теренах Галича та прилеглих сіл утворено найбільший у Європі історико-культурний заповідник «Давній Галич» площею 80 квадратних кілометрів — приблизно площа стародавнього Галича, тут є багато архітектурних, археологічних та природніх пам’яток.

Дністровський каньйон біля села Раковець

Дністровський каньйон біля села Раковець

Дністер і Дністровський каньйон зокрема – популярна відпочинкова зона. Красива природа, можливість рибалки, пляжного відпочинку, цікава архітектура, наявність печер і водоспадів роблять цю частину області надзвичайно цікавою.

Українські Карпати є частиною Карпатських гір, які простягаються теренами Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, України та Румунії. Українська частина Карпат тягнеться на 270 кілометрів, ширина досягає 100 кілометрів, і поділяється на два гірських масиви — Горгани (найвища гора Сивуля — 1818 метрів) та Чорногора (найвища гора Говерла — 2060 метрів).

Скелі у селі Бубнище

Скелі у селі Бубнище

Найвищою горою у всій системі Карпат є гора Герлаховскі-Штіт (2655 метрів), що знаходиться у масиві Високі Татри (Словаччина).

Річки Карпат впадають у дві артерії — Дністер і Прут. У гірських річках водиться чимало рідкісних видів риби — форель, лосось, марена та інші. В горах росте близько 3000 видів рослин, що становить третину європейської флори. Серед рідкісних квітучих рослин — шафран, нарцис, айстра альпійська, арніка, рододендрон (червона рута), едельвейс альпійський, який місцеве населення називає шовковою косицею.

Ліси займають близько половини площі гір, переважно це смерека, ялина, бук та дуб, однак зустрічаються і сосна, кедр, береза. Безлісі частини високогір’я місцеве населення називає полонинами, на них пастухи випасають отари овець. Місцеві чабани влітку живуть у високогірних колибах, де з молока овець та шлункового ферменту виготовляють місцевий гострий сир — бринзу. Гуцульська кухня відома своїми домашніми копченнями, грибною юшкою, голубцями, а також бринзою — овечим сиром, який виготовляють пастухи на літніх високогірних пасовищах.

Карпати біля Яремче

Карпати біля Яремче

У передгір’ях клімат помірний, тоді як на Чорногірському хребті, на висоті близько двох кілометрів, температура липня становить 15 градусів вище нуля, влітку тут може піти сніг, який подекуди на північних схилах не сходить цілоріч.

Із тваринного світу можна побачити оленя, кабана, бурого ведмедя, рись, вовка. Пташиний світ представлений глухарем, беркутом, білим та чорним лелекою. Серед незвичних тварин можна зустріти саламандру, карпатського тритона, болотяну черепаху та карпатського удава (Ескулапів полоз).

Опілля

Рогатинське Опілля - село Чесники

Рогатинське Опілля – село Чесники

Опілля (Подільське горбогір’я) — назва західної частини Подільської височини (середня висота 350 м). Назва регіону походить, мабуть від рівнини — «поля», яку заселяють місцеві мешканці поміж пагорбами. Розташована на південний схід від міста Львова, у межах Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей. Розташоване між річками Золотою Липою і Верещицею. На півдні підходить до Дністра, а на півночі – до Гологір. Ділиться на природні райони: Рогатинське

Опілля - Чортова гора біля Рогатина

Опілля – Чортова гора біля Рогатина

Опілля, Придністровське Опілля, Ходорівське Опілля, Львівське Опілля,Бурштинське Опілля і Галицьке Опілля. Основні ріки – ліві притоки Дністра Щирка, Зубра, Давидівка, Бібрка, Свірж, Гнила Липа, Студений Потік, Нараївка.

На території Івано-Франківської області Опілля обіймає три райони — Галицький, Рогатинський і ТисменицькийІвано-Франківською міськрадою). Загалом жителі Опілля за своїм побутом близькі до своїх сусідів — подолян та покутян, різниця помітна в особливостях жіночого одягу — червоні полотняні безрукавки та вишиті рослинним орнаментом спідниці.

Галицький район

Пам'ятник Данилу Галицькому у Галичі

Пам’ятник Данилу Галицькому у Галичі

Найцікавіші місцям.Галич (ринкова площа із пам’ятником Данилу Галицькому, церква Різдва Христового ХІV ст., Старостинський замок ХІV ст., музеї), с.Залуква (стародавнє караїмське кладовище), с.Шевченкове (храм Панлетеймона ХІІ ст. та дзвінниця монастиря св.Станіслава), с.Межигірці (скельний монастир), смт Більшівці (палац Кшешуновичів з парком, на місці замку, тепер лікарня, Костел Благовіщення 1624 року із комплексом монастиря кармелітів), с.Крилос (земляні укріплення городища, фундаменти Успенського собору ХІІ ст., каплиця святого Василія ХV ст., Митрополичі палати ХVІІІ ст. з історико-археологічним музеєм, Княжа криниця, джерело Франціскові очі, Етнографічний музей під відкритим небом, пам’ятний знак Меч і рало із фундаментами храму св.Іллі поблизу нього, Галицьке лісництво із міні-зоопарком), с.Маріямпіль (замок XVII ст., монастир XVIII ст. можна оглянути здалеку, зараз жіноча колонія, краєвид на Дністер із замкової гори), м.Бурштин (костел, синагога, замковий парк, Бурштинське водосховище, Касова гора за водосховищем).

Церква Різдва XV ст. у місті Галич

Церква Різдва XV ст. у місті Галич

Видатні люди Галицького району. У 1901—1902 рр. в селі Вікторів жив і творив український композитор Д. Січинський. Вихідцем із с. Тустань є відомий український педагог, перекладач, лексикограф XVI ст. Лаврентій Зизаній. Дмитро Вітовський (*8 листопада 1877 Медуха — † 2 серпня 1919) — політик, полковник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник УГА, Державний секретар Військових Справ ЗУНР.

Музей під відкритим небом в Крилосі

Музей під відкритим небом в Крилосі

Фестивалі. Фольклорний музейно-туристичний фестиваль “Галицька брама”, відбувся у травні 2013 р. в музеї народної архітектури та побуту в с.Крилос. Урочисто відбуваються річниці міста Галича (перша згадка 898 р.)

Укріплені містечка, що стали селами. Старий Мартинів (Мартинів) • Більшівці (Большовці, Бовшовець) • Кукільники (Конкольники) • Маріямпіль (Маріямполь, Маринопіль)

Музей народної архітектури та народного побуту в селі Крилос

Музей народної архітектури та народного побуту в селі Крилос

Музеї. Музей “Природа Землі Галицької” у м.Галич (лісництво біля Крилоса), Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття у с.Крилос, Музей караїмської історії та культури у м.Галич, Музей історії давнього Галича у с.Крилос, Національний заповідник «Давній Галич у м.Галич, Музей «Берегиня» у м.Бурштин, Краєзнавчий музей у с.Дем’янів, Музей визвольних змагань Галицького району у м.Бурштин.

Природні пам’ятки. Урочище Касова Гора (м.Бурштин), урочище Камінь (с.Межигірці),

Державний історико-культурний заповідник "Давній Галич"

Державний історико-культурний заповідник “Давній Галич”

скеля у с.Сокіл, Галичинські печери на лівому березі р.Лімниця, глубоководне карстове лісове озеро “Сімлин”, ліс Діброва між ріками Луква і Лімниця, заболочене урочище “Корчева”, торфовище “Любіж долина”, букове урочище “Вербівці”, урочище “Селище” біля р.Лімниця, печера у с.Поділля в урочищі Скала, стариця Дністра “Королівна” з водними ліліями, дендропарк біля садиби Галицького національного природного парку, Бурштинське водосховище, стави біля смт Більшівці. Найбільші річки району – Дністер,

Реконструкція замку довкола Успенської церкви в селі Крилос

Реконструкція замку довкола Успенської церкви в селі Крилос

Гнила Липа, Лімниця, Луква. Для технічних потреб Бурштинської ТЕС збудовано водосховище. яке займає 1,4 тис.га.

Водні джерела. Княжа криниця у с.Крилос. Франціскові очі у с.Крилос. У смт Більшівці – «Чисте джерело», «Зачарована Христина», «Наша вода», «Міреллі», «Княжа криниця». У с.Межигірці – “Голодна вода”, біля підніжжя скельного монастиря.

Прощі. Всеукраїнська Патріарща проща до галицької чудотворної ікони Матері Божої в

Заквітчаний вал стародавнього Галича у селі Крилос

Заквітчаний вал стародавнього Галича у селі Крилос

с.Крилос Відбувається у липні-серпні щороку. Проща до Санктуарію Матері Божої Більшівецької, у монастирі кармелітів у смт Більшівці.

Івано-Франківськ

Ратуша в Івано-Франківську

Ратуша в Івано-Франківську

Найцікавіші місцяПлоща Ринок (ратуша із краєзнавчим музеєм, фонтан у вигляді жолудя (“яйце”), пам’ятний знак першій українській церкві у середмісті, Вірменський костел ХVІІІ ст.), Майдан Шептицького (пам’ятна композиція “Богородиця в ротонді”, колегіальний костел Діви Марії 1672 р., у приміщенні якого розміщується художній музей, катедральний собор Святого Воскресіння 1753 р., Колегіум єзуїтів 1744 р., залишки міського бастіону, на площі Шептицького і у дворі бастіону проводяться різноманітні фестивалі, неподалік катедрального собору – приміщення колишнього залізничного управління 1894 р., тепер медуніверситет), площа Міцкевича (пам’ятник Адаму Міцкевичу, діюча філармонія 1878 р., кінотеатр Люм’єр 1927 р. (радянська назва “ім.Франка”,

Озеро в парку Шевченка

Озеро в парку Шевченка

польська назва “Тон”, будинок з баштою – колишній будинок товариства “Сокіл” 1895 р., зараз площа Міцкевича і розміщена поряд площа Лесі Українки – відпочинкова зона), палац Потоцьких XVII – XVIII ст. по вул Шпитальній 1, монастир Василіянок початку ХХ ст. по вул.Василіянок 17, Пивоварний завод Серед пам’яток міста слід відзначити пивоварний завод 1767 р. по вул. Новгородській, 49, в довколишніх селах можна оглянути дерев’яні храми – св.Архистратига Михаїла (1862 р.) у с.Вовчинець, Воздвиження Чесного

Фестиваль Карпатський вернісаж в місті Івано-Франківськ

Фестиваль Карпатський вернісаж в місті Івано-Франківськ

Хреста (ХІХ ст.) у с.Крихівці, св.Микити (1823 р.) у с.Микитинці, св.Параскеви (1864 р.) у с.Хриплин.

Фестивалі. Фестиваль «Карпатський вернісаж». Цей фестиваль прикладного мистецтва відбувається щороку у середині вересня. У програмі — майстер-класи від народних умільців, виставка робіт, виступи народних колективів. Фестиваль «Галицька старовина». Метою фестивалю є поширення та популяризація українських історичних і мистецьких цінностей, є ярмарка українського етнічного антикваріату. Свято Ковалів. Міжнародне свято, проводиться щороку у травні. Ковальську майстерність демонстрували колись на майдані Шептицького, зараз ковалі працюються у Мистецькому бастіоні, що позаду Катедрального собору. Етнографічний фестиваль “Родослав”. Проводиться зазвичай на майдані

Свято ковалів в Івано-Франківську

Свято ковалів в Івано-Франківську

Шептицького у травні. Виступи фольклорних колективів поєднується з ярмаркою виробів народного мистецтва та сувенірів.

Музеї. У місті є декілька музеїв: краєзнавчий у ратуші, художній — у костелі Діви Марії, літературний на вулиці Б. Лепкого, Олекси Довбуша на вулиці Гетьмана Мазепи, музей визвольних змагань Прикарпатського краю на вулиці Тарнавського.

Пляж на ріці Бистриця Надвірнянська

Пляж на ріці Бистриця Надвірнянська

Відпочинок на природіПарк ім.Т.Шевченка (поблизу міського озера з відпочинковою зоною і човнами, є різноманітні атракціони), пляжі на чистих гірських ріках Бистриця Надвірнянська і Бистриця Солотвинська, за мікрорайоном Пасічна починається “Чорний ліс” поблизу меморіального комплексу “Дем’янів лаз”, два озера в мікрорайоні “Пасічна”, одне біля ріки Бистриця, інше – біля “Дем’янового лазу”, озеро за мікрорайоном “Каскад” зі штучно обладнаною платною

Вовчинецькі гори над рікою Бистиця Надвірнянська

Вовчинецькі гори над рікою Бистиця Надвірнянська

відпочинковою зоною, безліса пам’ятка природи “Вовчинецькі гори” (від села Вовчинці до села Підлужжя) та вкритий лісом ландшафтний заказник “Козакова долина” (від села Вовчинці уздовж Бистриці до села Побережжя).

Тисменицький район

Пейзаж у Марківцях Тисменицького району

Пейзаж у Марківцях Тисменицького району

Найцікавіші місцям. Тисмениця (церква Різдва Богородиці 1736 р.), с.Погоня (греко-католицький монастир Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого), с.Єзупіль (костел Успіння Діви Марії ХVІ століття, палац польського політичного та культурного діяча графа Дідушицького (1848–1909), зараз – дитячий санаторій), Духова криниця (криниця Іоана Предтечі) з каплицею в урочищі Вишновець, на межі земель Єзуполя і Сільця, щороку на Івана Купала біля

Село Підлужжя

Село Підлужжя

Криниці Святого Духа відбуваються величні нічні відправи з молитвами.

Видатні люди. В Узині народився відомий мовознавець . Гануш (1858–1887 рр.). В Чернієві народився польський письменник вірменського походження Каєтан Абґарович (1856–1909), автор досліджень про Юрія Федьковича. Йов Княгиницький (1550–1621) — письменник, видавець, церковний діяч, засновник Манявського Скиту. Памва Беринда (друга половина XVI

Мурашник в лісі біля села Підлужжя

Мурашник в лісі біля села Підлужжя

ст.) — український поет, перекладач, лексикограф, гравер, автор першого друкованого українського словника. Юліан Целевич (1843–1892) — історик, етнограф, філософ. Кость Левицький (1859–1941) — історик, член уряду ЗУНР. У Тисмениці народилися батьки Зиґмунда Фрейда.

Музеї. Народний краєзнавчий музей ім. Юліана Целевича, с.Павлівка, Музей «Історії міста Тисмениця» імені Степана Гаврилюка, м.Тисмениця, «Краєзнавець», с.Слобідка.

Озера між Вовчинцями і Підлужжям

Озера між Вовчинцями і Підлужжям

Відпочинок на природі. Безліса пам’ятка природи “Вовчинецькі гори” (від села Вовчинці до села Підлужжя) та вкритий лісом ландшафтний заказник “Козакова долина” (від села Вовчинці уздовж Бистриці до села Побережжя). Улітку Вовчинецькі гори приваблюють любителів гірських велосипедів, квадрициклів та мотоциклів, узимку вони перетворюються на спражній гірськолижний курорт – багатьма трасами катаються на лижах, сноубордах, санах і навіть на велосипедах і мотоциклах. З

Монастир у Погоні

Монастир у Погоні

водних джерел у райомі відоме джерело мінеральних вод біля с. Посіч (урочище «Джерело Якова»). Найбільші ріки району – Бистриця, Ворона і Дністер мають чимало хороших пляжів та місць для рибалки та відпочинку. Біля села Хом’яківка є озера, багаті рибою.

Рогатинський район

Оборонний костел святого Миколая XV столітття у Рогатині

Оборонний костел святого Миколая XV столітття у Рогатині

Найцікавіші місця. м.Рогатин (дерев’яна церква Святого Духа 1598 р., оборонний костел Святого Миколая ХVІ ст., в ній міститься філія Івано-Франківського художнього музею, церква Різдва Пресвятої Богородиці ХІІ століття, оточена оборонним муром з бійницями ХІV століття, Миколаївська церква із дзвіницею 1729 р.), с. Черче (бальнеологічний курорт, церква Святого Василія XVI ст., на пагорбі над селом є місцевість “Монастир”, де зберігся камінь із зображенням «стопи Богородиці» та капличка), с.Приозерне, колишні Псари (палацовий комплекс ХVІІІ–ХІХ століть графа Рея з парком та озерами), с.Княгиничі (церква Воскресіння Господьного, меморіальний музей голови УПА Романа Шухевича, міський став), с.Чесники (Михайлівська церква ХІV століття), с.Стратин (стародавнє містечко з залишками костелу), с.Липівка (Костел Святого

Церква у селі Чесники

Церква у селі Чесники

Станіслава 1575 р., церква Зішестя Святого Духа 1892 р. із величним іконостасом), с.Кліщівна (дерев’яна Миколаївська церква ХVІ–ХVІІ ст.),с.Загір’я (Хрестовоздвиженська церква, ХVІІІ ст.), с.Заланів (Дмитріївська церква та дзвіниця 1724 року), с.Уїзд (Миколаївська церква 1775 року та дзвіниця 1737 року).

Музеї. Музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного , м.Рогатин, Музей –пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису ХVI -ХІХ ст.

Миколаївська церква XIV століття у селі Чесники

Миколаївська церква XIV століття у селі Чесники

– церква св. Духа, м. Рогатин, Музей “Опілля”, м.Рогатин.

Відпочинок на природі. Лісовий заказник місцевого значення «Журавенківський», гідрологічні заказники місцевого значення «Під Верховиною» (площа 27 га в с. Княгиничі), «Болото» (площа 6 га в с. Добринів), комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Великі Голди», ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Чортова

Костел Святого Станіслава 1575 р. у селі Липівка, колишнє місто Фірлеїв

Костел Святого Станіслава 1575 р. у селі Липівка, колишнє місто Фірлеїв

гора», Поділля Галицького району у місцевості «Монастир» розміщений печерний комплекс та пам’ятка природи з офіційною назвою «Скельно-флористичний резерват». Поблизу Рогатина є водолікувальний курорт Черче, де лікувальними факторами є мінеральні та сірководневі джерела, торфові грязі.

Покуття

Брама замку у Чернелиці

Брама замку у Чернелиці

Покуття — регіон Івано-Франківської області між Дністром та Прутом, охоплює Тлумацький, Городенківський та Снятинський райони.Назва регіону давня, вперше згадується в листі молдавських бояр до польського короля 1395 року. На карті французького інженера Гійома де Боплана від 1650 року ця земля вказана як «частина України, яку народ називає Покуття». Щодо походження назви «Покуття» існує багато версій: від назви містечка Кути, від слова «покута» (через численні напади татар) та

Костел святого Валентина у Михальче

Костел святого Валентина у Михальче

від кута, який річки Дністер та Прут утворюють, сходячись у цій місцині найближче одна до одної. Цей  край багатий на якісні чорноземи, тому покутяни традиційно займалися хліборобством; тваринництво, городництво та садівництво були допоміжними. На Покутті чоловіки вбиралися доволі стримано: штани і сорочки з домотканого полотна та мінімум прикрас, жінки ж, навпаки, одягалися дуже яскраво: довгі багато вишиті сорочки, барвисті ткані паси, розшиті вовняні

Раковецький замок

Раковецький замок

безрукавки та безліч прикрас. Побут і архітектура у цій місцевості близькі до центральноукраїнских. У селах, що ближчі до Коломийщини, населення Покуття багато звичаїв перейняло в гуцулів, наприклад, співає коломийки, тому поляки іноді називали покутян “дністровськими гуцулами”.

Городенківський район

Дністер біля Монастирка і Петрилова

Дністер біля Монастирка і Петрилова

Найцікавіші місця. Село Монастирьок (печера відлюдника, водоспад “Дівочі сльози” на травертиновому масиві (травертин – пористий вапняк)), с.Незвисько (фосфорні штольні-печери), с.Раковець (замок ХVII ст. на скелі з печерою), с.Чернелиця (замок та костел ХVII ст.),м.Городенка (костел Непорочного зачаття Діви Марії 1743 р., церква Успіння Пресвятої Богородиці XVIII ст.).

Фестивалі. Фестиваль українського формату „Уніж”. Неформальна музика у стилі етно. Літо, село Уніж

Червона гора у Хмелевій

Червона гора у Хмелевій

МузеїІсторико-краєзнавчий музей с. Кунисівці. Музей «Борцям за волю України» с. Копачинці. Історико-краєзнавчий музей с. Чернелиця. Кімната–музей села Чернятин при бібліотеці-філіалі. Музей історії села та визвольних змагань ім. Романа Шухевича, с.Тишківці. Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича, с.Торговиця. Музей «Борцям за волю України», м.Городенка. Музей «Борцям за волю і незалежність», м.Городенка.

Бастіон Чернелицького замку

Бастіон Чернелицького замку

Відпочинок на природі. Дністровський регіональний ландшафтний парк розміщується вздовж р. Дністер із ботанічними пам’ятками «Неопалима купина», «Папороть-листовик», «Могила», «Підбавки», «Обертинська долина», заповідні урочища «Крива», «Громовий міст»). У м.Городенка є ботанічні пам’ятки природи – урочища «Масьок», «Чертяк», «Кип’ячка», «Лисяче царство». Геологічна пам’ятка природи

Статуя святого Валентина у Михальче

Статуя святого Валентина у Михальче

місцевого значення «Глушківські скелі», с. Глушків. «Попове болото». Площа 0,5 га, с. Вільхівці. Типове автотрофне болото карстових лійок з лікарськими рослинами. Біля села Поточище Городенківського району Івано-Франківської області є урочище «Громовий міст» — ділянка зі степовою рослинністю, декілька реліктових видів, занесено до Червоної книги.  Між селами Губин, Берем’яни і Хмелева знаходиться Дністрово-Берем’янський каньйон завглибшки до 200 метрів. Біля села Уніж схили Дністра вкриті рідкісними степовими рослинами, зокрема ясенцем білим. У селі Хмелева є Червона гора, що здіймається над річкою на 150 метрів, тут можна побачити рідкісні види степових та скельних рослин, сніг у цьому місці не затримується надовго навіть у найсуворіші зими, з села Хмелева починається «ефект субтропіків», який виявляється у теплому кліматі. У селі Городниця на протилежному березі Дністра є природне урочище «Студений яр».

Снятинський район

Церква Пресвятої Трійці у Снятині

Церква Пресвятої Трійці у Снятині

Найцікавіші місця. Місто Снятин (ратуша (1861 – 1909 рр.) заввишки 50 метрів, костел Матері Божої Святого Скапулярію XVІІІ століття, вірменський собор ХVIII століття та церква Вознесіння Господнього ХІХ століття), смт Заболотів (костел Пресвятої Трійці XVІІІ ст., тютюнова фабрика ХІХ ст.), с.Олешків (давньоруська земляна фортеця над р.Прут), с.Устя (Михайлівська церква 1853 р.), с.Хлібичин(Успенська церква 1854 р.).

Костел Пресвятої Діви Марії у місті Снятин

Костел Пресвятої Діви Марії у місті Снятин

Видатні люди. Письменник-новеліст Василь Стефаник (в селі Русові він проживав і творив все своє життя), народний художник, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка В. Касіян, письменниця демократичного напрямку, публіцистка і громадська діячка Наталя Кобринська (Озаркевич), композитор і педагог Р. Симович (у 1954 р. його було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв України) та письменник П.Мельник (псевдонім Петро Голота). У Снятині відкрито літературно-

Снятинська ратуша

Снятинська ратуша

меморіальні музеї в будинках, де жили українські письменники Василь Стефаник (1941 р.), Марко Черемшина (1949 р.).

Музеї. Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника, с.Русів. Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, м.Снятин. Музей Наталії Кобринської, с.Белелуя. Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна, м.Снятин. Літературно-меморіальний музей І. Федорака, с.Русів. Музей «Покутська хата», с.Троїця. Музей-кімната «Мамина Світлиця», м.Снятин. Музей-бібліотека Михайла Бажанського, м.Снятин. Музей визвольних змагань ім. Василя Андрусяка «Грегора Різуна» полковника ОУН-УПА, м.Снятин. Музей визвольних змагань Покутського краю, с.Заболотів. Заболотівський краєзнавчий музей, с-ще Заболотів. Стецівський краєзнавчий музей, с. Стецева.

Вірменський костел у Снятині

Вірменський костел у Снятині

Відпочинок на природі. Річка Прут сприятлива для відпочинку на воді – в ній можна покупатися, половити рибу, навіть сплавитися на човні. З пам’яток природи можна відзначити ботанічний заказник місцевого значення «Лупені». Площа 11,3 га. Степова ділянка з багатою рослинністю. Тут виявлено близько 20 видів метеликів, занесених до Червоної книги України. Заповідне урочище «Дубки». Площа 11,2 га. Посадка дуба. Є багато болотистих комплексів з рідкісними та

Костел у смт Заболотів

Костел у смт Заболотів

цінними видами рослин («Панський луг», «За Прутом», «За Лазами», «Русівське», «Мар’яникове»).

Тлумацький район

Відпочинок на Дністрі у селі Делева

Відпочинок на Дністрі у селі Делева

Найцікавіші місця. Село Нижнів (залишки австрійської фортеці та земляні вали замку, Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці, 1852 р., водяний млин XIX ст.), с.Буківна (земляні вали давньоруського міста Биковен), м.Тлумач (музей Марійки Підгірянки), с.Одаїв(стартовий майданчик для дельтапланів, Церква Воздвиження Чесного Зреста, 1878 р., печери в урочищі “Городище”), с.Підвербці (Церква Воскресіння Господнього, 1770 р.), с.Долина (Церква Покрови Пресвятої Богородиці,1875 р.), смт.Обертин (Церква Святих Кирила і Мефодія, 1882 р.).

Дністер у селі Долина

Дністер у селі Долина

Видатні люди. В Антонівці народився майбутній член британського парламенту — Терлецький Стефан. У Хотимирі народилися поет і перекладач К.Климович та український мовознавець Б.Кобелянський, у с. Долині — скульптор М. Бринський, лікар акушер-гінеколог В. Босацький, у с. Братишеві — скульптор Г.Крук, у с. Живачові — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви Йосиф Теофіл Теодорович. В селах Тлумацького району працювала вчителькою українська дитяча поетеса, народна вчителька, активна культурно-освітня діячка Марійка Підгірянка.

Біля хутора Антонівка, фото 2000 року

Біля хутора Антонівка, фото 2000 року

Фестивалі. Фестиваль “Покутська вільха”. Етнографічне вшанування вільхи після сінокосу перед жнивами. Літо, село Кутище. Фестиваль народних традицій “Пущення”, село Пужники, навесні. Урочиста хода за участю народних музик, веселі забави та смакування наїдків біля «ґаздівських столів», концерт. Фестиваль “Меду і короваю”, м.Тлумач, кінець серпня.

Музеї. Кімната-музей Марійки Підгірянки, м.Тлумач. Музей побуту та етнографії с. Буківна. Народний, зразковий історико-краєзнавчий музей у с.Бортники. Музей етнографії та побуту району, м.Тлумач. Меморіальний музей скульптора Михайла Бринського, с.Долина. Народний історико-краєзнавчий музей с. Бортники. Обертинський історико-краєзнавчий музей, с-ще Обертин.

Печера в Одаєві, урочище Городище

Печера в Одаєві, урочище Городище

Відпочинок на природі. Дністровський каньйон простягається територією району на  82 км. Дельтадроми в с. Одаїв (північно-західні вітри), с. Ісаків-Підвербці (південно-східні вітри). В районі є багато природніх пам’яток, найбільшою з яких є заповідне урочище «Нижнівське». Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Приджністров’я глечики жовті, цикута отруйна. Ботанічні

Стартовий майданчик в Одаєві навпроти села Горигляди

Стартовий майданчик в Одаєві навпроти села Горигляди

заказники місцевого значення: «Пугачівка» (площа 4 га.), «Меленещина» (площа 2 га.), «Цовдри», «Городище». На хуторі Думка є велетенський «Дуб Богдана Хмельницького». Біля села Одаїв є печери, також печери є біля села Локітка (Сталактитова, Мокра та Вертикальна). Біля села Ісаків є красивий водоспад «Дівочі сльози», невеличкі водоспади є в селі Делева. У селі Долина — пам’ятка природи “Данчиця”. У селах Жабокруки та Олещин є ставки для риболовлі.

Бойківщина

Водоспад на ріці Сукіль у Бубнищі

Водоспад на ріці Сукіль у Бубнищі

Бойки — одна з етнографічних груп Західної України, вони населяють Рожнятівський і Долинський райони Івано-Франківської області, а також частину Львівської та Закарпатської областей. В Івано-Франківській області Бойківщина займає територію міської ради Болехова, Долинський, Рожнятівський, Калуський та Богородчанський райони. Кордоном Бойківщини віддавна була ріка Дністер. Однак бойківські традиції збереглися у гірських районах.

Катання на конях біля Скель Довбуша у Бубнищі

Катання на конях біля Скель Довбуша у Бубнищі

Версії походження назви «бойки» різноманітні. З польської та румунської мов це слово близьке за звучанням до українського «віл», деякі дослідники виводять назву від кельтського племені бої, яких витіснили з центральної Європи германські племена.

Український одяг має елементи, притаманні багатьом сусідам: сорочки та штани з домотканого полотна схожі на опільський та покутський аналоги, кептарики та

Скеля у Бубнищі

Скеля у Бубнищі

прикраси близькі до гуцульських. Для зберігання сіна бойки придумали оборіг – споруду із високих чотирьох стовпів, на який покладено рухомий дах. Бойківська говірка, як і гуцульська, складна для сприйняття через велику кількість діалектизмів та архаїзмів, однак зараз ці особливості мови практично згладилися.

Богородчанський район

Карпати біля Маняви

Карпати біля Маняви

Найцікавіші місцяБогородчани (комплекс Домініканського монастиря 1742–1762 рр.), с.Старуня (грязьовий вулкан), с.Манява(Манявський скит ХVІІ ст., Манявський водоспад), с.Підгір’я (церква Рідзва Христового 1832 р.), с.Росільна (солеварня ХІХ ст., церква Апостолів Петра і Павла, споруджена без жодного цвяха, ХІХ ст., церква Архистратига Михаїла, 1848 р.).

Видатні люди. На Богородчанській землі

Саламандра у Маняві

Саламандра у Маняві

творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький — поет, автор поеми «Скит Манявський» (811–1873); Юліан Целевич (1843–1892 рр.), автор праці «Історія Скита Манявського»; письменник Михайло Петрушевич (1869–1895); Олексій Заклинський, автор «Записок пароха Старих Богородчан» (1819–1881 рр); Іван Капущак, посол до Віденського парламенту (1807–1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875–1920); класик української літератури Яцків Михайло Юрійович (1873–1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.

Головна вежа Манявського скита

Головна вежа Манявського скита

Музеї. Музей етнографії і побуту с. Саджава. Історико-краєзнавчий музей с. Солотвино.

Активний відпочинок. Село Гута розміщується у 35 кілометрах від райцентру Богородчани, відповідно у 53 кілометрах від Івано-Франківська. Назва села походить від печі для плавки скла, місцева назва якої «гута». У селі Гута, розташована зимова резиденція Президента України, доступ до якої закритий, однак інколи для туристів організовують екскурсії. У 500 метрах від пансіонату «Гута» розміщується бугельний підйомник завдовжки 450 метрів. Працює прокат гірськолижного спорядження. На жаль, підйомник працює нерегулярно, про його роботу можна дізнатися в адміністраторів пансіонату «Гута» та комплексу «Синьогора». У селі Міжгір’я існує траса

Манявський водоспад, вид зверху

Манявський водоспад, вид зверху

для спуску гірськими лижами. Однак поки-що без витягу, який на разі планують спорудити. Більшість послуг відпочинку у селі пропонує готельний комплекс «Космечара», де є ставки для рибної ловлі, за допомогою єгерів можна пополювати, є можливість політати на дельтаплані. Село Луквиця популярне у любителів дельтапланеризму та парапланеризму.

Долинський район і місто Болехів

Костел у Болехові

Костел у Болехові

Найцікавіші місцяМісто Долина (солеварня ХІХ ст., та костел Святої Діви Марії ХІХ ст., церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1896 р.),с.Гошів (Гошівський монастир отців Василіян і церква Преображення Господнього на Ясній Горі, 1570 р., Монастир сестер Пресвятої Родини, с. Гошів), с.Пациків (церква Успення Пресвятої Богородиці, 1686 р., с.Максимівка (церква Пресвятої Тройці, XVIII ст.), с.Липа (церква Вознесіння Господнього, 1867 р.), с. Велика Тур’я (церква Святої Параскеви,1642р.), м.Болехів (ратуша 1863 р., костел Успіння Богородиці ХVІІІ ст., будівля солеварні 1895 р., греко-католицька Троїцька церква ХІХ ст., синагога ХІХ ст., історичний музей), с.Бубнище (скельний печерний монастир-фортеця ХІІІ ст.).

Видатні люди. Верховинець Василь Миколайович (с.

Ратуша в Болехові

Ратуша в Болехові

Старий Мізунь) — український композитор; Данилишин Богдан Михайлович (с. Церковна) — міністр економіки України (2007 — 2010); Корпан Микола (с.Тяпче) — учасник Бою під Крутами, похований на Аскольдовій могилі в Києві; Могитич Роман Іванович, також Моґетич, Могетич (1890 — близько 1956) — український народний учитель. Автор театральних п’єс, поезій. Народився в селі Княжолука; Наум Наталія Михайлівна (с. Старий Мізунь) — заслужена артистка України; Охримович Володимир

Зображення апостолів в Гошівському монастирі

Зображення апостолів в Гошівському монастирі

Юліанович (с. Шевченкове) — посол до Австрійського парламенту (1907 — 1908), громадський діяч, учений, редактор газети «Діло»; Климентина Попович-Боярська (с. Шевченкове) — українська поетеса; Тисяк Василь (с. Шевченкове) — оперний співак; Шухевич Осип (с. Раків) — український письменник; Ярич Василь Якимович (с. Велика Тур’я) — український скульптор; Ярич Іван Якимович (с. Велика Тур’я) — український письменник-гуморист, журналіст.

Скелі Довбуша в Бубнищі

Скелі Довбуша в Бубнищі

Активний відпочинок. Село Вишків (на горі Залома є два гірськолижні бугельні підйомники – довжиною 350 метрів і довжиною 1000 метрів), с.Мізунь (вузькоколійний потяг “Карпатський травай”, лікувальні водні джерела), с.Мислівка (планується спорудження гірськолижного курорту), с.Бубнище – скелі, улюблене місце скелелазів.

Фестивалі. Міжнародний фестиваль

Печери у Бубнищі

Печери у Бубнищі

«Екстрім Тревел» –  це міжнародний фестиваль екстремальних видів спорту, проводиться щороку. Фестиваль «Мизунська Zвигода» поділяється на дві частини: спортивну (змагання з альтернативних видів спорту — даунхіл, тріал, крос-кантрі, ВМХ, пейнтбол та інше) та показову (концерт).

Музеї. Музей Наталії Кобринської (філіал музею ім. Р.Скворія), м.Болехів. Музей історії міста Болехова ім. Романа Скворія,

Буковий ліс у Бубнищі

Буковий ліс у Бубнищі

м.Болехів. Музей історії села Новошин, с.Новошин. Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів «Бойківщина», м.Долина. Музей Івана Франка в селі Лолин. Краєзнавчий музей с. Кропивник. Музей Оксани Грицей м. Долина. Музей З.Красівського с. Витвиця. Бункер Роберта г. Яворина біля с. Липа.

Відпочинок на природі на території Болехівської міської ради. Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша» (с. Бубнище). Мертве озеро. За кілька кілометрів на захід від «Скель Довбуша» на висоті 780 м н.р.м. розташоване унікальне карстове озеро, яке в народі називають «Мертвим» площею 0,75 га, глибиною більше 60 м з вічно прохолодною кришталево-чистою водою. Поляницький регіональний ландшафтний парк

Осінні Скелі Довбуша у Бубнищі

Осінні Скелі Довбуша у Бубнищі

площею 1070 га знаходиться на території Поляницького лісництва Болехівського держлісгоспу у східній частині Сколівських Бескид. Ботанічні заказники місцевого значення. «Магура». Знаходиться на території Козаківського лісництва Болехівського держлісгоспу. «Федів». Площа — 121 га. Знаходиться на території Козаківського лісництва Болехівського держлісгоспу.Заповідні урочища «Танява», «Спалений дуб». Болехівське лісництво. «Червоні береги». Площа 2,5 га. Болехівське лісництво. «Басарабка». Сукільське лісництво Болехівського держлісгоспу. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Арборетум», м. Болехів.

Буковий ліс у Бубнищі восени

Буковий ліс у Бубнищі восени

Стародавня солеварня у місті Долина

Стародавня солеварня у місті Долина

Відпочинок на природі у Долинському районі. Пам’ятки природи: Хутір Сіда, П’янка, Миндунок Солотвинський, Вишківський перевал, водоспад біля села Новий Мізунь. Урочища: «Шандра», «Правич», «Чорний Горб», «Бовкути», «Осій». Болота: гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення болото «Ширковець», «Лисак». Мисливські угіддя: підніжжя гори Великий Пустошак; Яловий. Мізунське джерело «Горянка» – лікувальне джерело, що розташоване в селі Новий Мізунь. Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Другою за величиною є р. Мізунка, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур’янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка. Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу. Великих

Костел у місті Долина

Костел у місті Долина

природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га, середня глибина водойми 2,5 м. В районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються для відпочинку населення. В гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Калуський район і місто Калуш

Костел святого Валентина у місті Калуш

Костел святого Валентина у місті Калуш

Найцікавіші місця. Місто Калуш (будинок товариства “Сокіл”, початок ХХ ст., костел Святого Валентина, ХІХ ст.), с.Угринів (Історико-меморіальний музей Степана Бандери).

Видатні люди. Вихідцем із с. Старий Угринів є провідник ОУН Степан Бандера (1909–1959 рр.). У Калуші народились: заслужений артист України І.Рубчак (1874–1952 рр.) та український письменник М.Козоріс (1882–1937 рр.), Антін Могильницький (1811–1873) — український поет, громадський діяч і політик.

Народний дім у місті Калуш

Народний дім у місті Калуш

Фестивалі. Фестиваль «Вифлеємська зірка». Головна подія фестивалю — конкурс хорового співу — відбувається щороку з 9 до 12 січня на майдані Героїв.

Музеї. Музей Калущини, м.Калуш. Музей-оселя родини Івана Франка, м.Калуш. Історико-меморіальний музей Степана Бандери (філіал музею визвольних змагань Прикарпатського краю), с. Старий Угринів.

Відпочинок на природі. Відпочинок на

Пам'ятник Шевченку у місті Калуш

Пам’ятник Шевченку у місті Калуш

природі. Багатством та окрасою Калущини є ліси, які простягнулися через всю територію району та займають площу 17,8 тис.га, або 28% загальної площі і знаходяться у користуванні Калуського держлісгоспу. Ліси краю багаті на цінні породи дерев: дуб звичайний, червоний, бук лісовий, ялиця біла, смерека. Різноманітний рослинний світ лісів (конвалія, фіалка, барвінок, шипшина, малина) дає екологічно чисту сировину для фармацевтичної галузі. Багатий різновидами тваринний світ (заєць, лисиця, козуля, кабан, ондатра, зустрічаються ведмеді).

Дім товариства Сокіл у місті Калуш

Дім товариства Сокіл у місті Калуш

На півночі Калуський район омивають бурхливі води Дністра, на сході та заході плеса річок Луква і Болохівка. Головна водна артерія регіону — річка Лімниця, яка визнана найчистішою в Європі. Біля села Цвітова Дністер має красиві скелясті береги. Біля села Томашівці Калуського району є печерний монастир.

Рожнятівський район

Ангелівська домна в урочищі Ангелів

Ангелівська домна в урочищі Ангелів

Найцікавіші місця. смт Рожнятів (замок Скарбка XVІ ст. на території відділку міліції), смт Перегінськ (замок Балабана XVII ст. та ратуша XIX ст.), урочище Ангелів (доменна піч “Ангелівська домна” ХІХ ст.), с. Осмолода (редиценція митрополита Андрея Шептицького, “Кедрові палати” в урочищі “Підлюте” з цілющим джерелом), с.Гриньків (пластовий табір-музей “Сокіл”), с.Цінева (історико-краєзнавчий музей культири та побуту Бойківщни), с.Ясень (хата-музей Івана Вагилевича, члена “Руської трійці”), с.Небилів (пам’ятний знак першим трудовим емігрантам в Америці – Василю Ілиняку та Івану Пилипіву).

Музеї. Музей Івана Вагилевича, с. Ясень. Кімната-музей В.Івасюка, смт Брошнів-Осада. Краєзнавчий

Замок Балабанів у смт Перегінськ

Замок Балабанів у смт Перегінськ

музей «Бойківщина», смт Рожнятів. Пластовий табір – музей “Сокіл”, с.Гриньків. Кімната-музей Героїв ОУН-УПА, смт Брошнів-Осада. Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева.

Видатні люди. З відомих людей у Рожнятівському районі Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811, с. Ясень — †10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці».

Рожнятівський замок Скарбків

Рожнятівський замок Скарбків

Відпочинок на природі. З пам’яток природи можна відзначити ландшафтний заказник загальнодержавного значення Грофа площею 2533,8 га. Створений у 1996 р. на місці колишнього першого Українського національного парку, заснованого 1935 р. митрополитом Андреєм Шептицьким. Ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Лімниця». Джерело чистої питної води з цінними видами риб — рибниця, морена, форель гірська. Урочище «Сокіл». В урочищі ще до 1939 р. на землях греко-католицької церкви діяв спортивний

Ідилічні Карпати Рожнятівського району

Ідилічні Карпати Рожнятівського району

табір молодіжного товариства «Пласт». Зараз його діяльність відновлена. Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Яйківський». Розташований на схилах гори Яйко. Ботанічний заказник місцевого значення «Конвалія» на території Рожнятівського лісництва. Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Турова дача». Унікальне на Прикарпатті оліготрофне болото на вододілі, звідки беруть початок дрібні притоки Лімниці та Лукви. Ландшафтний заказник

Кедрові палати митрополита Андрія Шептицького у урочищі Підлюте біля Осмолоди

Кедрові палати митрополита Андрія Шептицького у урочищі Підлюте біля Осмолоди

загальнодержавного значення «Джурджійський». Гірське озеро «Розсохан», територія Мшанського лісництва. Розташоване в Кам’яній чаші, оточеній смерековим лісом під горою Яйко Ілемське. Заказник «Арніка». Знаходиться біля підніжжя гори Люта, в урочищі Підлюте, неподалік від сірководневих джерел. Павлівський камінь – це скеля висотою 30 м, що розміщується приблизно на однаковій відстані від трьох населених пунктів — сіл Князівське, Підлісся і Дуба. Заповідні урочища – «Лопушна», «Яла», «Лужки», «Котелець», «Сокіл», «Кораловий корінь», «Яйко».

Гуцульщина

Витяг №2 у Буковелі

Витяг №2 у Буковелі

Гуцульщина на Івано-Франківщині представлена Надвірнянським, Косівським, Коломийським, Верховинським районами та територією міськради міста Яремче. По-за межами області гуцули проживають в Закарпатській, Чернівецькій області та на території Румунії.

Мова у гуцулів українська, але з сильним акцентом і безліччю місцевих слів. Гуцульські слова: ватра – вогнище; кріс – рушниця; мандзьохи – геологи; комашня –

Церква святого Василія Великого у Косові

Церква святого Василія Великого у Косові

багатолюдне застілля; боришка – картопля (варіанти – ріпа, мандеборка, мандебурка, барабуля, навіть фасоля); дроб’єта – дрібна рогата худоба; котюга – пес; шваблики – сірники; гачі – штани.

Незважаючи на те, що карпатська культура є частиною української, вона різко вирізняється на загальноукраїнському тлі — весь календарний цикл свят проводиться у строгій відповідності із тисячолітніми традиціями. Особливо цікаве традиційне

Водоспад у Шешорах

Водоспад у Шешорах

Музей Писанки у Коломиї

Музей Писанки у Коломиї

гуцульське весілля із довгими обрядами, національним одягом та кількаденним шаленим гулянням. Традиційно гуцули мало вживають спиртного. Наприклад, у ХІХ столітті весілля на кількасот чоловік обходилося кількома пляшками горівки, однак це не заважало їм виконувати оригінальні гуцульські танці, серед яких найпоширенішими були аркан та коломийка. Аркан – чоловічий танець із бойовою сокирою (барткою), коломийка — танець, який танцюють парами або в колі, надзвичайно швидкий, і у наш час може тривати до півгодини, такий темп витримують одиниці або справжні гуцули.

Ще один цікавий звичай – проводи на полонину, що відбуваються у травні. Карпатські пастухи під пісні запалюють ватру (вогнище), хлопці танцюють ритуальний танець аркан з гуцульськими топірцями у руках. Вівчарі пригощають всіх присутніх стравами будзом та вурдою. Далі гуцули грають на трембітах. Трембіта —

Костел у смт Гвіздець

Костел у смт Гвіздець

духовий музичний інструмент у вигляді дерев’яної труби завдовжки до чотирьох метрів, що використовується для подачі сигналів у горах. Чутність звуку трембіти — понад десять кілометрів. За віковічними традиціями гуцули також колоритно відзначають Різдво та Великодень.

Гуцульська кухня має свої аналоги в загальноукраїнських стравах, однак горяни віками удосконалювали рецепти, привносячи місцеві особливості. Проте повсякденні страви залишилися досить простими у приготуванні. Найчастіше гуцули для приготування страв використовують кукурудзяну крупу, картоплю, гриби. Гуцульська кухня відома своїми домашніми копченнями, грибною юшкою, голубцями, баношом (гуцульська кулеша), а також

Костел в Отинії

Костел в Отинії

бринзою – овечим сиром, який виготовляють пастухи на літніх високогірних пасовищах. Історично житлом гуцулів на літніх пасовищах була колиба – самобутня дерев’яна споруда круглої форми, з високо піднятим дахом у формі конуса. Тепер кожен турист може відвідати колибу, не піднімаючись високо в гори, оскільки сучасна колиба — це невеликий гуцульський ресторанчик, побудований, як правило, біля дороги.

Верховинський район

Церква на Буковецькому перевалі

Церква на Буковецькому перевалі

Найцікавіші місця. Основною пам’яткою у Верховинському районі є високогірна обсерваторія “Білий слон” на горі Піп Іван. У смт Верховина цікаво оглянути Церкву Різдва Богородиці, взимку працює гірськолижний витяг. Бугельний витяг є також у селі Ільці. Село Криворівня було улюбленим місцем відпочинку та творчої праці таких відомих діячів, як Іван Франко (у будинку, де він жив, нині музей), М. Грушевський, М. Коцюбинський, М. Черемшина, О. Кобилянська,

Карпати у Яворові

Карпати у Яворові

В. Стефаник, Леся Українка, Г. Хоткевич. У селі знімалися фільми «Тіні забутих предків», «Довбуш» та інші. У присілку Заріччя можна оглянути відреставровану хату-гражду. Гражда — високогірне житло гуцулів, було своєрідним карпатським замком, обороняло як від непрошених гостей, так і від диких тварин та примх природи. Верховинський район вирізняється цікавою гуцульською архітектурою, особливо колоритними є невеликі дерев’яні храми, збудовані

Ріка Черемош

Ріка Черемош

переважно у ХІХ столітті, які є практично у кожному селі. У храмах все зроблено гуцульськими майстрами. Тут можна побачити мальований іконостас, народні розписи, різьблені предмети. Найцікавіші з них можна оглянути у селах Барвінків (Миколаївська церква 1867 року), Білоберізка (Покровська церква та дзвіниця 1849 року), Бистрець (храм Успіння Анни та дзвіниця 1872 року), Верхній Ясенів (Троїцька церква 1882 року та дзвіниця 1917–1924 років), Довгопілля (Михайлівська

Церква у Криворівні

Церква у Криворівні

церква 1872 року), Зелена (церква Усікновення голови Івана Предтечі та дзвіниця 1846 року), Красноїлля (Петропавлівська церква 1843 року), Криворівня (церква Різдва Богородиці та дзвіниця 1818 року), Устерики (Вознесенська церква 1938 року), Черемошна (Михайлівська церква та дзвіниця 1872 року).

Видатні люди. Село Буркут, Голови, Довгополе, Красноїлля, Криворівня відомі

Сушіння вовни в Криворівні

Сушіння вовни в Криворівні

тим, що тут бували Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Станіслав Вінценз та інші. Гуцульський край справив велике враження на Коцюбинського і він написав повість «Тіні забутих предків». У селі Красноїлля жив (1906—1912 рр.) український письменник Гнат Хоткевич, де він написав повісті «Камінна душа», «Довбуш» та ін. Саме в цьому селі ним був створений відомий за межами України аматорський Гуцульський театр. Сьогодні

Пейзаж у Криворівні

Пейзаж у Криворівні

тут відкрито музей Гната Хоткевича. У селі Криворівня є літературно-меморіальний музей Івана Франка, який було відкрито у 1953 р., тут письменник з сім’єю проживав у літні періоди з 1906 по 1914 рр. письменник жив з сім’єю. Жителі Верховинського району брали участь у зйомках фільму «Камінна душа», знятого режисером Станіславом Клименко за однойменною повістю Гната Хоткевича.

Фестивалі. Фестиваль гірської та

Народний дім у Криворівні

Народний дім у Криворівні

туристичної культури “Черемош-фест”. Село Криворівня, травень. Музичні виступи, мистецькі майстер-класи. Свято „Полонинське літо”. Літо (кінець червня), урочище Запідок, с. Верхній Ясенів, Верховинський район

Музеї. Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика, смт Верховина. Музей Михайла Грушевського, с. Криворівня. Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків», смт

Природа у Яворові

Природа у Яворові

Верховина. Музей села «Криворівня», с.Криворівня. Музей гуцульської вишивки, присілок Підугорське, с.Зелене. Музей «Хата-Гражда» гуцульської господарки, присілок Заріччя, с. Криворівня. Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича, с. Красноїлля. Літературно-меморіальний музей Івана Франка, присілок Москалівка, с. Криворівня. Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини, смт Верховина. Меморіальна кімната Онуфрія Манчука, с. Красник. Музей–школа ім. Теофіла Кисілевського, присілок Центр, с. Ільці. «Гуцульщина», будинок культури, с. Яблуниця. Музей Плитки Горицвіт, с.Криворівня, присілок Грашпарівка.

Музей Франка у Криворівні

Музей Франка у Криворівні

Відпочинок на природі. Неподалік Верховини — Чорногірський хребет, на якому знаходиться третя за висотою гора України — Піп Іван, 2020 м, біля нього – високогірне озеро Марічейка. На горі Піп Іван є високогірна обсерваторія яку іноді називають “Білий слон”. Цікаво відвідати гору Довбушанку з глибокими кам’яними Довбушевими Коморами на вершині. Тут також є геологічна пам’ятка природи державного значення „Скельний коридор Довбушанки”. Гора Писаний Камінь —

Церква у Верховині

Церква у Верховині

величезні брили пісковика, що складаються з каменів висотою 2-3 м і тягнуться ланцюгом біля 80 м, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м. У районі є понад 100 джерел мінеральних вод, у т.ч. багато сірководневих джерел. Найважливіші джерела – в Верховині та селі Буркут, де досліджено біля 10 джерел. За складом і властивостями вони близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел „Нарзан” і „Боржомі”. Діють свердловини мінеральної води „Верховинська” (смт. Верховина) та

Буковецький перевал

Буковецький перевал

сірководневої води (с. Кривопілля). У селі Буркут до Другої світової війни був невеликий водолікувальний курорт. В цікавих урочищах Гаджина та Кедроватий находяться на північному мегасхилі Чорногори зберігся єдиний у цьому масиві осередок реліктової сосни кедрової європейської. Ріка Черемош популярна у любителів водного сплаву. Гірськолижні витяги є у смт Верховина та у с.Ільці, у селі Бистрець планується спорудити гірськолижний курорт.

Коломийський район і місто Коломия

Найцікавіші місця. Місто Коломия (Музей народних промислів, Музей “Писанка”, костел, 1775 р., зараз греко-католицька парафіяльна церква Святого Йосавата Кунцевича, костел отців-єзуїтів, у 1896 р., монастир урсулянок, початок ХХ ст., зараз Коломийська гімназія імені М. Грушевського, церква Благовіщення 1587 р.), смт Гвіздець (Костел Непорочного Зачаття Діви Марії і Святого Антонія, 1723–1735 рр., монастир ХVІІІ ст.), с.Угорники (монастир, заснований у ХVІІ ст., відновлено Українською Автокефальною Православою Церквою у 2003 р., є храми Юрія Побідоносця (1752 р.), Спасо-Преображенський (1856 р.), Введення Пресвятої Богородиці (1853 р.), цілюще джерело «Дзвіньоха», де обладнано купальню, мощі святих Православної Церкви), с.Печеніжин (музей Олекси Довбуша, найстаріша шкільна споруда в Галичині, будиночок парафіяльної школи ХVІІІ століття, який знаходиться на подвір’ї церкви Святого Дмитрія 1629 р., пам’ятник, присвячений скасуванню панщини, 1873 рік).

Видатні люди. З Коломиєю пов’язана діяльність Івана Франка (1856–1916), М.Павлика (1853–1915), О.Терлецького (1850–1905). В Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890–1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський. В Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871–1936), Марко Черемшина (1874–1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

Фестивалі. Міжнародний культурно-мистецький фестиваль “Різдво у Карпатах”. Зима, Прикарпаття. Музичний фестиваль ім. А.Кос – Анатольського. Класична музика. Осінь-зима, м. Коломия. Фольклорний фестиваль “Писанка” проводиться у травні.

Музеї. Історико-краєзнавчий музей О. Довбуша, с.Печеніжин. Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат (Княждвірський заказник), c. Княждвір. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, м.Коломия. Центр гумору “Веселя оселя, м.Коломия. Музей «Писанка», м.Коломия. Громадський музей села Вербіж, с.Вербіж. Літературний музей ім. Мирослава Ірчана, с.П’ядики. Краєзнавчий музей ім. Леся Гринюка, с.Воскресінці. Музей історії міста Коломиї, м.Коломия. Музей старовинного Покуття «Просвіта», м.Коломия. Приватний етнографічний музей “Просвіти” Р. Яворського, м. Коломия.

Відпочинок на природі. У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай, найбільший тисовий заповідник в Україні. У селі Марківка є джерело «Білі криниці» з цілющою водою, біля якого споруджено капличку. У селі с. Молодятин у долині «Кропивець» (яку ще називають “долина підсніжників”) є водоспад висотою 7 м. Ріка Прут дає можливості для рибалки і відпочинку, на півдні району – Карпати.

Косівський район

Найцікавіші місця. Місто Косів (церква Святого Василія Великого, 1895 р., два водоспади, дендропарк у санаторії “Косів”, замкова гора, гірськолижні витяги на горі “Михалкова”, сувенірний ринок), с.Шешори (гірськолижний витяг, водоспад, церква св.Параскеви, 1874 р.), с.Кути(сувенірний ринок), с.Кобаки (місце народження письменника Івана Семанюка, псевдонім Марко Черемшина), смт Кути (греко-католицька церква 1833 р., вірменська церква поч. ХІХ ст., римо-католицький костел ХІХ ст.), Старі Кути (Преображенська церква 1868 р.), с Яворів(церква Різдва Богородиці та дзвіниця, 1926 р., гірсколижний витяг, центр виробництва гуцульських сувенірів), с.Шепіт (водоспад), с.Тюдів(гірськолижний витяг), с. Бабин (Вознесенська церква, 1896 р.), с. Брустурів (Вознесенська церква, 1785 р.), с.Великий Рожин (Дмитрівська церква, 1895 р.), с. Вербовець (Благовіщенська церква, 1850 р.), с.Город (Стефанівська церква, 1866 р.), с.Космач (Петропавлівська церква, 1904 р.), с. Люча (Вознесенська церква, 1844 р.), с. Лючки (Михайлівська церква, поч. ХІХ ст.), с. Малий Рожин (церква Івана Хрестителя, 1860 р.),с. Микитинці (Хрестовоздвиженська церква, 1859 р.), с. Пістинь (Успенська (Варварійська) церква, 1858 р.), с. Прокурава (церква Собору Богородиці, 1889 р.), с. Річка (Василівська церква, 1896 р.), с. Рожнів (Преображенська церква, 1851 р., церква Різдва Богородиці, 1868 р.),с. Смодна (церква Йоакима та Анни, 1841 р.), с. Снідавка (церква ХІХ ст.), с. Соколівка (Святодухівська церква, 1866 р.), с. Черганівка (церква Івана Хрестителя, 1842 р.).

Видатні люди. В Косівському районі народились: українські письменники та громадські діячі М. Павлик, Г. Павлик, М. Черемшина (І. Семенюк), вчений-лісівник Дебринюк Юрій (1960, село Яворів), патріархголова Православної Церкви Київського Патріархату Володимир (у миру Василь Омелянович Романюк).

Фестивалі. Фестиваль «Гори на долоні». Міжнародний туристичний фестиваль “Карпатський байкер”. Мотоциклетне шоу. Літо, Косів, аеродром. Міжнародний Фестиваль – Етноеволюція “Великдень у Космачі”. Весна, с. Космач. Фестиваль “Зелені свята на Гуцульщині”. Село Прокурава, Косівський район

Музеї. Музей «Лісова скульптура», с-ще Яблунів. Домашній музей жіночих прикрас, м. Косів. Музей народної творчості Михайла Струтинського, м. Косів. Кутський краєзнавчий музей, с. Кути. Музей родини Малявських, м. Косів. Музей народного мистецтва Гуцульщини,с. Яворів. Історико-краєзнавчий музей с. Космач, с. Космач. Домашній музей родини Девдюків, с. Старий Косів. Косівський музей визвольних змагань Прикарпатського краю, м.Косів. Меморіальний музей- садиба Марка Черемшини, с.Кобаки. Меморіальний музей- садиба Патріарха УПЦ КП Володимира (Василя Романюка), с. Хімчин. Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Косів. Музей прикладного мистецтва Косівського Державного Інституту ім.В.Касіяна, м.Косів. Музей «Бойової і трудової слави», м. Косів. Приватна колекція Михайла Юсипчука (коренепластика, речі О. Довбуша), с.Космач. Приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків, м. Косів. Художньо-літературний музей сім’ї Боруків “Гуцульська старовина і сучасність”, с. Рожнів. Кімната-музей природи Національного природного парку «Гуцульщина», с. Пістинь (лісництво.)

Відпочинок на природі. Національний природний парк «Гуцульщина» розташований у межах Косівського району, охоплює площу 32 271 га. Гора Писаний Камінь — величезні брили пісковика, які починаються з північного заходу, з каменів висотою 2-3 м. і тягнуться ланцюгом (біля 80 м) на південний схід, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м. Скеля Сокільського — як стрімка стіна висотою 100 м. нависає над дорогою. Біля скелі р. Черемош впадає потік Сикавка, утворюючи водоспад, біля якого починається підйом на хребет Сокільський, де можна побачити біля 20 скель висотою понад 40 м. На г. Тарношори – скелі, висотою до 30 м. Скелі є у с.Космач, на горі Лисина Космацька, біля села Завоєли.

Ландшафтні заказники місцевого значення. «Грегіт», Космацьке лісництво, «Кам’янистий хребет», Косівське лісництво. Лісові заказники місцевого значення. «Терношори», «Каменець». Заповідні урочища. «Лебедин», с. Шешори. Рідкісне озеро глибиною до 11 м, розташоване на висоті 650 м. «Гаївка», Космацьке лісництво, «Хоминське», «Ділок», «Уторопи», Дендропарк ім. А.Тарнавського, с.Смодне, Дендропарк”Дендрарій”, Яблунівське лісництво. На Замковій горі у Косові ростуть унікальні на Прикарпатті чорні альпійські сосни, зарості білої акації. У санаторії «Косів» можна відвідати дендропарк із рідкісними рослинами.

Водоспади – «Шешорський водоспад», с. Шешори, «Водоспад на р.Рушір», с. Люча, “Космацькі греготи”, два водоспади під назвою “Гук” у м.Косів, “Яворівський Гук” у с.Яворів. Гідрологічні заказники: «Ріка Пістинька», «Ріка Рибниця». «Пістинська соляна криниця», с. Пістинь. «Сірководневе джерело», м. Косів. «Уторопські соленосні джерела», с. Уторопи.

Гірськолижні витяги є у м.Косів, у селах Шешори, Яворів, Тюдів. Річка Черемош, яка протікає у районі, — відоме місце для водних видів спорту, на ній часто проводяться різноманітні змагання із рафтингу на каяках, байдарках, катамаранах, плотах.

Надвірнянський район

Найцікавіші місця. Місто Надвірна (Пнівський замок XVII ст., замок у парку XVI ст., костел Успіння Богородиці XVIIІ ст., Церква Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ (перенесена з Манявського скиту після його закриття у 1785 році), Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ, ратуша ХІХ ст., лижні трампліни над р.Бистриця, міське озеро), смт Делятин (церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1785 р.), с.Білі Ослави (церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 1746 р., церква Святого Дмитрія, 1835 р.), с.Гвізд (церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1739 р.), с.Назавизів (церква Святого Іоанна Хрестителя, 1820 р.), с.Бистриця (церква Святого Юрія Переможця, 1924 р.), с.Заріччя (церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1943 р.), с.Стримба (церква Святого Миколая, 1840 р.), с.Камінне (церква Святої Параскеви, 1700 р.), с.Зелена (церква Святого Дмитрія, 1796 р.), с.Лісна Тарновиця (церква Святих Косми та Дем’яна, 1800 р.), с.Гвізд (церква Святого Миколая, 1819 р.), с.Цуцилів (церква Святого Архистратига Михаїла, 1819 р.), с.Перерісль (церква Святого Миколая, 1803 р.), с.Лоєва (церква Преображення Господнього, 1835 р.), с.Тисменичани (церква Святої Параскеви П’ятниці, 1854 р.), с.Чорні Ослави (церква Святого Василія Великого, 1863 р.), с.Фитьків (церква Святої Параскеви П’ятниці, 1928 р.), с.Добротів (церква Собору Пресвятої Богородиці, 1895 р.), с.Чорний Потік (церква Святого Архистратига Михаїла, 1803 р.), с.Волосів (церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1854 р.), с.Гаврилівка (церква Святого Архистратига Михаїла, 1862 р.), с.Глинки (церква Святого Миколая Чудотворця, 1876 р.), с.Верхній Майдан (церква Святого Миколая Чудотворця, 1906 р.), с.Саджавка (церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1912 р.), смт Ланчин (церква Чуда Святого Архистратига Михаїла, 1922–1925 рр.).

Видатні люди. Надвірнянщині народилися: Марія Дзюба – українська письменниця, Богдан Бенюк – український актор, Микола Гобдич –український хоровий диригент.

Фестиваль. Етнофестиваль Джеджуринфист, м.Надвірна. Фестиваль коляд “На Рождество”, м.Надвірна.

Музеї. Музей історії Надвірнянщини, м. Надвірна. Музей Марійки Підгірянки, с. Білі Ослави. Музей Марка Черемшини, смт. Делятин.

Відпочинок на природі. Природний заповідник «Горгани». Утворений 1996 року, площа 5344 га. Заповідник розташовується уздовж річок Довжинець і Зеленичка, приток Надвірнянської Бистриці. Найвища точка заповідника — гора Довбушанка (1754 метри). Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Кливський». Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Тавпиширківський». Лісовий заказник загальнодержавного значення «Бредулецький». Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Верхнє озерище». Дендропарк загальнодержавного значення «Високогірний» (в районі с. Бистриця). Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк партизанської слави». Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Надвірнянські скелі». На території Надвірнянського району є частина Карпатського національного Природного парку. Найбільші річки — Бистриця Надвірнянська, Ворона містять чудові пляжі мають різноманітні можливості для відпочинку на воді. Виявлено біля десяти родовищ лікувальний вод, найвідоміше – в урочищі Рафайловець (сірководнева вода). У селі Бистриця є невеликий бугельний гірськолижний витяг. Неподалік Бистриці – Перевал Легіонів, тому ця місцевість популярна у піших туристів та любителів гірських велосипедів. Водоспади – Бухтівецький біля с.Букове, Салатручіль біля с.Бистриця, Черницький водоспад біля с.Черник, водоспад у с.Зелена біля турбази “Розтоки”.

Міська рада Яремче і Буковель

Найцікавіші місця. Місто Яремче (церква Успіння Пресвятої Богородиці, церква Івана Милостивого ХVІІІ ст. у передмісті Ямна, Михайлівська церква ХІХ ст. у передмісті Дора, греко-католицький студитський монастир із храмом 1938 р. у Дорі, вілла письменниці Ірини Вільде у Дорі, є пам’ятна дошка, гірськолижний витяг в урочищі Багрівець водоспад “Пробій”, сувенірний ринок, скеля “Білий камінь” у Дорі, зоопарк у лісництві, Скелі Довбуша, Камінь Довбуша, залізничний тунель ХІХ ст., пляж на р.Прут), с.Микуличин (оригінальна Троїцька церква 1868 р. з органом, з Микуличина можна вийти на мальовничий карпатський хребет Явірник, Женецький водоспад), с.Татарів (Дмитрівська церква ХVІІІ ст. та Троїцька церква ХІХ ст., меморіал австрійським воїнам поч. ХХ ст.), с.Яблуниця (гірськолижні витяги), с.Ворохта(гірськолижні витяги, кам’яний залізничний міст, який є одним із найдовших кам’яних мостів у Європі, довжина 130 метрів, одна з арок завдовжки 65 метрів, дерев’яна церква Різдва Богородиці, XVII ст., у храмі зберігся настінний розпис ХІХ ст., у дзвіниці розміщений церковний музей, церква Різдва Богородиці 1924 р.), с.Поляниця (вихід на гору Хом’як, гірсколижний курорт Буковель з витягами, оглядомими майданчиками, атракціонами, альпін-парком, гірським озером).

Фестивалі. Фестиваль „Свято грибів у Ворохті”. Польові кухні, театр, ярмарок. Осінь, с. Ворохта Яремчанська міська рада. Музичний фестиваль “Потяг до Яремче”, літо. День міста Яремче, остання неділя липня

Музеї. Музей екології та етнографії Карпатського краю, м.Яремче. Історико-краєзнавчий музей селища Ворохта, смт Ворохта. Карпатський крайовий музей визвольних змагань, м.Яремче. Музей імені Митрополита Андрея Шептицького, вул. Кам’янка (монастир), м. Яремче-Дора.

Відпочинок на природі. Карпатський національний природний парк. Масив Чорногора, г. Говерла (2061 м.). Озера – Бребенескул — найвисокогірніше озеро в Україні, оз. Несамовите. Найвисокогірніша метеостанція – на полонині Пожижевська (1429 м). Воспади –«Пробій», м. Яремче, «Гук» (Женецький водоспад), с.Микуличин, р.Прут поблизу гори Говерла утворює красивий каскад водоспадів. Скелі Довбуша у м.Яремче, з печерою. На території Яремчанського регіону знаходяться чимало джерел мінеральних вод. Гірськолижні курорти – Буковель (Поляниця), Яблуниця, Ворохта,Яремча.