Косівський район

Contents

Загальні відомості про Косівський район

Центральна частина Косова

Центральна частина Косова

Площа району — 903 км² з населенням 91,1 тисяч чоловік, що становить 6,5 % від кількості жителів області. Район розташований в передгір’ї та низькогір’ї Покутсько-Буковинських Карпат. Гірські вершини в рівнинній частині сягають 300–450 м над рівнем моря, а в гірській — від 700 до 1000 м. Впоперек хребтів течуть найдовші річки району: Черемош — 80 км, Пістинька — 56 км, Рибниця — 54 км, Лючка — 24 км.

Перша письмова згадка про Косів (як село Риків) – 1424 р. До стародавніх поселень належать села Кобаки (згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен), Кути (1448), Вижній Березів (1412).

В 1920—1930-х Косів стає центром Гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали дальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брусторова. Масовою професією тут стало ткацтво, зокрема ліжникарство і килимарство. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 році.

Тут народились, жили і працювали видатні люди: українські письменники та громадські діячі М. Павлик, Г. Павлик, М. Черемшина (І. Семенюк), вчений-лісівник Дебринюк Юрій Михайлович (1960, село Яворів), голова Православної Церкви Київського Патріархату Володимир (у миру Василь Омелянович Романюк (1925, Химчин — 1995, патріарх з1993 р.).

Косів

Вал замку

Вал замку

Косів відомий як туристичний і мистецький центр Гуцульщини. Місто розташоване біля підніжжя Карпат серед смерекових і букових лісів. Населення — дев’ять тисяч чоловік, відстань від Івано-Франківська — 113 кілометрів.

Перша згадка датується 1424 роком, коли литовський князь Свидригайло подарував поселення з монастирем В. Драгосиновичу. Близько 1560 року на місці Косова виникає містечко під назвою Риків. Коли Риків було зруйновано у міжусобній боротьбі польських шляхтичів, містечко було відновлено під сучасною назвою, як Косів воно згадується уже в 1579 році.

Косів розвивався в основному завдяки видобутку солі, багатство приваблювало татар та опришків, які неодноразово грабували місто. Через часті напади опришків 1759 року у Косові було розміщено штаб смоляків — польського карального війська, яке очолив власник міста Тадеуш Дідушицький.

Косів увійшов до першої вісімки міст України за кількістю зелених насаджень на душу населення (65,2 квадратних метра на одного мешканця — при міжнародній нормі не менше 20 квадратних метрів).

Після встановлення у місті австрійської адміністрації життя стає спокійнішим, з розвитком курортної галузі збільшується попит на сувеніри, активно розвиваються народні промисли — писанкарство, різьбярство, вишивання, ткацтво.

Косів відомий як місце виникнення хасидизму. Ісраель бен Еліезер Баал-Шем-Тов у середині ХVІІІ століття заснував тут першу хасидську громаду.

Водоспад Гук

Водоспад Гук

Як курортна зона Косів розвивався з кінця ХІХ століття, оскільки має унікальну природу та клімат. У межах населеного пункту є два водоспади — Гук-1 та Гук-2. Ці водоспади знаходяться по дорозі на Верховину, біля турбази «Байка». Вулиця, яка веде повз водоспади, так і називається — Над Гуком.

У санаторії «Косів» можна відвідати дендропарк із рідкісними рослинами.

З дерев’яної архітектури збереглася Василівська церква з дзвіницею 1895 року.

У селі Космач Косівського району навесні 2007 року відбувся фестиваль «Етноеволюція. Великдень у Космачі». Гості побачили виступи вокальних, хореографічних, театральних колективів. Усі бажаючі могли взяти участь у майстер-класах з писанкарства, гончарства, гри на трембіті тощо. У селі розгорнулася виставка-ярмарок виробів народного мистецтва.

У Косові на горі Михалкова є два бугельні витяги. Перший довжиною 1000 метрів з перепадом висот 250 метрів, пропускною здатністю 600 осіб на годину, містить 5 трас – дві траси швидкісного спуску (1200 м), траси спеціального слалому (500 м), слалому-гіганту (1000 м) та траса штучного покриву). Цей витяг введено в експлуатацію в 1971 році, на його базі працює Косівська гірськолижна дитячо-юнацька спортивна школа.

Гора Михалкова зимою

Гора Михалкова зимою

Другий витяг довжиною 250 метрів з перепадом висот у 75 метрів. Цей витяг піднімає початківців та лижників, які готуються до складніших спусків.

Косів як гірськолижний курорт ще малопопулярний. Однак ще у ХІХ столітті у Косові була курортна зона більш розвинутою, ніж на Яремчанщині. Тут катаються місцеві жителі та люди, які приїзджають сюди з різних особистих міркувань – найкращий в Україні сувенірний ринок, особливі Карпати з мішаними хвойно-листяними лісами, особливий колорит дерев’яної архітектури та закоханість у місцеву гуцульську атмосферу. Також Косів підходить для людей, які прагнуть урізноманітнити враження від перебування у Яремчанському регіоні, також для тих, у кого за станом здоров’я погані відчуття від високогірного клімату (тут гори нижчі, ніж на Яремчанщині).

Річка Черемош, яка протікає у районі, — відоме місце для водних видів спорту, на ній часто проводяться різноманітні змагання із рафтингу на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. Найкращий час для проходження річок Карпат — кінець квітня — перша декада травня, під час повені, коли танення снігів найбільш інтенсивне. Річки Карпат можуть бути прекрасним полiгоном для міжсезонної пiдготовки до водних походів найвищих категорій складності.

Косів відомий своїм ринком — тут можна купити все, від худоби до сувенірів. Сувенірний ринок заслуговує на особливу увагу. Тут можна придбати ексклюзивні роботи гуцульських майстрів, причому ціна буде у декілька разів нижче, ніж на сувенірних ринках Яремче.

У районі практично в кожному селі є дерев’яні храми, споруджені переважно в ХІХ столітті:

  • с. Бабин (Вознесенська церква та дзвіниця, 1896 рік);
  • с. Брустурів (Вознесенська церква та дзвіниця, 1785 рік);
  • с. Великий Рожин (Дмитрівська церква та дзвіниця, 1895 рік);
  • с. Вербовець (Благовіщенська церква та дзвіниця, 1850 рік);
  • с. Город (Стефанівська церква та дзвіниця, 1866 рік);
  • с. Космач (Петропавлівська церква та дзвіниця, 1904–1905 роки);
  • с. Люча (Вознесенська церква та дзвіниця, 1844 рік);
  • Музей - гуцульська хата в селі Люча

    Музей – гуцульська хата в селі Люча

    с. Лючки (Михайлівська церква, початок ХІХ століття);

  • с. Малий Рожин (церква Івана Хрестителя і дзвіниця, 1860 рік);
  • с. Микитинці (Хрестовоздвиженська церква та дзвіниця, 1859 рік);
  • с. Пістинь (Успенська (Варварійська) церква, 1858 рік, та дзвіниця ХVІІІ століття);
  • с. Прокурава (церква Собору Богородиці та дзвіниця, 1889 рік);
  • с. Річка (Василівська церква та дзвіниця, 1896 рік);
  • с. Рожнів (Преображенська церква та дзвіниця, 1851 рік, церква Різдва Богородиці та дзвіниця, 1868 рік);
  • с. Смодна (церква Йоакима та Анни, 1841 рік, дзвіниця 1773 рік);
  • с. Снідавка (церква та дзвіниця ХІХ століття);
  • с. Соколівка (Святодухівська церква та дзвіниця, 1866 рік);
  • с. Черганівка (церква ІванаХрестителя, 1842 рік, і дзвіниця ХІХ століття);
  • с. Яворів (церква Різдва Богородиці та дзвіниця, 1926 рік).

Також оригінальними є сучасні дерев’яні хати, оскільки гуцули люблять прикрашати їх різьбою, картинами, блискучими візерунками із дзеркалець та металу.

У місті Косів та селі Кваси Рахівського району Закарпатської області у вересні 2007 року відбувся фестиваль з кінного туризму. У програму фестивалю увійшли тренувальні заняття з верхової їзди, прогулянки верхи з інструктором, комплекс екскурсійних заходів (переїзд до села Кваси, відвідання колиби-музею та Центру Європи в селі Ділове Рахівського району, відпочинок на етнорок-фестивалі «Європа-центр»), розважальні конкурси і святкові заходи. Організатори планують проводити фестиваль щороку.

Скелі в Терношорах

Скелі в Терношорах

У Косівському районі, біля села Космач, знаходиться багато скель, які мало відомі, але досить красиві, — у самому Космачі, Терношорське, на горі Лисина Космацька, Терношорське – біля села Терношори, гора Лисина Космацька біля села Завоєли багато інших. На жаль, ще не проводилося ґрунтовне дослідження цих пам’яток, не кажучи вже про організацію екскурсій для туристів. Ці чудові природні скелі-останці знаходяться в екологічно чистій та малолюдній місцевості, тому напевно зацікавлять любителів активного відпочинку.

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини

вул. Незалежності, 55

тел. +38 03478 21643

Час роботи: з 11 до 18, вихідні — неділя, понеділок.

У музеї можна ознайомитися з постійно діючою експозицією «Народне мистецтво Гуцульщини кінця ХІХ–ХХ століття». Тут проводяться змінні виставки. Музей розташований у будинку — пам’ятці архітектури кінця ХІХ століття.

Музей прикладного мистецтва Косівського Державного Інституту імені В. Касіяна

вул. Міцкевича, 2

тел. +38 03478 21153

Час роботи: з 9 до 16, вихідний — понеділок.

Приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків

вул. Гоголя, 26

тел. +38 03478 20102

Час роботи: з 10 до 17

Художньо-етнографічний музей Михайла Струтинського «Веселка»

пер. Піший, 14/11

тел. +38 03478 21754, 21693

Час роботи: з 10.30 до 16.30.

У експозиціях музею можна побачити вишивку, живопис, порцеляну.

Меморіальний музей-садиба художника Геннадія Малявського

вул. Шашкевича, 26

тел. +38 03478 23291

Час роботи: з 11.30 до 18.00, вихідний — понеділок.

Домашній музей родини Девдюків

с. Старий Косів

тел. +38 03478 22316

Замовлення екскурсій за попередньою домовленістю.

Косівський музей визвольних змагань Карпатського краю

вул. Незалежності, 55

тел. +38 03478 24672

Час роботи: з 11.30 до 18.00.

Національний парк “Гуцульщина”

Сокільська скеля

Сокільська скеля

Національний парк «Гуцульщина», розташований у межах Косівського району, охоплює територію площею 32 271 гектара. Протяжність парку з північного заходу на південний схід близько 29 кілометрів, а з північного сходу на південний захід — 20 кілометрів.

Серед цікавих природних пам’яток — скеля Сокільського — стрімка стіна заввишки 100 метрів, що нависає над дорогою. Це палеогенове відшарування порід, що утворилося 25 мільйонів років тому.

Річка Черемош має тут стрімку течію, омиваючи уламки скелі. У Черемош впадає потік Сикавка, утворюючи водоспад, над яким знаходиться пам’ятник Т. Шевченку. Біля водоспаду підйом на хребет Сокільський завдовжки 15 кілометрів. На хребті неглибокі сідловини чергуються з копулястими вершинами, мішані ліси змінюються розлогими луками. Найчастіше зустрічаються смереково-букові ліси, але трапляються і березові та яворові гаї. Найбільшу цінність на Сокільському становлять піщані скелі-останці (більше 20) заввишки понад 40 м. Своїми цікавими незвичайними формами вони нерідко нагадують звірів.

Національний природний парк «Гуцульщина», адміністрація

м. Косів, вул. Грушевського, 4

тел. +38 03478 22223, факс 49569

Кімната-музей природи Національного природного парку «Гуцульщина»

с. Пістинь (лісництво)

тел. +38 03478 28550

Замовлення екскурсій за попередньою домовленістю.

Село Тюдів

У Тюдів можна добратися від залізничних станцій Івано-Франківськ та Чернівці. Від Івано-Франківська зручне сполучення з Косовом, від Чернівців – з Вижницею (7 кілометрів від Тюдова). За бажанням можна замовити трансфер від бази “Сокільське”.

Лижники у Тюдові

Лижники у Тюдові

Діє бугельний підйомник довжиною 800 метрів, є три траси 200, 600 і 800 метрів. Зараз споруджений і готується до запуску крісельний двохмісний підйомник, який буде піднімати лижників на висоту 1500 м.

Є інструктор, прокат спорядження. На трасах можна кататися на лижах, сноубордах, санках та снігоходах.

Село Тюдів розраховане на сімейний та індивідуальний відпочинок. Через село протікає ріка Черемош, Сокільський хребет. Літом можливий сплав по гірських річках, катання на квадрациклах, політ на параплані, є можливість влаштувати пейнтбольний турнір. Можна порибалити на форель чи карпа у водоймах бази “Сокільське” та на ріці Черемош.

Кути

Обеліск у селищі Кути

Обеліск у селищі Кути

У Косівському районі варто відвідати село Кути із гуртовим сувенірним ринком (найнижчі ціни, тут варто купувати ексклюзивні речі ручної роботи).

У селищі збереглася греко-католицька церква 1833 року, вірменська церква початку ХІХ століття, римо-католицький костел кінця ХІХ століття. У селі Старі Кути збереглася Преображенська церква та дзвіниця 1868 року.

Самі Кути вперше згадуються у 1448 році, тоді вони знаходилися на кордоні між Польщею та Молдавією, що сприяло зростанню містечка. У 1715 році поселення отримало право міського самоврядування. Населення містечка у 1786 році становило 2800, у 1912 році — 8000, зараз — близько 4000 мешканців.

Кутський краєзнавчий музей

вул. Снятинська, 6

тел. +38 03478 45127

Час роботи: з 11.30 до 17.30, вихідні — субота, неділя.

Місто відоме як останнє місце перебування польських керівників у вересні 1939 року — президента Ігнасія Мосціцького та маршалка Едварда Ридз-Смігли. Біля містечка вони були інтерновані румунськими військами.

Скельний дуб

Скельний дуб

В околицях Кут знаходиться дубово-смереково-буковий резерват площею п’ять гектарів, у якому збереглася рідкісна суміш скельного дуба, бука та смереки.

Село Кобаки Косівського району — місце народження письменника Івана Семанюка (Марко Черемшина).

Яворів

Церква у Яворові

Церква у Яворові

Самобутній центр гуцульського мистецтва — село Яворів — розкинулось поміж вершинами крутих схилів Українських Карпат, поблизу Косова. Велика кількість деревини різних порід зумовила своєрідну культуру гуцулів у цілому та яворівчан зокрема. Це виявилося в архітектурі, господарських та побутових речах, декоративно-вжиткових виробах, які гуцули декорували магічними солярними знаками та оберегами.

Орнаментальне гуцульське різьблення — це окрема сторінка української образотворчості, на якій можна простежити розвиток тих чи інших предметів від найпримітивнішого до найскладнішого типу. Найвизначнішими різьбярами другої половини XIX століття були Юрій Шкрібляк та його сини Юрій, Микола і Федір. Їхні вироби відомі далеко за межами України. Родинну традицію продовжили онуки Юрія Шкрібляка — Юрій та Семен Корпанюки.

Вовна для ліжників, Яворів

Вовна для ліжників, Яворів

Сьогодні в Яворові працюють відомі майстри, члени національної Спілки художників України Василь Семенович Корпанюк та Дмитро Федорович Шкрібляк.

Здавна Яворів славиться ліжниками — грубими вовняними покривалами, що мають рельєфну поверхню і довгий пухнастий двосторонній ворс, з гуцульськими узорами з плавним переходом одного кольору в інший. Сьогодні ліжник — один з найстаріших видів інтер’єрного ткацтва, який чудово гармоніює з сучасними інтер’єрами.

Неповторною є яворівська вишивка з яскравими кольоровими контрастами, кожна деталь якої виконується місцевими майстрами з глибоким знанням традицій.

Сучасний Яворів — невеличкий гірськолижний курорт. У селі є бугельний витяг завдовжки 250 метрів, перепад висот 75 метрів.

Шешори

Шешори — село у Косівському районі із населенням дві тисячі чоловік, відоме з 1445 року. Збереглася дерев’яна церква Параскеви із дзвіницею (1874 рік).

Водоспад у Шешорах

Водоспад у Шешорах

Село відоме Міжнародним фестивалем етнічної музики та лендарту. Фестиваль включає багато концертів та інших заходів, на ньому проводяться майстер-класи, на яких всіх бажаючих навчають народних танців, різних ремесел та кулінарного мистецтва. Також працює кінозал, як правило, у Народному домі, де демонструються документальні стрічки на етнографічну та екологічну тематики не тільки українських, а й зарубіжних кінематографістів. На фестивалі проводиться своєрідна екостежина, на якій природні та мистецькі об’єкти «нанизані» на один маршрут. Мистецька виставка поєднує природне з рукотворним, бо розміщується в буковому лісі, на галявині, на березі гірської річки.

Фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори»

Офіційний інтернет-ресурс фестивалю — www.sheshory.org

Засновник — інформаційний центр «Зелене досьє»

Київ, вул. Саксаганського, 53\80. оф. 501

тел.+38 044 2876277, факс +38 044 2876277

Зараз фестиваль відбувається в різних містах України під старою назвою “Шешори”.

Водоспад Гук у Шешорах

Водоспад Гук у Шешорах

Шешори — село у Косівському районі із населенням дві тисячі чоловік, відоме з 1445 року. Щоліта у селі відбувається Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту.

До села можна добратися рейсовими автобусами з Коломиї (30 км) чи Косова (12 км).

У п’яти кілометрах від села є гірськолижний витяг завдовжки 800 метрів, перепад висот 150 метрів, пропускна здатність 500 чоловік на годину. Траси середнього рівня складності та для початківців. Можна кататися на лижах, сноубордах, санках.

При базі функціонує відділення фрістайлу дитячої юнацько-спортивної школи спортивного товариства «Колос». Підготовка трас здійснюється снігоутрамбовувачем «Ратрак» та снігоходом «Буран».

Заняття з могулу у Шешорах

Заняття з могулу у Шешорах

Біля підніжжя можна замовити інструктора, є кафе, пункт прокату спорядження.

Курорт наповнюється туристами влітку, взимку туристична інфраструктура пристосовується до гірськолижників поступово. Траси у Шешорах цікаві у поєднанні з катанням у Косові.

Село відоме своїми Сріблястими водоспадами, які простягуються каскадами на декілька сотень метрів. Водоспади є улюбленим місцем відпочинку, а також зйомок відеокліпів та художніх фільмів. Біля Шешор є озеро Лебедин площею 44,5 га. Це рідкісне озеро завглибшки до 11 метрів, розташоване серед лісів і луків на висоті 650 метрів.

Водоспад у селі Шепіт

Водоспад Гук у селі Шепіт

Водоспад Гук у селі Шепіт

У селі Шепіт є водоспад Шепітський Великий Гук заввишки 14–15 метрів. Водоспад на річці Брустурка знаходиться в самому селі Шепіт, він витікає з ущелини між двома скелями, спадає двома потоками. Водні струмені утворили невелике озерце, у якому можна скупатися у спекотний день.

Відпочинок на природі

Скеля Писаний камінь

Скеля Писаний камінь

Національний природний парк «Гуцульщина» розташований у межах Косівського району, охоплює площу 32 271 га. Протяжність парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід — 20 км.

Гора Писаний Камінь — величезні брили пісковика, які починаються з північного заходу, з каменів висотою 2-3 м. і тягнуться ланцюгом (біля 80 м.) на південний схід, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м. Верх каменів утворює горизонтальну площину, де можна відпочити, помилуватися навколишньою природою.

Вид з Писаного каменя

Вид з Писаного каменя

Скеля Сокільського — як стрімка стіна висотою 100 м. нависає над дорогою. Це палеогенове відслонення порід, що утворилося 25 млн. років тому. Черемош тече тут з великою швидкістю, омиваючи уламки скелі. У Черемош впадає потік Сикавка, утворюючи водоспад, над яким знаходиться пам’ятник Т.Шевченку. Попри водоспад підйом на хребет Сокільський, протяжністю 15 км, де можна побачити пісковиті скелі-останці, яких понад 20 висотою понад 40 м. Цікаві своїми незвичайними формами вони нерідко нагадують звірів.

Міська гора, висотою 450 м., з якої відкривається чудова панорама Косова та прилеглих сіл, вид на Покутсько-Буковинські Карпати. На самій горі ростуть унікальні на Прикарпатті чорні альпійські сосни, а також листяні і хвойні насадження, зарості білої акації.

Скелі у Терношорах

Скелі у Терношорах

Гора Тарношори (Терношори) (998 м). Назва походить від слова «тарниця» (сідло на коня). Звідси відкривається чудова панорама на г. Буковець (1059 м), с. Яворів, вершини хр. Сокільський, г. Максимець (981 м), Писаний Камінь (1221 м), г. Грегіт (1491 м.). Від вершини г. Тарношори вниз відходять велетенські камені-скелі, висотою до 30 м. з безліччю лабіринтів, коридорів, ущелин, є декілька печер.

Камінь Довбуша, величезний камінь льодовикового походження, вінчає ланцюг інших каменів. На його вершечку стоїть, наче голова, менший камінь. Цей камінь-гігант нагадує людську фігуру. Названий на честь народного опришка Олекси Довбуша.

Ландшафтні заказники місцевого значення. «Грегіт». Площа 310 га. Космацьке лісництво. Цінний природний комплекс з добре збереденими типовими угрупваннями смерекових, смереково-букових, ялицево-букових та букових лсів на кам’янистих розсипах. «Кам’янистий хребет». Площа 30 га. Косівське лісництво. Нагромадження величезних каменів, з яких відкриваються мальовничі краєвиди.

Лісові заказники місцевого значення. «Терношори». Площа -10 га. Яворівське лісництво. Смереково-ялицеве насадження з багатим видовим складом сфагнових мохів на скельних виходах пісковиків. Вік 90 років. «Каменець». Площа — 184 га. Гірський ландшафт із значними виходами гірських порід, вкритих типовою рослинністю віком понад 90 років.

Гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення. «Шешорський водоспад», с. Шешори. Висота падіння — 5 м. «Водоспад на р.Рушір», с. Люча. Висота падіння — 4 м. «Пістинська соляна криниця», с. Пістинь. «Сірководневе джерело», м. Косів. «Уторопські соленосні джерела», с. Уторопи.

Озеро Лебедин

Озеро Лебедин

Заповідні урочища. «Лебедин». Площа 44,5 га, с. Шешори. Рідкісне озеро глибиною до 11 м, розташоване серед лісів і лук на висоті 650 м.н.р.м. «Гаївка». Площа 13 га. Космацьке лісництво. Насадження ялиці білої і смереки віком 100 років. «Хоминське». Площа 8,5 га. Букове насадження віком 100 років. «Ділок». Площа 1,9 га. Насадження дуба червоного віком 50 років. «Уторопи». Площа 6 га. Цінне лісове насадження сосни звичайної з домішкою смереки та ялиці віком 105 років. Дендропарк ім. А.Тарнавського. Площа 4 га, с.Смодне. Унікальне колекція дерев та чагарників (729 екземплярів 44 видів рослин), зібраних з усього світу доктором А.Тарнавським у минулому столітті. Дендропарк”Дендрарій». Площа 1,4 га. Яблунівське лісництво. В колекції насаджень біля 70 видів інтродукованих дерев.

Гідрологічні заказники місцевого значення.  «Ріка Пістинька». Мальовничі водоспади: шешорські гуки, шепітський великий гук, космацькі греготи. Пістинська соляна криниця. «Ріка Рибниця». Мальовничі водоспади: Косівський Гук, Яворівський Гук.

Довідкова інформація

Населені пункти Косівського району

Церква у Соколівці

Церква у Соколівці

м Косів • смт Кути • смт Яблунів • с Акрешори • с Бабин • с Баня-Березів • с Брустурів • с Великий Рожин • с Вербовець (с Старий Косів) • с Вижній Березів • с Город • с Кобаки • с Космач • с Люча • с Лючки • с Малий Рожин • с Микитинці • с Нижній Березів • с Пістинь • с Прокурава • с Рибне • с Річка • с Рожнів • с Розтоки • с Середній Березів • с Слобідка • с Смодна • с Снідавка • с Соколівка • с Старі Кути • с Стопчатів • с Текуче • с Трач (с Цуцулин, с Гуцулівка, с Корости, с Кривоброди) • с Тюдів • с Уторопи • с Химчин • с Черганівка • с Шепіт • с Шешори • с Яворів

Замчища (зруйовані замки)

Косів замок • Кути замок • Люча замок • Уторопи замок • Шешори замок

Городища (стародавні укріплення)

Город городище • Кобаки городище • Кобаки друге городище • Кути городище

Фестивалі

Фестиваль «Гори на долоні»

Трембітарі у КосмачіМіжнародний туристичний фестиваль “Карпатський байкер”. Мотоциклетне шоу. Літо, Косів, аеродром

Міжнародний Фестиваль – Етноеволюція “Великдень у Космачі”. Весна, с. Космач, Косівський р-н, www.my-kosmach.com.ua

Фестиваль “Зелені свята на Гуцульщині”. Село Прокурава, Косівський район

Гірськолижні курорти

Косів • Шешори • Яворів • Тюдів

Музеї

Музей лісової скульптури у Яблунові

Музей лісової скульптури у Яблунові

Музей «Лісова скульптура»

вул. Черемшини, 57,

с-ще Яблунів,

Косівський р-н, 78621

тел.: (03478) 3-60-60

Домашній музей жіночих прикрас

вул. Стефурака, 11,

м. Косів,

Косівський р-н

тел.: (03478) 2-18-04

Музей народної творчості Струтинського

Музей народної творчості Струтинського

Музей народної творчості Михайла Струтинського

вул. Тиха, 1а,

м. Косів

Косівський р-н, 78600

тел.:(03478) 2-21-59, 2-24-38, 2-14-54

Кутський краєзнавчий музей

Вічевий майдан,

с. Кути,

Косівський р-н, 78665

тел.: (03478) 4-51-27

Музей родини Малявських

Музей родини Малявських

Музей родини Малявських

вул. Тиха 1,

м. Косів

Косівський р-н, 78600

тел. (03478) 2-32-91

Історико-краєзнавчий музей в Космачі

Історико-краєзнавчий музей в Космачі

Музей народного мистецтва Гуцульщини

Школа, с. Яворів,

Косівський р-н, 78644

Історико-краєзнавчий музей с. Космач

вул. Шевченка, 48,

с. Космач,

Косівський р-н, 78640

тел.: (03478) 5-76-39

Домашній музей родини Девдюків

с. Старий Косів, Косівський район

тел.: (03478) 2-23-16

Косівський музей визвольних змагань Прикарпатського краю

вул. Незалежності,55

м.Косів, 786000

тел.: (03478) 2-46-72

Меморіальний музей- садиба Марка Черемшини

вул.Марка Черемшини, 1

с. Кобаки, Косівський р-н

тел. (03478) 2-52-4, 2-55-16

Меморіальний музей- садиба Патріарха УПЦ КП Володимира (Василя Романюка)

с. Хімчин, присілок Гвізд,

Косівський р-н

тел.: (03478) 2-73-22, 2-73-19

В косівському музеї народного мистецтва

В косівському музеї народного мистецтва

Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини

вул. Незалежності, 55

Косів, 78600

тел.: (03478) 2-16-43

Музей прикладного мистецтва Косівського Державного Інституту ім.В.Касіяна

вул. А. Міцкевича, 2

м. Косів

тел.: (03478) 2-11-53

Музей «Бойової і трудової слави»

вул. Девдюни, 8б,

м. Косів, 78600

тел.: (03478) 2-16-80, 2-29-45

Приватна колекція Михайла Юсипчука (коренепластика, речі О. Довбуша)

вул. Довбуша, 17

с.Космач, Косівський район

тел.: (03478) 5-76-17

Приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків

вул. Гоголя, 26

м. Косів, 78600

тел.: (03478) 2-01-02

Художньо-літературний музей сім’ї Боруків “Гуцульська старовина і сучасність”

с. Рожнів, Косівський р-н

тел.: (03478) 2-64-74

Пам’ятки архітектури національного значення

Церква Василія Великого в Косові, згоріла

Церква Василія Великого в Косові, згоріла

Церква св. Василія Великого ( дер.) 1895р. м. Косів вул.Хмельницького, 78

Дзвіниця церкви св. Василія Великого (Дер.) 1895р. м. Косів

Церква Вознесіння Христового ( дер.) 1896р. с. Бабин

Дзвіниця церкви Вознесіння Христового ( мур.) 1896р. с. Бабин

Церква Вознесіння Христового (дер.) 1786р. с. Брустурів

Дзвіниця церкви Вознесіння Христового (дер.) 1786р. с. Брустурів

Церква Св. Дмитрія ( Дер.) 1895р. с. Великий Рожин

Дзвіниця церкви Св. Дмитрія (дер.) 1895р. с. Великий Рожин

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Дер.) 1850р. с.Вербовець

Дзвіниця церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії (дер.) 1850р. с. Вербовець

Церква Св. Стефана (дер.) 1866р. с. Город

Дзвіниця церкви Св. Стефана (дер.) 1866р. с. Город

Церква Св. Апостолів Петра і Павла (дер.) 1904-1905рр. с. Космач

Дзвіниця церква Св. Апостолів Петра і Павла (дер.) 1904-1905рр. с. Космач

Церква Вознесіння Христового ( дер.) 1844р. с. Люча

Церква Архистратига Михайла (дер.) 19ст. с. Лючки

Церква Собору Пресвятої Богородиці ( дер. ) 1889р. с. Прокурава

Дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці ( дер.) 1889р. с. Прокурава

Церква у селі Пістинь

Церква у селі Пістинь

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (дер.) 1600р. реконстр. 1861р. с. Пістинь

Дзвіниця церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії (мур.) к. 18 ст. с. Пістинь

Церква Св. Василія Великого ( дер. ). 1896р. с. Річка

Дзвіниця церкви Св. Василія Великого (мур.) 1896р. с. Річка

Церква Преображення Господнього (дер.) 1851р. с. Рожнів

Дзвіниця церкви Преображення Господнього (дер.) 1851р. с. Рожнів

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1868р. с. Рожнів

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці ( дер.) 1968р. с. Рожнів

Церква Св.Якима та Анни (дер.) 1841р. с. Смодна

Дзвіниця церкви св. Якима та Анни (Дер-) 1773р. с. Смодна

Церква св. Апостолів Петра і Павла (дер.) 19 ст. с. Снідавка

Дзвіниця церкви Св. Апостолів Петра і Павла (дер.) 19 ст. с. Снідавка

Церква Зішестя Св. Духа (дер.) 1866р. с. Соколівка

Дзвінниця у Соколівці

Дзвінниця у Соколівці

Дзвіниця церкви Зішестя Св. Духа 1866р. с. Соколівка

Церква Преображення Господнього (Спаська церква) (дер. ) 1868р. с. Старі Кути

Дзвіниця Спаської церкви (Дер.) 1881р. с. Старі Кути

Церква Зачаття Св. Іоана Хрестителя (дер.) 1821р. с. Черганівка

Дзвіниця церкви Св. Йоана (мур.) 1850р. с. Черганівка

Церква Св. Параскеви (Дер-) 1874р. с. Шешори

Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 1874р. с. Шешори

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дер-) 1926р. с. Яворів

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1926р. с. Яворів

Пам’ятки архітектури місцевого значення

м. Косів

Польський будинок стрільця (зміш.) 1936-1938 рр. вул. Грушевського, 1

Лазня (мур.) 1938-1939 рр. вул. Зарічна, 5

Будинок рабина Гагера (мур.) 1890 р. вул. Незалежності, 101

Будинок лікаря Гертнера (мур.) 1938-1939 рр. вул. Незалежності, 133

Лікарня (мур.) 1930 р. вул. Шевченка, 11

Австро-угорський суд (мур.) 1904-1908рр. вул. Шевченка, 43

с. Ганівка

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 19 ст.

с. Кобаки

Житловий будинок Марка Черемшини (дер.) 19 ст.

Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1852 р.

Дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1852 р.

с. Космач

Житловий будинок (дер.) 1886р.

Кузня (дер.) 1896р.

Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 1718 р.

Костел у Кутахсмт. Кути

Вірменський костел (мур.) 1772 р.

Костел Св. Серця Ісуса (мур.) 17-18 ст.

Церква Пресвятої Трійці (мур.) 1833 р.

Дзіниця церкви Пресвятої Трійці (мур.) 19ст.

с. Люча

Житловий будинок, де жив письменник О. Терлецький (дер.) к. 19-п. 20 ст.

с. Микитинці

Житловий будинок Я. Головацького (дер.) 19 ст.

с. Нижній Березів

Церква святого Миколая у Нижньому Березові

Церква святого Миколая у Нижньому Березові

Церква Св. Миколая (дер.) 1844 р.

Житловий будинок Я. Галана (дер.) п. 20 ст..

с. Рибне

Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1870р.

с. Середній Березів

Житловий будинок, де народився В. Симчич (дер.) п. 20 ст.

с. Слобідка

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1848 р.

с. Смодна

Комплекс будівель курорту лікаря Тарновського к.19-п.20ст.

с. Стопчатів

Житловий будинок, де народився Д. Павличко (дер.) п. 20 ст.

с. Шешори

Млин (дер.) 19 ст.

с. Яворів

Житловий будинок Шкрібляків (дер.) 19 ст.

Пам’ятки археології

Кераміка культури карпатських курганів

Кераміка культури карпатських курганів

Курганний могильник Вербовець І,невизначена приналежність

Курганний могильник Ганнівка І, культура карпатських курганів (ІІІ–ІV ст.)

Поселення Ганнівка ІІ, культура карпатських курганів

Городище Город І, Київська Русь

Городище Кобаки І, Київська Русь

Городище Кобаки ІІ, Київська Русь

Городище Кути, Київська Русь

Ґрунтовий могильник Кути ІІ, Київська Русь

Курганний могильник Рожнів І, культура карпатських курганів (ІІІ–ІV ст.)

Ґрунтовий могильник Рожнів ІІ, культура кулястих амфор

Ґрунтовий могильник Соколівка І, римський час

Курганний могильник Стопчатів І, комарівська к-ра; голіградська к-ра фракійського гальштату; культура карпатських курганів

Поселення Текуче І, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Текуче ІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Текуче ІІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Текуче ІV, голіградська культура фракійського гальштату

Курганний могильник Трач І, культура карпатських курганів

Поселення Трач ІІ, культура карпатських курганів (ІІІ–ІV ст.)

Поселення Трач ІІІ, культура карпатських курганів (ІІІ–ІV ст.)

Поселення Уторопи І, Київська Русь

Поселення Яблунів І, Київська Русь

  • Українці

    Чомусь славним Березовам не приділено достатньої уваги?

    • Ros Gutsulsky

      Про Нижній Березів я знаю: дрімучі ліси з дикими тваринами (зустрічав косулю з дитиною), дуже багато грибів, в урочищі Медвеже – ріка золота з золотим піском, родовище розвідане геологами

      • Українці

        Справа в тому, що Березови можна вважати одними із найстарших населених пунктів району. Раніше був один Березів і більшість березунів були шляхтичами, на відміну від сусідніх сіл. І освіті там приділялась не мала увага, – в Нижньому Березові була відкрита перша читальня в районі. Серед Березунів багато відомих людей: Кирило Геник, генерал служби безпеки УПА Микола Арсенич, Василь Симчич(зіграв роль Захара Беркута), історик Петро Арсенич, директор видавництва Абабагаламага- Іван Малкович та багато інших.

        • Ros Gutsulsky

          Якщо можете, доповніть статтю у коментарях, коментарі – це як продовження статті. Буду вдячний.