Богородчанський район

Манявський скит

Манявський скит

Богородчанський район відомий манявським скитом та манявським водоспадом. Крім того тут, в Гуті, знаходиться резиденція Президента Синьогора. З природніх пам’яток найвидатнішими є грязеві вулкани у Старуні та гора Сивуля у місцевих бойківських Горганах.

Загальна характеристика Богородчанського району

Старовинна бойківська стодола у Хмелівці

Старовинна бойківська стодола у Хмелівці

Богородчанський район межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами області та Закарпаттям. На території району є рівнинна, передгірська та гірська частини, найвища гора – Велика Сивуля (1836 м). Серед природних ресурсів – нафта, природний газ, кухонна сіль, озокерит, торф, а також будівельні матеріали (гравій, камінь), гідромінеральні, лісові (загальна площа лісів становить 41,3 тис. га., 52 % площі району).

Станом на 1 січня 2010 року чисельність наявного населення району становила 69396 осіб, з яких 11774 особи проживали в міських поселеннях та 57622 — в сільській місцевості.

Згідно з першими писемними згадками найстарішими поселеннями є Грабовець, Жураки, Монастирчани, Підгір’я (колишня назва Ляхівці), Старуня. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин).

Осінній ліс у Богородчанському районі

Осінній ліс у Богородчанському районі

На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький — поет, автор поеми «Скит Манявський» (811–1873); Юліан Целевич (1843–1892 рр.), автор праці «Історія Скита Манявського»; письменник Михайло Петрушевич (1869–1895); Олексій Заклинський, автор «Записок пароха Старих Богородчан» (1819–1881 рр); Іван Капущак, посол до Віденського парламенту (1807–1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875–1920); класик української літератури Яцків Михайло Юрійович (1873–1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.

Домініканський монастир у Богородчанах

Костел і монастирські споруди у Богородчанах

Костел і монастирські споруди у Богородчанах

У Богородчанах зберігся комплекс Домініканського монастиря, побудованого у 1742–1762 роках, що складається з костелу, келій та муру із брамою. На місці костелу з 1691 року існував дерев’яний храм, у якому містився чудотворний образ Богородиці, котрий згодом перенесли до мурованого костелу. На території монастиря у ХVІІІ–ХІХ століттях знаходилася загальнопарафіяльна школа.

До нашого часу збереглися південно-західна в’їзна брама. У лихоліття Першої світової війни костел був значно пошкоджений, відреставрований у 1930 році, коли й набув сучасного вигляду.

Самі Богородчани відомі з 1441 року, тоді вони були власністю Яна Бучацького, згодом містечко переходить під владу Потоцьких. Зараз це селище міського типу з населенням майже вісім тисяч мешканців. Відстань від Івано-Франківська становить 18 кілометрів і завдяки прямій і рівній дорозі долається за декілька хвилин.

Біля Богородчан, у селі Саджава, можна оглянути музей етнографії і побуту, де зібрано понад 3 тисячі експонатів.

Поле з грязевими вулканами у Старуні

Поле з грязевими вулканами у Старуні

За Богородчанами, у селі Підгір’я, стоїть церква Рідзва Христового із дзвіницею 1832 року побудови.

У селі Росільна збереглися покинута солеварня ХІХ століття, церква Апостолів Петра і Павла, споруджена без жодного цвяха (кінець ХІХ століття) та вишукана церква Архистратига Михаїла, збудована чеськими майстрами у 1848 році.

Грязьовий вулкан у селі Старуня

Кратер грязевого вулкану

Кратер грязевого вулкану

У селі Старуня можна оглянути грязьовий вулкан, який тут утворився через поверхневу розробку озокериту та нафтових родовищ. Вулкан проявив себе під час землетрусу в Румунії 1977 року і мав тоді жерла діаметром до півметра і висоту конуса три метри, потоки грязі розтікалися на відстань до 60 метрів. Грязьові вулкани — поширене геологічне явище. На планеті є понад 1700 надводних та підводних грязьових вулканів. Вони вивергають газ, мул, нафту на земну поверхню. Грязьові вулкани і досі являють собою дуже загадкове явище, а механізм їх формування вчені остаточно ще не з’ясували.

Конус старунського грязевого вулкану

Конус старунського грязевого вулкану

Під час землетрусу в Італії 1979 року утворився другий вулкан, згодом в результаті землетрусу в Ірані утворилося ще декілька. Вулкан і зараз реагує на землетруси, які відбуваються у радіусі до п’яти тисяч кілометрів. В Україні аналог такого вулкана знаходиться біля Керчі в селі Багерове. Зараз у Старуні десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька пояснень причин виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на кількох розломах земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600–1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є проявом молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення.

Незважаючи на те, що село Старуня лежить на трасі, дістатися до вулкана досить важко через погану ґрунтову дорогу. Причому, ідучи або їдучи дорогою через село, треба постійно питатися, де поворот до вулкана, оскільки хрест, який слугує орієнтиром потрібної бічної дороги, не видимий для необізнаного приїжджого. Однак розчарування через погану дорогу розвіюється після споглядання незвичних ландшафтів, створених від вулканічної діяльності.

Грязевий вулкан у Старуні

Грязевий вулкан у Старуні

В озокеритових шахтах на початку ХХ століття в Старуні було виявлено добре збережені залишки мамонта (експонується у Львівському природничому музеї), шерстистого носорога (зберігається у Краківському музеї), гігантського оленя. Крім решток великих тварин, тут було знайдено дрібних ссавців і птахів, тож археологи не полишають надії знайти і первісну людину, оскільки озокерит є чудовим бальзамувальним матеріалом.

Манявський скит

Брама монастиря у Маняві

Брама монастиря у Маняві

У Маняві зберігся монастир-фортеця. Православний Манявський скит заснований 1606 року вихованцем Афонського монастиря, вихідцем з Тисмениці Й. Княгиницьким. У 1611 році була споруджена перша келія, через рік збудовано Хрестовоздвиженську церкву, яка була перебудована на просторіший храм вже у 1619 році.

У 1620 році монастир отримав від константинопольського патріарха Тимотея ІІ право ставропігії (автономії). У 1621 році було споруджено кам’яну монастирську фортецю з трьома вежами. Монастир мав до двох сотень ченців (середина ХVІІ століття), у його підпорядкуванні перебувало майже 600 монастирів у Галичині, Буковині, Молдавії. У 1676 році скит знищили турки, але невдовзі він відродився. Оскільки покровителями скиту були російські царі, відбудова здійснювалася на кошти Олексія Федоровича, у 1681 році була споруджена нова Хрестовоздвиженська церква.

Блаженний камінь поблизу Манявського скита

Блаженний камінь поблизу Манявського скита

Із монастирем пов’язана цікава легенда. Коли у 1676 році скит штурмом узяли турецькі війська, монахи сховали скарб. Цей скарб шукали дві експедиції — у 1914 році, коли почалася Перша світова війна, та у 1939 році, коли почалася Друга світова війна. Тому жартують, що не слід розпочинати пошуки скарбів, бо може початися третя світова війна.

У скиті в 1698–1705 роках українськими художниками під керівництвом І. Кондзелевича було створено шедевр українського сакрального живопису — Богородчанський іконостас. За деякими припущеннями, у монастирі 1664 року було поховано гетьмана України І. Виговського, однак його могилу не знайдено.

Наприкінці ХVІІІ століття монастир, за наказом австрійської влади, закрився. Відтак Хрестовоздвиженську церкву перенесли до Надвірної (згоріла у 1914 році), а іконостас — до Богородчан, зараз він перебуває у фондах Національного музею у Львові.

Біля монастиря лежить Блаженний камінь із цілющим джерелом, камінь вшановувався як святилище ще у язичницькі часи.

Зараз Манявський скит — діючий православний монастир — відреставровано, він оточений кам’яними стінами і вежами.

Під монастирем збереглося багато підземель, частину яких відкрито для відвідування туристами.

На північно-східних схилах Ґорґан (гірський масив Українських Карпат) розташований ботанічний заказник «Скит-Манявський». Це — один з найбільш мальовничих ландшафтів Передкарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами та єдиним в Івано-Франківській області насадженням модрини польської («хвойного дуба»).

Нещодавно у селі Манява було відкрито музей «господаря Карпат» — ведмедя. Поруч з основним експонатом — опудалом бурого ведмедя — сувеніри й дитячі іграшки, килим, годинник і гуцульські кахлі із зображенням ведмедя. Вік карпатських ведмедів не більше восьми років, хоча мали б вони жити не менше тридцяти.

Манявський водоспад

Манявський водоспад

Манявський водоспад

Село Манява відоме також своїм мальовничим водоспадом заввишки 18 метрів. Відстань до пам’ятки становить близько трьох кілометрів від села, та шість кілометрів від монастиря, причому цю відстань доведеться долати пішки, але водоспад цього вартий — до нього веде мальовничий каньйон із каскадом дрібніших водоспадів.

Поблизу Маняви, у селі Гута, розташована зимова резиденція Президента України. До самої резиденції підібратися неможливо, причому не рекомендується навіть ходити в лісі поблизу палацу, оскільки через це можна мати неприємності від служби безпеки.

Активний відпочинок

Богородчанське передгір'я

Богородчанське передгір’я

Село Гута розміщується у 35 кілометрах від райцентру Богородчани, відповідно у 53 кілометрах від Івано-Франківська. Назва села походить від печі для плавки скла, місцева назва якої «гута». У селі Гута, розташована зимова резиденція Президента України, доступ до якої закритий, однак інколи для туристів організовують екскурсії. У 500 метрах від пансіонату «Гута» розміщується бугельний підйомник завдовжки 450 метрів. Працює прокат гірськолижного спорядження. На жаль, підйомник працює нерегулярно, про його роботу можна дізнатися в адміністраторів пансіонату «Гута» та комплексу «Синьогора».

У селі Міжгір’я існує траса для спуску гірськими лижами. Однак поки-що без витягу, який на разі планують спорудити. Більшість послуг відпочинку у селі пропонує готельний комплекс «Космечара», де є ставки для рибної ловлі, за допомогою єгерів можна пополювати, є можливість політати на дельтаплані.

Село Луквиця популярне у любителів дельтапланеризму та парапланеризму.

Довідкова інформація

Населені пункти

Бойківські Горгани у Богородчанському районі

Бойківські Горгани у Богородчанському районі

смт Богородчани • смт Солотвин • с Бабче • с Богрівка • с Глибівка • с Глибока • с Горохолина (с Горохолин Ліс) • с Грабовець (с Копачівка) • с Гута (с Стара Гута) • с Дзвиняч • с Жураки • с Забережжя • с Іваниківка • с Космач • с Кривець • с Кричка • с Луквиця • с Манява (с-ще Бойки) • с Маркова • с Міжгір’я • с Монастирчани • с Нивочин (с Гринівка, с Лесівка) • с Підгір’я (с Діброва) • с Пороги • с Похівка • с Раковець • с Росільна • с Саджава • с Старі Богородчани (с Скобичівка) • с Старуня (с Ластівці) • с Хмелівка • с Яблунька

Укріплення

Манява скит • Богородчани міські укріплення • Солотвин замчище містечка Краснопіль • Солотвин міські укріплення містечка Краснопіль • Старі Богородчани замок • Горохолина городище • Грабовець городище

Музеї

Музей етнографії і побуту с. Саджава

вул. Шкільна, с. Саджава,

Богородчанський р-н,

тел.: (03471) 37-2-34

Історико-краєзнавчий музей с. Солотвино

вул. Грушевського, 4

с. Солотвино, 77753

Богородчанський р-н

тел.: (03471) 6-83-45

Пам’ятки архітектури національного значення

Греко-католицька церква святого Івана Богослова 1742 року в місті Богородчани

Греко-католицька церква святого Івана Богослова 1742 року в місті Богородчани

Домініканський монастир (мур) 1742-1762рр. Богородчани, вул. Шевченка, 61

Костел (мур.) 1745р. Богородчани, вул. Шевченка,61

Палати духовенства І келії 1761р. Богородчани, вул. Шевченка, 61

Мур з брамою 1762р. Богородчани, вул. Шевченка, 61

Монастир-скит (мур ) 1611-1690рр. с. Манява

Надбрамна башта ( мур) 1690-і рр. с. Манява

Скарбниця (мур) 1680-і рр. с. Манява

Оборонна башта і мури ( мур ) 1680-і рр. с. Манява

Карпати поблизу Маняви

Карпати поблизу Маняви

Трапезна (мур) 1680-і рр. с. Манява

Підмурки Воздвиженської церкви 1681р. с. Манява

Церква Різдва Христового (дер-) 1832р. с. Підгір’я

Дзвіниця церкви Різдва Христового (дер.) 1832р. с. Підгір’я

Пам’ятки архітектури місцевого значення

смт. Богородчани

Будинок нарсуду (мур.) п. 20 ст.

с. Бабче

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1805 р.

с. Богрівка

Церква Різдва Пресвятої Діви Марії (дер.) 1810 р.

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Діви Марії (дер.) 1810 р.

с. Глибівка

Церква Св. Миколая (дер.) 1842 – 1875рр.

с. Горохолино

Церква Воскресіння Христового (дер.) 1822 р.

с. Грабовець

Церква Воскресіння Христового (дер.) 1856 р.

с. Гринівка

Церква Вознесіння Господнього (дер.) 1860 р.

с. Космач

Церква Св. Дмитрія (дер.) 1868р.

Дзвіниця церкви Св. Дмитрія (дер.) 19ст.

Водяний млин (дер.) 19ст.

Кузня (дер.) 1896р.

с. Кривець

Церква Св. Архистратига Михаїла (дер.) 1862р.

с.Кричка

Карпати у Богородчанському районі

Карпати у Богородчанському районі

Церква Св. Параскеви Сербської (дер.) 1820р.

Дзвіниця церкви Св. Параскеви Сербської (дер.) 1820р.

с. Лесівка

Церква св. апостолів Петра і Павла (дер.) 1862р.

с. Луквиця

Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (дер.) 1775 р.

с. Манява

Церква Покрову Пресвятої Богородиці (дер.) 1819р.

с. Маркова

Церква св. Іоанна Хрестителя (дер.) 1846р.

с. Підгір’я

Церква св. Миколая (дер.) 19ст.

с. Росільна

Карпатська саламандра

Карпатська саламандра

Церква св. Архистратига Михаїла (дер.) 1848р.

Дзвіниця церкви св. Архистратига Михаїла (дер.) 19ст.

Шахтна криниця (кам.) 16ст.

Церква Св. Архистратига Михаїла (на кладовищі) (дер.) 1776р.

смт. Солотвино

Синагога (мур.) 18ст.

Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1904р.

Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1904р.

с. Старі Богородчани

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (дер.) 1863 р.

Церква Воскресіння Христового (дер.) 1926 р. прис. Заріччя

 Пам’ятки археології

1.                Курганний могильник Грабовець І, культура карпатських курганів (III – IV ст.)

2.                Поселення Грабовець ІІ, культура карпатських курганів (ІІІ – ІV ст.)

3.                Городище Грабовець ІІІКиївська Русь

4.                Городище Горохолина ІКиївська Русь

5.                Поселення Молодків І, середній і пізній палеоліт

6.                Поселення Манява І, мезоліт

7.                Поселення Старуня Імезоліт; енеоліт; культура шнурової кераміки

8.                Поселення Старуня ІІ, пізній палеоліт; мезоліт; бронзова доба

9.                Поселення Старуня ІІІпізній мезоліт; Київська Русь

10.           Поселення Старуня IVсередній палеоліт; пізній палеоліт

11.           Поселення Старуня Vмезоліт; енеоліт; Київська Русь

12.           Поселення Старуня VIпізній палеоліт; мезоліт

13.           Поселення Старуня VIIпізній палеоліт; мезоліт

14.           Поселення Старуня VIIIпізній мезоліт; підкарпатська культура шнурової кераміки (І пол. ІІ тис. до н.е.)

15.           Поселення Старуня IXпізній мезоліт; підкарпатська культура шнурової кераміки (І пол. ІІ тис. до н.е.)

16.           Поселення Старуня X: пізній палеоліт; мезоліт

17.           Поселення Старуня XIмезоліт; голіградська культура фракійського гальштату (Х-VІІ ст. до н.е.)

18.           Поселення Старуня XII, голіградська культура фракійського гальштату (Х–VІІ ст. до н.е.)

19.           Поселення Старуня XIII, мезоліт

20.           Поселення Старуня XIV, пізній мезоліт

21.           Поселення Старуня XV, бронзова доба (ІІ тис. до н.е.)