Загальні відомості про Тлумацький район
Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області на Покутській рівнині неподалік від обласного центру. На північному сході межа району проходять по Дністру де і межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами.
Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9 % всієї території області. Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.
В Іпатіївському літописі йдеться, за час князювання Ярослава Осмомисла було засновано поселення товмачів (1213 р.), тобто Тлумач. У 1213 році згадується місто Биковен, тепер село Буківна. Перші згадки про населені пункти: с. Петрилів (1378 р.), с. Долина (1395 р.), смт. Обертин (1416 р.), с. Олешів (1444 р.), с. Жуків (1461 р.) с. Нижнів (1474 р.). У 1531 році біля міста Обертин відбулася велика битва між військами молдавського господаря Петра Рареша та польського короля Сигизмунда Ягеллона, де перемогли поляки.
Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцовий пісок, вапняк, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу.
В Антонівці народився і ріс перший українець який був членом британського парламенту — Терлецький Стефан. У Хотимирі народилися поет і перекладач К.Климович та український мовознавець Б.Кобелянський, у с. Долині — скульптор М. Бринський, лікар акушер-гінеколог В. Босацький, у с. Братишеві — скульптор Г.Крук, у с. Живачові — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви Йосиф Теофіл Теодорович. В селах Тлумацького району працювала вчителькою українська дитяча поетеса, народна вчителька, активна культурно-освітня діячка Марійка Підгірянка.
Красива природа і можливості відпочинку є біля ріки Дністер, саме у Тлумацькому районі починається Дністровський каньйон (поблизу села Нижнів). Також є багато пам’яток природи –заповідне урочище «Нижнівське», ботанічні заказники місцевого значення: «Пугачівка» (площа 4 га.), «Меленещина» (площа 2 га.), «Цовдри», «Городище», печери с. Одаїв, карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка), водоспад «Дівочі сльози», с. Ісаків. У Тлумачі є красивий парк
У Тлумацькому районі є багато старих церков.
Церква Воскресіння Господнього (1770 р.), с. Підвербці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1875 р.), дерев’яна, с. Долина
Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці (1852 р.), дерев’яна, с. Нижнів
Церква Воздвиження Чесного Хреста (1878 р.), дерев’яна, с. Одаїв
Церква Святих Кирила і Мефодія (1882 р.), смт. Обертин
Нижнівський оборонний комплекс
Село Нижнів (Тлумацький район, Івано-Франківська область) — перше село Дністровського каньйону. Нижнів колись був містечком, тому сьогодні тут можна оглянути маловідомий, але масштабний оборонний комплекс, з якого відкривається чудовий краєвид. Оборонний комплекс розташований на високому пагорбі над селом і складається із замку ХV століття (збереглися вали, під замком — засипаний вхід до печери) і дещо вище — руїн австрійської фортеці ХІХ століття.
Австрійська фортеця — потужна оборонна споруда, від якої збереглися вали, рови, окопи та залишки бетонного командного пункту.
У Нижневі є могила хорунжого Армії УНР Тихона Хилюка, водяний млин XIX ст.
Біля Нижнева і далі, майже по всьому маршруту, Дністер є кордоном між Івано-Франківською та Тернопільською областями.
Давньоруське місто Биковен
Біля Нижнева можна оглянути залишки давньоруського міста у селі Буківна (літописний Биковен). Городище складається з дитинця та посаду. На ті часи місто було доволі значним, мало кам’яний храм (зберігся фундамент), вали, що досягають заввишки 15 метрів. На території цитаделі-дитинця — доглянуте джерело із чудовою водою. Поселення було зруйноване татарами у ХІІІ столітті й після цього не відновлювалося. У селі Буківна люди оселилися найдавніше в області —
близько 100 тисяч років тому, з кам’яної доби збереглося багато поселень та шахти для добування кременю.
У ніч проти сьомого липня, як і кілька століть тому, в Буківні молодь традиційно святкує Івана Купала. Ворожіння на вінках, перестрибування через вогонь та пошуки квітів папороті — обов’язкові частини обряду. У цю ніч не можна спати, оскільки, за слов’янським повір’ям, різна нечисть — русалки, водяні та лісовики — діють активно та підступно. Нечисть у святковому спектаклі зображують актори фольклорно-аматорских колективів.
Тлумач
Перша згадка про місто
датується 1213 роком. Давньоруське поселення мало назву Толмачія, яка трансформувалася у Толмач, а згодом — у Тлумач. У 1448 році місто отримало Магдебурзьке право.
Саме місто є зразком провінційного містечка початку ХХ століття. У Тлумачі розташований музей поетеси Марійки Підгірянки (на громадських засадах).
Марійка Підгірянка — псевдонім М. О. Ленерт-Домбровської (1881–1963), української поетеси. З 1928 до 1957 року вона мешкала и працювала вчителькою в селах Тлумаччини. У пам’ять про славну землячку 1992 року при районній бібліотеці для дітей міста Тлумача було створено музей-кімнату, в якому зібрано багато цікавих фактів з життя і творчості цієї незвичайної жінки.
Печерний комплекс в Одаєві
Одаїв — невеличке село, у якому є печерний комплекс. Найвідоміша з печер (завдовжки 60 метрів) — Думка, має форму лазу в гіпсових скелях. Знахідки у печері свідчать, що вона була житлом для людей кам’яної доби. Неподалік від хутора Думка в урочищі Городище вирубаний горизонтальний грот Монаха, по схилу розміщені печери Вертикальна, Стрімка і Дальня, де археологи знайшли матеріальні залишки трипільської культури та давньоруського періоду.
Найцікавішою є печера Затишна. На краю обривистого берега над Дністром знаходиться вертикальна шахта завглибшки п’ять метрів, від якої іде вузький лаз завдовжки вісім метрів, що закінчується урвищем завглибшки чотири метри. За урвищем починається великий зал, у якому знайдено поховання віком близько п’яти тисяч років. Над гротом і печерами є штучний насип розміром 30 х 50 метрів. Поруч із насипом знайдено багатошарове поселення віком приблизно 30 тисяч років до н. е. — 1000 років н. е. Академік АН України О. Адаменко назвав відкриття сенсаційними, зазначивши, що цей печерний комплекс може містити ще багато святилищ і поховань.
В Одаєві також є один із найкращих у Європі стартових майданчиків для дельтапланів та парапланів — висхідні потоки дозволяють пролітати понад 100 кілометрів, стартуючи із берега заввишки 100 метрів. Щороку у травні в Одаєві відбуваються змаганння за дельтапланеризму та парапланеризму, у яких традиційно беруть участь, окрім українських спортсменів, пілоти з Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини.
Якщо приїхати в Одаїв у травні, можна політати з інструктором або навчитися літати самостійно. Бажаючі можуть навіть придбати тут собі параплан. Дельтапланеризм та парапланеризм, як кажуть спортсмени, настільки ж небезпечні, як катання на роверах у горах улітку або на гірських лижах узимку.
Відпочинок на природі
Тлумацький район розташований повністю на Покутській рівнині, тут виділяються три природні райони: Гостівсько-Обертинська рівнина, Бистрицько-Тлумацька та Олешанська височини. Бистрицько-Тлумацька височина окреслена долинами Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300–360 метрів над рівнем моря. Найвища точка досягає 386 м (г. Надорожна). Посередині з півдня на північ вона прорізується порівняно широкою долиною р. Ольшаниці. Олешанська височина знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут 390 м. Ця височина розпадається на два крупні масиви: західний — між р. Тлумач і великою звивиноюДністра і східний — на схід звивини Дністра до його притоки Лемець на території Городенківського району. Гостів-Обертинська рівнина знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь посередині території району від м. Тлумача до м.Городенки виділяється більш опущена смуга з висотами до 300 метрів. Це Тлумацько-Городенківське зниження.
В районі є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України — Дністровський каньйон, який починається від гирла ріки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км.
Рельєф місцевості в районі села Одаїв створює можливість для занять дельтапланеризмом. Тут протягом останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланерного та парапланерного спорту. Дельтадроми в с. Одаїв (північно-західні вітри), с. Ісаків-Підвербці (південно-східні вітри) є дельтадромами міжнародного значення.
В районі є багато природніх пам’яток, найбільшою з яких є заповідне урочище «Нижнівське». Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Приджністров’я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта.
Ботанічні заказники місцевого значення: «Пугачівка» (площа 4 га.), «Меленещина» (площа 2 га.), «Цовдри», «Городище». Система високих горбів з відшаруваннями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю.
Окремі пам’ятки. На хуторі Думка є велетенський «Дуб Богдана Хмельницького». Біля села Одаїв є печери, також печери є біля села Локітка (Сталактитова, Мокра та Вертикальна). Біля села Ісаків є красивий водоспад «Дівочі сльози». Село Долина — пам’ятка природи місцевого значення “Данчиця”.
Довідкова інформація
Населені пункти Тлумацького району
м Тлумач • смт Обертин (с Гончарів) • с Бортники • с Братишів (с Загір’я) • с Будзин (с Мостище, с Одаїв, с Суходіл) • с Вікняни • с Гавриляк • с Гарасимів • с Гостів • с Гринівці • с Грушка (с Мельники) • с Делева (с Луг) • с Долина • с Живачів • с Жуків (с Олещин) • с Ісаків • с Колінці • с Королівка • с Кутище (с Грабичанка, с Лиса Гора) • с Надорожна • с Нижнів (с Бушкалик, с Купелів, с Смерклів) • с Озеряни • с Олеша (с Соколівка) • с Олешів (с Антонівка, с Буківна) • с Остриня • с Палагичі (с Гончарівка, с Локітка, с Попелів) • с Петрилів (с Вільне, с Діброва, с Золота Липа, с Новосілка) • с Петрів (с Сокирчин) • с Підвербці • с Прибилів • с Пужники • с Тарасівка • с Хотимир • с Жабокруки • с Яківка
Замчища (зруйновані замок)
Живачів замок • Нижнів верхній замок • Нижнів нижній замок • Нижнів міські укріплення • Нижнів укріплений монастир • Нижнів австрійський оборонний комплекс • Обертин замок • Палагичі замок • Тлумач замок • Тлумач оборонний костел
Городища (стародавні укріплення)
Буківна городище • Буківна друге городище • Буківна третє городище • Делева городище • Делева друге городище • Ісаків городище • Нижнів городище • Нижнів друге городище • Нижні монастирище • Одаїв городище • Підвербці городище • Тлумач городище • Хотимир городище • Хотимир друге городище • Хотимир монастирище
Дельтапланеризм
Одаїв • Петрилів • Підвербці
Печери
Делева (Стінка) • Ісаків • Локітка • Одаїв
Водоспади
с.Делева (хутір Беріг) • “Дівочі сльози”, с.Ісаків
Риболовля
р. Дністер • с. Жабокруки (ставки) • с. Олещин (ставки) • Надорожна (ставок)
Фестивалі
Фестиваль “Покутська вільха”. Етнографічне вшанування вільхи після сінокосу перед жнивами. Літо, село Кутище, Тлумацький район
Фестиваль народних традицій “Пущення”, село Пужники, навесні. Урочиста хода за участю народних музик, веселі забави та смакування наїдків біля «ґаздівських столів», виступи фольклорних колективів району, естрадний концерт та народні гуляння
Фестиваль “Меду і короваю”, м.Тлумач, кінець серпня.
Музеї
Кімната-музей Марійки Підгірянки
вул. Шевченка 12а, м. Тлумач
Тлумацький р-н, 78000
тел.: (03479) 2-25-76
Музей побуту та етнографії с. Буківна
вул. Шевченка
с. Буківна, Тлумацький р-н
Народний, зразковий історико-краєзнавчий музей у с.Бортники
вул. Перемоги, с. Бортники,
Тлумацький р-н, 78033
тел.: (03479) 6-23-21
Музей етнографії та побуту району
м. Тлумач, вул. М. Грушевського, 2 (Народний дім)
(03479) 22181, 21291
Меморіальний музей скульптора Михайла Бринського
с. Долина, школа
(03479) 65246, 65228
Народний історико-краєзнавчий музей с. Бортники
с. Бортники, школа
(03479) 62336, (03479) 62321
Музей Отця Голейка
с. Гостів, вул. Отця Петра Голейка
(03479) 61205
Виставковий зал
Народний дім, вул. М. Грушевського, 2
(03479) 21281, 21291
Обертинський історико-краєзнавчий музей
вул. Хотимирська, 2, с-ще Обертин,
Тлумацький р-н, 78060
тел.: (03479) 4-33-34
факс: (03479) 2-13-83
Пам’ятки архітектури місцевого значення
м. Тлумач
Клуб (мур.) п. 20 ст. вул. Винниченка, 1
Будинок адвоката Макуха (мур.) п. 20 ст. вул. Винниченка, 7
Магістрат і гімназія (мур.) п. 20 ст. вул. Винниченка, 9
Будинок польського товариства “Сокіл” п. 20 ст. вул.Винниченка,16
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Винниченка, 22
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Грушевського, 11
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Грушевського, 13
Житловий будинок (мур.) п. 20ст. вул. Грушевського, 15
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Грушевського, 17
Інтернат-дитбудинок (мур.) п. 20 ст. вул. Грушевського, 18
Житловий будинок (мур.) к. 19-п. 20ст. вул. Грушевського, 21
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Грушевського, 25
Адмінбудинок-клуб (мур.) п. 20 ст. вул. Грушевського, 51
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Данила Галицького, 1
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Данила Галицького, 3
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Данила Галицького, 5
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. І. Макуха, 1
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. І. Макуха. 2
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. І. Макуха, 3
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. І. Макуха, 5
Житловий будинок (мур.) с. 19ст. вул. І. Макуха, 9
Житловий будинок (мур.) к. 19-п. 20 ст. вул. І. Макуха, 1З
Житловий будинок (мур.) к. 19 ст. вул. І. Макуха, 14
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Шевченка, 2
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Шевченка, 4
Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Шевченка, 6
Житловий будинок (мур.) к. 19 ст. вул. Шевченка, 12
с. Будзин
Церква Св. Дмитрія (дер.) 1869 р.
с. Буківна
Костел (мур.) 19 ст.
с. Гавриляк
Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1840 р.
с. Гарасимів
Церква Перенесення мощей Св. Миколая (мур.) 1831 р. , рекон. 1909 р.
с. Гончарів
Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) п. 20 ст.
с. Долина
Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1882 р.
с. Жабокруки
Млин (дер.) 18 ст.
Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1772 р.
Дзвіниця церкви Введення в Храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1789р.
с. Ісаків
Церква Перенесення Мощей Св. Миколая (дер.) 1863 р рек.1927 р.
с. Королівка
Церква Св.Архистратига Михаїла (дер.) 1864 р. рек.1916 р.
с. Кутище
Церква Різдва Св. Івана Хрестителя (дер.) 1802 р. рек. 1908 р.
с. Надорожна
Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1806 р.
с. Нижнів
Млин (мур.) 19 ст.
Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1775 р.
Дзвіниця церкви Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1775 р.
Церква Ввведення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1 872р.
Дзвіниця церкви Ввведення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1872р.
смт. Обертин
Церква Святих Кирила і Мефодія (мур.) 1882 р.
с. Одаїв
Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1878 р.
с. Олешів
Церква Перенесення мощей Св. Миколая(дер.) 1806р., рекон.1899р.
с. Палагичі
Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1895 р.
с. Петрилів
Церква святих Косми і Дем’яна (дер.) 1812 р.
с. Підвербці
Церква Воскресіння Христового (дер.) 1770 р.
с. Попелів
Церква Воскресіння Христового (дер.) 18 ст.
с. Сокирчин
Церква святих Косми і Дем’яна (дер.) 1760 р.
Пам’ятки археології
Поселення і майстерня біля гірничого кар’єру Антонівка І: пізній палеоліт; трипільська культура
Майстерня біля кар’єру Антонівка ІІ, трипільська культура
Майстерня біля кар’єру Антонівка ІІІ, трипільська культура
Поселення Антонівка ІV, пізній палеоліт
Поселення і майстерня біля кар’єру Антонівка V, пізній палеоліт; трипільська культура
Майстерня Антонівка VІ, трипільська культура
Поселення і майстерня Антонівка VІІ, пізній палеоліт, ранній мезоліт, трипільська культура
Поселення Антонівка VІІІ, трипільська культура; голіградська культура фракійського гальштату
Курганний могильник Білогірка І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап
Курганний могильник Білогірка ІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; комарівська культура
Поселення Білогірка ІІІ, пізній палеоліт
Майстерня Білогірка ІV, пізній палеоліт
Майстерня Білогірка V, пізній мезоліт
Майстерня біля кар’єру Білогірка VІ, мезоліт
Поселення Білогірка VІІ, Київська Русь
Поселення Білогірка VІІІ, трипільська культура
Поселення Білогірка ІХ, пізній палеоліт; мезоліт
Майстерня біля кар’єру Білогірка Х, трипільська культура
Поселення Білогірка ХІ, мезоліт
Поселення Білогірка ХІІ, мезоліт
Майстерня біля гірничого кар’єру Білогірка ХІІІ, трипільська культура
Майстерня біля гірничого кар’єру Білогірка ХІV, трипільська культура
Майстерня біля гірничого кар’єру Білогірка ХV, трипільська культура
Поселення Білогірка ХVІ, трипільська культура
Майстерня біля гірничого кар’єру Білогірка ХVІІ, трипільська культура
Поселення Білогірка ХVІІІ,пізній палеоліт
Поселення Білогірка ХІХ, голіградська культура фракійського гальштату
Майстерня біля гірничого кар’єру Білогірка ХХ, трипільська культура
Поселення Білогірка ХХІ, мезоліт
Поселення Білогірка ХХІІ, культура шнурової кераміки
Курган Бортники І, невизначена приналежність
Ґрунтовий могильник Братишів І, культура кулястих амфор
Поселення Братишів ІІ, комарівська культура
Курганний могильник Братишів ІІІ, Раннє залізо
Поселення Братишів IV, раннє залізо
Поселення і майстерня Братишів V, пізній палеоліт; трипільська культура
Поселення Братишів VI, пізній палеоліт
Майстерня біля гірничих виробок Братишів VII,трипільська культура
Поселення Братишів VIII, трипільська культура
Поселення Братишів ІХ, пізній палеоліт; мезоліт
Поселення і майстерня Братишів Х, мезоліт; трипільська культура
Поселення Братишів ХІ, бронзова доба
Поселення Братишів ХІІ, пізній палеоліт
Поселення Будзин І, пізній палеоліт
Поселення Будзин ІІ, пізній палеоліт
Поселення Буківна І, пізній палеоліт
Курганний могильник Буківна ІІ, комарівська культура
Поселення й городище Буківна ІІІ, пізній палеоліт; мезоліт; к-ра лінійно-стрічко-вої кераміки; трипільська к-ра; к-ра шнурової кераміки; кома-рівська к-ра; голіградська к-ра фракійського гальштату; раннє залізо; ранні слов’яни; Київська Русь
Поселення та майстерня Буківна IV, пізній палеоліт; трипільська культура
Поселення та майстерня Буківна V, пізній палеоліт; культура лінійно- стрічкової кераміки; трипільська культура; голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь