Надвірнянський район

Загальна інформація про Надвірнянський район

Район розташований у південно-західній частині Івано-Франківської області, південна частина району розташована в Передкарпатті, південно-західна частина розміщена в межах Українських Карпат (гірські масиви Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати) та межує з Закарпатською областю. На південному сході Надвірнянський район межує з Верховинським районом Івано-Франківської області. Східними сусідами є Косівський та Коломийський райони, північним — Тисменицький район, північно-західним — Богородчанський район.

Костел у Делятині

Костел у Делятині

Адміністративний центр району — місто Надвірна. На території району розміщені селища міського типу Битків, Делятин, Ланчин та 43 сільські населені пункти. Населення району – 113,6 тис. чоловік, в тому числі міського — 41,5 тис. чол.

В районі є значні поклади корисних копалин: нафти і газу, калійних і кухонних солей, будівельного каменю та іншої сировини для виробництва будівельних матеріалів. Поблизу м.Надвірна виявлено невелике родовище золота. Площа лісових масивів становить 82,6 тис. га, що становить 63,8 відсотки території району. З природніх пам’яток найбільша – Природний заповідник “Горгани”, також є чимало менших заповідних територій – заказники «Кливський», «Тавпиширківський», «Бредулецький», пам’ятка природи «Верхнє Озерище», дендропарк «Високогірний», біля с. Бистриця. Найбільші річки — Бистриця Надвірнянська, Ворона містять чудові пляжі мають різноманітні можливості для відпочинку на воді. Виявлено біля десяти родовищ лікувальний вод, серед яких найвідоміше мінеральне джерело в урочищі Рафайловець Бистрицького лісництва (сірководнева вода).

Найдавніші населені пункти – с. Красна (1445 р.), с. Назавизів (1479 р.), с. Перерісль (1485 р.), с. Пнів (1482 р.), с.Тисменичани (1437 р.).На Надвірнянщині є 146 пам’яток різних епох — від часів кам’яної доби до пам’ятників, споруджених в наші дні. З архітектурних пам’яток найцікавішими є Пнівський замок та чимало дерев’яних храмів.

Церква в Лоєвій Надвірнянського району

Церква в Лоєвій

Різдва Пресвятої Богородиці (1785) — смт. Делятин

Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1746) — с. Білі Ослави

Успіння Пресвятої Богородиці (1739) — с. Гвізд

Святого Іоанна Хрестителя (1820) — с. Назавизів

Святого Дмитрія (1835) — с. Білі Ослави

Святого Юрія Переможця (1924) — с. Бистриця

Покрови Пресвятої Богородиці (1943) — с. Заріччя

Місто Надвірна, церква

Церква в Надвірній

Святого Миколая (1840) — с. Стримба

Святої Параскеви (1700) — с. Камінне

Святого Дмитрія (1796) — с. Зелена

Святих Косми та Дем’яна (1800) — с. Лісна Тарновиця

Святого Миколая (1819) — с. Гвізд

Святого Архистратига Михаїла (1819) — с. Цуцилів

Святого Миколая (1803) — с. Перерісль

Преображення Господнього (1835) — с. Лоєва

Святої Параскеви П’ятниці (1854) — с. Тисменичани

Святого Василія Великого (1863) — с. Чорні Ослави

Святої Параскеви П’ятниці (1928) — с. Фитьків

Воздвиження Чесного Хреста (1835) — м. Надвірна

Костел у місті Надвірна

Костел у Надвірній

Собору Пресвятої Богородиці (1895) — с. Добротів

Святого Архистратига Михаїла (1803) — с. Чорний Потік

Покрови Пресвятої Богородиці (1854) — с. Волосів

Святого Архистратига Михаїла (1862) — с. Гаврилівка

Святого Миколая Чудотворця (1876) — с. Глинки

Святого Миколая Чудотворця (1906) — с. Верхній Майдан

Покрови Пресвятої Богородиці (1912) — с.Саджавка

Чуда Святого Архистратига Михаїла (1922–1925) — смт.Ланчин

З видатних людей на Надвірнянщині народилися: Марія Дзюба – українська письменниця, Богдан Бенюк – український актор, Микола Гобдич – український хоровий диригент.

Надвірна

Надвірна як місто утворилася у ХVІ столітті. Перша письмова згадка — 1589 рік. Назва походить від залоги замку, що жила «на дворі», тобто за мурами. У другій половині ХІХ століття через Надвірну проходить залізниця, будуються лісопереробний і нафтопереробний заводи, багато інших підприємств. Значний поштовх до розвитку міста дало відкриття у 1868 році нафтових родовищ.

Костел у місті Надвірна

Костел у місті Надвірна

Місто цікаве тим, що у ньому є три замки — два кам’яних та один дерев’яний. Найвідоміший — Пнівський замок, споруджений у XVІ столітті біля села Пнів, що за Надвірною. До зведення Станіславської фортеці (Івано-Франківськ) це було найпотужніше укріплення на Прикарпатті. Замок витримав багато облог і штурмів. Прямих відомостей про його здобуття немає (захоплення козаками на чолі з Семеном Височаном —лише припущення), у польських джерелах Пнівський замок відомий як єдина твердиня на Прикарпатті, що ніколи не падала. До 1745 року замок належав його засновникам Куропатвам, згодом був власністю двох родин — Синявських та Цетнерів, наприкінці ХVІІІ століття перейшов у власність австрійської держави, яка здавала фортецю в оренду. Орендарі розбирали замок на будматеріали, використовували приміщення у виробничих цілях, тому фортеця поступово занепала.

Всередині костелу у місті Надвірна

Всередині костелу у місті Надвірна

Товщина замкових стін досягає двох метрів. Замок у плані прямокутний, укріплений на кутах чотирма вежами. В’їзд до замку здійснювався за допомогою підйомного мосту, що перекидався через рів. На фасаді в’їзної вежі збереглася ніша для моста, у самій вежі — дерев’яний блок для ланцюгів. Зі сходу замок захищав глибокий яр із потоком, з півдня і півночі — штучний рів, із заходу — 50-метрове урвище. Нині замок поступово відбудовують. Незважаючи на дещо засмічену територію замку, Пнівський замок – вітрина Надвірної.

За поширеною версією, саме від цього замку почалося місто Надвірна. Однак, найімовірніше, місто розрослося від іншого, маловідомого замку, залишки якого збереглися у міському парку, біля відділення міліції. Від цієї оборонної споруди XV століття, що розміщувалася на невисокому пагорбі, залишилася вежа з підземеллями, частина стін та рельєф місцевості, підкріплений кам’яними підпорними стінами. Після зведення Пнівського замку вона використовувалася в адміністративних цілях: через недостатню укріпленість її неодноразово захоплювали ворожі війська.

Бійниці башти замку у міському парку міста Надвірна

Бійниці башти замку у міському парку міста Надвірна

Ще один замок — давньоруський, ХІІ століття, розташований на горі біля міста, був карпатським форпостом Галицького князівства. Замок був дерев’яним, від нього добре збереглися земляні укоси та вали.

У Надвірній збереглася ратуша XVІІІ століття. Цікаво оглянути храми міста – Костел Успіння Богородиці Римо-Католицької Церкви із красивою кам’яною кладкою, Церква Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ (перенесена з Манявського скиту після його закриття у 1785 році). Цікава історія Церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ – її будівництво розпочали у 30-х роках ХХ століття, яке завершилося на рівні фундаментів, у 90-х роках церкву було споруджено за старим планом, зараз це Прокатедральний Собор Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, такий статус храм отримав через незламність католицького духу та збереження традицій Східної Церкви як в часи підпілля, так і в часи відродження Української Греко-Католицької Церкви.

Башта замку в міському парку міста Надвірна

Башта замку в міському парку міста Надвірна

У місті цікава відпочинкова зона — міське озеро, кришталево чиста річка Бистриця, спорткомплекс з трамплінами під горою і чудові тераси й майданчики на горі над спорткомплексом, звідки відкривається краєвид, з одного боку, на прикарпатську долину, а з іншого — на мальовничі Карпати.

Погода у Надвірній мінлива, як і у всіх карпатських населених пунктах. Але клімат тут ще не такий вологий, як у високих Карпатах, цілком можливий пляжний відпочинок на чистих пляжах кришталево чистої ріки Бистриця.

Зелений туризм у Карпатах

У гірських селах Зелена та Бистриця розвинений зелений туризм, цей район цікавий для активного відпочинку завдяки недоторканій природі та відсутності галасливості курортної зони. У села приїзджають любителі тишини і спокою, оскільки інфраструктура розваг не розвинута. Природні умови сприять збору дарів лісу, особливо білих грибів та лисичок.

Розкопки замку у міському парку міста Надвірна

Розкопки замку у міському парку міста Надвірна

У селі Бистриця був бугельний підйомник довжиною 350 метрів з перепадом висот 60 метрів. Оскільки витяг розміщується не дуже високо (820 – 760 м), то наявність снігу залежить від погодних умов, про фактичну роботу підйомника слід дізнаватися додатково. Село розміщується неподалік Буковелю, були плани навіть об’єднати села Бистриця і Поляниця суцільною лінією витягів з відповідною інфраструктурою.Можливо це колись і здійсниться, однак зараз в Бистрицю приїзджають здебільшого любителі дикої незайманої природи (село тупикове).

Пнівський замок у місті Надвірна

Пнівський замок у місті Надвірна

Неподалік Бистриці – Перевал Легіонів, названий на честь польських легіонерів, які у Першу світову війну захищали гірський прохід від російських військ. Зараз через перевал веде дорога, доступна лишень для позашляховиків, тому ця місцевість популярна у піших туристів та любителів гірських велосипедів.

Водоспади

Пнівський замок у місті Надвірна

Пнівський замок у місті Надвірна

Гірські річки у цій місцевості утворюють багато водоспадів, з яких найзначнішим є Бухтівецький. Водоспад знаходиться на річці Бухтовець, неподалік села Букове, присілку села Пасічна Надвірнянського району. Перший водоспад можна побачити відразу за мостом через Бистрицю, наступні, більші, — за сім кілометрів від місця впадіння Бухтівця в Бистрицю, до них веде ґрунтова дорога. Від дороговказу «водоспад» треба пройти до урвища близько 20 метрів, далі — стежкою вниз. Найвищий водоспад має висоту 12 метрів і вартий важкого шляху до нього, який до того ж пролягає мальовничим каньйоном.

Пнівський замок у місті Надвірна

Пнівський замок у місті Надвірна

За 6,3 км на північний захід від села Бистриця є каскадний водоспад Салатручі́ль, що утворився в місці, де невеликий лісовий потік (стікає зі схилів хребта Тавпиширки) перетинає скельний масив і впадає до невеликого озера, що навпроти впадіння потоку Салатручіль до річки Салатрук (ліва притока Бистриці Надвірнянської). Загальна висота перепаду води — 6 м. Водоспад має два каскади; нижній каскад розділений на два струмені.

Черницький водоспад (Черник) — каскадний водоспад в Українських Карпатах (масив Ґорґани). Розташований у Надвірнянському районі Івано-Франківської області, в селі Черник, на гірській річці Черник (басейн Бистриці Надвірнянської).

Пнівський замок у місті Надвірна

Пнівський замок у місті Надвірна

По дорозі в межах села Черника розміщується двокаскадний водоспад висотою вісім метрів. Верхній каскад широкий, у ньому вода падає з висоти близько 2,5 м. Далі потік повертає у вузький клиноподібний жолоб, з якого суцільний струменем падає з висоти 4—5 м.

Також можна оглянути водоспад у селі Зелена, що біля турбази «Розтоки».

Природний заповідник Горгани

Водоспад у селі Зелена біля бази Розтоки

Водоспад у селі Зелена біля бази Розтоки

Природний заповідник «Горгани». Утворений 1996 року, площа 5344 га. Охоплює цінні гірські екосистеми у центральній частині Українських Карпат, займає територію Надвірнянського, Рожнятівського районів, Солотвинського, Усть-Чорнянського районів Закарпатської області. Головним об’єктом охорони в заповіднику є ліси з сосни кедрової європейської. Флора заповідника налічує 427 видів судинних рослин та 235 видів мохів. Понад 70 видів флори заповідника є рідкісними, з них 23 занесено до Червоної книги. Про значний вік флори заповідника свідчить наявність тут ендемічних та реліктових видів. Зокрема, будяк двоколірний, волошка мармарошська, гвоздика карпатська та ін. Всього виявлено 21 ендемічний вид. Різноманітність природних умов рослинного покриву зумовлює багатство фауни заповідника. Тут налічується 149 видів хребетних тварин, 43 види ссавців, 8 видів родини куницевих. З фауни до Червоної книги занесено 24 види, а до європейського червоного списку — 10 видів.

Ратуша у місті Надвірна

Ратуша у місті Надвірна

Заповідник розташовується уздовж річок Довжинець і Зеленичка, приток Надвірнянської Бистриці. Найвища точка заповідника — гора Довбушанка (1754 метри). У заповіднику мальовничий рельєф поєднується з багатим рослинним і тваринним світом. Близькість до обласного центру приваблює чимало любителів активного відпочинку.

Гірські урочища Горган важкодоступні, тому вони майже не зазнали впливу людини. Дуже мальовничими є урочища Джурджі, Черник, Новобудова, Столи, Садки. До Садків можна потрапити лісовою дорогою вздовж потоку Сітний. Звідси відкривається чудовий краєвид на Довбушанський хребет і кедрові та смерекові ліси.

Для Горган пропонується туристичний маршрут: с. Бистриця — г. Довбушанка — г. Синяк — с. Татарів. Загальна довжина — 39,5 кілометра, найвища точка маршруту — 1754 метри.

Природні пам’ятки

Брама Пнівського замку у місті Надвірна

Брама Пнівського замку у місті Надвірна

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Кливський». Заказник площею 111 га, створений на території Бистрицького лісництва з метою збереження популяції природних лісів ялиці білої віком понад 100 років у передгір’ях Карпат.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Тавпиширківський». Заказник площею 424 га знаходиться на території Бистрицького лісництва Надвірнянського держлісгоспу. Високогірні смерекові ліси з домішкою сосни гірської та на верхній межі лісу сосни кедрової європейської.

Водоспад Салатручіль біля села Бистриця

Водоспад Салатручіль біля села Бистриця

Лісовий заказник загальнодержавного значення «Бредулецький». Площа — 106 га. Знаходиться в Надвірнянському районі на території Зеленського лісництва. Один з найбільших в Українських Карпатах масив реліктового виду — сосни гірської на висоті 900-950 м над рівнем моря.

Комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Верхнє озерище». Гірська котловина під горою Гропа з мальовничим краєвидом та високогірними карпатськими пралісами і субальпійськими луками. Тут зростають смерекові ліси з домішкою бука у нижній частині і сосни гірської — у верхній.

Бухтівецький водоспад у Надвірнянському районі

Бухтівецький водоспад у Надвірнянському районі

Дендропарк загальнодержавного значення «Високогірний» (в районі с. Бистриця). Парк був створений у 1967 році, із метою інтродукції рідкісних, лікарських, екзотичних рослин та дерев. Зараз тут проростає більше 200 видів і форм деревних і чагарникових порід. Це дугласія тисолиста, модрина європейська і японська, ялиця бальзамічна, кавказька, ялина канадська, береза біла, китайська, жовта, карельська, темнокора, бук східний та багато інших цінних, рідкісних і екзотичних порід деревини. Створено 20 гектарів плодово-ягідних та лікарських плантацій.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк партизанської слави». Закладений в 1967 році на площі 7 га, в основному засаджений деревними та чагарникавими породами, рідко засаджений хвойними деревами, серед яких переважає сосна кедрова європейська. «Парк партизанської слави» улюблене місце відпочинку населення ближніх сіл.

Черницький водоспад у Надвірнянському районі

Черницький водоспад у Надвірнянському районі

Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Надвірнянські скелі». На лівому березі ріки Бистриця-Надвірнянська, вище від автомобільного моста по дорозі Надвірна-Богородчани можна помилуватися «Надвірнянськими скелями», що є корінними виходами відкладів стебницької світи ранньонеогенового віку, яке ще й має падіння на північний схід під кутом 30 градусів.

На території Надвірнянського району є частина Карпатського національного Природного парку, основна частина якого розміщується на території міськради м.Яремча.

Мінеральне джерело в урочищі Рафайловець Бистрицького лісництва (сірководнева вода).

Довідкова інформація

Укріплення Надвірнянського району

Відділення міліції у місті Надвірна, споруджене на місці замку

Відділення міліції у місті Надвірна, споруджене на місці замку

Волосів, замчище • Добротів замчище • Ланчин замчище • Надвірна, замок у парку• Надвірна, Пнівський замок • Надвірна городище Городище • Середній Майдан городище

Населені пункти

м Надвірна • смт Битків • смт Делятин • смт Ланчин • с Бистриця (с-ще Згари, с Климпуші, с-ще Причіл) • с Білі Ослави • с Верхній Майдан • с Волосів • с Гаврилівка • с Гвізд (с Млини) • с Добротів • с Заріччя • с Зелена (с Максимець, с Черник) • с Красна • с Лісна Тарновиця • с Лоєва • с Молодків • с Назавизів (с Мирне) • с Парище (с Лісна Велесниця) • с Пасічна (с Букове, с Постоята, с Соколовиця) • с Перерісль • с Пнів (с Білозорина, с Мозолівка) • с Саджавка (с Кубаївка) • с Середній Майдан (с Вишнівці, с Глинки) • с Стримба • с Тисменичани • с Цуцилів • с Чорні Ослави • с Чорний Потік • с Камінне • с Фитьків

Музеї

Двір Пнівського замку у місті Надвірна

Двір Пнівського замку у місті Надвірна

Музей історії Надвірнянщини

майдан Шевченка, 43

м. Надвірна

Надвірнянський р-н, 78400

тел.: (03475) 2-48-14

Музей Марійки Підгірянки

вул. Марійки Підгірянки 279а,

с. Білі Ослави,

Надвірнянський р-н, 78460

тел. дом.: (03475) 6-53-29

Бійниця Пнівського замку у місті Надвірна

Бійниця Пнівського замку у місті Надвірна

Музей Марка Черемшини

селище Делятин,

Надвірнянський р-н

Пам’ятки архітектури національного значення

с. Білі Ослави

Пнівський замок у місті Надвірна

Пнівський замок у місті Надвірна

Ганнозачатіївська церква (верхня) (дер.) 1746 р.

Дзвіниця Ганнозачатіївської церкви (дер.) 1922р.

Церква Св.Димитрія (нижня) (дер.)   1835 р.

Дзвіниця церкви Св.Димитрія (дер.) 1835 р.

 

с. Бистриця      

Початок Карпат поблизу Пнівського замку у місті Надвірна

Початок Карпат поблизу Пнівського замку у місті Надвірна

Церква Св.Юрія (дер.) 1924 р.

Дзвіниця церкви Св.Юрія (дер.) 1924 р.

с. Гвізд     

Успенська церква (дер.) 1739 – 1793 рр.

Дзвіниця Успенської церкви (дер.) 1793 р.

смт. Ділятин   

Церква Різдва Богородиці (дер.) 1620 р.

Дзвіниця церкви Різдва Богородиці (дер.) 1785 р.

Вхід у підземелля замку біля міського парку у місті Надвірна

Вхід у підземелля замку біля міського парку у місті Надвірна

с. Назавизів      

Церква Йоана Хрестителя (дер.) 1820 р.

Дзвіниця церкви Йоана Хрестителя (дер.) 1720 р.

с. Пнів (ближче до Надвірної)

Замок (мур.) к. 16 ст.

Пам’ятки архітектури місцевого значення

Замковий рів Пнівського замку у місті Надвірна

Замковий рів Пнівського замку у місті Надвірна

м. Надвірна

Башта замку у міському парку (поблизу базару) у місті Надвірна

Башта замку у міському парку (поблизу базару) у місті Надвірна

Будинок повітового староства (мур.) п. 20 ст. вул. Гетьмана Мазепи, 29

смт. Делятин

Костел (мур.) п. 20 ст. вул. Свободи, 205а

с. Гвізд

Церква Св. Миколая (дер.) 1820 р.

с. Добротів

Церква Положення Пояса Пресвятої Богородиці (дер.) 1896 р.

с. Зелена

Двір Пнівського замку у місті Надвірна

Двір Пнівського замку у місті Надвірна

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1796 р

Дзвіниця церкви Св.Дмитрія (дер.) 1796 р.

с. Камінна

Церква Св. Параскеви (дер.) 1700 р.

Дзвіниця церкви Св.Параскеви (дер.) 1700 р.

с. Лісна Тарновиця

Вид на замкову гору із Пнівського замку у місті Надвірна

Вид на замкову гору із Пнівського замку у місті Надвірна

Церква святих Косми та Дем’яна (дер.) 1800 р.

с. Лоєва

ЦеркваПреображення Господнього(дер.) 18 ст.

Дзвіниця церкви Преображення Господнього (дер.) 18 ст.

с. Перерісль

Церква Св.Миколая (дер.) 1822 р.

с. Стримба

Вхід до підземелля башти Пнівського замку у місті Надвірна

Вхід до підземелля башти Пнівського замку у місті Надвірна

Церква Св.Миколая (дер.) 18 ст.

с. Тисменичани

Церква Св.Параскеви (дер.) 1865р

Дзвіниця церкви Св. Параскеви (дер.) 1865 р..

с. Фітьків

Надбрамна вежа Пнівського замку міста Надвірна

Надбрамна вежа Пнівського замку міста Надвірна

Церква Св.Параскеви (дер.) 1852 р.

с. Цуцилів

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1807 р.

Дзвіниця церкви Св. Архистратига Михаїла (дер.)

с. Чорні Ослави

Церква Св. Василія Великого (дер.)

Пам’ятки археології

  1. Поселення Білі Ослави І, багатошарове: неоліт; рання бронза
  2. Поселення Білі Ослави ІІ, багатошарове: неоліт; рання бронза
  3. Поселення Білі Ослави ІІІ, рання бронза, можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки
  4. Поселення Верхній Майдан І, багатошарове: ранній мезоліт; бронзова доба
  5. Поселення Верхній Майдан ІІ, рання бронза, можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки

    Башта Пнівського замку у місті Надвірна

    Башта Пнівського замку у місті Надвірна

  6. Поселення Верхній Майдан ІІІ, багатошарове: пізній палеоліт; ранній мезоліт; рання бронза, можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки
  7. Поселення ВерхнійМайдан ІV, рання бронза, можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки
  8. Поселення Волосів І, енеоліт
  9. Поселення Волосів ІІ, культура карпатських курганів (ІІІ–ІVст.)
  10. Поселення Волосів ІІІ, багатошарове: культура карпатських курганів; ранні слов’яни (VІ–VІІ ст.)
  11. Поселення Глинки І, с. Глинки,с/р Середній Майдан, черняхівська культура
  12. Поселення Делятин І, ранній мезоліт
  13. Поселення Делятин ІІ, рання бронза
  14. Поселення Делятин ІІІ, рання бронза
  15. Поселення Делятин ІV, мезоліт
  16. Поселення Делятин V, багатошарове: пізній мезоліт; рання бронза
  17. Поселення Делятин VІ, багатошарове: пізній палеоліт; мезоліт; неоліт
  18. Поселення Делятин VІІ, пізній мезоліт
  19. Поселення Делятин VІІІ, пізній мезоліт

    Брама Пнівського замку у місті Надвірна

    Брама Пнівського замку у місті Надвірна

  20. Поселення Делятин ІХ, багатошарове: ранній мезоліт; пізній мезоліт
  21. Поселення Делятин Х, пізній мезоліт
  22. Поселення Делятин ХІ, кінець середнього палеоліту
  23. Поселення Делятин ХІІ, пізній палеоліт
  24. Поселення Делятин ХІІІ, бронзова доба (невизначена культура)
  25. Поселення Делятин ХІV, рання бронза, можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки
  26. Поселення Делятин ХV, голіградська культура фракійського гальштату
  27. Поселення Делятин ХVІ, Київська Русь
  28. Поселення Делятин ХVІІ, Київська Русь
  29. Поселення Добротів І, пізній палеоліт
  30. Поселення Добротів ІІ, мезоліт
  31. Поселення Добротів ІІІ, мезоліт
  32. Поселення Добротів ІV, рання бронза
  33. Поселення Добротів V, бронзова доба
  34. Поселення Заріччя І, ранній мезоліт
  35. Поселення Заріччя ІІ, пізній мезоліт
  36. Поселення Заріччя ІІІ, рання бронза
  37. Ґрунтовий могильник Заріччя ІV, бронзова доба
  38. Курганний могильник Камінне І, культура карпатських курганів
  39. Поселення Камінне ІІ, культура карпатських курганів
  40. Поселення Красна І, с. Красна, ранній мезоліт
  41. Поселення Красна ІІ, с. Красна, рання бронза

    Бастіон Пнівського замку міста Надвірна

    Бастіон Пнівського замку міста Надвірна

  42. Поселення Красна ІІІ, с. Красна, ранній мезоліт
  43. Поселення Красна ІV, с. Красна, багатошарове: пізній палеоліт, ранній мезоліт
  44. Поселення Красна V, с. Красна, рання бронза
  45. Поселення Ланчин І, с-ще Ланчин, мезоліт
  46. Поселення Ланчин ІІ, с-ще Ланчин, багатошарове: пізній мезоліт; енеоліт
  47. Поселення Ланчин ІІІ, с-ще Ланчин, багатошарове: пізній мезоліт; енеоліт
  48. Поселення Ланчин ІV, c-ще Ланчин, рання бронза
  49. Поселення Ланчин V, рання бронза
  50. Поселення Ланчин VI, c-ще Ланчин, рання бронза
  51. Поселення Лісна Тарновиця І, с. Лісна Тарновиця, підкарпатська культура шнурової кераміки
  52. Поселення Лоєва І, с. Лоєва, багатошарове: трипільська культура; підкарпатська к-ра шнурової кераміки; комарів-ська к-ра; голіградська к-ра фракійського гальштату; Київська Русь
  53. Поселення Лоєва ІІ, с. Лоєва, голіградська культура фракійського гальштату
  54. Городище Надвірна І, Київська Русь
  55. Городище Надвірна ІІ, бронзова доба
  56. Курганний могильник Надвірна ІІІ, невизначена приналежність
  57. Курганний могильник Перерісль І, культура карпатських курганів
  58. Курганний могильник Перерісль ІІ, культура карпатських курганів
  59. Курганний могильник Перерісль ІІІ, культура карпатських курганів
  60. Поселення Саджавка І, підкарпатська культура шнурової кераміки, подільська група, пізній етап
  61. Поселення Середній Майдан І, багатошарове: ранній мезоліт; енеоліт (невизначена культура)

    Міський парк і замок у місті Надвірна

    Міський парк і замок у місті Надвірна

  62. Поселення Середній Майдан ІІ, багатошарове: ранній мезоліт; енеоліт (невизначена культура)
  63. Поселення Середній Майдан ІІІ, рання бронза (невизначена культура)
  64. Поселення Середній Майдан ІV, рання бронза (можливо, підкарпатська культура шнурової кераміки)
  65. Поселення й городище Середній Майдан V, багатошарові: мезоліт; бронзова доба (невизначена культура); раннє залізо (VII–Vст. до Різдва Христового)
  66. Поселення Середній Майдан VІ, багатошарове: мезоліт; бронзова доба (невизначена культура); раннє залізо (VII–Vст. до Різдва Христового)
  67. Поселення Середній Майдан VІI, бронзова доба(невизначена культура)
  68. Поселення Середній Майдан VIIІ, енеоліт (невизначена культура)
  69. Поселення Середній Майдан ІХ, ранній мезоліт
  70. Поселення Середній Майдан Х, ранній мезоліт
  71. Курганний могильник Цуцилів І, культура карпатських курганів
  72. Поселення Чорний Потік І, рання бронза (невизначена культура)

    Замок у міському парку міста Надвірна

    Замок у міському парку міста Надвірна