Городенківський район

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії та монастирські споруди у місті Городенка

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії та монастирські споруди у місті Городенка

Городенківський район не дуже густонаселений, однак він має два збережені замки, мальовничі ділянки Дністровського каньйону та стільки археологічних пам’яток, скільки має хіба що Галицький район Івано-Франківської області. Тут клімат дещо тепліший, що сприяло утворення багатьох мальовничих урочищ біля Дністра. Відпочивати тут одне задоволення, також це справжній скарб для любителів історії та археології. Тут чудові чорноземи, городенківське Покуття маловідоме, однак має своїх поціновувачів, які щорічно їдуть сюда на відпочинок.

Contents

Загальні відомості про Городенківський район

Труби вапнярки у селі Незвисько

Труби вапнярки у селі Незвисько

Територія району — 747 км², населення — понад 55,5 тис. осіб. На території району є 1 місто, 1 селище міського типу та 48 сільських населених пунктів, об’єднаних у 31 сільську раду. Міське населення становить 19,7 % від всієї чисельності. Городенківський район межує з Тернопільською та Чернівецькою областями.

Територією району тече Дністер — одна з найбільших рік України, район розташований у степовій зоні правобережжя р. Дністра. Районний центр – місто Городенка, яке у 1668 р. отримала магдебурзьке право. Магнат Микола Потоцький хотів перетворити місто в центр староства,завдяки йому архітектором Меретином споруджено костел Непорочного Зачаття та церкву Успення Пресвятої Діви Марії. До найдавніших поселень району належать села: Стрільче (1436 р.), Незвисько (1440 р.), Чернятин (середина ХV ст.).

Поля Городенківщини - тут чорнозем

Поля Городенківщини – тут чорнозем

Завдяки Дністровському каньйону, який простягається протягом усієї течії Дністра по район, регіон має великі можливості для відпочинку – пляжний відпочинок, рибалка, сплав по ріці, це підсилюється великою кількістю пам’яток – водоспадами, печерами, стародавніми замками, архітектурними пам’ятками.

Печера відлюдника у Монастирку

Осінь у Городенківському районі - село Незвисько

Осінь у Городенківському районі – село Незвисько

Біля сіла Монастирок Городенківського району Івано-Франківської області знаходиться травертиновий масив (травертин — пористий вапняк), утворений мохом та тривалою роботою води. На скельному утворенні є печера та водоспад «Дівочі сльози».

До Монастирка дістатися досить важко через незадовільний стан дороги як з боку Золотого Потоку Тернопільської області, так і з боку Луки Івано-Франківської області. Однак водоспад у Монастирку не схожий на жоден із водоспадів Західної України — невеликий струмочок, що упирається в урвище і стікає по вкритому мохом вапняному карнизу, через відсутність русла розбивається на безліч крапель, які розсипаються у повітрі, утворюючи грайливу водяну завісу. Розтікаючись на декілька метрів ушир, вода закриває невеличкий грот, у якому можуть поміститися декілька чоловік. І все це на тлі мальовничого пейзажу Дністровського каньйону. Не дивно, що у гроті (за народними переказами) у різні часи жили відлюдники. Печера та водоспад у Монастирку стануть чудовим місцем для відвідування водних туристів.

Село Незвисько

Капличка у Незвиську Городенківського району

Капличка у Незвиську Городенківського району

Село Незвисько Городенківського району відоме трипільським поселенням, яке у 30-х роках ХХ століття дослідили оксфордські археологи. Пагорби у Незвиську – це власне рівнина, що виходить на річку, яку прорізають льодовикові борозни завглибшки десятки метрів. Тому з боку Дністра здається, ніби знаходишся у горах, а виходячи нагору — що стоїш на безкрайому полі. Сосни на схилах пагорбів надають і без того красивому ландшафту надзвичайної мальовничості.

Осінь у Незвиському кар'єрі

Осінь у Незвиському кар’єрі

На схилах пагорбів у Незвиську розташовані фосфорні шахти-печери ХІХ століття. Фосфорні шахти — складний комплекс тунелів завдовжки сотні метрів, які у зруйнованому стані дійшли до наших часів. Під час Другої світової війни у шахтах переховувалося від бомбардувань населення всього села (річка Дністер була ареною жорстоких боїв). Входи до шахт поступово руйнуються, хоча поки що вони відкриті. У селі Незвиську є діючий міст через ріку, з якого відкривається чудовий вид на Дністер.

Раковецький замок

Башта раковецького замку

Башта раковецького замку

У селі Раковець (Городенківський район, Івано-Франківська область), перша згадка про яке датується 1440 роком, збереглися руїни Раковецького замку. Закладена у 40-х роках ХVІІ століття, 1657 року ще недобудована фортеця витримала першу облогу козаків, а через три роки укріплення було добудовано. Замок витримував числені облоги татар, зокрема 1667 року, під час польсько-турецької війни, однак його двічі брали турки у 1672 та 1676 роках.

Краще за все дістатися до замку стежкою, яка починається біля каплички та криниці у центрі села. Інша дорога веде до замку низом, але вона не дуже зручна, оскільки там є досить крутий підйом.

Башта замку в Раковці, вид з дністровської кручі

Башта замку в Раковці, вид з дністровської кручі

Те, що замок кілька разів захоплювали, пояснюється його незвичним місцерозташуванням — під горою. Однак це місце було вибрано не випадково — з боку Дністра фортеця укріплена високою скелею, важливе значення також мало джерело, захищене стінами замку. До того ж, за тогочасною військовою наукою, при використанні артилерії ті, хто вів гарматний обстріл знизу, мали значну перевагу над тими, що обстрілювали зверху.

Замок мав розміри 40 х 60 метрів і був укріплений трьома вежами, у центрі —палац площею 10 х 20 метрів. З півночі була вежа з брамою та підйомним мостом. На подвір’ї розміщувалися стайні, у північно-західному куті була каплиця. Стіни мали висоту від двох до дев’яти метрів і були півтора–два метри завтовшки. Найвища вежа і зараз височіє на 20 метрів. Фортеця мала багато підземель, входи до яких зараз засипано. Раковецький замок був важливим стратегічним пунктом — у ньому знаходився склад для фуражу та провізії, а також матеріали для мосту, який зводився за необхідності. До 1763 року замок був жилим, однак цього року трапилася пожежа, після якої фортеця не відновлювалася.

Башта та залишок стіни раковецького замку

Башта та залишок стіни раковецького замку

Після того, як замок утратив оборонне значення, у ХІХ столітті на його території працювала поташева фабрика, яка згоріла. Руїни поступово розібрали на будівельні матеріали, тож від замку залишилася тільки одна вежа та фрагмент муру. Інші стіни розібрано так ретельно, що на місці фундаменту навіть видно заглиблення.

Із Раковецького замку відкривається надзвичайно мальовнича панорама на каньйон Дністра, вкритий лісами. Також із замкового майданчика можна перевірити місцеву акустику — відлуння довго чути поміж крутими схилами.

Рослинний закуток біля села Уніж

Дністровські кручі біля Хмелевої

Дністровські кручі біля Хмелевої

Біля села Уніж (Городенківський район, Івано-Франківська область) схили Дністра вкриті рідкісними степовими рослинами, зокрема ясенцем білим.

Серед рослин каньйону переважають дубові ліси з домішками граба, клена, липи, ясена, береста, в окремих місцях — бука, що чергуються з відкритими степовими ділянками на схилах річок і балок із скельною та лучно-степовою рослинністю. Нині на дністровських схилах ростуть рідкісні рослини 65 видів. У каньйоні збережено чимало рідкісних рослин, реліктів та ендеміків: ефедра двоколоса, ясенець білий, мигдаль степовий, цибуля круглонога, зіновать подільська, таволга польська, клокичка периста, ковили волосиста, пірчаста, периста та вузьколиста, сони великий і чорніючий тощо.

Сонце над Городенківщиною

Сонце над Городенківщиною

У межах парку зустрічаються рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України: формації ковили волосистої, вузьколистої та пірчастої, асоціації скельно-дубових лісів.

Дністрово-Берем’янський каньйон

Берем'янський дністровський каньйон

Берем’янський дністровський каньйон

Між селами Губин, Берем’яни і Хмелева знаходиться Дністрово-Берем’янський каньйон завглибшки до 200 метрів, завширшки від одного до п’яти кілометрів і завдовжки близько десяти кілометрів.

У долині Дністра та його приток є потужний комплекс антропогенних і силурійських відкладів палеозойської ери — це своєрідна геологічна енциклопедія, що зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке існувало понад 400 мільйонів років тому. На особливу увагу заслуговують відшарування силурійських і девонських відкладів у Трубчині, Худиківцях, Заліщиках, Іване-Золотому, Устечку та Вістрі, що становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення.

Червона гора у селі Хмелева

Червона гора поблизу Хмелевої

Червона гора поблизу Хмелевої

Село Хмелева на Дністрі входить у селищну раду Чернелиці. Хмелева відома Червоною горою. На Червоній горі, що здіймається над річкою на 150 метрів, можна побачити рідкісні види степових та скельних рослин. Через кліматичні особливості сніг у цьому місці не затримується більш як на два дні навіть у найсуворіші зими. З вершини Червоної гори відкривається чудова панорама Дністра.

Відпочиваючі біля Дністра - тут соснові ліси

Відпочиваючі біля Дністра – тут соснові ліси

З села Хмелева починається «ефект субтропіків», який виявляється у теплішому, ніж за межами каньйону, кліматі, зокрема зими тепліші, а весна починається на два-чотири тижні раніше, ніж у навколишній місцевості. Це пояснюється тим, що високі стіни каньйону затримують тепло. У каньйоні краще ростуть теплолюбні рослини — полуниці, виноград, абрикоси, помідори. Вирощуванню цих культур сприяють і піщані ґрунти, які формувалися за рахунок вивітрювання пісковику, з якого складаються береги річки.

Чернелицький замок

Наріжний кут бастіону чернелицького замку

Наріжний кут бастіону чернелицького замку

У селищі Чернелиця (Городенківський район, Івано-Франківська область) зберігся костел 1661 року та замок 1659 року. Чернелицький замок змурував брацлавський воєвода Михайло-Георгій Чарторийський. Замок стоїть на рівнині, бастіонне укріплення займало площу два з половиною гектара, товщина стін досягала двох метрів, висота — шести метрів. По кутах були бастіони, збереглася двоповерхова в’їзна вежа. Вона має арковий проїзд, оформлений білокам’яним порталом, який над головним та дворовим фасадом прикрашений кам’яними гербами.

Герб Погоня над замковою брамою

Герб Погоня над замковою брамою

Як і Раковецький, Чернелицький замок двічі здобували турки — у 1672 та 1676 роках. Під час турецьких воєн 1685–1691 років замок відігравав важливу роль, у ньому зберігалися різноманітні матеріали для ведення війни, його неодноразово відвідував польський король.

Замок непогано зберігся, його мури простежуються по всьому периметру. Замок сполучався з костелом підземним ходом.

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці

Фасад городенківського костелу

Фасад городенківського костелу

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1743 рік) — перша споруда італійського архітектора Бернарда Меретина, який пізніше побудував собор Святого Юра у Львові, ратушу в Бучачі. Багато архітектурних деталей храму (наличники вікон, рисунок балюстрад балконів) повторюється у соборі Святого Юра. Храм був прикрашений скульптурами талановитого скульптора Георга Пінзеля. Збереглася лише скульптура Діви Марії перед костелом, решту скульптур перевезено до музею «Олеський замок» на Львівщині.

Городенка — одне із найдавніших міст Івано-Франківщини, перша згадка про яке датується 1195 роком. У ХІV столітті тут був побудований замок, який 1648 року зруйнували козаки. Розвиток Городенки сповільнювався через наявність сусіднього укріплення — містечка Михальче, яке показане на карті Гійома де Боплана як значний опорний пункт (залишився тільки напівзруйнований костел). Однак після занепаду Михальча у 1668 році Городенка отримує Магдебурзьке право. У ХVІІІ столітті в місті зводиться греко-католицький монастир, від якого збереглася церква Успіння Пресвятої Богородиці, споруджена за проектом Бернарда Меретина. Іконостас церкви є спрощеним аналогом іконостасу собору Св. Юра у Львові, що дозволяє вважати його автором Й.-Ґ. Пінзеля.

Статуя біля городенківського костелу

Статуя біля городенківського костелу

Місто Городенка — адміністративний центр Городенківського району. У місті є залізнична станція на колії Коломия — Чернівці.

Музей «Борцям за волю і незалежність»

м. Городенка, вул. Богуна, 9

Музей національно-визвольних змагань.

У с. Торговиці Городенківського району 1971 року до 100-річчя видатного українського письменника і громадського діяча Леся Мартовича в хаті, у якій він народився, було відкрито музей.

Торговицький літературний музей Леся Мартовича

с. Торговиця, Городенківський район

тел. +38 03430 59021

Час роботи: з 9.00 до 16.00.

Вихідні — субота, неділя.

Село Городниця

Дністер у Городенківському районі

Дністер у Городенківському районі

Городниця (Городенківський район) — це останнє галицьке село на правому березі Дністра неподалік від Буковини. Оскільки село розташоване біля самого Дністра, щоб потрапити до нього, потрібно спуститися до річки довгим і стрімким шляхом-серпантином. Сама назва села говорить про «город».

У західній частині села на правому березі Дністра розміщується земляне укріплення площею близько п’яти гектарів, із трьома лініями валів. Це городище було цитаделлю одного з давньоруських міст, яких було багато на Дністрі і які занепали після нашестя татар у ХІІІ столітті. Навпроти села, на лівому березі Дністра, знаходиться мальовниче природне урочище «Студений яр». У селі у ХІХ столітті було знайдено скарб із речами Трипільської культури. До скарбу у розписній посудині Трипілля ВІІ належали сокира-тесло типу Ясладань, кинджал, тесло-долото, пластинчаста діадема, два скроневих кільця з проволоки таз намистин. Скарб знайшли випадково при земляних роботах на глибині чотирьох метрів.

Урочище «Громовий міст» біля села Поточище

Спокійна дністровська течія

Спокійна дністровська течія

Біля села Поточище Городенківського району Івано-Франківської області є урочище «Громовий міст» — ділянка зі степовою рослинністю, декілька реліктових видів, занесено до Червоної книги.

Автомобілем до урочища дістатися важко через поганий стан доріг, тому тут доволі мало приїжджих. Однак завдяки важкодоступності тут збереглася ділянка недоторканої природи, що дуже популярна серед водних туристів, відомих своїм бережливим ставленням до природи.

Відпочинок на природі

На території району налічується 54 заповідних об’єкти.

Дністровські береги з червоного піщаника

Дністровські береги з червоного піщаника

Дністровський регіональний ландшафтний парк. Площа 19,6 тис. га. Простягається вздовж р. Дністер на території Городенківського і Тлумацького району. Тут є такі ботанічні пам’ятки природи місцевого значення, як «Неопалима купина» (0,5 га) з насадженнями рідкісних степових видів айстри, «Папороть-листовик» (0,5 га). Великий камінь з насадженнями реліктового виду папороті. Зустрічаються рідкісні осередки степової рослинності, з видами, занесеними до Червоної книги України. Це ботанічні заказники місцевого значення «Могила», «Підбавки», «Обертинська долина», заповідні урочища «Крива», «Громовий міст».

Дністер між Устечком та Михальчем

Дністер між Устечком та Михальчем

Ботанічні пам’ятки природи. Загальнодержавного значення урочище «Масьок». Площа 10 га, с. Острівець. Місцевого значення «Чертяк» зі степовою рослинністю та озером карстового походження. Площа 5 га, м.Городенка.

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Глушківські скелі». Площа 2 га, с. Глушків. Група вапнякових скель, що мають форму крутих веж висотою до 350 м.

Схід сонця над Дністром у Городенківському районі

Схід сонця над Дністром у Городенківському районі

Заповідні урочища. «Кип’ячка». Площа 6 га, м. Городенка. Низинне болото з рослинним покривом рідкісних видів. «Лисяче царство». Площа 2,2 га, м. Городенка. Вапняковий останець з рослинністю центральноєвропейських придністровських степів. Багато карстових печер, де живуть лисиці. «Попове болото». Площа 0,5 га, с. Вільхівці. Типове автотрофне болото карстових лійок з лікарськими рослинами. У Городенківському районі зустрічається багато низинних боліт з рослинністю типовою для придністровських еутрофних боліт з цінним генофондом лікарських рослин.

Довідкова інформація

Населені пункти Городенківського району

Сільська рада у Незвиську

Сільська рада у Незвиську

м Городенка • смт Чернелиця (с Хмелева) • с Вербівці • с Виноград (с Хвалибога) • с Вікно • с Вільхівці • с Глушків • с Городниця (с Передівання) • с Далешове (с Дубка, с Колінки, с Репужинці) • с Копачинці • с Корнів • с Котиківка• с Кунисівці • с Лука (с Монастирок, с Уніж) • с Михальче (с Білка) • с Незвисько (с Воронів) • с Олієво-Королівка (с Новоселівка, с Олієво-Корнів) • с Острівець (с Рогиня) • с Поточище • с Раковець (с Семенівка) • с Рашків (с-ще Якубівка) • с Росохач (с Прикмище) • с Семаківці • с Серафинці • с Слобідка • с Сороки • с Стрільче (с Пробабин) • с Тишківці • с Топорівці • с Торговиця • с Чернятин • с Чортовець • с Ясенів-Пільний

Збережені укріплення Городенківського району

Зліва - костел у Городенці, на передньому плані - городенківський замку, перероблений у госпіталь

Зліва – костел у Городенці, на передньому плані – городенківський замку, перероблений у госпіталь

Городенка, замок • Раковець, замок • Чернелиця, замок • Чернелиця оборонний костел

Замчища (зруйновані замки)

Чернелиця міські укріплення • Михальче замок • Михальче міські укріплення • Корнів замок

Городища (стародавні земляні укріплення)

Вапняна скеля і золота осінь

Вапняна скеля і золота осінь

Городенка городище • Городниця городище • Колінки городище • Копачинці городище • Корнів городище • Кунисівці городище • Лука городище • Михальче городище • Михальче друге городище • Поточище городище • Семаківці городище • Чернелиця городище • Ясенів-Пільний городище

Фестивалі Городенківського району

Фестиваль українського формату „Уніж”. Неформальна музика у стилі етно. Літо, село Уніж

Музеї Городенківського району

Історико-краєзнавчий музей с. Кунисівці

Брама і палац чернелицького замку

Брама і палац чернелицького замку

вул. Грушевського, 17,

с. Кунисівці,

Городенківський р-н, 78111

тел.: (03430) 4-92-49

Музей «Борцям за волю України» с. Копачинці

Труба каміну у замку Чернелиці

Труба каміну у замку Чернелиці

вул. Вільна Україна,

с. Копачинці,

Городенківський р-н, 78110

Історико-краєзнавчий музей с. Чернелиця

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії у Городенці

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії у Городенці

вул. Незалежності, 14,

с. Чернелиця,

Городенківський р-н, 78112

тел.: (03430) 5-52-91

Кімната–музей села Чернятин при бібліотеці-філіалі

Фасад городенківської церкви Успіння Пресвятої Діви Марії

Фасад городенківської церкви Успіння Пресвятої Діви Марії

вул. Шевченка, 1,

с. Чернятин,

Городенківський р-н, 78126

Музей історії села та визвольних змагань ім. Романа Шухевича

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці

сільрада, вул. Незалежності, с. Тишківці,

Городенківський р-н, 76124

тел.: (03430) 4-22-86

Літературно-меморіальний музей Леся Мартовича

Дністровський каньйо на Городенківщині

Дністровський каньйо на Городенківщині

с. Торговиця, 78161

Городенківський р-н

тел.: (03430) 5-90-74

Музей «Борцям за волю України»

Дзвінниця костелу святого Валентина у Михальче

Дзвінниця костелу святого Валентина у Михальче

вул. Богуна, 9,

м. Городенка,

Городенківський р-н, 78100

Пам’ятки архітектури національного значення

Занедбаний, але все ще цілий костел святого Валентина у селі Михальче

Занедбаний, але все ще цілий костел святого Валентина у селі Михальче

Костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (мур.) 1760р. м.Городенка, вул. Володимира Великого, 1

Келії костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (мур.) 1760р. м. Городенка, вул. Володимира Великого,1

Башта замку (мур.) 1658р. с. Раковець

Домініканський костел (мур.) 1661р. смт. Чернелиця

Замок (мур.) 17 ст. смт. Чернелиця вул. Л. Українки, 1

Пам’ятки архітектури місцевого значення

м. Городенка

Церква Перенесення мощей святого Миколая у Михальче

Церква Перенесення мощей святого Миколая у Михальче

Народний дім (мур.) п. 19 ст. вул.Володимира Великого,41

Вірменський костел (мур.) 1706 р. вул. Крушельницького

Церква св. Миколая (мур.) 1879 р. вул. Ринкова, 32

Адміністративний будинок 19 ст. вул. Шевченка, 53

Гімназія (мур.) 1912 р. вул. Шевченка, 55

ЦеркваУспіння Пресвятої Богородиці(мур.)1763р. вул.Шевченка,

Житловий будинок Бандурака (мур.) п. 19 ст. вул. Шевченка, 99

с. Вербівці

Костел святого Валентина у Михальче та залишки оборонного муру

Костел святого Валентина у Михальче та залишки оборонного муру

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1873 р.

с. Вікно

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1774 р.

с. Вільхівці

Церква св. Микити (кам.) 1887р.

с. Виноград

Дністровський каньйон села Раковець

Дністровський каньйон села Раковець

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1805 р.

с. Воронів

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1876р.

с. Глушків

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1864 р.

с. Городниця

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1895р.

с. Далешове

Церква святих Косми і Дем’яна (дер.) 1773р.

с. Дубки

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мур.) 1867 р.

с. Колінки

Церква св. Миколая (мур.) 1904 р.

с. Копачинці

Церква Різдва Іоанна Хрестителя (дер.) 1884 р.

с. Кунисівці

Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.) 1864 р.

с. Михальче

Церква Перенесення мощей св. Миколая (мур.) 1783 р.

Костел (мур.) 1736 р.

с. Монастирок

Дзвіниця церкви Успіння Пресвятої Богородиці (мур.) 1845 р.

с. Незвисько

Церква Вознесіння Господнього (кам.) 1868 р.

с. Олієво-Королівка

Церква Преображення Господнього (мур.) 1830 р.

с. Острівець

Церква Різдва Христового (дер.) 1858 р.

с. Поточище

Церква св. Архистратига Михаїла (мур.) 1806 р.

с. Прикмище

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1650 р.

с. Раковець

Руїни замку Б. Беневського (мур.) 1660 р.

Церква св. Дмитрія (мур.) 1858 р.

с. Рашків

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (мур.) 1886 р.

с. Репужинці

Церква Чуда Архистратига Михайла (мур.) 1893 р.

с. Росохач

Церква Преображення Господнього (мур.) 1834р.

с. Рудниківка

Будинок української читальні (мур.) 19 ст. вул. Винниченка, 7

с. Семаківці

Церква Вознесіння Господнього (мур.) 1830р.

с. Семенівка

Церква св. Параскеви (кам.) 1860р.

с. Серафинці

Церква Перенесення мощей св. Миколая (кам.) 1882р.

с. Слобідка

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1848 р.

с. Сороки

Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1868 р.

с. Стрільче

Церква св. Іоана Богослова (мур.) 1811 р.

с. Тишківці

Житловий будинок О. Шухевича (мур.) 1870 р.

Церква св. Миколая (кам.) 1877 р.

с. Топорівці

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1853 р. рекон.1912 р.

с. Торговиця

Будинок-музей Леся Мартовича (дер.) 19 ст.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1924 р.

с. Хмелева

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (мур.) 1859 р.

смт. Чернелиця

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (мур.) 1817 р.

с. Чернятин

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1886 р.

с. Чортовець

Церква Пресвятої Трійці (мур.) 1790 р.

Церква св. Миколая (дер.) 1906 р.

с. Ясенів Пільний

Церква Чуда Архистратига Михаїла (дер.) 1882 р.

Пам’ятки археології

Так виглядає трипільский розораний майданчик на полі

Так виглядає трипільский розораний майданчик на полі

Курганний могильник Білка І, невизначена приналежність

Поселення Білка ІІ, трипільська культура

Поселення Білка ІІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Курганний могильник Вербівці І, невизначена приналежність

Курганний могильник Виноград І, невизначена приналежність

Поселення Виноград ІІ, Київська Русь

Поселення Вікно І, трипільська культура; черняхівська культура

Поселення Вікно ІІ, черняхівська культура

Шипшина у Городенківському районі

Шипшина у Городенківському районі

Поселення Вікно ІІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Вікно ІV, черняхівська культура

Курган Вікно V, невизначена приналежність

Поселення Вікно VІ, черняхівська культура (ІІІ–ІV ст.)

Поселення Вільховець І, голіградська культура фракійського гальштату; черняхівська культура

Поселення Вільховець ІІ, трипільська культура; Київська Русь

Поселення Вільховець ІІІ, трипільська культура

Поселення Воронів І, культура Ноа; раннє залізо (VІ–V ст. до Різдва Христового)

Осінь у селі Незвисько

Осінь у селі Незвисько

Поселення і городище Городенка І, багатошарові: трипільська культура; голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Городенка ІІ, Київська Русь

Поселення Городенка ІІІ, трипільська культура

Поселення Городенка ІV, Київська Русь

Поселення Городенка V, голіградська культура; Київська Русь

Курган Городенка VІ, невизначена приналежність

Ґрунтовий могильник Городенка VІІ, культура Ноа

Поля Городенківського району - неймовірна краса

Поля Городенківського району – неймовірна краса

Поселення і городище Городниця І, багатошарові: пізній палеоліт, трипільська культура, окремі речі культури Зимне-Злота; пізня бронза (можливо, к-ра Ноа); голіградська культура фракійського гальштату; раннє залізо, західно-подільська група

(VІІ–VІ ст. до Різдва Христо-вого); окремі речі середньо-латенського періоду; липицька культура; черняхівська культура; ранні слов’яни VІ–VІІ ст.;Київська Русь.

Поселення Городниця ІІ, пізній палеоліт

Поселення Городниця ІІІ, трипільська культура; ранні слов’яни VІ- VІІ ст.; Київська Русь

Замок в Червонограді - це Тернопільщина, але поблизу Городенки

Замок в Червонограді – це Тернопільщина, але поблизу Городенки

Ґрунтовий могильник Городниця ІV, Київська Русь

Курганний могильник Городниця V, Київська Русь

Поселення Городниця VІ, пізній палеоліт; трипільська культура

Поселення Городниця VІІ, пізній палеоліт

Ґрунтовий могильник Городниця VІІІ, Київська Русь

Курганний і ґрунтовий могильники Городниця ІХ, багатошарові:

комарівська культура; черняхівська культура; Київська Русь

Поселення Городниця Х, пізній палеоліт; трипільська к-ра; раннє залізо (VІІ- VІ ст. до Різдва Христового); Київська Русь

Незвиська школа

Незвиська школа

Поселення Городниця ХІ, пізній палеоліт; трипільська к-ра; голіградська к-ра; черняхівська культура; Київська Русь

Ґрунтовий могильник Городниця ХІІ, Київська Русь

Курганний могильник Городниця ХІІІ, раннє залізо (VІІ–VІ ст. до Різдва Христового)

Поселення і ґрунтовий могильник Городниця ХІV, багатошарові: пізній палеоліт; трипільська культура; раннє залізо; Київська Русь

Поселення Городниця ХV, трипільська культура; черняхівська культура; Київська Русь

Вапняний кар'єр у Незвиську

Вапняний кар’єр у Незвиську

Ґрунтовий могильник Городниця ХVІ, Київська Русь

Поселення Городниця ХV-А, трипільська культура; черняхівська культура; Київська Русь

Ґрунтовий могильник Городниця ХVІ-А, Київська Русь

Поселення Городниця ХVІІ, трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату; черняхівська культура;

Київська Русь

Ґрунтовий могильник Городниця ХVІІІ, Київська Русь

Поселення Городниця ХІХ, мезоліт; трипільська культу-ра; голіградська культура

Рибалки на човні пливуть по Дністрі

Рибалки на човні пливуть по Дністрі

Майстерня біля гірничих виробок і поселення Городниця ХХ, багатошарові: пізній палеоліт; трипільська культура

Поселення Городниця ХХІ, пізній палеоліт; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Городниця ХХІІ, пізній палеоліт; трипільська культура

Поселення Городниця ХХІІІ, пізній палеоліт; трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Городниця ХХІV, пізній палеоліт

Поселення Городниця ХХV,пізній палеоліт

Дністровська скеля поблизу Городенки

Дністровська скеля поблизу Городенки

Поселення Городниця ХХVІ, пізній палеоліт

Поселення Городниця ХХVІІ, пізній етап голіградської культури фракійського гальштату

Поселення Городниця ХХVІІІ, пізній палеоліт

Ґрунтовий могильник Городниця ХХІХ, Київська Русь

Курганний могильник Далешове І, невизначена приналежність

Поселення Дубка І, бронзова доба; черняхівська культура

Поселення Дубка ІІ, трипільська культура

Дністровський каньйон у ранковому тумані

Дністровський каньйон у ранковому тумані

Поселення Дубка ІІІ, бронзова доба; черняхівська культура

Поселення і городище Колінки І, багатошарові: ранній мезоліт; трипільська культура; підкарпат-ська культура шнурової керамі-ки, подільська група, пізній етап; раннє залізо (VІІ–VІ ст. до н.е.); Київська Русь

Городище і ґрунтовий могильник Копачинці І, Київська Русь

Поселення Копачинці ІІ, пізній палеоліт; трипільська к-ра; бронзова доба; раннє залізо (VІІ– VІ ст. до Різдва Христового); ранні слов’-яни VІ–VІІІ ст.; Київська Русь

Поселення Копачинці ІІІ, Київська Русь

Поселення Копачинці ІV, трипільська культура

Устечко навпроти Михальча

Устечко навпроти Михальча

Поселення Копачинці V, бронзова доба

Поселення Копачинці VІ, пізній палеоліт

Поселення Корнів І, трипільська культура, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Корнів ІІ, трипільська культура; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Корнів ІІІ, липицька культура; Київська Русь

Поселення Корнів ІV, трипільська к-ра; голіград-ська к-ра фракійського гальштату; липицька к-ра; Київська Русь

Поселення і городище Корнів V, багатошарові: пізній палеоліт; трипільська к-ра; Київська Русь

Поселення Корнів VІ, пізній палеоліт; голіградська к-ра фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Корнів VІІ, Київська Русь

Ґрунтовий могильник Корнів VІІІ, Київська Русь

Зарості поблизу Раковця

Зарості поблизу Раковця

Поселення Корнів ІХ, липицька культура; Київська Русь

Курганний могильник Корнів Х, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група

Поселення Корнів ХІ, пізній палеоліт

Поселення Корнів ХІІ, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Майстерня Корнів ХІІІ, трипільська культура

Поселення Корнів ХІV, трипільська культура

Поселення і майстерня біля гірничих виробок Корнів ХV, багатошарові: пізній палеоліт; мезоліт; трипільська культура

Поселення Корнів ХVІ, трипільська культура

Поселення Корнів ХVІІ, мезоліт; голіградська культура фракійського гальштату

Майстерня Корнів ХVІІІ, трипільська культура

Поселення Корнів ХІХ, мезоліт

Поселення Кунисівці І, трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Бійниці раковецької башти

Бійниці раковецької башти

Поселення Кунисівці ІІ, голіградська ку-льтура фракійського гальш-тату; черняхівська к-ра; ранні слов’яни VІ–VІІ ст.; Київська Русь

Городище Кунисівці ІІІ, Київська Русь

Поселення Кунисівці ІV, пізній палеоліт

Поселення Кунисівці V с. Кунисівці, с/р Куни-сівці, ур. Кривцева Голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Кунисівці VІ, пізній палеоліт; трипільська к-ра; Київська Русь

Поселення Кунисівці VІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Кунисівці VІІІ, трипільська культура

Поселення Кунисівці ІХ,пізній палеоліт

Всередині башти

Всередині башти

Поселення Кунисівці Х, трипільська культура

Поселення Кунисівці ХІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Кунисівці ХІІ, черняхівська культура

Поселення Кунисівці ХІІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Лука І, пізній палеоліт

Поселення Лука ІІ,пізній палеоліт; пізній мезоліт; ранній неоліт

Поселення Лука ІІІ, ранні слов’яни VІ–VІІ ст.

Поселення Лука ІV, мезоліт; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Лука V, ранні слов’яни VІ–VІІ ст.

Поселення Лука VІ, мезоліт; неоліт

Башта замку

Башта замку

Поселення Лука VІІ, мезоліт; ранній неоліт; культура лінійно- стрічкової кераміки

Поселення Лука VІІІ, пізній мезоліт; ранній неоліт; черняхівська культура

Поселення Лука ІХ, пізній палеоліт; мезоліт; ранній неоліт; черняхівська культура

Поселення Лука Х, пізній палеоліт; мезоліт; ранній неоліт культура лінійно- стрічкової кераміки

Поселення Лука ХІ, мезоліт; три-пільська к-ра; комарівська к-ра; раннє залізо, західно-подільська група (VІІ–VІ ст. до Різдва Христового)

Поселення Лука ХІІ, трипільська культура

Поселення Лука ХІІІ, мезоліт; ранній неоліт

Замкова башта та круча перед нею

Замкова башта та круча перед нею

Поселення Лука ХІV, трипільська культура; комарівська к-ра; голіградська культура фракійського гальштату; пізній латен (І ст. до н.е.); черняхівська культура

Поселення Лука ХV, ранній неоліт

Поселення Лука ХVІ, мезоліт; трипільська культура; комарівська культура; раннє залізо (західно-подільська група VІІ–VІ ст. до Різдва Христового); пізній латен

Поселення Лука ХVІІ, мезоліт

Поселення Лука ХVІІІ, трипільська культура; раннє залізо (західно-подільська група VІІ- VІ ст. до н.е.)

Місце, де був замок у селі Раковець

Місце, де був замок у селі Раковець

Укріплення перешийку Лука ХІХ, Київська Русь

Поселення Лука ХХ, трипільська к-ра; голіградська культура фракійського гальштату; комарівська к-ра

Поселення Лука ХХІ, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Городище Михальче І, голіградська культура; Київська Русь

Поселення і городище Михальче ІІ, багатошарові: голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Ґрунтовий могильник Михальче ІІІ, голіградська культура

Поселення Михальче ІV, бронзова доба

Замчище у Раковці

Замчище у Раковці

Поселення Монастирок І, трипільська культура; комарівська культура

Поселення Монастирок ІІ, трипільська культура

Поселення Назаренкове І, ранній мезоліт

Поселення Назаренкове ІІ, Київська Русь

Курганний могильник Назаренкове ІІІ, невизначена приналежність

Ґрунтовий могильник Назаренкове ІV, невизначена приналежність

Поселення Назаренкове V, пізній палеоліт; трипільська культура, етап В-ІІ

Поселення Назаренкове VІ, пізній палеоліт

Стіна - залишок бастіону раковецького замку

Стіна – залишок бастіону раковецького замку

Поселення Назаренкове VІІ, пізній палеоліт

Поселення Назаренкове VІІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Назаренкове ІХ, голіградська культура фракійського гальштату

Стоянка Назаренкове Х, пізній палеоліт

Поселення Назаренкове ХІ, пізній палеоліт

Поселення Назаренкове ХІІ, Культура Ноа

Поселення Назаренкове ХІІІ, Культура Ноа

Поселення Назаренкове ХІV, пізній палеоліт, культура Ноа

Поселення Назаренкове ХV, пізній латен

Стоянка Назаренкове ХVІ, пізній палеоліт

Поселення Назаренкове ХVІІ, пізній палеоліт

Дністер поблизу Раковця

Дністер поблизу Раковця

Поселення Назаренкове ХVІІІ, пізній палеоліт

Поселення Назаренкове ХІХ, голіградська культура фракійського гальштату; черняхівська культура

Поселення Назаренкове ХХ, черняхівська культура

Поселення Назаренкове ХХІ, пізній палеоліт

Курган Назаренкове ХХІІ, невизначена приналежність

Курган Назаренкове ХХІІІ, невизначена приналежність

Курган Назаренкове ХХІV, невизначена приналежність

Курган Назаренкове ХХV, невизначена приналежність

Раковецький замок та ріка Дністер

Раковецький замок та ріка Дністер

Поселення Назаренкове ХХVІ, трипільська культура

Стоянка Незвисько І, пізній палеоліт

Стоянка Незвисько ІІпізній палеоліт

Стоянка Незвисько ІІІ, пізній палеоліт

Поселення Незвисько ІV, пізній палеоліт; мезоліт; бронзова доба; голіградська культура)

Поселення Незвисько V, пізній палеоліт

Поселення Незвисько VІ, пізній палеоліт

Поселення Незвисько VІІ, пізній палеоліт

Поселення Незвисько VІІІ, пізній палеоліт

Поселення і ґрунтовий могильник Незвисько ІХ, багатошарові: пізній палеоліт; мезоліт; ранній неоліт (культура Кріш); пізній неоліт; трипільська культура; комарівська культура

Село Раковець

Село Раковець

Поселення і майстерня Незвисько Х, багатошарові: пізній палеоліт; трипільська культура

Поселення Незвисько ХІ, трипільська культура

Поселення Незвисько ХІІ, пізній палеоліт; пізній мезоліт; ранній неоліт; пізній неоліт

Поселення Незвисько ХІІІ, пізній палеоліт; трипільська культура; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Незвисько ХІV, пізній палеоліт;

Київська Русь

Поселення Незвисько ХV, пізній палеоліт

Поселення Незвисько ХVІ, мезоліт, неоліт

Поселення Незвисько ХVІІ, мезоліт, неоліт

Дністровський каньйон села Раковець

Дністровський каньйон села Раковець

Поселення Незвисько ХVІІІ, культура лінійно- стрічкової кераміки; трипільська к-ра; комарів-ська культура; культура Ноа; голіградська культура фракій-ського гальштату; раннє за-лізо (західно-подільська група VІІ–VІ ст. до Різдва Христо-вого); липицька; пшеворська к-ра; черняхівська к-ра; ранні слов’яни VІ–VІІІ ст.; Київська Русь

Поселення Незвисько ХІХ, мезоліт; неоліт; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Незвисько ХХ, мезоліт; ранній неоліт

Поселення Незвисько ХХІ, середній палеоліт; пізній палеоліт; пізній мезоліт; ранній неоліт

Поселення Незвисько ХХІІ, мезоліт

Поселення Незвисько ХХІІІ, пізній палеоліт; мезоліт; культура лінійно-стрічкової кераміки; трипільська культура

Герб Чарторийських Погоня над дверима костелу

Герб Чарторийських Погоня над дверима костелу

Поселення Незвисько ХХІV, пізній палеоліт

Ґрунтовий могильник Незвисько ХХV, липицька культура

Поселення Незвисько ХХVІ, пізній палеоліт

Майстерня біля гірничої виробки Незвисько ХХVІІ, трипільська культура

Поселення Незвисько ХХVІІІ, мезоліт; ранній неоліт

Майстерня біля гірничої виробки Незвисько ХХІХ, трипільська культура

Поселення Незвисько ХХХ, трипільська культура; голіградська культура

Майстерня біля гірничої виробки Незвисько ХХХІ, трипільська культура

Фасад чернелицького костелу

Фасад чернелицького костелу

Поселення Незвисько ХХХІІ, Київська Русь

Поселення Незвисько ХХХІІІ, пізній палеоліт; трипільська культура

Поселення Незвисько ХХХІV, Київська Русь

Поселення Незвисько ХХХV, пізній палеоліт

Курганний могильник Незвисько ХХХVІ, невизначена приналежність

Поселення Незвисько ХХХVІІ, трипільська культура,

етап В-ІІ

Поселення Незвисько ХХХVІІІ, черняхівська культура (ІІІ–ІV ст.); Київська Русь

Поселення Новосілка І, раннє залізо (VІІ–VІ ст. до Різдва Христового)

Поселення Новосілка ІІ, мезоліт; липицька культура; черняхівська культура

Курганний могильник Олієво-Королівка І, невизначена приналежність

Поселення Олієво-Королівка ІІ, культура Ноа; Київська Русь

Поселення Олієво-Королівка ІІІ, черняхівська культура (ІІІ–ІV ст.)

Курган Олієво-Королівка ІV, невизначена приналежність

Костел у Чернелиці збоку

Костел у Чернелиці збоку

Поселення Олієво-Королівка V, трипільська культура, етап В-ІІ

Поселення Олієво-Королівка VІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення і ґрунтовий могильник Острівець І, багатошарові: культура Ноа; голіградська культура фракійського гальштату

Ґрунтовий могильник Острівець ІІ, багатошаровий: культура Ноа; голіградська культура фракійського гальштату; сармати (І ст.)

Поселення Острівець ІІІ, трипільська культура

Поселення Острівець ІV, липицька культура; черняхівська культура

Поселення Острівець V, ранній мезоліт

Ґрунтовий могильник Острівець VІ, черняхівська культура

Поселення Острівець VІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Залишки замкового палацу у Чернелиці

Залишки замкового палацу у Чернелиці

Поселення Острівець VІІІ, Київська Русь

Поселення Острівець ІХ, Київська Русь

Курган Острівець Х, невизначена приналежність

Ґрунтовий могильник Передівання І, Підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Ґрунтовий могильник Передівання ІІ, Київська Русь

Поселення Передівання ІІІ, голіградська культура фракійського гальштату; комарівсько-тшцинецька культура

Ґрунтовий могильник Передівання ІV, бронзова доба; можливо, комарівська культура

Ґрунтовий могильник Передівання V, черняхівська культура

Ґрунтовий могильник Передівання VI, черняхівська культура

Ґрунтовий могильник Пе-редівання VI, Київська Русь

Замкові мури

Замкові мури

Поселення Передівання VІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап.

Поселення Передівання VІІІ, Київська Русь

Поселення Передівання ІХ, пізній палеоліт

Поселення Передівання Х, пізній палеоліт

Поселення Поточище І, трипільська культура

Поселення Поточище ІІ, Київська Русь

Городище Поточище ІІІ, Київська Русь

Курганний могильник Поточище IV, невизначена приналежність

Ґрунтовий могильник Поточище V, невизначена приналежність

Замковий бастіон

Замковий бастіон

Курганний могильник Поточище VI, невизначена приналежність

Курганний могильник Поточище VІІ, невизначена приналежність

Поселення Поточище VІІІ, Київська Русь

Поселення Поточище ІХ, пізній палеоліт

Поселення Поточище Х, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Поточище ХІ, пізній палеоліт

Курганний могильник Поточище ХІІ, Київська Русь

Бастіон із бійницями

Бастіон із бійницями

Поселення Поточище ХІІІ, трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату; черняхівська культура; Київська Русь

Ґрунтовий могильник Поточище ХІV, Київська Русь

Укріплення переправи Поточище ХV, Київська Русь

Поселення Поточище XVI, Київська Русь

Поселення Поточище XVII, Київська Русь

Ґрунтовий могильник Пробабин І, невизначена приналежність

Поселення Пробабин ІІ, трипільська культура; го-ліградська культура; Київська Русь

У замковому подвір'ї - сад

У замковому подвір’ї – сад

Поселення Пробабин ІІІ, трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Пробабин IV, трипільська культура

Поселення Пробабин V, трипільська культура

Поселення Пробабин VI, пізній палеоліт

Поселення Пробабин VII, пізній палеоліт

Поселення Пробабин VIII, пізній палеоліт; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Пробабин ІХ, трипільська культура

Поселення Раковець І, пізній палеоліт; мезоліт

Залишки бійниці і село Чернелиця одразу за стінами

Залишки бійниці і село Чернелиця одразу за стінами

Поселення Раковець ІІ, пізній палеоліт

Поселення Раковець ІІІ, ранні слов’яни VI–VII ст.; Київська Русь

Поселення Раковець ІV, голіградська культура фра-кійського гальштату

Курганний могильник Рашків І, невизначена приналежність

Поселення Репужинці І, голіградська культура фракійського гальштату

Ґрунтовий могильник Репужинці ІІ, пшеворська культура

Поселення Репужинці ІІІ, трипільська культура; голіградська культура

Поселення Репужинці ІV, пізній палеоліт; трипільська культура

Поселення Рогиня І, трипільська культура

Курган Рогиня ІІ,невизначена приналежність

Курган Росохач І, Київська Русь

Один з чотирьох бастіонів в Чернелиці

Один з чотирьох бастіонів в Чернелиці

Поселення Росохач ІІ, Київська Русь

Курганний могильник Семаківці І, невизначена приналежність

Городище Семаківці ІІ, Київська Русь

Поселення Семаківці ІІІ, черняхівська культура;

Київська Русь

Ґрунтовий могильник Семаківці ІV, черняхівська культура

Поселення Семаківці V, голіградська культура фракійського гальштату; черняхівська культура

Поселення Семенівка І, трипільська культура

Майстерня Семенівка ІІ, трипільська культура, етап В-ІІ

Поселення Серафинці І, трипільська культура, етап В-ІІ

Вид з одного бастіону на другий бастіон замку у Чернелиці

Вид з одного бастіону на другий бастіон замку у Чернелиці

Поселення Серафинці ІІ, ранній мезоліт

Поселення Серафинці ІІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Серафинці ІV, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Серафинці V, Київська Русь

Поселення Серафинці VI, черняхівська культура

Поселення Серафинці VІІ, пізній палеоліт

Поселення Серафинці VIII, голіградська культура фракійського гальштату

Ґрунтовий могильник Слобідка І, пшеворська культура

Поселення Стрільче І, трипільська культура

Різьба на брамі замку у Чернелиці

Різьба на брамі замку у Чернелиці

Поселення Стрільче ІІ, трипільська культура

Поселення Стрільче ІІІ, мезоліт; культура лінійно-стрічкової кераміки, комарівська к-ра

Поселення Стрільче ІV, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Стрільче V, голіградська культура; черняхівська культура

Ґрунтовий могильник Стрільче VI, підкарпатська культура шнурової кераміки

Поселення Стрільче VІІ, черняхівська культура

Поселення Стрільче VIII, трипільська культура

Замкова брама і прибрамний палац у Чернелиці

Замкова брама і прибрамний палац у Чернелиці

Поселення Стрільче ІХ, культура лінійно-стрічкової кераміки; трипільська культура

Поселення Стрільче Х, трипільська культура

Поселення Стрільче ХІ, голіградська культура фракійського гальштату

Курганний могильник Тишківці І, невизначена приналежність

Поселення Тишківці ІІ, трипільська культура

Курганний могильник Торговиця І, невизначена приналежність

Поселення Уніж І, трипільська культура

Поселення Уніж ІІ, трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату; липицька культура; черняхівська культура

Поселення Уніж ІІІ, неоліт

Поселення Уніж ІV, мезоліт

Оформлення каміну у чернелицькому замку

Оформлення каміну у чернелицькому замку

Поселення Уніж V, пізній палеоліт; мезоліт

Поселення Уніж VІ, невизначена приналежність

Поселення Чернелиця І, пізній палеоліт

Поселення Чернелиця ІІ, пізній палеоліт

Поселення Чернелиця ІІІ, пізній палеоліт

Поселення і городище зі скарбом прикрас Чернелиця ІV, багатошарові: голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Чернелиця V, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; комарівська культура; голіградська культура

Ґрунтовий могильник Чернелиця VI, культура кулястих амфор

Ґрунтовий могильник Чернелиця VІІ, комарівська культура

Поселення Чернятин І, трипільська культура

Курганний могильник Чернятин ІІ, невизначена приналежність

Поселення Чернятин ІІІ, трипільська культура; комарівська культура

Замкова бійниця для рушниці у Чернелиці

Замкова бійниця для рушниці у Чернелиці

Поселення Чернятин ІV, голіградська культура фракійського гальштату; черняхівська культура

Поселення Чернятин V, трипільська культура, етап В-ІІ

Городище Ясенів-Пільний І, Київська Русь

Курган Ясенів-Пільний ІІ, невизначена приналежність

Могильник Ясенів-Пільний ІІІ, Київська Русь