Археологія та стародавня історія Деражнянського району

загрузка...

Реконструкція трипільського поселення

Реконструкція трипільського поселення

Деражнянський район Хмельницької області є досить багато скіфських городищ, найбільше з яких – у селі Згарок сягає площі 12 гектарів. Також багато трипільських, черняхівських, давньоруських поселень. Про драматичну боротьбу з татарами говорять багато монетних скарбів 16 – 17 століття.

Село Богданівці

В селі виявлено скарб польсько-литовських монет XVI століть.

Село Божиківці

Біля села – сліди поселення доби бронзи. В ХІХ столітті знайдено два срібних колти променевого типу, біля церкви, в 60-х роках ХІХ століття знайдено залізне луговидне клепало. В селі було городище.

Село Вівсяники

За два з половиною кілометри на південь від села, в урочищі Козівка – чотири кургани. Висота одного з них до сорок сантиметрів. Кургани розорюються. За чотири кілометри на південний захід від села, в урочищі Лучанщина – курган висотою три метри. В урочищі Обшар розорюється поселення XV – XVI століть.

Селище міського типу Вовковинці

Інвентар багатого скіфського поховання

Інвентар багатого скіфського поховання

Неолітичне поселення – на західній околиці селища, в урочищі Данилове (розвідка Л.К.Кошельника). На східній околиці, в урочищі Ріжок – друге неолітичне поселення. З правого боку залізничного полотна Хмельницький – Київ були знахідки кремінних сокир доби бронзи. У південно-східній частині сещила, на городі К.М.Солов’я – друге місцезнаходження сокир доби бронзи (розвідка М.К.Кошельника). За три кілометри на південь, з лівої сторони дороги до міста Бар – багатошарове поселення передскіфського часу, VII століття нашої ери, ХІ століття та XVI століття. Недалеко від Вовковинців, біля вказаної дороги – сліди двох курганів. В селі при злитті струмка в ріку Згар, в урочищі Бассі, в ХІХ столітті було городище, укріплене двома земляними валами. Там знайдено дві римські монети.

Село Волоське

В селі – крем’яні неолітичні знаряддя праці.

Село Галузинці

На південній околиці села – поселення розвиненого трипілля. За два кілометри на південний схід від Галузинців, в урочищі Вигода – поселення доби бронзи. Недалеко від греблі ставу, на правому березі безіменного струмка – поселення черняхівської культури.

Село Гатна

Розкопки скіфського городища

Розкопки скіфського городища

В селі – сліди поселення епохи бронзи. За два кілометри на південний схід від Гатної, на лівому березі ріки Вовк, в урочищі Фейфорова Криничка – поселення черняхівської культури, за двісті метрів від північної околиці села, під лісом, на одному із високих мисів, утворених безіменним струмком, що впадає з лівого береза в ріку Вовк – скіфське городище розмірами 80 на 55 метрів. Майданчик пам’ятки з напільного боку укріплюють три лінії валів і ровів, із заходу – обмежують природні круті схили. До городища із східної сторони прилягає скіфське поселення розмірами 1000 на 500 метрів.

Село Городище

На території села – сліди трипільського поселення. У північно-західній частині села, в урочищі Копечина – давньоруське поселення. За двісті метрів на південний захід від центральної частини села, при злитті безіменного струмка з рігою Згар, в урочищі “Город Богів”, розташоване давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть, в якому вбачають залишки міста Божська, згадуваного в літописах під 1146, 1151, 1241 роками. Його дитинець має розміри 90 на 120 метрів. З північного напільного боку він укріплений високим однорядним валом і ровом, а з півдня його площадка обмежена крутими схилами та болотистими берегами ріки Згар. Археологічні дослідження проводилися протягом 1968 – 1972 років. На розкритій території досліджено п’ять клітей незаповненого типу, вісім клітей порожнистого типу, господарську будівлю, житло із заглибленою основою, виробничий комплекс для підсушування болотної залізної руди та господарські ями. Кліті обох типів складають разом двохрядну земляно-дерев’яну стінку шириною понад сім метрів, яка укріплює дитинець з півдня (з північного боку вона трьохрядна). З одної порожнистої кліті походить скарб ХІІІ століття, який був знайдений в 1970 році і складався з 230 золотих і срібних речей – шийна гривна, два браслети наручні, дві пари колтів, 139 срібних колодочок, які складали дві металеві стрічки, двадцять сережок київського типу, пара підвісок типу “рясни”, змієвик, чотири медальйони, намисто, в складі якого було чотири хрестики, шістнадцять щитковидних скобок, шість перснів, три з яких генеалогічно пов’язуються з родом чернігівських князів. Городище загинуло наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХІІІ століття.

Село Гришки

У напрямі на село Майдан Чернелівський, в урочищі Могилки – десять курганів. Найбільший сягає висоти двох метрів. Кургани розорюються. За один кілометр на схід від села – скіфське городище. Зберігся дитинець розмірами 160 на 100 метрів, укріплений трьома рядам валів і ровів. В селі знайдено скарб польсько-литовський монет кінця XVI століття.

Село міського типу Деражня

На околицях селища – слід поселення доби міді-бронзи. В ХІХ столітті у північно-західній частині селища, біля церкви було описано вал городища висотою пона два метри. Колись був замок та міські укріплення.

Село Деркачі

За один кілометр на південний захід від села – сліди неолітичного поселення, розвідка М.К.Кошельника.

Село Загінці

За півтори кілометри на південний захід, в лісі – городище. Від гори, на якій стоїть городище, в напрямку до села Грим’ячка, в ХІХ столітті зафіксовано вал довжиною більше трьох кілометрів. В урочищі Зайців Горб трапляються знахідки бронзових сокир. В селі є городище.

Село Згарок

За два кілометри на захід – неолітичне поселення. За сто метрів на північ від села, ліворуч від дороги Згарок – Деражня – два кургани, висотою біля півметра. Кургани розорюються. За один кілометр на південь, в урочищі Городиське – скіфське городище, зберігся дитинець розмірами 450 на 350 метрів, укріплене валом. Городище руйнується будівництвом тваринницьких ферм.

Село Кайтанівка

З північної сторони села, в урочищі Снігурі – неолітичне поселення.

 

Село Копачівка

За 5 кілометрів на південь від села, в урочищі Могила – курган висотою 4 метри, розорюється.

Село Коржівці

На території села – сліди неолітичного поселення. Збереглося давньоруське городище. За півкілометри на північ від Коржівців, в долині правого берега ріки Вовк – двошарове поселення черняхівської культури і пізньофеодальної доби XVI – XVII століть. В 60-х роках ХХ століття в селі знайдено два скарби, 452 і 462 монети польсько-литовської доби ХVI століття.

Село Коричинці

В селі виявлено уламки посуду трипільської культури. За два з половиною кілометри від села, по дорозі до міста Бар – три кургани.

Селище міського типу Лозове

За півкілометри на південний схід від селища, уздовж правого берега ріки Вовк, на площі 800 на 200 метрів – черняхівське поселення.

Село Мазники

На території села – сліди трипільського поселення. Поблизу села, на ріці Рівок, приторі ріки Рів, знайдено дві шліфовані кам’яні сокири та гранчасті металеві наконечники стріл.

Село Макарове

Давньоруське городище.

Село Маниківці

На території села – сліди поселення трипіслької культури.

Село Новосілка

В центрі села, на городі сім’ї В.Кирилів – знахідки неолітичних крем’яних сокир.

Село Радівці

На південному сході, в урочищі Михальча – енеолітичне поселення. В околицях села знаходиться городище скіфського часу. За один кілометр на південний захід від села, в урочищі Заруддя – курган висотою один метр.

Село Розсохи

На полі – три великих кургани

Село Слобідка-Шелехівська

За півкілометри в напрямі до хутора Адамівка – трипільське поселення. В околицях села знаходиться городище скіфського часу. За один кілометр на південний захід від села, в урочищі Заруддя – курган висотою один метр.

Село Стара Гута

Поблизу села – шість могил – п’ять – на полях, одна – недалеко від лісу.

Село Шелехове

На східній околиці Шелехівської Слобідки, в урочищі Горби був укріплений монастир.

Село Черешенька

На схилі долини лівого берега ріки Вовк, в урочищі Емтееське – поселення розвиненого трипілля розмірами 1000 на 200 метрів. Ідентичне поселення розмірами 800 на 200 метрів зафіксовано за 1,6 кілометри на схід від села, вздожв другої надзаплавної тераси лівого берега ріки Вовк.

Село Явтухи

На території села – сліди неолітичного поселення.

Село Яськівці

В урочищах Щербова і Ваврикове Поле – поселення трипільської культури.

Сусідні райони – Віньковецький і Дунаєвецький також багаті на археологічні поселення.