Долинський район і Болехівська міська рада

Скелі Довбуша в Бубнищі

Скелі Довбуша в Бубнищі

Долинський район відомий насампереда Гошівським монастирем з чудотворною іконою. Крім того, в Долині є стара солеварня, яка збереглася дуже добре через те, що працювала донедавна. Біля Болехова в селі Бубнищі є надзвичайно красиві пісковикові скелі із печерами – це улюблене місце скелелазів. Це Бойківщина з красивими Карпатами Горганами.

Скелі Довбуша у селі Бубнище поблизу міста Болехів

Скелі Довбуша у селі Бубнище поблизу міста Болехів

Болехівська міська рада — міська рада з центром у місті обласного значення Болехові. Болехівській міській раді підпорядковані 11 сіл, що входять до 6 сільських рад: Гузіївська, Козаківська, Міжрічанська, Підберезька, Поляницька, Тисівська. Населення: 21 232 особи(2001); міське — 10 590, сільське — 10 642 мешканці. Місто Болехів отримало статус міста обласного підпорядкування у жовтні 1993 року, з того часу він є окремою територіально-адміністративною одиницею.

Площа Долинського району — 1 248 км², районний центр — місто Долина (магдебурзьке право було надане в 1525 р.). До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.). Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області.

На Селях Довбуша поблизу Бубнища можна покататися на конях

На Селях Довбуша поблизу Бубнища можна покататися на конях

Природні багатства району — нафта, попутний газ, сіль, сірка, залізна руда, марганець, мінілітові сланці, цегельна глина, гравійно-галькові відклади, карпатські пісковики, торф. Мінеральні джерела є в селі Новий Мізунь (вода “Горянка”).

Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина ріки 167 км. Другою за величиною є р. Мізунка, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина ріки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в р. Свічу. Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур’янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка. Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу.

Болехівська синагога - радянський клуб шкіряників

Болехівська синагога – радянський клуб шкіряників

Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га, середня глибина водойми 2,5 м. В районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються для відпочинку населення. В гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Відомі уродженці. Верховинець Василь Миколайович (с. Старий Мізунь) — український композитор; Данилишин Богдан Михайлович (с. Церковна) — міністр економіки України (2007 — 2010); Корпан Микола (с.Тяпче) — учасник Бою під Крутами, похований на Аскольдовій могилі в Києві; Могитич Роман Іванович, також Моґетич, Могетич (1890 — близько 1956) — український народний учитель. Автор театральних п’єс, поезій. Народився в селі Княжолука; Наум Наталія Михайлівна (с. Старий Мізунь) — заслужена артистка України; Охримович Володимир Юліанович (с. Шевченкове) — посол до Австрійського парламенту (1907 — 1908), громадський діяч, учений, редактор газети «Діло»; Климентина Попович-Боярська (с. Шевченкове) — українська поетеса; Тисяк Василь (с. Шевченкове) — оперний співак; Шухевич Осип (с. Раків) — український письменник; Ярич Василь Якимович (с. Велика Тур’я) — український скульптор; Ярич Іван Якимович (с. Велика Тур’я) — український письменник-гуморист, журналіст.

Витончена болехівська ратуша

Витончена болехівська ратуша

Найдавніші храми

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896 р.), м. Долина

Костел Різдва Анни-Марії (1838 р.), м. Долина

Гошівський монастир отців Василіян і церква Преображення Господнього на Ясній Горі (1570 р.), с. Гошів

Монастир сестер Пресвятої Родини, с. Гошів

Церква Успення Пресвятої Богородиці (1686 р.), с. Пациків

Церква Пресвятої Тройці (XVIII ст), с. Максимівка

Церква Вознесіння Господнього (1867), с. Липа

Церква Святої Параскеви (1642р.), с. Велика Тур’я.

Contents

Долина

Долинська солеварня

Долинська солеварня

Поселення виникло у Х столітті. Перша згадка про нього датується 1443 роком. Статус міста було закріплено Магдебурзьким правом у 1525 році.

У місті можна оглянути солеварню ХІХ століття та костел Святої Діви Марії також із ХІХ століття (вул. 1 Травня, 11). Солеварня є комплексом різноманітних за призначенням приміщень: варильня солі, маніпуляційний корпус, приміщення складу солі, шахти, збірник солянки та інші службові і господарські споруди для обслуговувального персоналу заводу.

Костел у Долині

Костел у Долині

Солеварня наприкінці ХІХ століття двічі горіла, однак була відбудована 1900 року, а 1903 року продовжила роботу. У 1940 році було відновлено роботу двох шахт — «Новичка» та «Барбара». Солеварня складається з трьох з’єднаних між собою цехів — варильні, маніпуляційного та складу. Солеварня є унікальною пам’яткою промислової архітектури України кінця ХІХ — початку ХХ століття. Це єдиний зразок споруд такого типу, що зберігся донині і донедавна використовувався за своїм первісним призначенням.

У 1950 році поблизу Долини було відкрито велике нафтове родовище, яке наприкінці 50-х років ХХ століття давало більше половини загальноукраїнського видобутку нафти. Саме це і дало поштовх до стрімкого розвитку міста.

Цех солеварні в Долині

Цех солеварні в Долині

У Долині є краєзнавчий музей «Бойківщина». Експозиція музею висвітлює історію Долинщини з найдавніших часів і до сьогодення, знайомить відвідувачів з етнографією, культурою і природою Бойківського краю.

Краєзнавчий музей «Бойківщина»

вул. Чорновола, 2-а

тел. +38 03477 22364

Вишків

Водоспад у Бубнищі

Водоспад у Бубнищі

Добиратися можна по трасі Долина – Хуст з боку Закарпаття чи Івано-Франківської області.

Біля бази «Високий перевал» на горі Залома є два бугельні підйомники – довжиною 350 метрів з перепадом висот 300 метрів і довжиною 1000 метрів з перепадом висот 300 метрів.. Траси розраховані на початківців та середнього рівня лижників. При спуску треба бути обачним – траса закінчується невеликим обривом, тому бажано перед катанням вивчити її стан. Однак в цілому основна траса досить широка і при неспішному катанні забезпечує досить довгий спуск.

В нижній станції витягу працює прокат, на жаль вибір спорядження не дуже великий, воно дещо застаріле, однак можливо у майбутньому це зміниться на краще. Черги на витяги маленькі (причому підйомник досить швидкий), що забезпечує деякий комфорт у катанні.

Всередині болехівської синагоги

Всередині болехівської синагоги

Поки-що хороші умови проживання забезпечує база відпочинку “Високий перевал”, де окрім номерів є кафе, сауна, басейн, більярд.

Через деяку віддаленість перевалу від населених пунктів та інших гірськолижних курортів, Вишків полюбляють автотуристи як можливість урізноманітнини свій відпочинок на закарпатських гірськолижних курортах.

Новий Мізунь та “карпатский трамвай”

Храм у Гошівському монастирі

Храм у Гошівському монастирі

Біля міста Долина лежить карпатське село Новий Мізунь із цілющими мінеральними водами, а також гірськолижний курорт Вишків, розташований на місці Вишківського перевалу (988 метрів) і зараз активно розвивається. Біля бази відпочинку «Високий перевал» стоїть підйомник завдовжки 700 метрів, з перепадом висот 200 метрів.

У селі Новий Мізунь щорічно у липні проводяться фестивалі екстремальних видів спорту «Мізунська Zвигода» та «Екстрім Тревел». На них, окрім спортивних змагань, для молоді організовується програма із виступами музичних гуртів та дискотеками.

Міжнародний фестиваль «Екстрім Тревел»

тел. +38 0342 552116

«Екстрім Тревел» — це міжнародний фестиваль екстремальних видів спорту, проводиться щороку. У рамках фестивалю — демонстрування автомобільної техніки, ралі, тріал, показові виступи, народні гуляння, рок-концерт.

Фестиваль «Мизунська Zвигода»

тел. +38 066 7558230

Фестиваль поділяється на дві частини: спортивну (змагання з альтернативних видів спорту — даунхіл, тріал, крос-кантрі, ВМХ, пейнтбол та інше) та показову («жива» гра молодих та альтернативних гуртів України, а також екстремальна гра ді-джеїв).

У Мізуні діє відновлена вузькоколійна залізниця, так званий «карпатський трамвай», який створено як туристичний атракціон. Подорож починається у селищі міського типу Вигода.

Екскурсії на «карпатському трамваї»

Відділ у справах туризму ТОВ «Уніплит»

смт Вигода

тел. +38 03477 61334

моб. +38 050 3732475

Печера у Гошеві, яка символізує Гріб Господній

Печера у Гошеві, яка символізує Гріб Господній

Курортна зона, яка активно розвивається, — Мислівка, зараз популярна для любителів пригодницького туризму, звідси можна вийти на важкопрохідні та мальовничі карпатські хребти Аршиця, Матахів і Горган. Мислівка лежить між селами Вишків та Вигода на трасі Долина — Хуст. Селище розташоване на висоті 650 метрів над рівнем моря у долині річки Свіча. Адміністративно Мислівка належить до села Шевченкове. В селі планується побудувати гірськолижні витяги. У Мислівці з часів Австро-Угорщини в горах збереглися відрізки старої вузькоколійки, дерев’яні будинки сторічного віку, криниці, предмети побуту. У колибі «Ведмідь», що стоїть на місці німецької кнайпи (бару), є міні-музей старовини.

Для любителів незайманих лісів і гір пропонується маршрут: Новий Мізунь — гора Шавна — гора Хом — село Мислівка. Загальна довжина маршруту — 22 кілометри, найвища точка маршруту — 1344 метри.

Гошівський монастир

Гошівський монастир на Ясній Горі

Гошівський монастир на Ясній Горі

Біля міста Болехів розміщується Гошівський монастир. Ця пам’ятка відома з 1570 року. Спершу монастир був дерев’яним і стояв на південь від сучасного, в урочищі Красний Ділок. Після того, як у ХVІІ столітті монастир було знищено татарами, його у ХVІІІ столітті переносять на Ясну гору, з 1737 року у ньому зберігалася чудотворна ікона Богородиці, яка була копією Ченстоховської ікони.

Центральна споруда — церква Святого Преображення (1842 рік), у якій містилася чудотворна ікона, що безслідно зникла у 1946 році. У 30-і роки ХХ століття монастир досяг свого розквіту завдяки сприянню митрополита Андрія Шептицького, у ньому було понад 70 ченців. У 1950 році монастир закрили, однак у 1991 році він відновив свою діяльність, у ньому зберігається копія чудотворної ікони, а оригінал не віднайдено донині.

Болехів

Церква Жон мироносиць у Болехові

Церква Жон мироносиць у Болехові

Болехів — місто обласного підпорядкування. Населення — 11 тисяч мешканців. Найдавніша згадка про болехівські землі датується 1371 роком. У 1546 році поселенці побудували тут солеварню та укріпили містечко дерев’яною стіною. Однак у 1562 році поселення знищили татари. Згодом Болехів відбудовують, тут споруджують замок, два костели, і у 1603 році місту було надано Магдебурзьке право.

У місті збереглася ратуша 1863 року, костел Успіння Богородиці ХVІІІ століття, будівля солеварні 1895 року, греко-католицька Троїцька церква ХІХ століття, синагога ХІХ століття та затишні квартали особняків ХІХ — початку ХХ століття, розташовані на вул. Є. Коновальця. У Болехові функціонує історичний музей із 7000 експонатів.

Державний музей історії міста Болехова і околиць

вул. Січових Стрільців, 9

тел. +38 03477 24412

Час роботи: з 10.00 до 18.00, вихідні — субота, неділя

Скельний монастир біля села Бубнище

Центральна частина міста Болехів

Центральна частина міста Болехів

За 17 кілометрів від Болехова, у селі Бубнище стоїть скельне святилище, яке у ХІІ столітті стало укріпленим монастирем. Ця пам’ятка складається із двох ліній оборони: перша лінія — кільце з валу та рову, друга — скельний замок заввишки до 40 метрів із печерами, сходами, резервуаром для води та пазами для дерев’яних укріплень.

Довкола монастиря — скельний масив, який ніби розсіяний посеред букового лісу і складається із багатьох велетенських кам’яних брил, що досягають висоти 50 метрів. Ці скелі утворилися внаслідок вивітрювання пісковику, їх використовують скелелази для змагань ще з початку ХХ століття, коли спортсмени почали прокладати по них маршрути різної складності. Про спортивну цінність масиву свідчить те, що у 70-х роках на цих скелях проводили змагання зі скелелазіння на кубок СРСР. У 1981 році Скелі Довбуша були оголошені заповідником республіканського значення — ботанікогеоморфологічним резерватом на площі 100 гектарів.

Відпочинок на природі

Болехівська міська рада

Солеварня в Долині

Солеварня в Долині

Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Довбуша» (с. Бубнище).

Мертве озеро. За кілька кілометрів на захід від «Скель Довбуша» на висоті 780 м н.р.м. розташоване унікальне карстове озеро, яке в народі називають «Мертвим» площею 0,75 га, глибиною більше 60 м з вічно прохолодною кришталево-чистою водою.

Поляницький регіональний ландшафтний парк площею 1070 га знаходиться на території Поляницького лісництва Болехівського держлісгоспу у східній частині Сколівських Бескид. Простягається вздовж хребта, займає абсолютні висоти від 460 до 860 м н.р.м. Майже 80% території парку зайнято лісами — буковими, смереково-буковими, буково-смереково-ялицевими. Є декілька ділянок із смереково-сосновими насадженнями із реліктовою сосною звичайною.

Ботанічні заказники місцевого значення

Печери в Бубнищі біля Болехова

Печери в Бубнищі біля Болехова

«Магура». Площа — 130,3 га. Знаходиться на території Козаківського лісництва Болехівського держлісгоспу. Збережені корінні деревостани з ялини карпатської та бука європейського на висоті від 770 до 1230 м н.р.м. Внаслідок малодоступності збереглися реліктові та рідкісні види рослин, верес звичайний, аконіт строкатий, гвоздика карпатська.

«Федів». Площа — 121 га. Знаходиться на території Козаківського лісництва Болехівського держлісгоспу. Збережені корінні деревостани з ялини карпатської і бука європейського на висоті від 770 до 1230 м н.р.м. Внаслідок малодоступності збереглися реліктові та рідкісні види рослин, верес звичайний, аконіт строкатий, гвоздика карпатська.

Заповідні урочища

Синагога в Болехові

Синагога в Болехові

«Танява», «Спалений дуб». Площа 22,6 та 7 га. Болехівське лісництво.Букові насадження віком понад 100 років.

«Червоні береги». Площа 2,5 га. Болехівське лісництво. Насадження дуба віком понад 80 років.

«Басарабка». Площа 17,5 га. Сукільське лісництво Болехівського держлісгоспу. Штучно створене насадження смереки європейської з ялицею білою віком понад 110 років.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Арборетум». Площа 3 га., м. Болехів. Колекція декоративних порід дерев та чагарників. Зокрема гледичія триколючкова, дуб червоний, бархат амурський, карія біла, сосна румелійська.

Долинський район

Мініатюрна ратуша в Болехові

Мініатюрна ратуша в Болехові

Пам’ятки природи: Хутір Сіда, П’янка, Миндунок Солотвинський, Вишківський перевал, водоспад біля села Новий Мізунь.

Урочища: «Шандра», «Правич», «Чорний Горб», «Бовкути», «Осій».

Болота: гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення болото «Ширковець», «Лисак».

Мисливські угіддя: підніжжя гори Великий Пустошак; Яловий.

Мізунське джерело «Горянка» — джерело, що розташоване в селі Новий Мізунь Івано-Франківської області. Вода «Горянка» має цілющі властивості та вважається найкращою мінеральною водою Івано-Франківщини. Вода з джерела, що б’є з глибини 156 метрів, за складом вважається ідентичним «Нафтусі». Вода з цього джерела з 1965 року розливається у пляшки під назвами «Мізунська» та «Горянка» підприємством «Мізунь» та продається у всій Україні, а також постачається до чотирьох санаторіїв району. Вода з джерела корисна для лікування виразки шлунку.

Довідкова інформація

Місто Болехів

Населені пункти

Болехів • с Гузіїв • с Козаківка (с Сукіль) • с Міжріччя (с Заріччя) • с Підбережжя • с Поляниця (с Бубнище, с Буковець) • с Тисів (с Танява)

Стародавні укріплення

Болехів замок • Болехів оборонний костел • Болехів міські укріплення • Бубнище скельний замок

Музеї

Музей Наталії Кобринської (філіал музею ім. Р.Скворія)

вул. Січових Стрільців,9

м. Болехів, 77202

тел.:(03437) 3-45-00

Музей історії міста Болехова ім. Романа Скворія

вул. Січових Стрільців, 9,

м. Болехів, 77202

тел.: (03437) 3-45-00

Долинський район

Населені пункти

Коник на скелях Довбуша в Бубнищі

Коник на скелях Довбуша в Бубнищі

м Долина • смт Вигода (с Пациків) • с Белеїв • с Велика Тур’я • с Витвиця (с-ще Вигодівка) • с Вишків • с Гериня • с Гошів • с Кальна • с Княжолука • с Кропивник • с Лолин (с Ангелівка, с Максимівка) • с Мала Тур’я • с Надіїв • с Новичка • с Новоселиця • с Новошин (с Пшеничники) • с Оболоння • с Підліски • с Раків • с Рахиня • с Розточки • с Сенечів • с Слобода-Болехівська (с Липа, с Лужки) • с Солуків (с Діброва, с Якубів) • с Станківці (с Церковна) • с Старий Мізунь (с Новий Мізунь) • с Тростянець (с Слобода-Долинська) • с Тяпче • с Шевченкове (с Мислівка) • с Яворів

Стародавні укріплення

Білеїв замок • Витвиця замок • Вишків городище • Гошів старе монастирище • Гошів укріплення сучасного монастиря • Долина міські укріплення • Долина замок • Надіїв городище • Новоселиця городище • Новий Мізунь городище • Новошин городище • Шевченкове городище

Фестивалі

Міжнародний фестиваль «Екстрім Тревел»

тел. +38 0342 552116

«Екстрім Тревел» — це міжнародний фестиваль екстремальних видів спорту, проводиться щороку. У рамках фестивалю — демонстрування автомобільної техніки, ралі, тріал, показові виступи, народні гуляння, рок-концерт.

Фестиваль «Мизунська Zвигода»

тел. +38 066 7558230

Фестиваль поділяється на дві частини: спортивну (змагання з альтернативних видів спорту — даунхіл, тріал, крос-кантрі, ВМХ, пейнтбол та інше) та показову («жива» гра молодих та альтернативних гуртів України, а також екстремальна гра ді-джеїв).

Фестиваль Карпатське літо

Проводиться у Вишкові, етнографічна музика, страви, сувеніри.

Гірськолижні курорти

Вишків • Мислівка (планується)

Музеї

Музей історії села Новошин

вул. Фрасуляка, с. Новошин,

Долинський р-н

тел.: (03477) 53- 5-16

моб.: 80988082631

Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів «Бойківщина»

вул. Чорновола, 2а,

м. Долина , 77500

тел.: (03477) 2-79-00, 2-74-40

е-mail: muzey_dolyna@ukr.net

www.museum.dolyna.info

Музей Івана Франка в селі Лолин

Івано-Франківська область,

Долинський район,

с. Лолин

Тел.: 8(03477)53261

Краєзнавчий музей с. Кропивник

вул. Шевченка, 69,

с. Кропивник

Долинський р-н, 77542

тел.: (03477) 6-21-42 Музей історії нафтової Долини

м. Долина, пр. Незалежності, 6 Музей історії села Шевченкове

вул. Шевченка, 15,

с. Шевченкове

Долинський р-н, 77556

тел.: (03477) 5-34-01

Музей Оксани Грицей м. Долина

Музей З.Красівського с. Витвиця

Бункер Роберта г. Яворина біля с. Липа

Пам’ятки архітектури національного значення

Солеварня (мур.) 19 ст. м. Долина вул. Оболонська

Пам’ятки архітектури місцевого значення

м. Долина

Житловий будинок (мур.) п.20 ст. вул. Грицей, 7

Повітова лікарня (мур.) 1908 р. вул. Грицей, 15

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Міцкевича, 10

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Міцкевича, 11

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Міцкевича, 13

Житловий будинок (мур.) 1920 р. вул. Міцкевича, 21

Каса хворих – лікарня (мур.) 1928 р. вул. Міцкевича, 23

Житловий будинок (мур.) 1914 р. вул. Міцкевича, 24

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Міцкевича, 30

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Міцкевича, 32

Повітовий суд (мур.) п. 20 ст. вул. Міцкевича, 33

Костел Різдва Анни-Марії (мур.) 1839 р. вул. Міцкевича, б/н

Польська гімназія (мур.) к.19-п.20 ст. вул. Пачовського, 3

Будинок спортивного товариства “Сокіл” п. 20 ст. вул. Пачовського, 8

Магістрат (мур.) с.19 ст. вул. Пачовського, 10

Житловий будинок (мур.) п. 20 ст. вул. Шептицького, 14

Житловий будинок (мур.) к.19-п.20 ст. вул. Шептицького, 22

Синагога (мур.) п. 20 ст. вул. Шептицького, 32

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (мур.) п. 20 ст. вул. Шептицького, 58

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 19 ст. вул. Шептицького, 59

Ансамбль житлової та господар. забудови Долинської солеварні (дер.) п. 20 ст. вул. Шептицького, 72, 72а, 74, 74а, 76, 76а

с. Белеїв

Церква св. Василія Великого (дер.) 18 ст.

м. Болехів

Церква св. Анни (дер.) 1870 р. вул. Довжанська, 65б

Житловий будинок (мур.) 19 ст. вул. Коновальця, 4

Ратуша (мур.) 18 ст. майдан І. Франка

Церква св. Параскеви (мур.) 1860 р. вул. Церковна (Волоське село)

Церква святих Жон Мироносець (мур.)1909р. вул.Озаркевича, 6

Солеварня (мур.) 1855 р. вул. Січових Стрільців

с. Бубнище

Печерний комплекс (кам.) 13-14 ст.

Церква св. Параскеви (дер.) 1891 р.

с. Велика Тур’я

Церква св. Параскеви (дер.) 1879р.

смт. Вигода

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (мур.) 1691 р.

с. Витвиця

Церква св. Івана Богослова (дер.) 1824 р.

с. Гошів

Монастирський комплекс (мур.) 18-19 ст.

с. Кальна

Церква св. Архистратига Михаїла 1910 р.

Школа (дер.) 1909 р.

с. Княжолука

Млин (дер.) 19 ст.

Церква Св. Параскеви (мур.) 1844 р.

с. Козаківка

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1830 р.

с. Липа

Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1867 р.

с. Лолин

Церква св. Миколая (дер.) 1892 р.

с. Лужки

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1739 р.

с. Максимівка

Церква Пресвятої Трійці (дер.) 1885 р.

с. Мала Тур’я

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1843 р.

с. Новий Мізунь

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1908 р.

с. Новошин

Церква св. Василія Великого (дер.) 1850 р.

с. Підліски

Церква Трьох Святителів (дер.) 1868 р.

с. Поляниця

Церква св. Дмитрія (дер.) 1850 р.

с. Раків

Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) 1888 р.

Школа (мур.) 1905 р.

с. Розточки

Школа (дер.) 1903 р.

с. Семичів

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1874р.

с. Слобода Болехівська

Церква Богоявлення Господнього (дер.) 1700 р.

Дзвіниця церква Богоявлення Господнього (дер.) 1895 р.

с. Слобода Долинська

Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) 1908 р.

с. Солуків

Церква св. Миколая (дер.) 1860 р.

с. Станківці

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1830 р.

Дзвіниця церкви св. Архистратига Михаїла (дер.) 1830 р.

с. Старий Мізунь

Церква Воздвиження Чесного Хреста (мур.) 1886 р.

с. Сукіль

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1885 р.

с. Танява

Церква св. Миколая (дер.) 1869 р.

с. Тисів

Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1783 р.

Дзвіниця церкви Введення в храм Пречистої Діви Марії 18ст.

с. Тростянець

Церква св. Миколая (дер.) 1834 р.

с. Церківна

Церква св. Параскеви (дер.) 1807 р.

Дзвіниця церкви св. Параскеви (дер.) 1807 р.

с. Яворів

Церква Богоявлення Господнього (дер.) 1833 р.

Пам’ятки археології

Городище Вишків І, Київська Русь

Курганний могильник Надіїв І, культура карпатських курганів

Городище Надіїв ІІ, Київська Русь

Городище Новоселиця І, Київська Русь

Городище Новий Мізунь І, Київська Русь

Курганний могильник Шевченкове І, Культура карпатських курганів

Городище Шевченкове ІІ, Київська Русь

Городище Новошин І, Київська Русь