Рожнятівський район

Contents

Загальні відомості про Рожнятівський район

Ангелівска домна

Ангелівска домна

Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю. Територія району становить 1,3 тис.км². В районі проживає в трьох селищах і 47 селах і хуторах понад 75,4 тис.чоловік. За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт. Перегінське мають статус гірської зони.

Населення райцентру селища міського типу Рожнятів – близько 4000 (3100 у 1970 р.), вважається, що містечко було засновано у ХІІ ст. До стародавніх поселень Рожнятівщини належать також селища міського типу Брошнів Осада (XVI ст.), Перегінське (1292 р.), Цінева(1567 р.), Красне (1440 р.). Половину району займають гори, ліси займають дві третини віз загальної площі. На Рожнятівщині є 27 природозаповідних об’єктів, серед яких державні заказники — гідрологічний — «Турова дача», ботанічний — «Яйківський» та «Конвалія», інші державні пам’ятки природи, заповідні урочища — «Лопушна», «Яла», «Лужки», «Котелець», «Сокіл», «Кораловий корінь», «Яйко».

Відділок міліції - колишній замок Скарбка

Відділок міліції – колишній замок Скарбка

З історичних пам’яток можна оглянути замок польського магната Скарбка (його ще називають замок Скарбека), доменну піч в урочищі Ангелів, «Кедрову палату» в урочищі Підлюте, що відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також, на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків). Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам’ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової», тут же встановлено пам’ятник письменникові. В селі Небилів є пам’ятний знак першим трудовим емігрантам в Америці – Василю Ілиняку та Івану Пилипіву.

З відомих людей у Рожнятівському районі Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811, с. Ясень — †10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці».

Бойківщина

Рожнятівські Карпати і традиційне бездоріжжя

Рожнятівські Карпати і традиційне бездоріжжя

Бойки — одна з етнографічних груп Західної України, вони населяють Рожнятівський і Долинський райони Івано-Франківської області, а також частину Львівської та Закарпатської областей. В Івано-Франківській області Бойківщина займає територію міської ради Болехова, Долинський, Рожнятівський, Калуський та Богородчанський райони. Кордоном бойківщини віддавна була ріка Дністер. Однак через сучасні тенденції етнографічні особливості збереглися лишень у горах Болехова, Долинського та Рожнятівського району.

Версії походження назви «бойки» різноманітні. З польської та румунської мов це слово близьке за звучанням до українського «віл», деякі дослідники виводять назву від кельтського племені бої, яких витіснили з центральної Європи германські племена. Бойї історично займали західну частину Словаччини, зовсім недалеко звідси, тому ця версія має деяке обгрунтування, враховуючи часті переселення народів у той час.

Рожнятівська школа

Рожнятівська школа

Український одяг має елементи, притаманні багатьом сусідам: сорочки та штани з домотканого полотна схожі на опільський та покутський аналоги, кептарики та прикраси близькі до гуцульських. Для зберігання сіна бойки придумали оборіг — споруду із високих чотирьох стовпів, на який покладено рухомий дах, згодом ця конструкція поширилася на інші території, зокрема Польщу та Словаччину. Бойківська говірка, як і гуцульська, складна для сприйняття через велику кількість діалектизмів та архаїзмів, однак зараз ці особливості мови практично згладилися через культурну асиміляцію місцевого населення.

Рожнятівський замок Скарбека

Башта рожнятівського замку

Башта рожнятівського замку

Рожнятів відомий із ХІІ століття, його первісна назва — Старе село, цю назву і сьогодні зберігає одна з частин цього селища міського типу.Тут зберігся замок графа Скарбка (Скарбека), який було споруджено у ХІV столітті. Граф Станіслав Скарбек (1780–1848) — відомий землевласник і меценат. Він був засновником театру у Львові (тепер — будинок театру імені Марії Заньковецької).

Замок маловідомий, він був перебудований у палац, зараз у ньому міститься відділення міліції. Правоохоронці звикли до відвідувачів, і на туристів із фотоапаратами ніхто не зважає.

Про те, що тут колись стояло могутнє укріплення, свідчать метрові стіни палацу та вбудована вежа. Окрім того, зберігся вал, залишки рову, кам’яних укріплень, можна побачити частини замкового парку.

Ангелівська домна

Доменна піч в урочищі Ангелів

Доменна піч в урочищі Ангелів

У Рожнятівському районі стоїть мальовнича доменна піч, яку називають Ангелівською домною — комплекс споруд в урочищі Ангелів — пам’ятка архітектури 1808–1811 років. Розташована на лівому березі річки Лімниця, між селами Ясень та Гриньків.

На жаль, знаків на шляху немає, тому дорогою до Осмолоди, за селом Ясень, треба зупинитися коло підвісного дерев’яного моста, перейти через річку, далі кілька десятків метрів через ліс. Біля виходу з лісу необхідно повернути на стежку ліворуч, яка приведе до самої домни. Якщо цю стежку пропустити, можна далі звернути дорогою ліворуч, і через сотню метрів відкриється вид на руїни у полі. Охочим довше залишитися у цьому місці, щоб насолодитися чудовими краєвидами, рекомендується оглянути неподалік територію лісництва із чудовими алеями та садом.

Самому доменному підприємству належало дванадцять шахт, піч, два склади руди й одна кузня. Довкола домни розташовувалося поселення робітників, якого нині вже немає. Першу плавку піч дала навесні 1812 року. Завод і домна працювали недовго. Завод закрили у 1818 році. Під час Першої світової війни споруди були зруйновані австрійською артилерією.

Лімниця в урочищі Ангелів

Лімниця в урочищі Ангелів

Домна — висока кам’яна будівля з основним арковим отвором. З обох його боків по радіусу розміщені вузькі аркові отвори. Всередині домна викладена тесаними каменями (0,5х0,25 метра) Крім домни, збереглися також залишки стін і фундаменти підсобних приміщень. Ця пам’ятка належить до унікальних зразків промислової архітектури початку ХІХ століття.

Перегінський замок

Багатоквартирний будинок - колишній замок Балабанів

Багатоквартирний будинок – колишній замок Балабанів

У селищі міського типу Перегінськ, яке, до речі, у декілька разів більше за населенням від районного центру Рожнятів, височіє замок ХVІІ століття, збудований Гедеоном Балабаном. Колись це був палац, оточений земляними валами з частоколом та баштами. Замок у Перегінську маловідомий і занедбаний, зберігся палац у перебудованому вигляді, однак він важливий як оригінальний зразок прикарпатської оборонної архітектури типу «оборонний двір», що дійшов до наших днів. Гедеон Балабан (1530–1607) — церковний діяч, львівський єпископ, прихильник об’єднання православної та католицької церкви. Балабан відомий як один із перших друкарів на Русі, відкрив друкарню у місті Стратин, де видавав церковні книжки «Служебник» і «Требник».

Адреса пам’ятки — вул. Шкільна, 8. У центрі селища видніється велика ратуша із годинниковою баштою, за нею школа, а далі — замок.

Ратуша у Перегінську

Ратуша у Перегінську

Слід зауважити, що місцеве населення мало що знає про замок у своєму селищі, це приміщення відоме під назвою «монастир» або «гарнізон», відповідно до пізнішого призначення споруди. Від валів добре зберігся високий бастіон з боку школи. Сам замок — багатоквартирний будинок, у якому вгадується колишнє призначення через башти по кутах. Мешканці звикли до надмірної зацікавленості приїжджих, тому дозволять пройтися по подвір’ю і навіть можуть пустити оглянути архаїчне підземелля зі склепіннями.

Селище Перегінськ оточене горами, звідси дорога на Осмолоду — село, за яким починаються дикі Карпати.

Резиденція митрополита Андрія Шептицького

Кедрові палати Андрея Шептицького в урочищі Підлюте

Кедрові палати Андрея Шептицького в урочищі Підлюте

Біля Осмолоди, в урочищі Підлюте, міститься резиденція митрополита Андрія Шептицького із цілющими мінеральними джерелами. Ця пам’ятка має багату історію. Оскільки ліси довкола віддавна належали греко-католицькій церкві, сюди у 1809 році переїхав митрополит Антін Ангелович. У середині ХІХ століття митрополит М. Левицький у Підлютому успішно лікувався від ревматизму, після цього спорудив тут «Кардинальські палати». Надалі практично всі митрополити брали участь у благоустрої території, митрополит Андрій Шептицький спорудив тут нові «Кедрові палати», у 1930-і роки біля численних мінеральних джерел збудували купелі, у яких могли оздоровлюватися не тільки служителі церкви, а й усі охочі.

За радянських часів «Кедрові палати» були дачею першого секретаря ЦК КП України Підгорного та його наступників, тому до наших днів дійшли у хорошому стані.

Зараз територія навколо «Кедрових палат» огороджена, оскільки вона повернулася у власність УГКЦ. Однак зовні пам’ятку все одно добре видно. Крім того, можна набрати чудової мінеральної води у доглянутому бюветі поряд.

Відпочинок на природі

Горгани - Карпати у Рожнятівському районі

Горгани – Карпати у Рожнятівському районі

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м). Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Поблизу Небилова у Рожнятівському районі

Поблизу Небилова у Рожнятівському районі

Природні пам’ятки. З пам’яток природи можна відзначити ландшафтний заказник загальнодержавного значення Грофа площею 2533,8 га. Створений у 1996 р. на місці колишнього першого Українського національного парку, заснованого 1935 р. митрополитом Андреєм Шептицьким. Охоплює схили гірського пасма з вершинами Кінь, Грофа, Паренки, Петрос (1000 — 1750 м.н.р.м.). Особливою цінністю заказника є популяції сосни кедрової європейської, шафрана Гегеля, арніки, які занесені до Червоної книги України.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Лімниця». Джерело чистої питної води з цінними видами риб — рибниця, морена, форель гірська.

Урочище «Сокіл». Площа 29 га. В урочищі ще до 1939 р. на землях греко-католицької церкви діяв спортивний табір молодіжного товариства «Пласт». Зараз його діяльність відновлена.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Яйківський». Площа 270 га. Розташований на схилах гори Яйко Перегінське у межах висот 900 — 1600 м.н.р.м. Тут охороняється унікальний для України залишок лісового ландшафту пралісового характеру з рідкісною популяцією сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги.

Школа у смт Перегінськ

Школа у смт Перегінськ

Ботанічний заказник місцевого значення «Конвалія». Площа — 63,3 га. на території Рожнятівського лісництва. Місце зростання конвалії звичайної — цінної лікарської рослини.

Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Турова дача». Площа 255 га. Унікальне на Прикарпатті оліготрофне болото на вододілі, звідки беруть початок дрібні притоки Лімниці та Лукви.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Джурджійський». Площа 754 га. Природний комплекс на висоті від 700 до 1500 м.н.р.м., у якому чергуються буково-ялицеві, ялицево-смерекові, кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу).

Гірське озеро «Розсохан». Площа 0,5 га., територія Мшанського лісництва. Розташоване в Кам’яній чаші, оточеній смерековим лісом під горою Яйко Ілемське.

Заказник «Арніка». Знаходиться біля підніжжя гори Люта, в урочищі Підлюте, неподалік від сірководневих джерел.

Павлівський камінь – це скеля висотою 30 м, що розміщується приблизно на однаковій відстані від трьох населених пунктів — сіл Князівське, Підлісся і Дуба. За однією версією назва каменя походить від проповідника Павла, який тут вів свою місіонерську діяльність в язичницькі часи. Можливо в давнину цей камінь слугував своєрідним капищем ранніх християн, про що свідчить чашове заглиблення на вершині каменю та ряд ліній обабіч скелі.

Довідкова інформація

Населені пункти Рожнятівського району

Колишня ратуша у Перегінську

Колишня ратуша у Перегінську

Смт Брошнів-Осада • смт Перегінське (с Закерничне) • смт Рожнятів • с Берлоги • с Брошнів • с Вербівка (с Топільське) • с Верхній Струтинь • с Вільхівка (с Рошняте) • с Грабів (с Крива) • с Дуба (с Дубшари, с Лецівка, с Підлісся) • с Ілемня • с Камінь • с Князівське • с Красне • с Креховичі • с Липовиця • с Лоп’янка • с Луги • с Небилів (с Ловаги, с Слобода-Небилівська) • с Нижній Струтинь • с Осмолода (с Гриньків, с-ще Кузьминець) • с Петранка • с Рівня (с Слобода-Рівнянська) • с Ріпне • с Сваричів • с Сливки • с Спас (с Підсухи, с Погорілець) • с Суходіл • с Цінева • с Ясеновець (с Іванівка) • с Ясень (с-ще Бабське, с Лази, с-ще Погар, с-ще Турівка, с-ще Черепина)

Стародавні укріплення

Перегінськ, замок • Рожнятів, замок • Нижній Струтинь городище • Перегінське городище

Музеї

Музей Івана Вагилевича

с. Ясень, Рожнятівський район

Кімната-музей В.Івасюка

вул. 22 Січня 49

школа мистецтв імені Героя України Володимира Івасюка

с-ще Брошнів-Осада, Рожнятівський район

Типова Рожнятівщина

Типова Рожнятівщина

Краєзнавчий музей «Бойківщина»

вул. Січових Стрільців, с-ще Рожнятів

тел.: (03474) 2-11-99

Пластовий табір – музей “Сокіл”

ПТМ “Сокіл”

вул. Зарічна, 11

с. Гриньків,

Рожнятівський р-н,

Івано-Франківська обл.

Рожнятівські дороги

Рожнятівські дороги

Кімната-музей Героїв ОУН-УПА

вул. 22 січня, ЗОШ 1-ІІІ ступенів

с-ще Брошнів-Осада, Рожнятівський район

Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева

  1. Цінева, Рожнятівський р-н

Пам’ятки архітектури національного значення

Доменна піч ( кам.) 1810р. Урочище Ангелів (Осмолодська с/р)

Церква Св. Миколая ( Дер.) 1760р. с. Сливки

Дзвіниця церкви Св. Миколая (дер.) 19 ст. с. Сливки

Пам’ятки архітектури місцевого значення

с. Берлоги

Церква Різдва Пресвятої Діви Марії (дер.) 17 ст.

с. Брошнів

Церква Св. Параскеви (дер.) 1910 р.

с. Вербівка

Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) 1807 р.

Стара хата на узбіччі

Стара хата на узбіччі

с. Верхній Струтинь

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 1879 р.

с. Вільхівка

Церква Св. Іллі (дер.) 1860 р.

с. Грабів

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1780 р.

с. Дуба

Церква Св. Миколая (дер.) 1908 р.

с. Дубшари

Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії (дер.) 1924 р.

с. Іванівка

Церква Собору Св. Івана Хрестителя (дер.) 1827 р рек.1924 р.

с. Ілемня

Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) 1877 р.

с. Камінь

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1846 р.

с. Князівка

Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1771 р.

с. Красне

Церква Св. Миколая (дер.) 1770 р.

Рожнятівська школа

Рожнятівська школа

с. Креховичі

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (дер.) 1842 р.

с. Липовиця

Церква Св.Архистратига Михаїла (дер.) 1871 р.

с. Лоп’янка

Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1924 р.

с. Н. Струтинь

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1926р.

Ріка Лімниця

Ріка Лімниця

смт. Перегінське

Церква Зішестя Св. Духа (дер.) 1894 р.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1884 р.

Замок (мур.) 1662р.

с. Петранка Долішня

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1871 р.

Каплиця в урочищі Підлюте

Каплиця в урочищі Підлюте

с. Петранка Горішня

Церква Св. Миколая (дер.) 1830 р.

с. Підсухи

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1900 р.

с. Рівня

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (дер.) 1770 р.

с. Ріпне

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (дер.) 19 ст.

смт. Рожнятів

Замок (мур.) 17 ст. вул. Шкільна

Церква Різдва Христового (дер.) 1900 р. вул. Січових Стрільців

с. Сваричів

Церква Воскресіння Христового (дер.) 1760 р рек.1840 р.

Дорога з Рожнятова до Перегінська

Дорога з Рожнятова до Перегінська

с. Слобода Небилівська

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1847 р.

Замок у смт Рожнятів

Замок у смт Рожнятів

с. Слобода-Рівнянська

Церква Воздвиження Чесного Хреста (дер.) 1879 р.

с. Спас

Церква Преображення Господнього (дер.) 1772 р.

с. Суходіл

Церква Собору Пресвятої Богородиці (дер.) 1772 р. рек. 1889 р.

с. Топільське

Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (дер.) 1854 р.

с. Ценява

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1745 р.

Млин (дер.) 19 ст.

с. Ясеновець

Церква Св. Миколая (дер.) 1928 р.

Замок у Рожнятові, стара фотографія

Замок у Рожнятові, стара фотографія

с. Ясень

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1756 р.

Пам’ятки археології

  1. Курганний могильник Нижній Струтинь І, культура карпатських курганів
  2. Поселення Нижній Струтинь ІІ, культура карпатських курганів
  3. Городище Нижній Струтинь ІІІ, Київська Русь
  4. Курганний могильник Нижній Струтинь ІV, культура карпатських курганів
  5. Курганний могильник Нижній Струтинь V, Київська Русь
  6. Городище Перегінське І, Київська Русь