Археологія та стародавня історія Закарпаття

Горянська ротонда в Ужгороді

Горянська ротонда в Ужгороді

Закарпаття має дуже багату стародавню історію, оскільки це завжди була бажана земля для різних народів – скіфів, кельтів, даків, римлян, сарматів, германських народів та слов’ян. Теплий клімат, наявність природних ресурсів (золото, сіль) приваблювали багато людей, які залишили свої сліди в археологічних пам’ятках та генетиці сучасного населення Закарпаття.

Археологія та стародавня історія Закарпаття

Найдавніша історія – кам’яний вік у Закарпатті

Археологічний розкоп поблизу ужгородської горянської ротонди

Археологічний розкоп поблизу ужгородської горянської ротонди

В Закарпатській області завжди був теплий клімат. Коли за на території Києва був льодовик, а за Карпатами – тундра, в Закарпатті були досить сприятливі умови для життя. В Королево знайдено найдавнішу в Східній і Центральній Європі стоянку стародавніх людей, її датують віком понад мільйон років. Хоча, звичайно, це геологічне датування, його можна уточнювати, оскільки шари землі дуже змінювалися з тисячоліттями, однак безперечно те, що це поселення дуже стародавнє, стародавніше ніж довколишні. Також старі стоянки людей знайдено в Мукачевому, Ужгоорді, Рокосові, печері Молочний камінь у Тячівському районі. Палеоліт у Закарпатті тривав за даними вчених від одного мільйона до 12 тисяч років до нашої ери. В палеоліті люди займалися мисливством, рибальством, збиральництвом (їли дикі рослини).

Мезолітичні сторянки знайдені в Діброві, Малій Угольці, Кам’яниці. В мезолітичну епоху людина почала одомашнювати тварин та ліпити глиняний посуд. Мезоліт Закарпаття тривав від 12 тисяч років до 5 тисяч років до нашої ери.

В неоліті з’являються досконаліші знаряддя, починається тваринництво та землеробство. Вже можна за керамічними виробами виокремити різні культури – Кріш, лінійно-стрічкова, буковогірська, Тисаполгар, Тиса. Стоянки виявлені в поселеннях Неліпино, Дяково, Дрисіна та інших населених пунктах. Неоліт Закарпаття тривав з 5 до 3 тисяч років до нашої ери.

Мідний та бронзовий та залізний віки в історії Закарпаття.

Глиняні енеолітичні вироби

Глиняні енеолітичні вироби

Мідно-бронзовий період тривав з 3 до 1 тисячоліття до нашої ери. Культури мідного і бронзового віку – Бодрог-Керестур, основні пам’ятки якої належать до східнословацьких земель, також – культура Ніршег-Затін, східно-словацька культура, отомань, станово, віттенберг.

Залізний вік тривав від 1 тисячоліття до нашої ери до слов’янського періоду, тобто до 1 тисячоліття нашої ери. Культура фракійського гальштату залишила багато городищ, скарбів та металургійний центрів. До фракійського гальштату відноситься культура гава-голігради датується 1100 – 600 роками до нашої ери, найбільші поселення знайдено в Чинадієво, Сільці.

Окремо в залізному віці виділяють перед скіфський період, який тривав в 8 – 6 століттях до нашої ери – до нього належить куштановицька культура, носії якої були фракійцями, однак зазнали подальшого впливу кіммерійців і скіфів.

Латенська культура – кельто-фракійська культура із культурним кельтським впливом, вона тривала в 400 – 60 роки до нашої ери. До цієї культури належить один з найбільших металургійних центрів європи, центром якого було кельтське місто на території городища Галіш-Ловачка на території сучасного Мукачевого.

Стенд археологічних знахідок на замках Закарпаття

Стенд археологічних знахідок на замках Закарпаття

В 100 році до нашої ери – 100 році нашої ери виокремлюється дакійсько-фракійська культура (даки були фракійським народом). Розгромивши кельтів, фракійці тут утворили багато городищ, металургійних центрів, розвивався видобуток солі. Найвідоміші царі – Буребіста та Децебал, держави яких сягали Дунаю, Чорного моря та Дністра.

Римський період тривав в 100 – 200 роках нашої ери, з 107 року тут була провінція Дакія, а саме Верхня Дакія, між ріками Самош і Тиса були заселені сарматські конфедерати (союзники римлян). Язиги, сарматські племена жили тут до 16 століття, тобто до османського завоювання. Городище Мала Копаня було взято штурмом римлянами, в Солотвино була римська солекопальня і можливо укріплений пункт на городищі Читаття (також Солотвино). У Дяковому, Вовчанському діє металургійний центр, неподалік від Берегова на ріці Міц діє один з найбільших в Центральній Європі гончарних виробничих центрів.

І – ІІ столітті нашої виникають пшеворська культура, культура карпатських курганів. В 4 столітті Закарпаття потерпає від нападу гуннів, після них сюда приходять геп іди, бургунди, вандали, остготи, лангобарди, в 5 столітті до нашої ери сюда проникають слов’яни. В 6 – 7 столітті тут був аварський каганат, який загинув від армії Карла Великого.

З 7 по 9 століття на Закарпатті переважає празька культура, основними носіями якої були слов’яни. В цей час виникають багато сучасних міст, які починалися із слов’янських городищ і неукріплених поселень, наприклад, Ужгород.