Скельний монастир на Стінці та Козакова Долина

Вовчинцькі гори і ріка Бистриця

Вовчинцькі гори і ріка Бистриця

Де можна покататися на велосипедах, лижах, назбирати грибів, суниць, скупатися в річці, половити рибу, погуляти по лісі, побачити скелі поблизу Івано-Франківська? Тільки на Вовчинцях, це найближче місце для відпочинку в околицях Івано-Франківська. Тут два заповідники – Вовчинецькі гори, Козакова Долина, багато скель, серед яких скельний монастир навпроти Ямниці, пляжі на ріках Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Ворона.

Вовинецька гора або Стінка

Скелі на Вовчинецькій горі Стінка

Скелі на Вовчинецькій горі Стінка

Вовчинецькі гори традиційно називають Стінка, тобто гірська стіна. Ця гора дійсно схожа на стіну – вона здіймається на сотню метрів над рікою Бистриця (і Надвірнянська Бистриця, і Солотвинська Бистриця і єдина Бистриця після злиття), а також рікою Ворона, яка впадає в Бистрицю Надвірнянську між селом Вовчинці та Підлужжя. Вовчинецька гора складається з алебастру – це обезводнений гіпс, він білий, податливий для різних декоративних виробів. Протягом першої половини ХХ століття тут були гіпсові кар’єри, від яких залишилися прямовисні стіни в різних місцях, вони додають мальовничості цій пам’ятці природи.

Міст через Бистрицю у Вовчинцях

Міст через Бистрицю у Вовчинцях

Вовчинецька гора фактично тягнеться від Дністра, село Побережжя, через село Вовчинці і Підлужжя аж до села Підпечари. На півночі гора впираєтья в село Колодіївка. В Підлужжі продовження гори має назву Камінь, ближче до Підпечер є скеля Стіл, ще далі до Підпечер є печера кухня Довбуша і ще далі печери в Підпечерах, від яких власне і пішла назва села.

Частина від села Вовчинці до села Підпечери безліса – це заповідник

Весняні Вовчинці

Весняні Вовчинці

Вовчинецькі гори. Тут Стінка іде над рікою Бистриця Надвірнянська і Ворона. Вона заросла чагарниками, з білими скелями, тут багато суниць. Оскільки гора йде попри ріку в густонаселеному районі (село Вовчинці і мікрорайон Каскад Івано-Франківська), то це дуже популярне пляжне місце. Пляжі галечні, однак трапляються і піщані коси (їх активно розбирають на будматеріали, оскільки цей район інтенсивно забудовується). Навпроти Стінки – вовчинецькі озера (їх ще називають озера на Каскаді). Ці озера частково збереглися, але їх активно засипають з метою забудови. В цій частині Вовчинецькі гори використовують в сніжні зими як майданчик для катання на санках та лижах. Влітку тут пороблені велосипедні і мотоциклетні доріжки.

Козакова долина

Велосипедні доріжки в Козаковій Долині

Велосипедні доріжки в Козаковій Долині

Велосипедний трамплін на Вовчинцях

Велосипедний трамплін на Вовчинцях

Частина від села Вовчинці до села Побережжя, до самого Дністра – це заповідник Козакова долина. Ця ділянка зі справжні лісом і скелями. Тут пролягає велосипедний маршрут, частина якого йде до Дністра в сторону Побережжя, частина – також до Дністра, але в сторону Єзуполя. Довжина велосипедного маршруту – біля 20 кілометрів. Це грунтовка, яка спершу йде лісом, тут пороблені трампліни для спортсменів. А потім ця грунтовка виходить з лісу і йде верхньою дорогою, з одного боку ліс, з іншого – безкрає поле в сторону Колодіївки.

Часто велосипедні доріжки відгалужуються від основного маршруту і йдуть в ліс, круто спускаючись до ріки Бистриці (яка тут іде після злиття Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської). Тут також велосипедисти обладнали свої доріжки і зробили трампліни (які всюди можна об’їзджати стороною, для потреб неекстремалів). Такі доріжки іноді спускають до самої ріки і в цьому місці можна перейти Бистрицю, яка ще має броди і повернутися до Івано-Франківська через село Ямниця по трасі.

Скельний монастир

Краєвид в Козаковій Долині

Краєвид в Козаковій Долині

Якщо їхати по велопедному маршруту, він розгалужуєтья у місці, коли дорогу перегороджує вузький ряд дерев, який веде до лісу. Якщо поїхати по широкій дорозі, потрапляєш до Побережжя і Дністра, про що свідчить таблиця маршруту біля лісу. До речі, на розгалуженні є велика купа землі, яка поросла травою, тут була колись крайня хата села Колодіївка. Її ще тридцять років тому можна було побачити, але вона розсипалася повністю. Від неї залишився яблуневий сад.

Засипана печера в скельному монастирі

Засипана печера в скельному монастирі

А якщо в цьому місці проїхати прямо, через три кілометри впираєшся в ліс. Причому дорога утрамбована тракторами і, якщо поле не засіяне, то в суху погоду їхати досить комфортно по полю. В лісі відразу видно, як в цьому місці звужуються окопи, в роки Другої світової війни тут був досить укріплений район, окопи і бліндажі не дуже заплили, вони досить чіткі. Через пять хвилин велосипедної їзди ця велосипедна доріжка об’єднується з ширшою дорогою, яка йде з Колодіївки десь сто метрів попри ліс справа. Ще п’ять хвилин неспішної їзди лісом – (разом десять хвилин від в’їзду в ліс) і буде невелике, але чітке відгалуження наліво. Це – дорога на монастир.

Двохярусна печера в скельному монастирі

Двохярусна печера в скельному монастирі

Ця дорога виглядає насипною, хоч такою очевидно не є, вона йде круто вниз до скелі Монастир. Доріжка доглянута, але досить крута, тому бажано спішитися з велосипеда. Внизу виринає невисока скеля, біля п’яти метрів в висоту. Однак вона різко здіймається вверх після спуску. І в основі видно чіткий вхід в печеру, яка зараз засипана. Тут археологами знайдено сліди стародавніх людей, з часів мезоліту, неоліту, які переховувалися в печерах. Очевидно, що така скеля могла бути опорним пунком Русі, які були над рікою Бистриця, і включали в себе городище на скелі із кам’яним храмом у Побережжі, далі – Монастир, ще далі – городище в Вовчинцях (це забуте урочище, яке колись було над входом в печеру), далі – Камінь у Підлужжі. Цей шлях контролював дорогу до літописної Тисмениці.

Скеля Монастир

Скеля Монастир

Майданчик Монастиря досить великий – приблизно 10 на 5 метрів, тут цілком могло бути дерев’яне укріплення, так що тут могла бути сторожова вежа, укріплення доповнювали печери у прямовисній скелі. Усього печери є в чотирьох місцях. Скеля висотою 15 метрів, досить висока, однак якщо врахувати різкий спуск після скелі, то можна нарахувати до 30 метрів від підніжжя, зі скелі дивитися страшно, та й стояти на краю небезпечно.

Печера в монастирі

Печера в монастирі

Внизу скелі є доглянута доріжка, яка веде спершу до двуярусних печер, потім – до довгої, понад 10 метрів довжиною доглянутої печери, потім – ще верхня печера, вхід до якої завалений обвалом (протиснутись можна, але немає змісту). Четверта печера – це та, яка зустрічає відвідувачів, якщо йти зверху.

Це місце популярне і в пішохідних туристів, сюда на пікнік часто приходять із Ямниці, перебрідаючи ріку. Також тут є гриби, колись було ліщиновий сад, чиїсь дерева чорноплідної горобини, доглянуте джерело води, але що з цими місцями зараз, важко сказати, за багато років тут багато чого змінилося. Тут досить чисто, звичайно трапляють корки, трохи сміття, однак дивує пакет для сміття, який дбайливо повішаний тими, кому не байдужа чистота цього місця.

Скеля з плющем

Скеля з плющем

До речі, пішоходам легше знайти скелю монастир, якщо йти нижніми стежками – вони мали б вести до скелі, яку через білизну і висоту видно досить здалеку навіть в густому лісі. Однак по цим стежкам велосипедом їхати досить важко. Краще – верхньою дорогою, і провіряти бічні стежки, щоб не пропустити монастир.

Продовження маршруту

Дорога до скельного монастиря

Дорога до скельного монастиря

Після монастиря можна повернутися до Івано-Франківська, дорога досить комфортна, оскільки постійно йде вниз, і на велосипеді їдеш, наче на мотоциклі, це дуже хороше відчуття.

А якщо поїхати далі, можна натрапити на скельну фортецю біля Побережжя (а можна і не натрапити, але вона там була). Ця фортеця – крайній укріплений пункт, який хоч і був на правому березі Дністра (впадіння Бистриці), однак належав як

Хрущ у Козаковій Долині

Хрущ у Козаковій Долині

крайній замок літописного великого Галича, який тягнувся на багато кілометрів і завершувався саме вигином Дністра в місці впадіння Бистриці, на краю Стінки у Козаковій Долині. Часто велосипедисти відвідують замок у Маріямполі та історичний заповідник стародавнього Галича у селі Крилос. Грунтовою дорогою можна відвідати Духову Криницю біля Сільця – джерело із цілющою водою. В Єзуполі можна відвідати стародавній костел, який є частиною старого монастиря і стоїть на старому замчищі. Неподалік костелу в Єзуполі – споруда австрійського гарнізону з круглою вежею, городище (або замчище) біля паладу Дідушицького.