Коломийський район

Міст на Пруті

Міст на Пруті

Коломийщина поєднала Покуття і Гуцульщину, розташована вона на південному сході Івано-Франківської області. У районі три селища і 80 сіл, Коломия – місто обласного підпорядкування. Район розміщується у передгір’ї Карпат. Найважливіші пам’ятки – костел бернардинів, келія монастиря і надбрамна дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у Великій Кам’янці; дзвіниця XVIII ст. і школа-дяківка в Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія та дзвіниця в Баб’янці; костел — пам’ятка готичної архітектури в Отинії. Найдавніший дерев’яний храм –Благовіщенська (або Спаська) церква в Коломиї, збудована в 1587 році і відома ще й своїм чудовим іконостасом і дзвіницею.

Ринкова площа в Коломиї у давнину

Ринкова площа в Коломиї у давнину

Відомі особистості. З Коломиєю пов’язана діяльність Івана Франка (1856–1916), М.Павлика (1853–1915), О.Терлецького (1850–1905). В Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) — засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, син Івана Франка — Петро Франко (1890–1941), художник Я.Пстрак, поет Ю.Шкрумеляк, письменниця Ірина Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України Анатолій Кос-Анатольський. В Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі Василь Стефаник (1871–1936), Марко Черемшина (1874–1927), Мирослав Ірчан, Петро Козланюк.

Парад на честь принца Карла та Зіти

Парад на честь принца Карла та Зіти

На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт. Отинія (XIII ст.) — головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1848); смт. Печеніжин (XIV ст.) — місце народження О.Довбуша (1700–1745), керівника руху опришків на Покутті, с. Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).

У Коломийському районі на площі близько 70 га поблизу села Княждвір зберігся тис Ягідний — Княждвірський тисовий гай, найбільший тисовий заповідник в Україні. У селі Марківка є джерело «Білі криниці» з цілющою водою, біля якого споруджено капличку. У селі с. Молодятин у долині «Кропивець» (яку ще називають “долина підсніжників”) є водоспад висотою 7 м.

Contents

Коломия

Перша світова війна

Перша світова війна

Перша згадка про місто датується 1240 роком, уже 1362 року місто одержало Магдебурзьке право, яке було підтверджене у 1405 році. Цікаво, що двічі, у 1367–1390 та 1502–1505 роках Коломия входила до складу Молдавського князівства.

У 1866 році через місто пролягла залізниця Львів — Чернівці, давши поштовх до економічного зростання.

У 1912 році у Коломиї мешкав архікнязь Кароль Франц Йосиф із дружиною Зітою. Тут архікнязь ніс військову службу у складі VІІ кінного полку.

Стара Коломия

Стара Коломия

Зараз Коломия — третє за розміром місто області, із населенням понад 70 тисяч чоловік. Відстань до Івано-Франківська — 65 кілометрів. Коломия має історичний центр з австрійською забудовою ХІХ століття, особливо цікавою є площа Ринок із ратушею в центрі. У місті є два важливих музеї — народних промислів та музей «Писанка», зроблений у формі великого яйця.

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського

вул. Театральна, 25

тел. +38 03433 23912, 20574, 24404, факс 23912

Час роботи: з 11 до 18, вихідний — неділя.

Один із найстаріших і найвідоміших в Україні, колекція якого становить понад 22 000 експонатів від періоду трипільської культури й до сьогодення. У 18 експозиційних залах представлені найрізноманітніші види народного мистецтва, якими здавна славиться цей край. Особливо цікаві зразки різьблення по дереву, якими прикрашали житлові і культові споруди, меблі, сільськогосподарські знаряддя, предмети побуту, музичні інструменти тощо. Чимало у музеї і художніх виробів з металу та рогу, виготовлених у різні часи майстрами Гуцульщини технікою гравірування, інкрустації, гарячого та холодного кування, плетіння. Також у музеї представлені вироби зі шкіри, народний одяг, кераміка, писанки.

Музей «Писанка»

Картина з писанок

Картина з писанок

майд. Відродження, 43-б

тел. +38 03433 27891

Час роботи: з 10.30 до 17.30, вихідний — понеділок.

Музей було відкрито 1987 року в Коломийській церкві Святого Благовіщення, яку згодом передали віруючим. Нова сторінка історії музею розпочалася зі спорудження 2000 року будинку, центральна частина якого має форму писанки заввишки 13 м. Це єдиний у світі музей писанкового розпису — одного з найяскравіших виявів народного таланту. Музей володіє колекцією писанок з України, Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, усього понад 6000 екземплярів.

У Коломиї збереглося два костели — один з них, зведений 1775 року, зараз перетворено на греко-католицьку парафіяльну церкву Святого Йосавата Кунцевича. Інший — костел отців-єзуїтів, зведений у 1896—1897 роках, розташований на вулиці Івана Франка. Біля єзуїтського костелу знаходився монастир урсулянок, головна будівля якого була зведена на початку ХХ століття і у якій зараз розміщується Коломийська гімназія імені М. Грушевського.

Музей історії міста Коломия

вул. Романа Шухевича, 80

тел. +38 03433 38239, факс 25529

Час роботи: з 9 до 18, вихідний — понеділок.

е-mail: history@kolomyia.museum

http://kolomyia.museum

Церква Благовішення

Церква Благовішення

У Коломиї збереглася найстаріша дерев’яна церква на Гуцульщині — церква Благовіщення 1587 року, яка є одним з найбільш досконалихархітектурних ансамблів гуцульської народної архітектури.

У серпні 2007 року в Коломиї було відкрито новий міст через річку Прут. Цей сталезалізобетонний міст — перша споруда такого типу на теренах області. Старий міст було зруйновано ще у 1998 році внаслідок сильної повені. Мешканці міста користувалися тимчасовим об’їзним мостом.

Монастир у Гвіздці

Монастир у Гвіздці

Монастир у Гвіздці

У селищі міського типу Гвіздець Коломийського району зберігся монастирський комплекс бернардинців із костелом, дзвіницею та келіями ХVІІІ століття. Костел Непорочного Зачаття Діви Марії і Святого Антонія зводився у 1723–1735 роках. Усередині він багато прикрашений ліпниною, різьбою та живописом. Дзвіниця побудована 1723 року, до неї примикали стіни, що оточували монастирський комплекс і до нашого часу не дійшли. Вважається, що скульптури, які збереглися на території монастиря, створив талановитий скульптор Георг Пінзель. Перед входом до костелу стоїть скульптура святого Антонія.

Містечко Гвіздець вперше згадується 1373 року, Магдебурзьке право отримало у 1540 році.

Угорницький монастир

Угорницький монастир

Угорницький монастир

Угорницький Свято-Михайлівський монастир був заснований на початку ХVІІ століття Адамом Балабаном та проіснував до 1812 року. 27 листопада 1612 р. Угорницький монастир, життя й побут якого будувалися на суворих аскетичних правилах, принесених прп. Іовом Княгиницьким з Афону, одержав грамоту на володіння земельними угіддями з умовою довічного перебування під омофором Константинопольського патріарха. Меценатами Преображенського монастиря були Адам та Олександр Балабани, Андрій та Йосиф Потоцькі, Павло та Йосиф Шумлянські, митрополит Петро Могила.

Ігуменами монастиря були засновник Манявського скиту Йов Княгиницький та перший письменник і святий з Покуття Йов Почаївський. З дерев’яної архітектури варто оглянути церкву Юрія Побідоносця в селі Угорники біля Отинії. Цей храм побудовано 1752 року, дзвіницю — 1751 року. Ці споруди цікаві не стільки архітектурою, як історією — у них зберігається все, що залишилося від Угорницького монастиря, зокрема, дзвін на дзвіниці, датований 1685 роком. У храмі збереглася церковна література, зокрема видання ХVІІ століття Києво-Печерської лаври та Почаївської лаври.

Брама Угорницького монастиря

Брама Угорницького монастиря

Монастир було відновлено Українською Автокефальною Православною Церквою у 2003 році. Площа обителі – 10 га, тут є сад, пасіка. Зараз обитель діє під назвою Спасо-Преображенський Угорницький монастир.

На території монастиря діють два храми: Спасо-Преображенський (1856 р.), перенесений з с. Тюдів Косівського р-ну в 2003 р., та Введення Пресвятої Богородиці (1853 р.), перенесений з с. Делева Тлумацького р-ну в 2007 р. В обителі знаходиться цілюще джерело «Дзвіньоха», де обладнано купальню. В монастирі постійно перебувають святині Православної Церкви – частки мощів прп. Іова Почаївського; прпп. отців Києво-Печерських: Варлаама-ігумена, Никодима-просфорника, Марка-гробокопателя; священномученика Макарія, митрополита Київського; вмч. Меркурія Кесарійського.

Тисовий заповідник у селі Княждвір

Тис ягідний

Тис ягідний

У селі Княждвір зберігся гай із рідкісного ягідного тису площею 70 гектарів, на території якого створено єдиний у Європі тисовий заповідник. Родина тисових — одна з найстаріших серед класу хвойних, її вік становить 180 мільйонів років. Родина тисових вимирає, тому в усіх країнах цей релікт охороняється. В Україні (в Карпатах і Криму) росте один вид цієї родини — тис ягідний. Він дуже повільно росте, а живе дві-три тисячі років. У недалекому минулому в лісах Карпат тис зустрічався частіше. Ще у XVIII сторіччі селяни платили феодалам данину деревиною тису. Через цінність деревини його по-хижацькому винищували. Тепер тільки назви сіл Тисмениця, Тисів Івано-Франківської, Тисовець Чернівецької, Тисолове Закарпатської області свідчать про колишні межі поширення тису. В урочищі Княждвір висота тисових дерев досягає 12 метрів.

Музей Олекси Довбуша в Печеніжині

Печеніжин — село міського типу Коломийського району. Село є батьківщиною Олекси Довбуша (1700–1745). Зусиллями місцевих істориків організовано історико-меморіальний музей Довбуша, 1971 року біля в’їзду до села на пагорбі відкрито пам’ятник О. Довбушу — погруддя ватажка опришків з топірцем. У 1988 році у Печеніжині було відкрито обеліск з кам’яних брил, на якому викарбувано напис: «На цьому місці стояла хата, в комірчині якої народився в 1700 році народний герой Прикарпаття Олекса Довбуш».

В 2006 році село Печеніжин було обрано для проведення XVI Міжнародного гуцульського фестивалю, який став справжнім святом для мешканців та гостей села.

Насправді образ Довбуша — збірний образ так званих опришків — людей, які займалися експропріацією різноманітного добра у тих, у кого воно було, а оскільки воно було переважно у поляків, то їх Довбуш і грабував, підсвідомо стаючи «політичним діячем». У легендах та переказах про Довбуша, складених переважно у радянські часи, опришки виступають борцями за народне добро, майже за незалежність України (звичайно, радянської), а в польських документах — вони гірські розбійники, яких важко знищити через складність гірського рельєфу. Так чи інакше, якщо в Карпатах є якась скеля — вона обов’язково скеля Довбуша, печера — печера Довбуша, скарб — скарб Довбуша тощо.

Народний герой Прикарпаття — Олекса Довбуш

Олекса Довбуш народився 1700 року в селі Печеніжин у сім’ї бідного селянина, що навіть не мав свого житла, а жив у пана. Про його молодість нічого не відомо, також не відомо, коли він став карпатським розбійником — опришком, однак у 1738 році він згадується у джерелах як голова опришківської ватаги у складі шести чоловік. Він нападав на багатих людей на великій території — в околицях Печеніжина, Перегінська, Верховини (тоді Жаб’є), в Закарпатті, на Покутті, навіть на Поділлі. Кількість людей у його загоні коливалася від десяти до п’ятдесяти, однак мобільність та фактор несподіванки дозволяли нападати навіть на укріплені панські маєтки, зокрема є відомості про успішний напад на добре захищений Богородчанський замок.

У 1745 році Довбуш загинув від руки селянина Стефана Дзвінчука. Щоб залякати послідовників опришка, його тіло розрубали на 12 частин і розвішали у місцях, де він найбільше грабував.

Незважаючи на поверхневу простоту образу опришків «грабував — ділився», ці гірські месники були набагато складнішим явищем, яке об’єктивно ніколи не досліджувалося. Є навіть дані про їх зв’язок із засновником єврейського хасидського руху в районі Космача — за переказами, він був відлюдником у печері біля Терношор, тож місце його перебування могло збігатися з місцем відпочинку опришків.

Через неординарність постаті великого опришка є два музеї Довбуша — в Івано-Франківську та Печеніжині, у яких широко представлений гуцульський побут ХVІІІ–ХІХ століття.

Історико-краєзнавчий музей імені Олекси Довбуша

вул. Незалежності, 9

тел. +38 03433 25729

Саме село Печеніжин вперше згадується 1443 року. У ХVІІ столітті поселення отримує містечковий статус, 1766 року — Магдебурзьке право. У 1771 році на глибині 20 метрів виявили нафту, що викликало швидкий розвиток містечка, було споруджено нафтопереробний завод. Однак родовища виявилися небагатими і швидко вичерпалися.

Церква Святого Дмитрія

Церква Святого Дмитрія

У селі зберігся будиночок парафіяльної школи ХVІІІ століття, який знаходиться на подвір’ї церкви Святого Дмитрія. Ця дяківська школи — найстаріша шкільна споруда в Галичині.

Біля церкви Святого Дмитрія утворився історичний заповідник, що складається з церкви 1629 року, в якій зберігаються книги та ікони ХVІІ–ХVІІІ століття, дяківської школи, пам’ятника, присвяченого скасуванню панщини (1873 рік) та старовинного кладовища.

Довідкова інформація

Населені пункти Коломийського району

Площа Ринок у Коломиї

Площа Ринок у Коломиї

м Коломия • смт Гвіздець (с Берем’яни) • смт Печеніжин • с Велика Кам’янка (с Фатовець) • с Великий Ключів • с Верхній Вербіж • с Виноград • с Нижня Велесниця • с Ворона • с Воскресниці • с Годи-Добровідка • с Голосків • с Дебеславці (с Ганнів, с Залуччя, с-ще Липники) • с Джурків (с Пищаче) • с Жукотин (с Богородичин, с Михалків) • с Загайпіль (с Кобилець, с Назірна) • с Іванівці • с Княждвір (с Кийданці) • с Ковалівка • с Корнич (с Грушів) • с Королівка • с Коршів (с Казанів, с Ліски) • с Лісна Слобідка • с Лісний Хлібичин (с Скопівка) • с Мала Кам’янка • с Малий Ключів • с Марківка • с Матеївці (с Перерив) • с Мишин • с Молодятин • с Нижній Вербіж • смт Отинія (с Глибока, с Грабич) • с Пилипин (с Кропивище, с Тростянка) • с Підгайчики • с П’ядики • с Раківчик • с Рунгури • с Семаківці (с Замулинці, с Кринички) • с Сідлище (с Станіславівка, с Хоросна, с Молодилів) • с Слобода • с Сопів • с Спас • с Старий Гвіздець (с Малий Гвіздець) • с Струпків (с Баб’янка, с Боднарів) • с Товачик • с Торговиця (с Закрівці) • с Турка (с-ще Студлів, с Ясінки) • с Угорники • с Ценява • с Черемхів • с Чехова (с Остапківці) • с Шепарівці

Замчища (зруйновані замки) Коломийського району

Собор Святого Михаїла в Коломиї

Собор Святого Михаїла в Коломиї

Велика Кам’янка замок • Виноград замок • Гвіздець замок • Гвіздець монастир • Дебеславці замок • Коломия замок на місці будинку гімназії • Коломия другий замок • Коломия міські укріплення • Коршів замок • Матіївці замок • Отинія замок • Отинія міські укріплення • Печеніжин замок

Городища (стародавні укріплення)

Церква у Мишині

Церква у Мишині

Виноград городище • Воскресінці городище • Гірське городище • Грушів городище • Велика Кам’янка городище • Коломия городище • Княждвір городище • Княждвір друге городище • Нижній Вербіж городище • Нижній Вербіж друге городище • Нижній Вербіж третє городище • Сопів городище

Фестивалі Коломийського району

Міжнародний культурно-мистецький фестиваль “Різдво у Карпатах”. Зима, Прикарпаття.

Музичний фестиваль ім. А.Кос – Анатольського. Класична музика. Осінь-зима, м. Коломия

Фольклорний фестиваль “Писанка” проводиться у травні.

Музеї

Історико-краєзнавчий музей О. Довбуша

вул. Незалежності, 9,

с. Печеніжин,

Коломийський р-н, 78274

Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат (Княждвірський заказник)

В музеї флори і фауни у Княждворі

В музеї флори і фауни у Княждворі

Княждвір, Коломийський р-н,

Івано-Франківська обл.

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського

вул. Театральна, 25,

м. Коломия, 78200

тел./факс: (03433) 2-39-12

e-mail: jatkachuk@ukr.net

www.hutsul.museum

Центр гумору “Веселя оселя”

Музей гумору Весела оселя

Музей гумору Весела оселя

пл. Шевченка, 12/2

м. Коломия, Івано-Франківська обл.

тел.: (096) 260-7403, (098) 494-9616

e-mail:mykola.humoryst@gmail.com

Музей «Писанка»

проспект Чорновола, 43 / б

м. Коломия, 78200

тел.: (03433) 2-78-91

www.pysanka.museum

Громадський музей села Вербіж

вул. Шевченка,

с. Вербіж, Коломийський р-н,

Івано-Франківська обл.

Літературний музей ім. Мирослава Ірчана

вул.М.Ірчана,

с. П’ядики, Коломийський р-н,

тел.:(03433) 5-20-00

Краєзнавчий музей ім. Леся Гринюка

Народний дім, вул. Шевченка,

с. Воскресинці,

Коломийський р-н, 78213

тел.: (096) 4-77-35-07

Музей історії міста Коломиї

вул. Шухевича, 80

м. Коломия, 78200

тел./факс: (03433) 2-55-29, 38-2-39

e-mail: history@kolomyia.museum

www.kolomyia.museum

Музей старовинного Покуття «Просвіта»

вул. Мазепи, 88а,

м. Коломия, 78200

тел.: (03433) 2-54-68

Приватний етнографічний музей “Просвіти” Р. Яворського

м. Коломия, вул. Блавацького, 2

+38 (03433) 25468

Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат 

на території Княждвірського заказника.

Замовлення екскурсії — (03433) 24810, 23872

Пам’ятки архітектури національного значення

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії 1587р.вул.Карпатська,2

Дзвіниця церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії 18 ст. вул.Карпатська, 2

Бернардинський монастир ( мур.) 1723- 1735рр. смт. Гвіздець

Костел бернардинів (мур.) 1723-1735рр. смт. Гвіздець

Келії (мур.) 18 ст. смт. Гвіздець

Надбрамна дзвіниця (мур.) 18 ст. смт. Гвіздець

Пам’ятки архітектури місцевого значення

м. Коломия

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. просп. Відродження, 1

Житловий будинок (мур.) к. 19ст. просп. Відродження, 4

Житловий будинок (мур.) к. 19ст. просп. Відродження, 7

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. просп. Відродження, 8

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. просп. Відродження, 13

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. просп. Відродження, 24

Медична установа (мур.) 19 ст. просп. Відродження, 32

Пошта (мур.) п. 20 ст. просп. Відродження, 47

Житловий будинок (мур.) 19 ст. просп. Відродження, 57

Житловий будинок (мур.) 19 ст. Вічовий майдан, 1

Будинок культури (мур.) 19 ст. Вічовий майдан, 7

Житловий будинок (мур.) 19 ст. Вічовий майдан, 8

Будинок банку (мур.) п. 20 ст. вул. М. Драгоманова, 1

Будинок культури (мур.) п. 20 ст. вул. Родини Крушельницьких, 11

Костел Успіння Богородиці (мур.) 19 ст. вул. Гетьмана Мазепи, 2

Будинок колишньої гімназії (мур.) 1875 р. вул. Міцкевича, 1

Ратуша (мур.) 1877 р. вул. Стара дорога, 1

Церква св. Архистратига Михаїла (мур.) 1855-1871 рр. просп. Грушевського, 11

Дзвіниця церкви св.Арх.Михаїла (мур.) 1871 р. просп. Грушевського, 11

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Театральна, 21

Музей (мур.) 1897-1902 рр. вул. Театральна, 25

Будинок громад.організацій (мур.) 1919 р. вул. Театральна, 26

Будинок ощадної каси (мур.) 1892 р. вул. Театральна, 27

Житловий будинок (мур.) 19 ст. вул. Театральна, 33

Житловий будинок (мур.) 19 ст. вул. Театральна, 36

Житловий будинок (мур.) п.20 ст. вул. Театральна, 48

Житловий будинок (мур.) п.20 ст. вул. Театральна, 54

Житловий будинок (мур.) к.19 ст. бульвар Л. Українки, 7

Житловий будинок (мур.) 19 ст. вул. І. Франка, 3

Костел єзуїтів (мур.) 1897 р. вул. І. Франка, 18

Монастир Урсулянок (мур.) п.20 ст. вул. І. Франка, 19

Житловий будинок (мур.) 19 ст. вул. Б. Хмельницького, 46

Житловий будинок (мур.) 19 ст. вул. Б. Хмельницького, 48

Житловий будинок (мур.) 19 ст. пл. Шевченка, 26

Житловий будинок (мур.) п.20 ст. вул. Шевченка, 31

Будинок повітової ради (мур.) п.20 ст. вул. Р. Шухевича, 80

с. Баб’янка

Церква св.Юрія (дер.) 1752 р.

Дзвіниця церкви св.Юрія (дер.) 1752 р.

с. Богородичин

Церква Св. Миколая (дер.) 1804 р.

с. Велика Кам’янка

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1794 р.

с. Великий Ключів

Церква Св. Параскеви (дер.) 1865 р.

с. Виноград

Церква Св. Миколая (дер.) 1849 р.

с. Ворона

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1846 р.

с. Воскресінці

Церква Воскресіння Христового (дер.) 1882 р.

смт. Гвіздець

Церква Св. пророка Іллі (дер.) 1855 р.

с. Годи-Добровідка

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1852 р.

с. Дебеславці

Церква Св. Миколая (дер.) 1865 р.

с. Жукотин

Церква Воскресіння Христового (дер.) 1844 р.

с. Закрівці

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1808 р. рекон.1887 р.

с. Залуччя

Церква Собору ІІресвятої Богородиці (дер.) 1868 р.

с. Замулинці

Церква Перенесення мощей Св. Миколая (дер.) 1839 р.

с. Іванівка

Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1887 р.

Дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1892 р.

с. Кийданці

Церква святих Косми і Дем’яна (дер.) 1852 р.

с. Ковалівка

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1893 р.

с. Корнич

Церква Перенесення мощей Св.Миколая (мур.) 1874 р.

с. Королівка

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (мур.) 1847 р.

с. Коршів

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (дер.) 1843 р.

с. Кропивище

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1892 р.

с. Лісна Слобідка

Церква Св. Миколая (дер.) 1839 р.

с. Мала Кам’янка

Церква Св. Параскеви (дер.) 1861 р.

с. Малий Ключів

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1857 р.

с. Марківка

Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1874 р. рек.1883 р.

с. Матеївці

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1823 р.

с. Михалків

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1852 р.

с. Молодилів

Церква Пресвятої Трійці (дер.) 1880 р.

с. Молодятин

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1895 р.

с. Нижній Вербіж

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1808 р.

смт. Отинія

Костел в Отинії

Костел в Отинії

Костел єзуїтів (мур.) 1905 р. 424-іф

Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1877 р.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1849-1852 рр.

с Печеніжин

Школа-дяківка (дер.) 18 ст.

Церква Св. Архистратига Михайла (дер.) 1879 р.

Дзіниця церкви Св. Архистратига Михайла (дер.) 19 ст.

с. Підгайчики

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (дер.) 1854 р.

с. Пядики

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1827 р.

с. Раківчик

Церква Св. Івана Хрестителя (дер.) 1843 р.

с. Семаківці

Церква Св. Василія Великого (дер.) 1885 р.

с. Скопівка

Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1891 р.

с. Слобода Рунгурська

Церква Різдва Пресвятої Діви Марії (дер.) 1861 р.

с. Сопів

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1852 р.

с. Струпків

Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1780 р.

Дзвіниця церкви Вознесіння Господнього (дер.) 1780 р.

с. Торговиця

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1906р.

с. Тростянка

Церква Св. Архистратига Мнхаїла (дер.) 19 ст.

с. Турка

Церква Св. Йосафата (дер.) 1848 р.

с. Угорники

Церква Св.Параскеви 1882 р.

с. Ценява

Церква Воздвиж. Чесного Хреста (дер.) . 1808 р.

Дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1808 р.

с. Черемхів

Церква Пресвятої Трійці (мур.) 1877 р.

с. Чехова

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1872 р.

с. Шепарівці

Дзвіниця церкви Непорочного Зачаття Діви Марії (дер.) 1820 р.

Пам’ятки археології

Площа Ринок у давнину

Площа Ринок у давнину

Поселення Коломия І, раннє залізо (VII–V ст. до н.е.)

Поселення Коломия ІІ, раннє залізо (VII–V ст. до н.е.)

Поселення Коломия ІІІ, липицька культура (І–ІІІ ст.)

Поселення Коломия ІV, Київська Русь

Поселення Коломия V, культура карпатських курганів

Курганний могильник Коломия VI, культура карпатських курганів

Поселення Коломия VII, Київська Русь; ХV–XIX ст.

Поселення Коломия VIII, ранні слов’яни (V–VII ст.)

Стара листівка площі Ринок

Стара листівка площі Ринок

Поселення Коломия VIII-А, празька культура; пізнє середньовіччя (XV–XVIII ст.)

Курган Коломия IX, римський час (І ст.)

Курганний могильник Велика Кам’янка І, пшеворська культура

Курган Велика Кам’янка ІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група

Курганний могильник Велика Кам’янка ІІІ, культура карпатських курганів

Поселення Велика Кам’янка ІV, культура карпатських курганів

Поселення й городище Велика Кам’янка V, трипільська культура, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; комарівська культура; Київська Русь; XVII–XVIII ст.

Поселення Велика Кам’янка VI, Київська Русь; XVII–XVIII cт.

Поселення Велика Кам’янка VII, голіградська культура фракійського гальштату

Укріплення біля Коломиї, Перша світова війна

Укріплення біля Коломиї, Перша світова війна

Поселення Верхній Вербіж І, голіградська культура фракійського гальштату

Курган Виноград І, невизначена приналежність

Городище Виноград ІІ, рання залізна доба

Поселення Ворона І, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Ворона ІІ, к-ра лінійно-стрічкової кераміки; бронзова доба; невизначена культура

Поселення Ворона ІІІ, енеоліт

Поселення Ворона ІV, трипільська культура

Австрійські війська на вулицях Коломиї

Австрійські війська на вулицях Коломиї

Поселення Ворона V, трипільська культура

Поселення Ворона VІ, трипільська культура

Курганний могильник Ворона VІІ, невизначена приналежність

Городище Воскресинці І, Київська Русь

Поселення Воскресинці ІІ, культура карпатських курганів

Поселення Воскресинці ІІІ,празька культура; культура типу Лука-Райковецька

Поселення Воскресинці ІV, трипільська культура

Поселення Воскресинці V, ранні слов’яни VI–VII ст.

Поселення Воскресинці VI, рання бронзова доба; культура карпатських курганів

Поселення Воскресинці VII, Київська Русь

Курганний могильник Ганнів І, культура карпатських курганів

Курганний могильник Гвіздець І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Городище Гірське І, трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Гірське ІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Зображення коломийського гуцула

Зображення коломийського гуцула

Поселення Гірське ІІІ, Київська Русь

Поселення Гірське ІV, бронзова доба; Київська Русь

Поселення Гірське V, Київська Русь

Поселення Голосків І, культура лінійно- стрічкової кераміки

Поселення Голосків ІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап (2000–1500 рр. до н.е.)

Поселення Голосків ІІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап (2000–1500 рр. до н.е.)

Поселення Голосків ІV, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап (2000–1500 рр. до н.е.)

Поселення Голосків V, трипільська культура

Поселення Грабич І, ранній мезоліт; рання бронза; невизначена к-ра

Поселення Грабич ІІ, культура карпатських курганів (ІІІ–ІV ст.)

Поселення й городище Грушів І (зі скарбом), трипільська культура, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група; голіградська культура фракійського гальштату

Курганний могильник Грушів ІІ, культура карпатських курганів

Курганний могильник Грушів ІІІ, культура карпатських курганів

Курган Грушів IV, культура карпатських курганів

Курганний могильник Грушів V, культура карпатських курганів

Поселення Грушів VI, Київська Русь

Поселення Грушів VII, культура карпатських курганів

Поселення Грушів VIII, трипільська к-ра; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Грушів ІХ, голіградська культура фракійського гальштату (Х–VІІ ст. до н.е.)

Поселення Грушів Х, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Курганний могильник Дебеславці І, культура карпатських курганів

Поселення Дебеславці ІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група; культура карпатських курганів

Поселення Дебеславці ІІІ, трипільська культура; Київська Русь

Ґрунтовий могильник Джурків І, Київська Русь

Курган Жукотин І, невизначена приналежність

Поселення Загайпіль І, бронзова доба; невизначена культура; культура карпатських курганів; Київська Русь

Городище Княждвір-Верхнє І, Київська Русь

Городище Княждвір І, Київська Русь

Поселення Княждвір ІІ, Київська Русь

Поселення Корнич І, Київська Русь

Поселення Корнич ІІ, культура карпатських курганів (ІІІ–ІV ст.)

Поселення Корнич ІІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Курганний могильник Коршів І, невизначена приналежність

Поселення Коршів ІІ, трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Коршів ІІІ, трипільська культура

Поселення Коршів ІV, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група

Курганний могильник Кропивище І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Курганний могильник Лісна Слобідка І, підкарпатська к-ра шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Лісна Слобідка ІІ, підкарпатська к-ра шнурової кераміки, подільська група, пізній етап (2000–1500 до н.е.)

Поселення Лісна Слобідка ІІІ, рання бронза, можливо, культура шнурової кераміки

Поселення Лісна Слобідка ІV, рання бронза, можливо, культура шнурової кераміки

Поселення Лісна Слобідка V, рання бронза, можливо, культура шнурової кераміки

Поселення Лісна Слобідка VІ, рання бронза, можливо, культура шнурової кераміки

Поселення Лісна Слобідка VІІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Лісна Слобідка VIII, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Лісна Слобідка IX, трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Лісна Слобідка X, рання бронза (можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група)

Поселення Лісна Слобідка XI, рання бронза (можливо, культура шнурової кераміки)

Поселення Лісна Слобідка XII, культура лінійно-стрічкової кераміки; трипільська культура; підкарпатська культура шнурової кераміки; голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Лісна Слобідка XIIІ, культура шнурової кераміки

Поселення Лісна Слобідка XIV, культура шнурової кераміки

Поселення Лісна Слобідка XV, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Лісний Хлібичин І, трипільська культура

Поселення Лісний Хлібичин ІІ, невизначена приналежність

Поселення Лісний Хлібичин ІІІ, трипільська культура

Поселення Лісний Хлібичин ІV, бронзова доба

Поселення Лісний Хлібичин V, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Лісний Хлібичин VІ, голіградська культура фракійського гальштату

Курганний могильник Мишин І, культура карпатських курганів

Курганний могильник Мишин ІІ, культура карпатських курганів

Курганний могильник Мишин ІІІ, культура карпатських курганів

Курганний могильник Мишин ІV, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення Молодилів І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група

Поселення Нижня Велесниця І, Київська Русь

Городище Нижній Вербіж І, Київська Русь

Городище Нижній Вербіж ІІ, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Городище Нижній Вербіж ІІІ, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Печеніжин І, трипільська культура

Поселення Печеніжин ІІ, культура карпатських курганів

Поселення Печеніжин ІІІ, культура карпатських курганів

Поселення Пилипи І, культура карпатських курганів

Курганний могильник Пилипи ІІ, культура карпатських курганів

Поселення Пилипи ІІІ, культура карпатських курганів

Курганний могильник Пилипи ІV, культура карпатських курганів

Курганний могильник Пилипи V, раннє залізо (VII–V ст. до н.е.)

Курганний могильник Підгайчики І, бронзова доба

Поселення Підгайчики ІІ, пізній палеоліт; ранній мезоліт; підкарпатська к-ра шнурової кераміки, подільська група; комарівська к-ра; голіградська к-ра; лукашівська к-ра; пшеворська культура; к-ра карпатських курганів; Київська Русь

Поселення Підгайчики ІІІ, мезоліт; голіградська к-ра фракійського гальштату; раннє залізо; культура карпатських курганів; Київська Русь

Поселення Підгайчики ІV, мезоліт; голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Підгайчики V, пізній палеоліт; підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап, голіградська культура фракійського гальштату; лукашівська; пшеворська культура; культура карпатських курганів; Київська Русь

Поселення Підгайчики VІ, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група; голіградська культура фракійського гальштату; культура карпатських курганів; Київська Русь

Поселення Підгайчики VІІ, ранній мезоліт

Поселення Підгайчики VIІІ, Київська Русь; ХІV–ХV ст.

Поселення Підгайчики ІX, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Підгайчики X, голіградська культура фракійського гальштату

Поселення Підгайчики XІ, ранній мезоліт

Поселення Підгайчики XІІ, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Підгайчики XIІІ, ранній мезоліт; Київська Русь; ХІV–ХV ст.

Поселення Підгайчики XІV, раннє залізо; культура карпатських курганів; Київська Русь; ХІV–ХV ст.

Курганний могильник П’ядики І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Поселення П’ядики ІІ, раннє залізо (VII–VI ст. до н.е.)

Поселення Скопівка І, підкарпатська культура шнурової кераміки, поділь-ська група, пізній етап

Поховання в печері Слобода І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап

Городище Сопів І, Київська Русь, ХІV–ХV ст.

Поселення Струпків І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; гол. к-ра фракійського гальштату

Поселення Струпків ІІ, гол. к-ра фракійського гальштату Курганний могильник Турка І, невизначена приналежність

Поселення Угорники І, пізній мезоліт

Курганний могильник Ценява І, невизначена приналежність

Поселення Черемхів І, трипільська культура; підкарпатська к-ра шнурової кераміки, подільська група, пізній етап; голіградська к-ра фракійського гальштату

Поселення Черемхів ІІ, бронзова доба

Поселення Черемхів ІІІ, бронзова доба

Поселення Черемхів ІV, бронзова доба

Поселення Черемхів V, голіградська культура фракійського гальштату; Київська Русь

Поселення Черемхів VІ, бронзова доба; Київська Русь