Верховинський район

Черемош у Верховинському районі

Черемош у Верховинському районі

Верховинський район заході район межує із Закарпатською областю, на північному заході із Надвірнянським, на півночі із Косівським районами Івано-Франківської області, на сході із Чернівецькою областю, на півдні та на південному заході з Румунією. Територія району становить 126,3 тис. гектарів. Населення 32,2 тис. осіб. Район розташований у найвищій частині Українських Карпат, в межах Гуцульських Карпат (Чивчини, Чорногора, Гриняви). Чивчинським хребтом протягом 45 км проходить державний кордон з Румунією. На території району знаходиться третя за висотою гора України — Піп Іван, 2020 м.

Contents

Загальна характеристика Верховинського району

Буковецький перевал

Буковецький перевал

Найбільшою річкою є Черемош. Верховинщина є одним з найбагатших на мінеральні води регіонів держави. Тут є понад 100 джерел мінеральних вод. Лише в селищі Верховина та селі Буркут розташовано 10 досліджених джерел мінеральної води. Район — визначний лікувально-оздоровчий центр та має свій національний колорит – тут збереглося багато цікавих звичаїв, традицій, легенд, ремесел, які в інших регіонах повністю зникли. Основне багатство району — карпатський ліс. Відомий район своїми пасовищами — полонинами, де випасаються велика рогата худоба і вівці.

Найбільше село – Верховина, колишня назва Жаб’є, колишня столиця гуцулів, у ХІХ ст. при всій кількості гуцулів 55 тисяч чоловік у Жаб’є проживало 9000 гуцулів, не рахуючи поляків та євреїв, тому село по праву називалося гуцульською столицею. Зараз населення райцентру – біля 6 тисяч чоловік, щоправда, колишні присілки Жаб’є зараз стали окремими селами. До найдавніших поселень відносяться села Красноїлля (стара назва Дідушкова річка), Довгополе, Криворівня, Білоберізка.

Засніжена Говерла

Засніжена Говерла

Село Буркут, Голови, Довгополе, Красноїлля, Криворівня відомі тим, що тут бували Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Станіслав Вінценз та інші. Гуцульський край справив велике враження на Коцюбинського і він написав повість «Тіні забутих предків». У селі Красноїлля жив (1906—1912 рр.) український письменник Гнат Хоткевич, де він написав повісті «Камінна душа», «Довбуш» та ін. Саме в цьому селі ним був створений відомий за межами України аматорський Гуцульський театр. Сьогодні тут відкрито музей Гната Хоткевича. У селі Криворівня є літературно-меморіальний музей Івана Франка, який було відкрито у 1953 р., тут письменник з сім’єю проживав у літні періоди з 1906 по 1914 рр. письменник жив з сім’єю. Жителі Верховинського району брали участь у зйомках фільму «Камінна душа», знятого режисером Станіславом Клименко за однойменною повістю Гната Хоткевича.

Дівчата на гуцульському весіллі

Дівчата на гуцульському весіллі

Верховинський район вирізняється цікавою гуцульською архітектурою, особливо колоритними є невеликі дерев’яні храми, збудовані переважно у ХІХ столітті, які є практично у кожному селі. У храмах все зроблено гуцульськими майстрами. Тут можна побачити мальований іконостас, народні розписи, різьблені предмети. Найцікавіші з них можна оглянути у селах Барвінків (Миколаївська церква 1867 року), Білоберізка (Покровська церква та дзвіниця 1849 року), Бистрець (храм Успіння Анни та дзвіниця 1872 року), Верхній Ясенів (Троїцька церква 1882 року та дзвіниця 1917–1924 років), Довгопілля (Михайлівська церква 1872 року), Зелена (церква Усікновення голови Івана Предтечі та дзвіниця 1846 року), Красноїлля (Петропавлівська церква 1843 року), Криворівня (церква Різдва Богородиці та дзвіниця 1818 року), Устерики (Вознесенська церква 1938 року), Черемошна (Михайлівська церква та дзвіниця 1872 року).

Верховина

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Верховині

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Верховині

Селище міського типу, до 1962 року відоме як Жаб’є. Населення — п’ять з половиною тисяч чоловік. Перша згадка про село датується 1424 роком. Жаб’є вважалося високогірною гуцульською столицею.

Зараз Верховина розвивається як гірськолижний курорт. У селі є підйомник завдовжки 320 метрів (мультиліфт), перепад висот 72 метри, пропускна здатність 100 чоловік на годину.

У Верховинському районі особливо відчутний гуцульський діалект. Колись діалект, яким розмовляли гуцули, був значно поширеніший на Прикарпатті, у ньому збереглися давньогалицькі особливості української мови.

Слова з гуцульського діалекту

ватра — вогнище;

кріс — рушниця;

Гуцули на початку ХХ століття

Гуцули на початку ХХ століття

мандзьохи — геологи;

комашня — багатолюдне застілля;

боришка — картопля (варіанти — мандеборка, мандебурка, барабуля, навіть фасоля);

дроб’єта — дрібна рогата худоба;

котюга — пес;

шваблики — сірники;

гачі — штани.

Приватна колекція побуту та музичних інструментів

У музеї Кумлика

У музеї Кумлика

смт Верховина,

вул. Івана Франка, 35

тел. +38 03432 21744

Приватний музей гуцульської музики заслуженого працівника культури України Романа Кумлика, віртуоза-скрипаля, керівника ансамблю троїстих музик «Черемош». Замовлення екскурсій здійснюється за попередньою домовленістю.

Ільці

Добиратися з Верховини рейсовим транспортом або на таксі.

Гірськолижний витяг в Ільцях

Гірськолижний витяг в Ільцях

На відстані шести кілометрів від Верховини по дорозі на Ворохту знаходиться невеличкий гірськолижний курорт — Ільці. На горі Запідки обладнаний бугельний витяг завдовжки 550 метрів, перепад висот 200 метрів, пропускна здатність 150 чоловік на годину. Траси розміщені на північній стороні, що дає змогу кататися з грудня по березень. Є прокат лиж, сноубордів, санок, послуги інструктора. Траси розраховані на лижників з різним рівнем підготовки, оскільки спочатку досить сильний нахил, який зменшується до середини траси. Складність трас ускладнюється, коли мало снігу і місцями утворюється багато льоду. На трасах поки-що не працюють ратраки. В цілому людей мало, рекомендується любителям спокійного катання.

У селі Бистрець планується спорудження гірськолижних трас. Підприємство Чорногора отримала 200 га землі від облради та біля 100 га викупила в місцевого населення для будівництва гірськолижного курорту у селі Бистрець. На початковому етапі планується інвестувати 300 млн. грн. у спорудження трьох підйомників, 10 км трас, гірськолижної бази та облаштування доріг. Також передбачено прийом туристів в літній час.

Обсерваторія на горі Піп Іван

Піп Іван взимку

Піп Іван взимку

Свою назву Чорна гора, або Піп Іван, дістала від скелі на вершині, яка колись була там і нагадувала попа в рясі. За іншою версією, від того, що на вершині постійно співають, або, по-гуцульськи, «попівають» вітри.

Вершину гори вінчають залишки старої польської обсерваторії, будівництво якої розпочалося влітку 1936 року. Вона була відкрита у 1938 році, але так і не добудована. Руїни обсерваторії більшу частину року заметені снігом, тому в народі її називають «Білий Слон».

Піші мандрівки хребтом Чорногори завжди приведуть до цього унікального історичного об’єкта — найвищої в Україні архітектурної споруди, з якої невдовзі планується зробити комплекс для відпочинку.

Криворівня

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Криворівні

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Криворівні

Село Криворівня зараз має близько півтори тисячі населення, відстань від Верховини — 14 кілометрів, від Ворохти — 40 кілометрів. Перша згадка датується 1719 роком. Село було улюбленим місцем відпочинку та творчої праці таких відомих діячів, як Іван Франко (у будинку, де він жив, нині музей), М. Грушевський, М. Коцюбинський, М. Черемшина, О. Кобилянська, В. Стефаник, Леся Українка, Г. Хоткевич. У селі знімалися фільми «Тіні забутих предків», «Довбуш» та інші.

У присілку Заріччя можна оглянути відреставровану хату-гражду. Гражда — високогірне житло гуцулів, було своєрідним карпатським замком, обороняло як від непрошених гостей, так і від диких тварин та примх природи.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка

с. Криворівня, вул. Грушевського, 4

тел. +38 03432 53436

Час роботи: з 11 до 18, вихідний — понеділок

Музей заснований 1953 року в селі Криворівня в колишній хаті Василя Якиб’юка, у якій щоліта, з 1906 до 1914 року, жив Іван Франко. Експозиція розповідає про творчість І. Франка, а також інших видатних діячів літератури і мистецтва, що тут побували.

Музей-садиба Михайла Грушевського

с. Криворівня, вул. Грушевського, 20

тел. +38 03432 53406.

Час роботи: з 10 до 17 00, вихідні — понеділок, вівторок.

Експозиція музею висвітлює творчий шлях видатного українського історика, діяча, першого президента України Михайла Грушевського.

Відпочинок на природі

Верховинський район має багату природу – гірські вершини, скелі, озера, ріка Черемош популярна у любителів водного сплаву. Цікаво відвідати гору Довбушанку з глибокими кам’яними Довбушевими Коморами на вершині. Тут також є геологічна пам’ятка природи державного значення „Скельний коридор Довбушанки”. Гора Писаний Камінь — величезні брили пісковика, що складаються з каменів висотою 2-3 м і тягнуться ланцюгом біля 80 м, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м, верх яких утворює горизонтальну площину. У районі є понад 100 джерел мінеральних вод, у т.ч. багато сірководневих джерел. Найважливіші джерела – в Верховині та селі Буркут, де досліджено біля 10 джерел. За складом і властивостями вони близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел „Нарзан” і „Боржомі”. Діють свердловини мінеральної води „Верховинська” (смт. Верховина) та сірководневої води (с. Кривопілля). У селі Буркут до Другої світової війни був невеликий водолікувальний курорт.

На Буковецькому перевалі

На Буковецькому перевалі

В цікавих урочищах Гаджина та Кедроватий находяться на північному мегасхилі Чорногори зберігся єдиний у цьому масиві осередок реліктової сосни кедрової європейської. Вище від смерекових лісів на висоті 1600-1850 м сформований субальпійський рослинний пояс з гірської сосни (жерепа), зеленої вільхи (лелеча) та ялівцю сибірського. Тут поширені також чорничники, альпійські луки тощо.

Неподалік Верховини — Чорногірський хребет з горами заввишки понад дві тисячі метрів — Говерла, Петрос, Піп Іван. Біля Говерли бере свій початок річка Прут, яка утворює мальовничий Прутський водоспад, що спадає каскадами і має загальну висоту близько 80 метрів. На Чорногірському хребті є багато високогірних озер, найбільше з них — озеро Несамовите біля Говерли, на полонині Веснарка.

Говерла — найвища гора України, висота — 2060 метрів. Піднімаючись на Говерлу, можна побачити прикордонні стовпчики — у 1919–1939 роках по Чорногорі проходив кордон між Польщею та Чехо-Словаччиною. На вершині Говерли стоїть найвищий прикордонний стовп заввишки три метри, однак взимку його можна не побачити, оскільки товщина сніжного покриву може перевищувати висоту стовпа.

Туристам слід пам’ятати, що гірськи масиви Чорногори досить лавинонебезпечні. Тим, хто хоче піднятися зимою на гори Говерлу, Пожижевську, Піп Іван, треба мати на увазі, що лавини переважно виникають після сильних снігопадів та відлиг на безлісих схилах крутістю 20–40 градусів.

Біля Говерли знаходиться полонина Пожижевська з метеорологічною обсерваторією, яка є найвищою науковою спорудою України — вона стоїть на висоті 1429 метрів, і водночас є історичною пам’яткою, оскільки побудована 1899 року. Тут випадає найбільше опадів в Україні — понад півтори тисячі міліметрів на рік.

Туристи, які вирушають у мандрівку горами, повинні зареєструватися в будь-якій гірській пошуково-рятувальній службі.

Івано-Франківський гірський пошуково-рятувальний загін

тел. +38 03422 22165

Верховинський гірський пошуково-рятувальний підрозділ

тел.+38 03432 21941

Ворохтянський гірський пошуково-рятувальний підрозділ

тел. +38 03434 41149

Осмолодський гірський пошуково-рятувальний підрозділ

тел. +38 03474 36247 (поштове відділення)

Яремчанський гірський пошуково-рятувальний підрозділ

тел. +38 03434 22201

Косівський гірський пошуково-рятувальний підрозділ

тел. +38 03478 21677

Тут же можна отримати консультацію і прогноз погоди у високогір’ї, замовити послуги гірського провідника, придбати картографічні матеріали по Карпатах, взяти на прокат туристське спорядження та ін.

Маршрути, які пропонуються рятувальними службами Карпат

Маршрут “По Чорногірському високогір’ю”

Довжина маршруту — 35 кілометрів.

Тривалість: 2–3 дні.

Сезонність: червень — жовтень.

С. Шибени — Високогірне лісництво КНПП — пол. Веснарка — оз. Марічейка — г. Піп Іван (2026 м) — г. Дземброня (1887 м) — г. Менчул (1999 м) — г. Бребенескул (2036 м) — г. Ребра (2001 м) — оз. Несамовите — г. Туркул (1933 м) — г. Данціж (1848 м) — г. Пожижевська (1822 м) — г. Брецкул (1911 м) — г. Говерла (2061 м) — пол. Заросляк — с/б «Заросляк».

Чорногірське високогір'я

Чорногірське високогір’я

Маршрут проходить по верхівці Чорногори — найвищого хребта в Україні. Стежка у високогір’ї пролягає закарпатськими схилами, інколи — по вершинах. При бажанні можна піднятися на всі без винятку чорногірські вершини.

Рекомендовані місця ночівлі — біля озер Марічейка, Бребенескул та Несамовите. Початковим пунктом маршруту є село Шибени Верховинського району Івано-Франківської області, кінцевим — високогірна навчально-спортивна база «Заросляк». Маршрут проходить по території Карпатського НПП. Джерела води є біля озер, на вершині гори Бребенескул та на сідловині між Брецкулом і Говерлою.

Маршрут по “Чивчинському високогір’ю”

Довжина маршруту — 82 кілометри.

Тривалість: 4–5 днів.

Сезонність: травень — вересень.

Чивчини

Чивчини

С. Шибени — ур. Медвежак — пол. Рогеска — г. Стіг (1654 м) — пол. Берческа — г. Керничний (1588 м) — г. Фуратик (1526 м) — пол. Ледескул — пол. Прелучний — пол. Старостая — г. Будашевська Велика (1677 м) — г. Чивчин (1766 м) — пол. Попадя — г. Лустун (1626 м) — г. Пірьє (1530 м) — г. Коман (1723 м) — г. Гнітесса (1749 м) — пол. Балтагура — ур. Чимірне — с. Шибени.

Перша частина маршруту проходить по вододілу Чивчинського хребта вздовж українсько-румунського кордону на висоті 1400–1700 метрів, друга — по долині Чорного Черемоша від його витоків до місця впадіння лівої притоки річки Шибений. Стежка в горах проходить українськими схилами, від ур. Чимірний до села Шибени ґрунтова дорога. Ночівлі можливі на всіх полонинах, яких на маршруті зустрічається чимало. Джерела води є на всіх полонинах. Початковим і кінцевим пунктом є село Шибени.

Маршрут “По Гринявських горах”

Довжина маршруту — 64 кілометри.

Тривалість: 3–4 дні.

Сезонність: травень — вересень.

Гриняви

Гриняви

С. Красник — г. Крента (1359 м) — г. Змієнська (1356 м) — г. Ростіцька (1513 м) — г. Скупова (1579 м) — пол. Луковиця — г. Баба Лудова (1586 м) — пол. Дуконя — пол. Мокринець — ур. Перкалаба — с. Голошино — с. Гринява.

Маршрут проходить по вершинах Гринявських гір, що знаходяться в межиріччі Чорного і Білого Черемошів, в напрямку від села Красник до українсько-румунського кордону. Включає сходження на всі найвищі вершини цього хребта. Ночівлі можливі на будь-яких полонинах, повсюдно є джерела питної води. Початковий і кінцевий пункти мають автобусне сполучення з селищем міського типу Верховина.

Маршрут “По Кострицькому хребту”

Довжина маршруту — 26 кілометрів.

Тривалість — 2 дні.

Сезонність: травень — жовтень.

Кострицький хребет

Кострицький хребет

Кривопільський перевал — прис. Буков’єл — г. Маковиця (1160 м) — г. Кострича (1585 м) — г. Кострич (1544 м) — г. Костриця (1512 м) — пол. Болота — г. Хега (1287 м) — пол. Веснарка — с. Красник.

Маршрут проходить через дві головні вершини невеличкого гірського пасма — хребта Кострича, з яких відкривається чудова панорама на всю Чорногору. Початковим пунктом є присілок, що розташувався на самому Кривопільському (Ворохтянському) перевалі, кінцевим — село Красник.

Маршрут “По Покутських Карпатах”

Довжина маршруту — 46 кілометрів.

Тривалість: 3–4 дні.

Сезонність: травень — жовтень.

Покутські Карпати

Покутські Карпати

Смт. Верховина — с. Віпче — пер. Малий Присліп — г. Біла Кобила (1477 м) — г. Чорний Грунь (1385 м) — г. Ігрець (1311 м) — пер. Буковець — г. Копілаш (1150 м)— г. Писаний Камінь (1221 м) — с. Ясенів — г. Синиці (1186 м) — Довбушеві комори — хр. Магура (1118 м) — г. Пушкар (816 м) — смт. Верховина.

Маршрут проходить по найвищих вершинах Покутсько-Буковинських Карпат, які увінчані великими кам’яними брилами ямнецького пісковику, що постійно вивітрюється, а також через декілька сіл Веховинського району. Початковим і кінцевим пунктом є селище міського типу Верховина.

Маршрут “По Чивчинах і Чорногорі”

Чивчини в тумані

Чивчини в тумані

Довжина маршруту — 36 кілометрів.

Тривалість: 2–3 дні.

Сезонність: червень — вересень.

С. Шибени — хр. Руський Діл — г. Роги (1556 м) — г. Регеска (1569 м) — г. Радул (1598 м) — пол. Щивник — г. Вихід (1471 м) — г. Васкуль (1730 м) — г. Піп Іван (2026 м) — г. Смотрич (1896 м) — пол. Смотрич — с. Дземброня.

Маршрут охоплює північну частину Чивчинського і південну Чорногірського хребтів. Починається в селі Шибени і закінчується в селі Дземброня (села мають автобусне сполучення).

Маршрут “По льодовикових карах Чорногори”

Говерла

Говерла

Довжина маршруту — 22 кілометри.

Тривалість — 2 дні.

Сезонність: червень — вересень.

С. Дземброня — г. Вухатий Камінь (1864 м) — г. Дземброня (1887 м) — г. Менчул (1999 м) — г. Бребенескул (2036 м) — хр. Кедроватий Погорілець — пол. Кізі Улоги — г. Довбушевий Сідець (1506 м) — с. Бистрець.

Вухатий камінь

Вухатий камінь

Маршрут проходить повз типові льодовикові котловини, яких багато на північно-східних схилах Чорногірського хребта, через другу за висотою вершину Українських Карпат. Починається і закінчується в причорногірських селах Дземброня і Бистрець.

Маршрут “В серце Чорногори”

Довжина маршруту — 28 кілометрів.

Тривалість: 2 дні.

Сезонність: червень — вересень.

Найвисокогірніша хата в Україні у селі Дземброня

Найвисокогірніша хата в Україні у селі Дземброня

С. Дземброня — пол. Чуфрова — хр. Розшибений — г. Менчул (1999 м) — г. Бребенескул (2036 м) — оз. Бребенескул — г. Гутін-Томнатік (2016 м) — г. Ребра (2001 м) — г. Шпиці (1864 м) — пол. Гаджина — с. Бистрець.

Маршрут веде до центральної, найбільш піднятої частини хребта, де зосереджено більше половини його найвищих вершин. Ночівля можлива тільки на озері Бребенескул — найвисокогірнішому озері в Україні. Тут же на вершині гори Бребенескул розташоване найвисокогірніше в Україні джерело води.

Маршрут “До Несамовитого озера”

Довжина маршруту — 20 кілометрів.

Тривалість: 2 дні.

Сезонність: червень — вересень.

Озеро Несамовите

Озеро Несамовите

С. Бистрець — Довбушева криниця — пол. Гаджина — г. Шпиці (1864 м) — оз. Несамовите — руїни польської олійні — г. Велика Маришевська (1564 м)— с. Бистрець.

Нитка маршруту дещо виходить за межі району, але пролягає до овіяного легендами і переказами високогірного озера Несамовитого. Маршрут пролягає висячими долинами і улоговинами найживописнішої полонини Українських Карпат — Гаджини. Ночівля можлива тільки на озері Несамовитому.

Маршртут “Уздовж Чорногори через Костричу”

Довжина маршруту — 38 кілометрів.

Тривалість: 2–3 дні.

Сезонність: червень — жовтень.

Хребет Кострича

Хребет Кострича

С. Шибени — Високогірне лісництво КНПП — устя р. Погорілець — витоки р. Погорілець — пол. Пільце — пол. Чуфрова — хр. Косарище — с. Бистрець — пол. Кобилева — пол. Псарівка — г. Кострич (1544 м) — с. Великий Ходак — автотраса Верховина—Ворохта.

Маршрут пролягає низькогір’ям, огинаючи високі вершини та гірські масиви і лише в одному місці перетинає Кострицький хребет. Починається у віддаленому селі Шибени і закінчується на автотрасі Верховина — Ворохта. Може бути пройдений за будь-яких погодних умов.

Довідкова інформація по Верховинському району

Населені пункти Верховинського району

Високогірне озеро у селі Бистрець

Високогірне озеро у селі Бистрець

смт Верховина (с Віпче) • с Бистрець (с Берестечко) • с Білоберізка • с Буковець (с Черетів) • с Верхній Ясенів (с Рівня) • с Голови (с Чорна Річка) • с Голошина • с Гринява (с Біла Річка) • с Довгополе (с Кохан, с Полянки) • с Замагора • с Зелене (с Буркут, с Топільче, с Явірник) • с Ільці (с Великий Ходак) • с Красник • с Красноїлля (с Вигода) • с Кривопілля (с Волова, с Стаїще) • с Криворівня (с Бережниця) • с Перехресне • с Пробійнівка (с Грамотне, с-ще Стовпні) • с Стебні • с Устеріки • с Хороцеве (с Барвінків) • с Яблуниця (с Сеньківське, с Черемошна)

Гражди

Скелі у селі Бистрець

Скелі у селі Бистрець

Музей «Хата-Гражда», присілок Заріччя, с. Криворівня • Жила хата-гражда присілок Ігрець, с. Криворівня

Фестивалі

Карпати, село Бистрець

Карпати, село Бистрець

Фестиваль гірської та туристичної культури Черемош-фест”. Село Криворівня, травень. Музичні виступи, мистецькі майстер-класи.

Свято „Полонинське літо”. Літо (кінець червня), урочище Запідок, с. Верхній Ясенів, Верховинський район

Гірськолижні курорти

Верховина • Ільці • Бистрець (споруджується)

Музеї

Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика

Отара овець

Отара овець

вул. І. Франка, 35

с. Верховина

тел.: (03432) 2-17-44, (097) 307-52-54

факс: (03432) 2-22-06

Музей Михайла Грушевського

Захід сонця у Карпатах

Захід сонця у Карпатах

присілок Грушівка, с. Криворівня

Верховинський р-н, 78710

тел.: (03432) 5-34-06, 5-36-05

Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків»

Сині Карпати

Сині Карпати

присілок Глифа, с-ще Верховина,

Верховинський р-н, 78700

тел.: (03432) 2-25-57

Музей села «Криворівня»

Карпати біля села Бистрець

Карпати біля села Бистрець

Криворівнянська середня школа ім. М. Грушевського,

с. Криворівня, Верховинський р-н, 78710

тел.: (03432) 5-34-43

Музей гуцульської вишивки

присілок, с. Зелене Підугорське

Верховинський р-н, 78700

тел.: (03432) 3-31-42

Музей «Хата-Гражда» гуцульської господарки

присілок Заріччя, с. Криворівня,

Верховинський р-н, 78710

тел.: (03432) 5-37-04

Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича

с. Красноїлля

Верховинський р-н, 78716

тел.: (03432) 7-66-51

Літературно-меморіальний музей Івана Франка

присілок Москалівка, с. Криворівня,

Верховинський р-н, 78710

тел.: (03432) 5-37-04

Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини

вул. І. Франка, 5, с-ще Верховина,

Верховинський р-н, 78700

тел.: (098) 39-98-345

Меморіальна кімната Онуфрія Манчука

вул. Івана Франка, 37, с. Красник

Верховинський р-н, 78700

тел.: (03432) 3-35-91

Музей–школа ім. Теофіла Кисілевського

присілок Центр, с. Ільці,

Верховинський р-н, 78704

тел.: (03432) 4-72-24

Музей «Гуцульщина»

Будинок культури, с. Яблуниця,

Верховинський р-н, 78731

Музей Плитки Горицвіт

с.Криворівня, присілок Грашпарівка,

тел. (097) 960-89-21, (067) 163-35-10

Пам’ятки архітектури національного значення

Церква св. Миколая (Дер.) 1867р. с. Барвінків

Церква Покрову Пресвятої Діви Марії ( дер.) 1849р. с. Білоберізка

Дзвіниця церкви Покрову Пресвятої Діви Марії (дер.) 1849р. с. Білоберізка

Церква Успіння Св. Анни (Дер.) 1872р. с. Бистрець

Дзвіниця церкви Успіння Св. Анни (дер.) 1872р. с. Бистрець

Церква Пресвятої Трійці ( дер.) 1882р. с. Верхній Ясенів

Дзвіниця церкви Пресвятої Трійці (Дер.) 1917-. 1924рр. с. Верхній Ясенів

Церква Усікновіння голови Іоана Хрестителя (Предтечі) (дер.) 1846р. с. Зелена

Дзвіниця церкви Усікновіння голови Іоана Хрестителя (Предтечі) (дер.) 1846р. с. Зелена

Церква св. Апостолів Петра і Павла (дер.) 1843р. с. Красноїлів

Дзвіниця церкви св. Апостолів Петра і Павла (дер.) 1843р. с. Красноїлів

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1818р. с. Криворівня

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці ( дер.) 1818р. с. Криворівня

Церква Христа Царя (дер.) 1930р. с. Устеріки

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1872р. с. Черемошна

Дзвіниця церкви св. Архистратига Михаїла (дер.) 1872р. с. Черемошна

Пам’ятки архітектури місцевого значення

смт. Верховина

Лікарня (дер.) 1910 р. вул. Жаб’євська, 4

Житловий будинок (дер.) 1938 р. вул. Жаб’євська, 38

с. Бережниця

Церква Св. Миколая (дер.) 1921 р.

с. Верхній Ясенів

Млин (дер.) 1779 р.

с. Зелена

Обсерваторія (мур.) 1937 р. Гора Піп Іван

с. Ільці

Церква Пресвятої Трійці (дер.) 1881 р.

Дзвіниця церкви Пресвятої Трійці (дер.) 19 ст.

с. Красник

Житловий будинок (дер.) 1910 р.

с. Красноїлів

Театр (дер.) 1910 р.

с. Криворівня

Житловий будинок (дер.) 1836 р. прис. Грушівка

Ґражда (дер.) 1790 р. присілок Заріччя

Садиба М. Грушевського (дер.) 1906 р.

Ґражда (дер.) 1925 р. присілок Осик

с. Устеріки

Житловий будинок (дер.) 1915 р.

Пам’ятки археології

Курганний могильник Верхній Ясенів І, невизначена приналежність