Археологія та стародавня історія Сосницького району

ГородищеВ Сосницькому районі Чернігівської області городища були у населених пунктах Змітнев, Козляничі, Кудрівка, Ляшківці, Мале Устя, Рудня, Сосниця, Спаське, Старобутівка.

Село Авдіївка

Давньоруське поселення Лузики 1 – за чотири кілометри на північний захід від центру села в урочищі Селище, розмір – два гектари.

Село Бондарівка

Поселення неоліту, ІІ – V століть – в південно-східній частині села на городі О.Г.Цвир.

Неолітичне поселення Журбина-Дубина – в 1200 метрах на південний схід від села.

Село Бутівка

Поселення доби бронзи – за 400 метрів на північний схід від МТФ на північно-східній околиці села, розмір – один гектар.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку Кільба – під селом, краї Бутівських Кошарок.

Село Велике Устя

Поселення неоліту, доби бронзи, київської культури, давньоруського часу Велике Устя 2 – на мису першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Сейм в 1700 – 2000 мерах на північний схід від села в урочище Друга Гора (Круг). Розміри 220 на 70 метрів (10,8 гектарів), висота над заплавою – до 4,5 метрів.

Неолітичне поселення Велике Устя (Перша Гора, Вінниця) – за 1100 метрів на північний схід від околиці села, площа 2,3 гектари.

Давньоруське поселення та поселення ХVI – ХVIII століть Сквирень – за один кілометр на північний схід від села, площа – 1 гектар.

Село Волинка

Давньоруське поселення – в урочищі Кручі, площа – 4 гектари.

Поселення Волинка 1 – за 1500 метрів на північний схід від села, площа 300 на 180 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку Вінниця – за два кіломтри на північний схід від села, розмір – 300 на 180 метрів.

Село Гутище

Неолітичне поселення Болітчатко – за 1 – 1,2 кілометри на північний схід від села.

Неолітичне поселення Гутищенська Круча – за 100 метрів на захід від північної частини села.

Село Долинське

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруськго часу Хатнюкова і Лебедкіна Цегельні – в 600 метрах на схід (чи північний схід) від села на краю першої надзаплавної тераси над старицею Сейма – озеро Бушево. Значно зруйновано кар’єром.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Круг, в 2,5 кілометрах на північний захід (чи північний схід) від села, в заплаві ріки Сейм. Воно представляє собою дюнне підвищення серповидної форми довжиною біля одного кілометра, шириною 150 – 200 метрів. З південного боку підвищення протікає невелика притока Сейму, яка до осені перетворюється в маленьке озерце.

Поселення неоліту, доби бронзи Долинське 2 (урочище Корольова Гора) – за 1500 метрів на північний схід від села (неподалік від західної околиці села), розмір 1000 на 300 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Красна Гора займає територію останця висотою (6 – 8 метрів над рівнем ріки Сейм). Цей останець заріс змішаним лісом (800 на 400 метрів). Поверхня останця не рівна, складається з декількох підвищень та низовин. Археологічний матеріал зустрічається тільки на двох підвищеннях – у південній та північній його частинах. Ці місця отримали відповідно маркування: пункт І та пункт ІІ. Пункт І займає невелике підвищення 100 на 100 метрів в південній частині останця, слід думати, що певна частина поселення зруйнована рікою Сейм, який підмиває в цьому місці берег. Пункт ІІ розташований на протилежному, північноум краю останця на відстані 250 метрів від берега ріки Сейм, з напільного боку. Підвищення має округлу форму, його розміри 150 на 150 метрів.

Село Загребелля

Давньоруське поселення Загребелля 1 – біля села на березі ріки Убідь.

Неолітичне поселення – в урочищі Острів, за 500 метрів на північний схід від села, розмір – 50 на 70 метрів.

Село Змітнев

Поселення VIII – Х стліть, давньоруське городище – в східній частині села, на правому березі ріки Десни, в урочищі Городок (Замок), розмір – 114 на 50 метрів.

Село Киріївка

Поселення біля села Киріївка

Поселення біля села Киріївка

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу, ХV – ХVI століть Кирєєвка 2 (на малюнку – б) – в 500 метрах на південний захід від села, вздовж південної частини дюни в заплаві правого берега ріки Убедь в урочищі Селище, в 300 метрах на північний захід від поселення Киріївка 1. Висота – 4 – 5 метрів над рівнем заплави, розмір – 300 на 100 метрів. Північна частина поселення задернована.

Неолітичне поселення, поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу, а також могильник Киріївка (малюнок до Киріївка 2 – а) – в одному кілометрі на схід від села на правому березі ріки Убедь в урочищі Маслов. Протяжність вздовж обриву не менш як 90 метрів.

Поселення неоліту, ІІІ – ІV століть Маслов 2 – за 1200 мерів на схід від села, довжина 60 – 70 метрів.

Давньоруське поселення – в урочищі Лан у східній частині села.

Село Кнути

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Чакало за один кілометр на південний схід від села, розмір – 500 на 60 метрів.

Село Козляничі

Поселення зарубинецької культури та городище І половини І тисячоліття нашої ери почепинської культури Туличів Городок – за 1500 метрів на південний схід від села, на лівому березі безіменного струмка, правої притоки ріки Убідь, в урочищі Городище. Воно займає мис, утворений великим байраком, на дні якого тече струмок. Площа городища – 90 на 60 метрів. Схили сису поросли кущами та дрібними деревами, а внутрішня площа городища зайнята насадженнями сосни. З напільного, південного і західного боків городище було укріплене двома лініями валів і ровів. Внутрішній вал мав висоту 1,6 метра. Після нього йшов рів глибиною три метри. Зовнішній вал висотою біля одного метра оточував городище зі Сходу. З півночі і сходу городище було ескарповнане. В’їзд на городище знаходився у східній частині і добре простежується.

Давньоруське багатошарове поселення Туличів Яр 1 – біля села Козляничі, розміщене біля витоків одноіменної балки, площа біля 20 гектарів.

Поселення ХІV століття Мис 2.

Багатошарове поселення ХІV – ХV століть – на мису правого берега ріки Убідь, в урочищі Селище. Висота над рівнем заплави – 2 – 3 метри. Площа – біля 2,5 гектарів, більша частина пам’ятника знищена піщаним кар’єром.

Село Конятин

Поселення київської культури Конятин 2 розміщене на пологому схилі корінної тераси правого берега ріки, який повернутий на південь і південний захід, біля західної околиці села (на південо-західній околиці). Культурний шар порушений оранкой, розмір – 90 на 80 метрів.

Поселення київської культури, давньоруського часу Конятин 1 займає мис корінної тераси правого берега ріки, який утворений двома ярами і заплавою Десни, 200 метрів на північний захід від села. Знаходиться на 200 метрів на північ від попереднього, в урочищі Селище. Культурний шар біля південного краю миса порушений силосними ямами, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ІІІ – V століть Мис – за 1 кілометр на південний захід від села.

Поселення ІІІ – V століть Устя – за 1 кілометр на північний захід від села.

Село Кудрівка

Поселення київської культури Курдівка 3 – в двох кілометрах на захід від села на мису висотою до семи метрів першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Прудки (Рівчак). Витягнуто вздовж річки, розміри – 300 на 120 метрів.

Поселення київської культури Кудрівка 5 – в одному кілометрів на північний схід від кладовища у північній частині села на мисах правого корінного берега ріки Убедь висотою 2 – 3 метри. Витягнуто вздовж річки, розміри – 250 на 80 метрів. Частково зруйновано кар’єром.

Городище Козаків Городок у селі Кудрівка

Городище Козаків Городок у селі Кудрівка

Поселення ранньозалізного віку, городище давньоруського часу – за 3600 метрів на північний схід (чи південний схід) від села, за 800 метрів нижче гирла ріки Вербки, навпроти моста через ріку Убедь, урочище Козаків Городок. Займає високий (біля 20 метрів) мис неправильної видовженої форми правого берега, розмір – 90 на 75 метрів.

Поселення ранніх слов’ян, давньоруського часу – на захід від села по обидвох беергах ріки Прудки (права притока Убеді), культурний шар давньоруського часу майже повністю знищений.

Поселення І – ІІІ чверті І тисячоліття нашої ери Кудрівка 1 – на північно-східній околиці села, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення VIII – Х століть Кудрівка 2 – навпроти західної частини села.

Поселення V – VII століть Кудрівка 6 – за 1,2 – 1,5 кілометрів на північ від села, розмір – 250 на 120 метрів.

Поселення V – VII століть Кудрівка VII – за 1,5 – 2 кілометрів на північ від села, розмір – 300 на 30 метрів.

Село Купчичі

Поселення доби бронзи Лунча – між селами Купчичі і Спаське.

Село Лави

Поселення доби бронзи – на березі ріки Волинка в урочищі Майдан.

Неолітичне поселення – в урочищі Іванча на торфовищі.

Поселення ІІІ – V століть, давньоруського часу – в урочищі Замістя (Озеро) за 500 метрів на схід від села, площа – три гектари.

Давньоруське поселення – в урочищі Кочине.

Село Ляшківці

Городище у селі Ляшківці

Городище у селі Ляшківці

Поселення ранньозалізного віку, давньоруське городище – в урочищі Городок за 700 (чи 500) метрів на південний схід від села поблизу колишнього хутора Дашківського вище гирла лівої притоки ріки Убеді – ріки Вербки, на високому до 30 метрів висотою мисі правобережної тераси Убеді. Розміри майданчика – 100 на 65 метрів. З півночі і півдня обмежене глибокими ярами, зі сходу – схилом крутого берега, з західног обоку – валом та ровом. На захід та південний захід від городища – селище 400 на 160 метрів.

Село Мале Устя

Давньоруське городище.

Поселення неоліту, VIII – Х століть, давньоруського часу – в урочищі Зайчин Хутор за 800 метрів на захід від села, розмір – 90 на 75 метрів.

 

Поселення неоліту, доби бронзи, ІІІ – V століть – в урочищі Чистий Дестяк (Борова), за 300 метрів на південний захід від південно-західної околиці села, розмір – 1000 на 500 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Федорівське, за один кілометр на південь від південно-східної околиці села.

Поселення ІІІ – IV століть, давньоруського часу Устя 1 – за 1500 метрів на північ – північний захід від села в урочищі Забір’я, розмір – 180 на 120 метрів.

Село Масалаївка

Неолітичне поселення – в урочищі «У гірках» (Коло Раковщини) за південно-західною околицею села.

Село Пекарів

Неолітичне поселення – на березі озера Лопинець.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку – в урочищі Валочки – за 500 метрів на південний схід від села.

Поселення доби бронзи – в урочищі Круг на північ від села.

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі За Білою Горою за західною околицею села.

Село Прогони

Неолічне поселення – в урочищі Прогонівська Круча навпроти села.

Село Рудня

Давньоруське городище Язбор розміщене на північно-східній околиці села Рудня, серед заболоченої низовини. Городище, яке підвищувалося раніше на три метри над оточуючою низовиною, майже повністю знищене кар’єром. Вдалося прослідкувати залишки рову шириною 3,5 – 4 метри, який оточував городище по периметру.

Поселення доби бронзи, раньозалізного віку, ІІІ – V століть, ХVII – ХVIII століть Гумнище (Рудня 2) – за 400 мерів на північний схід від села, розмір – 200 на 70 метрів.

Поселення доби бронзи, ХVII – ХVIII століть Сурменщина (Рудня 1) – за 400 метрів на північний схід від села, розмір – 100 на 60 метрів.

Село Свірок

Поселення ХIV століття – в урочищі Климове.

Село Синютин

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Бахирівщина за 250 метрів на північ від села, лівий берег Десни, розмір – 340 на 140 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Дудчин Хутір за один кілометр на північний захід від села, розмір – 320 на 80 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку – на останці лівобережної тераси ріки Десни в урочищі Дубова (озеро Мерляк) – за 300 метрів на північ від МТФ на західній околиці села, розмір – 170 на 100 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи – на останці лівобережної тераси ріки Десни – в урочищі Шубовщина (озеро Валки), за 600 метрів на південний схід від села, розмір – 120 на 80 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу Стешенкове 1 – за один кілометр на південний захід від села, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Стешенкове 2 – за 1300 метрів на південний захід від села, розмір – 180 на 100 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Липняк за 1600 метрів на південний захід від села, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення ІІІ – V століть – в урочищі Криве за 1400 метрів на північний захід від села.

Місто Сосниця

Городище у місті Сосниця

Городище у місті Сосниця

Поселення ранніх слов’ян, городище давньоруського часу та ХIV – ХV століть – на правому березі Десни в 4,7 кілометрах на південний захід від міста на піщаному останці поблизу озера Буромка (на південному березі озера) серед болотистої заплави ріки. В результаті оползнів від нього залишался вузька (до 20 метрів) смужка вздовж озера довжиною біля 80 метрів. Штучні укріплення не збереглися. На схід від городища – селище розміром 20 гектарів.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Боромка, на південь від міста сосниця (4,6 кілометрів на південний захід), на правому березі Десни на останці корінного берега, довжиною більше двох кілометрів, шириною 0,7 кілометра, з боку ріки Боромка обривається 18-метровим відкосом. Північно-західну частину підвищеня оточує глибоке озеро. Східна чатсина урочища сильно зруйнована сучасними спорудами і розвіяна вітром. Західна половина, більш полога, пошкоджена менше, в наш час задернована і заросла густими кущами.

Поселення київської культури «Новосілля» – на північній околиці колишнього хутора Новосілля (північна околиця міста), на лівому березі ріки Убедь, довжина один кілометр.

Давньоруські укріплення Сосниці

Давньоруські укріплення Сосниці

Городище давньоруського міста Сосниця, яке існувало в ХIV – ХVIII століттях – в центральній частині міста. Укріпбення було зруйновано в ХІХ столітті.

Поселення київської культури – на правому березі ріки Убедь в 4 – 4,5 кілометрах на північ від міста. Значною мірою зруйновано піщаним кар’єром.

Поселення неоліту, київської кульутри – на лівому березі ріки нижче міста, за мостом в зарічній частині села В’юнище (один кілометр на південь від міста), площа – 1,2 гектара.

Пізньосередньовічна фортеця у Сосниці

Пізньосередньовічна фортеця у Сосниці

Поселення VII – VIII століть, городище давньоруського часу – в урочищі Лан, за 2,5 кілометрів на північ від північно-західної околиці міста. В цьому місці Убідь віддалена від правого корінного берега на 600 – 700 метрів. Між берегом і сучасним руслом є останець, що підвищується над рівнем річки на 3 – 4 метри, оточений з трьох боків заболоченими просторами. Поселення, яке розташоване на останці, весною заливається водою приблизно на 3-4 своєї площі. Поблизу урочища – траса Чернігів – Новгород-Сіверський, площа поселення – чотири гектари.

Давньоруське поселення – в урочищі Біла Круча (площа 20 гектарів).

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, III – V століть, VIII – Х століть, давньоруського часу «Красна (Бича) гора» – за 2,7 кілометрів на південний захід від міста (колишній хутір В’юнища), розмір – 250 на 120 метрів.

Давньоруське поселення – в урочищі Степок.

Поселення VIII – Х століть – в урочищі Потоманка, на південно-східній околиці міста.

Поселення неоліту, доби бронзи «Коноплянка» – за 250 метрів на південний схід від східної околиці.

Поселення неоліту, доби бронзи Чаша – за 2,5 кілометрів на південь від міста, розмір – 300 на 70 метрів.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу «Грузький Десняк» – за два кілометри на південь від міста (колишній хутір В’юнище).

Поселення неоліту, доби бронзи «Хутір Ковалевських» (Чепелиха 1) – за 1,8 кілометрів на південний схід від міста (колишній хутір В’юнище), довжина – 250 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи «Кокотченкове» (Гетьманове) – за 200 метрів на захід від північної околиці міста (колишній хутір Новосілля).

Поселення неоліту, доби бронзи «Могилки» – за 2,5 – 3 кілометрів на південний схід від міста.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу «Селище» – за 2,5 кілометрів на північ – північний захід від міста в урочищі Кут (Селище).

Село Спаське

Поселення київської культури Кар’єр – в 300 метрах на північ (північний схід) від східної околиці села на першій надзаплавній терасі висотою 8 – 10 метрів між двома старими ярами. Значно зруйновано кар’єром, розмір – 300 на 100 метрів.

Давньоруське городище – поблизу села, на правому березі ріки Десна, в урочищі Городок, на городищі було знайдено скарб візантійських монет.

Село Старобутівка

Поселення неоліту, доби бронзи, київської культури – в урочищі Чубкова (Типова) гора в 1,5 кілометрах на південний захід від села, навпроти села Бондарівка. Займає останець борової тераси в заплаві лівого берега ріки Десна, з трьох сторін оточений старицями. Не виключено, що поселення представляло собою городище – північна частина останця площею 200 на 200 метрів рівна, від пологого південного схилу вона відокремлена майже вертикальним уступом, який міг бути ескарпом. Розмір – 500 на 450 метрів.

Село Хлоп’яники

Давньоруське поселення Хлоп’яники 1 – за 1,2 кілометрів на схід від села, плола – 2 гектари.

Поселення доби бронзи, III – V століття Хлоп’яники 2 (Рів, Глобичів) – за 1,5 кілометрів на схід від села, площа 6 гектарів.

Поселення доби бронзи, III – V століть, давньоруського часу Хлоп’яники 3 (Селище) – за 800 метрів на південь від села, площа 2 гектари.

Село Чорнотичі

Поселення давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Четверта Шия 2 – за 1,5 кілометрів на південний захід від центру села, розмір – 130 на 110 метрів, на південний захід від птахооб’єднання в урочищі Четверта Шия на правому березі ріки Бабка. Поселення Бабка І розміщене на вершині пагорбу.

Поселення ІІІ – V століть Четверта Шия 1 – за 1,5 кілометрів на південний захід від центру села, розмір – 180 на 90 метрів на південний захід від птахооб’єднання в урочищі Четверта Шия на правому березі ріки Бабка. Поселення Бабка ІІ розміщене в 600 метрах вище поселення Бабка І, за течією ріки, на північно-західному схилі невеликого пагорбу, майже впритул прилягає до берега.

Село Якличі

Поселення доби бронзи – в урочищі Кардикова Яма, тут в торфі робітниками виявлена кераміка, глиняна обмазка.

Давньоруське послеення – за 1,2 кілометри на південний захід від села, площа два гектари.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку – в урочищі Лазарка за 500 метрів від села, розмір – 28 на 43 метри.