Тисменицький район

Загальні відомості про Тисменицький район

Монастир у Погоні

Монастир у Погоні

Тисмениччина межує із Галицьким районом на півночі, Коломийським на сході, Богородчанським на південному заході та Калуським на північному заході. На північному сході є невелика смуга межі з Тернопільською областю. У центрі району розміщується територія міської ради Івано-Франківська.

Район розташований в межах південно-західної околиці Східно-Європейської платформи (Волино-Подільське плато). Територія між рікою Бистриця і рікою Дністер в районі Тлумача має назву Придністровське Поділля, етнографічно Тисменничина близька до Покуття.

У Тисменицькому районі багато археологічних пам’яток –пізньопалеолітичні стоянки, виявлені біля сіл Довге та Стриганці, поселення трипільської культури поблизу села Хом’яківка, кургани XV-ХІІ ст. до н. е. доби пізньої бронзи біля села Братківці.

Гора Камінь у селі Підлужжя

Гора Камінь у селі Підлужжя

Найбільший населений пункт – місто Тисмениця (9,8 тис. осіб), є два селища міського типу Єзупіль (3 тис. осіб), та Лисець (2,8 тис. осіб), 48сіл об’єднані в 41 сільську раду. На території Тисменицького району проживає 83,2 тис. осіб.

Видатні люди. В Узині народився відомий мовознавець . Гануш (1858–1887 рр.). В Чернієві народився польський письменник вірменського походження Каєтан Абґарович (1856–1909), автор досліджень про Юрія Федьковича. Йов Княгиницький (1550–1621) — письменник, видавець, церковний діяч, засновник Манявського Скиту. Памва Беринда (друга половина XVI ст.) — український поет, перекладач, лексикограф, гравер, автор першого друкованого українського словника. Юліан Целевич (1843–1892) — історик, етнограф, філософ. Кость Левицький (1859–1941) — історик, член уряду ЗУНР. У Тисмениці народилися батьки всесвітньовідомого психоаналітика Зиґмунда Фройда.

Вовчинецька гора біля Підлужжя

Вовчинецька гора біля Підлужжя

Перші згадки про місто Тисменицю датовані 1143 роком в Іпатіївському літописі. Найдавніші поселення району — Драгомирчани (1378 р.), Черніїв (1387 р.), Братківці (1427 р.), Старі Кривотули (1436 р.), Угринів (1440 р.), Марківці (1461 р.).

У Тисменицькому районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 104 пам’ятки архітектури.

Тисмениця

Будинок австрійського гарнізону в Єзуполі

Будинок австрійського гарнізону в Єзуполі

Тисмениця — місто з населенням 10 тисяч мешканців. Перша згадка про місто датується 1143 роком в Іпатіївському літописі. Історичний центр міста лежав на території городища на південному заході від сучасного міста.

Це городище знайти досить легко — по дорозі на Коломию стоїть великий пам’ятний знак «Тисмениця», пагорб біля знаку і є залишками колишньої Тисмениці. На теренах пагорба івано-франківські археологи проводили розкопки і знайшли чимало цікавих знахідок, однак роботи значною мірою припинилися через небезпечні залишки боєприпасів, які збереглися у землі з часів Другої світової війни.

У ХІІІ столітті місто переміщується у більш придатну для життя рівнинну місцевість і 1449 року отримує Магдебурзьке право. У 1513 та 1676 роках місто було повністю спалене татарами. Проте збереглася Богородицька церква (1736 рік) із дзвіницею (1710 рік).

Палац Дідушицького в Єзуполі

Палац Дідушицького в Єзуполі

Тисмениця з початку ХІХ століття славилася хутряними виробами. У цьому місті і зараз розміщуються хутрофірми, значна частина населення самостійно займається цим ремеслом — вичинкою шкіри, пошиттям хутряних виробів. ВАТ «Хутрофірма “Тисмениця”» вважається найкрупнішім українським виробником шуб та інших хутрових виробів.

З міста походять засновник Манявського скиту Йов Княгиницький, голова уряду ЗУНР Кость Левицький та засновник психоаналізу Зигмунд Фрейд. Власне, в Тисмениці народився не Зигмунд, а його батько, Якоб Фрейд, який жив тут від народження у 1815 році до 1840 року, тут народилися його два перші сини Емануель та Філіп, брати Зігмунда. Сам психоаналітик народився у 1856 році у місті Фрайберг (сучасний Пршибор в Чехії), куди переїхала його сім’я.

Вали городища біля палацу Дідушицького в Єзуполі

Вали городища біля палацу Дідушицького в Єзуполі

Поблизу Тисмениці, по дорозі на Коломию, лежить село Липівка (стара назва — Лядське-Шляхетське). У цьому провінційному селищі зберігся римо-католицький костел ХІХ століття та дерев’яна кірха німецьких поселенців, які тут жили до 1939 року в колонії Сітанерівка (тепер присілок Нова Липівка).

Монастир у Погоні

Монастир у Погоні

Монастир у Погоні

Біля Тисмениці у селі Погоня стоїть греко-католицький монастир Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого, який є місцем паломництва віддавна і зараз активно розвивається як центр паломництва.

Згідно з історичними довідками, ця місцевість прославилася ще за часів Данила Галицького чудотворним об’явленням Матері Божої. В XVII ст. на цьому місці виник монастир. Проте він був знищений радянською владою. Навесні 2001 року віднайдено ікону, яку датують XVII ст. і вважають оригіналом чудотворного образу Погонянської Богоматері. Монастир Успіння Матері Божої чину Святого Василія Великого має статус відпустового місця рівня Гошева і Зарваниці.

Зі старих будівель не залишилося жодної. Зараз на території колись великого монастиря розміщується психоневрологічний диспансер. Споруджено нові келії, на пагорбі біля кладовища височіє мініатюрна церква, до якої веде красиво обладнана хресна дорога, яка складається із дванадцяти зупинок, кожна з яких розповідає про Христові страждання.

Єзупіль

Костел в Єзуполі

Костел в Єзуполі

У язичницькі часи поселення мало назву Чешибіси, в радянський — Жовтень. Перша згадка датується 1435 роком, перейменування з Чешибіс на Єзупіль відбулося у 1597 році.

У Єзуполі можна відвідати оригінальний оборонний костел Успіння Діви Марії ХVІ століття, споруджений на місці дерев’яного замку. Обриси замку добре видно на місцевості — це пагорб із висотою схилів до 10 метрів, оточений річкою та болотистими низинами. Завдяки своїм укріпленням, а також природному захисту фортеця у минулому витримала багато татарських нападів. У селищі також є палац польського політичного та культурного діяча графа Дідушицького (1848–1909). У палаці зараз розміщується дитячий санаторій.

Пагорб костелу в Єзуполі

Пагорб костелу в Єзуполі

На території палацу зроблено чудовий парк, у якому можна побачити оточений валами майданчик — це залишки укріплення невідомого часу. Між палацом Дідушицького та костелом стоїть будинок колишнього австрійського гарнізону — башта із вузькими стрільницями надає йому оборонного вигляду.

Усього огляд пам’яток Єзуполя займає максимум півгодини, однак вони залишають приємне враження через поєднання рукотворних будівель із природним довкіллям.

Легенда про назви Маринопіль і Єзупіль

Костел в Єзуполі

Костел в Єзуполі

Під час нападу татар польський воєвода тікав від них на коні. Він переплив Дністер, але кінь ніяк не міг вискочити на високий берег. Воєвода вигукнув: «Єзус-Марія!» — і кінь виніс його на берег. На подяку Богові воєвода заснував на обох берегах Дністра міста Єзупіль і Маріямпіль.

Відпочинок на природі

Вовчинецькі гори

Вовчинецькі гори

На півночі міста біля села Вовчинці є декілька природніх пам’яток. Озера за мікрорайоном Каскад,  які у зв’язку з повенями і проривом дамби зараз зане падають, але тут є відпочинкові зони на Надвірнянській бистриці та впадінні в неї ріки Ворона. Підвищення за рікою Бистриця – Вовчинецька гора, що складається з двох частин – безліса пам’ятка природи “Вовчинецькі гори” (від села Вовчинці до села Підлужжя) та вкритий лісом ландшафтний заказник “Козакова долина” (від села Вовчинці уздовж Бистриці до села Побережжя).

Квіти на Вовчинецькому пагорбі

Квіти на Вовчинецькому пагорбі

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Козакова Долина» площею в 953 га. знаходиться на території Дністровського лісництва. Мальовниче урочище цікаве скельними утвореннями та печерами карстового походження. Середньовікові дубово-букові насадження, багатий рослинний світ. Тут ростуть підсніжник звичайний, зозулині сльози серелисті, лілія лісова, любка дволиста, зозулині черевики справжні, ковила пірчаста, ковила волосиста та інші види, занесені до Червоної книги. Тут багато велосипедних доріжок, якими можна доїхати до скелі з печерами “Монастир”, що навпроти села Ямниця.

Заповідник Козакова долина

Заповідник Козакова долина

Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Вовчинецькі Гори» площею в 30 га. знаходиться поблизу села Вовчинець біля Івано-Франківська. «Вовчинецькі гори» преставляють собою систему горбів з цікавими відслоненнями, вкритими розмаїтою лучно-степовою рослинністю. Серед рослинності трапляються цінні такі лікарські рослини як шавлія лучна, первоцвіт весняний та ін. а також види рослин, які занесені до Червоної книги, зокрема — лілія лісова, пальчатокорінник травневий та інші.

У лісі заповідника Козакова долина

У лісі заповідника Козакова долина

Улітку Вовчинецькі гори приваблюють любителів гірських велосипедів, квадрициклів та мотоциклів, узимку вони перетворюються на спражній гірськолижний курорт – багатьма трасами катаються на лижах, сноубордах, санах і навіть на велосипедах і мотоциклах.

З водних джерел у райомі відоме джерело мінеральних вод біля с. Посіч (урочище «Джерело Якова»).

Найбільші ріки району – Бистриця, Ворона і Дністер мають чимало хороших пляжів та місць для рибалки та відпочинку.

Духова криниця

Ріка Бистриця Солотвинська

Ріка Бистриця Солотвинська

Духова криниця (криниця Іоана Предтечі) і каплиця одне із священних для галичан місць, що знаходиться в урочищі Вишновець, на межі земель Єзуполя і Сільця. За віруваннями, що прийшли до нас із глибини століть, вода з цього джерела має цілющу силу. Численні перекази оповідають про чудеса зцілення незрячих. Щороку на Івана Купала біля Криниці Святого Духа відбуваються величні нічні відправи з молитвами.

Довідкова інформація по Тисменицькому району

Замчища (зруйновані замки)

Вал замчища в Єзуполі

Вал замчища в Єзуполі

Єзупіль міські укріплення • Єзупіль замок на місці монастиря Домініканців • Єзупіль замчище біля палацу • Лисець замок • Лисець міські укріплення • Тисмениця міські укріплення • Тисмениця замок • Черніїв замок • Черніїв міські укріплення

Городища(стародавні земляні укріплення)

Козина городище • Підлужжя городище • Сілець городище • Старий Лисець городище • Тисмениця городище

Населені пункти

Ріка Павлівка біля села Павлівка

Ріка Павлівка біля села Павельче

м Тисмениця • смт Лисець • с Березівка • с Братківці • с Вільшаниця • с Ганнусівка • с Добровляни • с Довге • с Драгомирчани • с Загвіздя • с Клубівці • с Клузів • с Козина • с Колодіївка • с Липівка (с Нова Липівка, с Студинець) • с Майдан (с Нова Гута) • с Марківці (с Одаї) • с Милування • с Нові Кривотули (с Терновиця) • с Павлівка • с Підлісся • с Підлужжя • с Підпечери • с Побережжя • с Посіч • с Пшеничники (с Погоня) • с Радча • с Рибне • с Рошнів • с Сілець • с Слобідка • с Старі Кривотули (с Красилівка) • с Старий Лисець • с Стебник • с Стриганці • с Тязів • Угринів •  с Узин • с Хом’яківка • с Черніїв • с Чорнолізці • с Чукалівка • с Ямниця • смт Єзупіль

Найстаріші храми

Село Марківці

Село Марківці

с. Березівка – Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1757

с. Братківці – Церква Св. Параскеви (дер.) 1846 р.

с. Вільшаниця – Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.)1848

с. Добровляни – Церква Воскресіння Христового (мур.) 1848

с. Драгомирчани – Церква Св. Миколая (дер.) 1923

с. Загвіздя – Церква Св. Івана Хрестителя (мур.) 1820

Ріка Ворона у Підлужжі

Ріка Ворона у Підлужжі

с. Клубівці – Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.)1906

с. Колодіївка – Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1840

с. Красилівка – Церква Перенесення мощей Св. Миколая (дер.)1932

с. Липівка – Церква Воскресіння Христового (дер.) 1700

смт. Лисець – Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1849

с. Майдан – Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1852 р.

с. Павлівка – Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.)1780 р.

Ліс Борисів біля Підлужжя

Ліс Борисів біля Підлужжя

с. Підлужжя– Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії(дер.)1894

с. Підпечери – Церква Різдва Христового (дер.) 1872

с. Погоня – Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1736

с. Радча – Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1890 р.

с. Сілець – Церква Різдва Христового (дер.) 1888

с. Слобідка – Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1888

Гадюка в урочищі Глинне в Підлужжі

Гадюка в урочищі Глинне в Підлужжі

с. Старі Кривотули – Церква Св.Архистратига Михаїла (дер.)1772

с. Стебник – Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1926

с. Стриганці – Церква Пресвятої Трійці (дер.) 1852 р.

с. Тарновиця – Костел (мур.) п. 20 ст.

с. Тязів – Церква Св.Архистратига Михаїла (дер.) 1894

с. Угринів – Церква Св. Архистратига Михаїла (мур.) 19 ст.

Урочище Смолєвій в Підлужжі

Урочище Смолєвій в Підлужжі

с. Узин –Церква Перенесення мощей Св. Миколая (дер.)   18 ст.

с. Хом’яківка – Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1864

с. Черніїв – Церква Св. Миколая (дер.) 1846

с. Чорнолізці – Церква Св. Миколая (дер.) 1851

с. Ямниця – Церква Св. Миколая (дер.) 1861

Музеї

Народний краєзнавчий музей ім. Юліана Целевича

Скеля Стіл в Підлужжі

Скеля Стіл в Підлужжі

вул. Когуча, 4, с. Павлівка,

Тисменицький р-н, 77421

Івано-Франківська обл.

тел.: (03436) 47-2-21

Музей «Історії міста Тисмениця» імені Степана Гаврилюка

вул. К. Левицького, 4,м. Тисмениця, 77400

тел.: (03436) 2-31-39

«Краєзнавець»

вул. Незалежності, с. Слобідка

Тисменицький р-н, 77472

Пам’ятки археології

Скеля Стіл в Підлужжі

Скеля Стіл в Підлужжі

Курганний могильник Братківці І, комарівська культура

Курганний могильник Вільшаниця І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Курганний могильник Вільшаниця ІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Ганнусівка І, пізній палеоліт

Поселення Ганнусівка ІІ, багатошарове: середній палеоліт; пізній палеоліт; мезоліт

Поселення Довге І, пізній палеоліт

Село Колодіївка на горизонті

Село Колодіївка на горизонті

Поселення Довге ІІ, пізній палеоліт

Поселення Жовтень І, багатошарове: мезоліт; липицька культура

Поселення Жовтень ІІ, липицька к-ра

Поселення Жовтень ІІІ, багатошарове: мезоліт, Київська Русь

Поселення Жовтень ІV, багатошарове: к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипільсь-ка к-ра; бронзова доба; голіградська к-ра фракійського гальштату

Павук в заповіднику Козакова долина

Павук в заповіднику Козакова долина

Поселення Жовтень V багатошарове: ранній мезоліт; к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипільська к-ра, к-ра Ноа; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Загвіздя І, підкарпатська к-ра шнурової кераміки; верхньо-дністров-ська група, ІІІ етап.

Поселення Загвіздя ІІ, багатошарове: мезоліт; голі-градська к-ра фракійського гальштату; к-ра карпатських курганів; Київська Русь

Поселення Загвіздя ІІІ (трипільська к-ра)

Поселення Загвіздя ІV (мезоліт)

Велосипедний трамплін у Козаковій долині

Велосипедний трамплін у Козаковій долині

Поселення Загвіздя V (голіградська культура фракійського гальштату)

Поселення Загвіздя VІ (мезоліт)

Городище Козина І (Київська Русь)

Курган Козина ІІ, невизначена приналежність

Курган Козина ІІІ, невизначена приналежність

Поселення Козина ІV, багатошарове: ранні слов’яни; Київська Русь

Курганний могильник Клубівці І, невизначена приналежність

Ліс у Козаковій долині

Ліс у Козаковій долині

Поселення Клубівці ІІ, бронзова доба

Поселення Клубівці ІІІ, рання бронза

Поселення Клубівці ІV, рання бронза

Поселення Марківці І, багатошарове: к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипільсь-ка к-ра; підкарпатська к-ра шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; голіградська к-ра фракійського гальштату; раннє залізо

Курганний могильник Марківці ІІ, к-ра карпатських курганів

Поселення Марківці ІІІ, к-ра карпатських курганів

Велосипедні маршрути у Козаковій долині

Велосипедні маршрути у Козаковій долині

Поселення Марківці ІV, багатошарове: к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипільська к-ра; бронзова доба (невизначена к-ра); к-ра карпатських курганів

Поселення Марківці V, багатошарове: к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипіль-ська к-ра; голіградська к-ра; к-ра карпатських курганів

Поселення Марківці VІ, трипільська к-ра

Поселення Марківці VІІ, багатошарове: к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипіль-ська к-ра; енеоліт (невизначена к-ра); к-ра карпатських курганів

Курган у лісі в Козаковій долині

Курган у лісі в Козаковій долині

Поселення Марківці VІІІ, багатошарове: трипільська к-ра; голіградська к-ра фракійського гальштату; к-ра карпатських курганів

Поселення Марківці ІХ, багатошарове: трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Одаї І, багатошарове: к-ра лінійно-стрічкової кераміки; трипільська к-ра; голіградська

культура фракійського гальштату

Поселення Одаї ІІ, трипільська к-ра

Ріка Бистриця біля Ямниці

Ріка Бистриця біля Ямниці

Поселення Одаї ІІІ, багатошарове: голіградська культура; культура карпатських курганів

Поселення Одаї ІV, багатошарове: голіградська культура; культура карпатських курганів

Поселення Одаї V, багатошарове: трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Павлівка І, підкарпатська культура шнурової кераміки, верхньодністровська група

Поселення Павлівка ІІ, багатошарове: мезоліт; неоліт

Поселення Павлівка ІІІ, неоліт

Риба в Бистриці

Риба в Бистриці

Поселення Павлівка ІV, багатошарове: пізній палеоліт; культура лінійно-стрічкової кераміки

Поселення Підлужжя І, багатошарове: пізній палеоліт; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Підлужжя ІІ, багатошарове: пізній палеоліт; трипільська к-ра; голіградська к-ра фракійського гальштату; черняхівська к-ра

Поселення Підлужжя ІІІ, багатошарове: пізній палеоліт; голіградська к-ра фракійського гальштату; черняхівська культура; Київська Русь

Поселення Підлужжя ІV, рання бронза

Поселення Підлужжя V, пізній палеоліт

Поселення Підпечери І, Київська Русь

Рибалка у ріці Ворона

Рибалка у ріці Ворона

Поселення Підпечери ІІ, Київська Русь

Поселення і курганний могильник Підпечери ІІІ, багатошарові: мезоліт (поселення); невизначена приналежність (кургани)

Курганний могильник Підпечери ІV, невизначена приналежність

Поселення Побережжя І (із храмом), Київська Русь

Поселення Побережжя ІІ, Київська Русь

Курганний могильник Пшеничники І, невизначена приналежність (можливо, к-ра карпатських курганів)

Поселення Пшеничники ІІ, багатошарове: пізній палеоліт; мезоліт

Поселення Рошнів І, пізній палеоліт

Сплав по ріці Бистриця

Сплав по ріці Бистриця

Поселення Рошнів ІІ, пізній палеоліт

Поселення Рошнів ІІІ, пізній палеоліт

Поселення Рошнів ІV, пізній палеоліт

Курганний могильник Рошнів V, невизначена приналежність

Городище Сілець І, Київська Русь

Курган Сілець ІІ, невизначена приналежність

Курган Сілець ІІІ, невизначена приналежність

Курганний могильник Сілець ІV, невизначена приналежність

Курган Сілець V, невизначена приналежність

Поселення Сілець VІ, трипільська к-ра

Курганний могильник Сілець VІІ, невизначена приналежність

Бистриця біля села Підлужжя

Бистриця біля села Підлужжя

Поселення Слобідка І, багатошарове: трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Слобідка ІІ, багатошарове: культура лінійно-стрічкової кераміки; трипільська культура

Курганний могильник Слобідка ІІІ, раннє залізо

Курганний могильник Слобідка ІV, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Старі Кривотули І, багатошарове: трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Старі Кривотули ІІ, голіградська культура фракійського гальштату

Черешні в лісі Борисів біля Підлужжя

Черешні в лісі Борисів біля Підлужжя

Поселення і городище Старий Лисець І, багатошарове: трипільська

к-ра; підкарпатська к-ра шну-рової кераміки, верхньодніст-ровська група; Київська Русь

Поселення Стриганці І, пізній палеоліт

Поселення Стриганці ІІ, трипільська культура

Майстерня Стриганці ІІІ, трипільська культура

Курганний могильник Стриганці ІV, невизначена приналежність, можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки

Поселення Тисмениця І, Київська Русь

Курганний могильник Тисмениця ІІ, невизначена приналежність

Поселення Тисмениця ІІІ, багатошарове: пізній палеоліт; ранній мезоліт; бронзова доба

Луг біля Колодіївки

Луг біля Колодіївки

Поселення Тисмениця ІV, багатошарове: пізній палеоліт; ранній мезоліт

Поселення Тисмениця V, рання бронза

Поселення Тисмениця VІ, багатошарове: пізній палеоліт; мезоліт; неоліт

Поселення Тисмениця VІІ, багатошарове: пізній палеоліт; раннє залізо

Поселення Тисмениця VІІІ, багатошарове: пізній палеоліт; раннє залізо; Київська Русь

Поселення Тисмениця ІХ, багатошарове: пізній палеоліт; мезоліт

Поселення Тисмениця Х, багатошарове: пізній палеоліт; мезоліт; бронзова доба

Поселення Тисмениця ХІ, багатошарове: мезоліт; бронзова доба

Поселення

Тисмениця ХІІ, багатошарове: неоліт; раннє залізо

Поселення Тисмениця ХІІІ, багатошарове: мезоліт; бронзова доба; голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Тисмениця ХІV, багатошарове: мезоліт; енеоліт (невизначена приналежність)

Село Узин

Село Узин

Поселення Тисмениця ХV, багатошарове: пізній палеоліт; культура карпатських курганів

Поселення Тисмениця ХVІ, багатошарове: мезоліт; голіградська культура фракійського гальштату

Курган Тязів І, невизначена приналежність

Поселення Угринів І, Підкарпатська культура шнурової кераміки, верхньодністровська група

Поселення Угринів ІІ, бронзова доба (невизначена приналежність)

Поселення Угринів ІІІ, бронзова доба (невизначена приналежність)

Поселення Угринів ІV, бронзова доба (невизначена приналежність)

Поселення Угринів V, бронзова доба (невизначена приналежність)

Поселення Угринів VІ, Голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Угринів VІІ, багатошарове: бронзова доба (невизначена приналежність); Київська Русь

Поселення Угринів VІІІ, багатошарове: мезоліт; к-ра Ноа; голіградська к-ра фракійського гальштату; раннє залізо; липицька культура; Київська Русь

Поселення Угринів ІХ, багатошарове: бронзова доба (невизначена культура); липицька культура

Поселення Угринів Х, раннє залізо (VІІ–VІ ст до н.е.)

Скарб Узин І, культура Ноа

Поселення Хом’яківка І, багатошарове: неоліт (культура гребінцево-накольчастої кераміки); трипільська культура; голіградська к-ра фракійського гальштату; раннє залізо

Поселення Хом’яківка ІІ, трипільська культура

Курганний могильник Хом’яківка ІІІ, культура карпатських курганів

Курганний могильник Черніїв І, Підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Чорнолізці І, багатошарове: трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Чорнолізці ІІ, культура карпатських курганів

Поселення Чорнолізці ІІІ, культура карпатських курганів

Курганний могильник Ямниця, невизначена приналежність