Археологія та стародавня історія Корсунь-Шевченківського району

В Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області городища є в населених пунктах – Бровахи, Виграїв, Гарбузин, Драбівка, Кірове, Корсунь-Шевченківський, Миропілля, Набутів, Пишки, Сахнівка, Селище, Хльорівка, Шендерівка, Яблунівка.

Село Бровахи

Городище біля села Бровахи

Городище біля села Бровахи

Біля села є городище, яке оточене трьома валами.

Село Виграїв

На березі Росі – чотирикутне городище 330 метрів периметром. За переказом – замок бувшого власника – князя Понятовського.

Село Вільховчик

Поселення біля села Вільховчик

Поселення біля села Вільховчик

Поселення ранніх слов’ян – в урочищі Святий Куток, на лівому березі ріки Вільшанки, розмір 350 на 70 метрів, це невелике півдвищення першої надзаплави, що прилягає до заплавного лугу. Тераса поступово підвищується в сторону, протилежну річці, поселення розміщене на присадибних ділянках.

Черняхівське поселення – біля північної околиці села Слобідка, на першій невисокій заплаві правого берега Росі, за 150 метрів північніше залізничного моста в урочищі Вільховчик на площі 300 на 50 метрів.

Село Виграїв

Черняхівське поселення – в урочищі Куклинець.

Черняхівське поселення – біля хутора Павлівка.

Село Гарбузин

Поселення V – VII століть – на території села Гарбузин, по вулиці Чайковського, між похилим лівим берегом Росі і струмком, на площі 150 на 100 метрів.

Черняхівське поселення – в східній частині села Гарбузин, на похилому схилі лівого берега ріки Рось висотою біля 10 метрів біля вулиці Толбухіна, на площі 150 на 50 метрів.

Черняхівське поселення Гарбузин І в 200 метрах на захід від скотоферми колгоспу «Ленінським шляхом», на схилах надзаплавної тераси лівого берега ріки, довжина – 400 метрів.

Черняхівське поселення Гарбузин ІІ – у трьохсот метрах вище від птахоферми того ж колгоспу, на схилі ріки.

Давньоруське поселення між селом Гарбузин і каменоломнею, за 300 – 350 метрів від впадіння в ріку Рось, на пологому схилі ріки.

Городище – в урочищі Городок, коло села Гарбузівки, на мису корінної тераси на струмку Гарбузівка коло північно-східної околиці села. Мис, на якому розташоване городище, орієнтований з півдня на північ, довжина – коло 160 метрів, ширина – 30 метрів. Ніяких валів та інших фортифікаційних споруд на мису не виявлено, не виявлено і знахідок. У шурфі, закладеному в середній частині городка, ознак культурного шару не виявлено.

Трипільське поселення – на східній околиці села, на високому мису лівого берега ріки Рось, висотою 12 метрів, цей мис обмежено двома балками. Площа становить близько 80 гектарів.

Село Деренковець

Поселення V – VII століть – на правому березі ріки Рось, проти каменоломні в селі Деренковець на підвищенні довжиною близько 300 метрів і шириною 50 метрів.

Трипільське поселення Деренковець І – за південно-західною околицею села в урочищі Рудове і Водяне. Площа становить близько 250 на 100 метрів.

Трипільське поселення Деренковевць ІІ за південно-східною околицею села в урчоищі Горбинчине, площа біля двадцяти гектарів.

Село Драбівка

Черняхівське поселення біля школи № 2 в 150 метрах на північ від моста, на невисокому березі ріки, довжина – біля 150 – 200 метрів.

Уламки посудин черняхівської культури в північній частині села, в 200 метрах на північ від церкви (на городі Т.С.Панасюк), на поселенні скіфського часу.

Чотирикутне городиещ Замок – 670 метрів у периметрі.

Село Завадівка

Поселення біля села Завадівка

Поселення біля села Завадівка

Черняхівське поселення – в південно-східній частині села в урочищі Сухопарня (Ликарівка) біля греблі на схилах обох берегів невиликої річки (Завадівка І (поселення), Завадівка ІІ (могильни). Протягом півтора кілометри вздовж балки.

Черняхівське поселення Завадівка ІV – на північ від попереднього, в урочищі Вовчий, велике за розмірами.

Черняхівське поселення – на підвищенні між селами Завадівка і Черепин.

Село Заріччя

Поселення біля Завадівки в урочищі Вовчий

Поселення біля Завадівки в урочищі Вовчий

Трипільське поселення – в південно-східній околиці села на мисоподібному виступі правого берега ріки Хоробра (права притока ріки Рось), обмеженому двома ярами. Висота мису – 25 метрів. Площа становить 500 на 200 метрів.

Село Карашина

Черняхівське поселення – на присадибих ділянках північно-східної околиці хуторі Боки, на правому березі Рось. Воно займає підвищення першої надзаплави, яке зі сходу прилягає до заплавних лук.

Село Квітки

Трипільське поселення Квітки І (урочище Контовська гора) – на території села Квітки, в його північній частині за музеєм К.Г.Стеценко. Розміщене на високому мису, який порізаний ярами, з крутими обривистими схилами, мис утворений при злитті ріки Листвинки і струмка. Територія поселення зайнята городами і сільськими дворами. Площа поселення – біля 15 гектарів (№ 3 на карті).

Трипільське поселення Квітки ІІ знаходиться на північно-західній околиці села, урочище Івангород, розміщене на мисовидному виступі плато, який обмежений рікою Листвинкою та яром. Територія поселення зайнята колгоспним полем і, частково, сільськими дворами. Площа поселення – біля 20 гектарів (за іншими даними – 150 гектарів). Житла розташовані по колу (№ 2 на карті).

Трипільське поселення Квітки ІІІ (урочище Лапішино). Поселення розміщено в 3,5 кілометрах на південний схід від південної околиці села Квітки і в трьох кілометрах на схід від села Тихі Верби на правому березі пересохлого русла ріки Криничка, на північ від хутора Кличків. З південного боку поселення обмежене невеликою балкою. Площа поселення – біля 25 гектарів. Поселення інтенсивно руйнується оранкою (№ 6 на карті).

Черняхівське поселення – на протилежному від трипільського поселення Квітки 3 березі, тут же знаходиться могильник черняхівської культури. Пам’ятка розташована на колгоспному полі, руйнується оранкою.

Черняхівське поселення – в урочищі Тихі Верби.

Село Кірове

Городище 18 століття на відстані одного кілометра на південь від села над доргою, яка йде з села Таганчі в Корсунь, сліди укріплень в урочищі Паліїв городок. За переказами, їх спорудив полковник Палій.

Село Кичинці

Трипільське поселення Кичинці І – за південною околицею села на схилі плато, яке обмежене ярами. Висота – до 30 метрів, площа становить 700 на 400 метрів.

Трипільське поселення Кичинці ІІ – за південно-східною околицею села на похилому мисі, площа становить біля 40 гектарів.

Село Комарівка

Поселення трипільської культури та ранньозалізного віку – на південно-західній околиці села (урочище Ємцева Гребля), поблизу шосе Стеблів – Почапинці, на підвищенні, яка обмежена з півночі невеликим струмком, зі сходу – долиною ріки Боровиці. На південно-західній ділянці зустрічається кераміка раннього залізного віку, площа становить 15 гектарів.

Місто Корсунь-Шевченківський

Городище у Корсунь-Шевченківському

Городище у Корсунь-Шевченківському

Давньоруське городище, яке існувало також в 16 – 17 століттях – на високому лівому березі ріки Рось, при впадінні в неї ріки Корсунки, захищене природніми умовами – стрімкими схилами до Росі, Корсунки і ярами. З північно-західного боку збереглися залишки валів і ровів. Площа городища – біля двох гектарів. На південний схід від городища – посад.

Городище – у двох кілометрах на північ від містечка в урочищі Блажиїв Яр – чотирикутне городище Замчище, 270 метрів периметром.

Городище – у двох кілометрах від містечка в урочищі Замок.

Черняхівське поселення – на північно-західній околиці міста Корсунь-Шевченківський, в урочищі Тартак, на першій надзаплавній тересі правого берега Росі висотою біля 10 метрів, площа – 70 на 70 метрів.

Городище у Корсунь-Шевченківському Блажіїв Яр

Городище у Корсунь-Шевченківському Блажіїв Яр

Поселення ранніх слов’ян – на північній (за іншими даними – східній) частині міста Корсунь-Шевченківський, що прилягає до лісу (вулиця Кутузова 43), на досить крутому підвищенні першої тераси берега ріки Рось, на присадибній ділянці.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури – в урочищі Пологи. Приблизно на однаковій відстані між Яблунівкою і містом Корсуном-Шевченківським (три кілометри на захід від Корсуня), на другій лівобережній терасі ріки Рось, коло хутора Павловського, розташоване на краю корінної тераси, яку під час повені підмиває вода.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської култури – в 200 метрах на південний захід від попереднього – друге поселення черняхівської культури довжиною сто метрів.

Село Миколаївка

Городище біля Миколаївки

Городище біля Миколаївки

Городище давньоруського часу – за чотири кілометри на північний захід від Стеблева, один кілометр на схід від села Миколаївка на краю лівого високого (до шести метрів) берега Росі. У плані воно мало чотирикутні обриси, розмірами 124 на 100 метрів. Невисокий валоподібний насип обмежував городище з північнго та західного боків, його схили звернуті у бік річки, дуже стрімкі. Після спорудження на початку 50-х років Стеблівської ГЕС рівень води в Росі піднявся на 10 – 12 метрів. Під воду пішли заплавні луки, зник перешийок, який у давнину поєднував городище з лівим берегом. Саме городище частково було затоплене і перетворилося на невеликий острів. У 1981 році від нього лишилася лише діляка, що простягалася з північного сходу на південний захід, площею близько 0,5 гектара і густо поросла верболозом. В західній частині острова помітне невисоке підвищення – залишки валу городища.

Правобережне селище давньоруського часу площею понад три гектари займало всю низовину, яка примикає до річки у місці повороту Росі на захід, омиваючи городище.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та давньоруського часу займало край надзаплавної тераси лівого берега Росі біля городища. Його розміри 600 на 300 метрів. У південно-східній частині селища – кераміка доби бронзи та раннього залізного віку.

Черняхівське поселення – на південий захід від села, частково зруйноване при піднятті води Стеблівської ГЕС, довжиною 500 метрів, шириною, імовірно, біля ста метрів, поблизу колгоспної птахоферми.

Трипільське поселення – на виступі правого берега ріки Рось, обмеженому двома балками, за південною околицею села (за три кілометри від села).

Село Миропілля

Черняхівське поселення – на ділянкі 300 на 100 метрів на першій надзаплавній терасі заболоченої балки лівого берега ріки Кошмак на південний захід від села Миропілля.

Трипільське поселення – на великому мису, обмеженому правою притокою ріки Рось та балкою, за північно-західною околицею села. Площа становить сто гектарів.

Біля Миропілля – кругле городище 130 метрів периметром.

Село Набутів

Городище біля села Набутів

Городище біля села Набутів

Давньоруське городище – в урочищі Очаків, на західній околиці села, біля дороги, що веде до міста Корсунь-Шевченківський, на високому і стрімкому лівому березі ріки Рось, між двома глибокими ярами. Городище Очаків має круглу форму і невеликі розміри, близько третини гектара. Воно добре захищене природними умовами і має штучні укріплення. З північного напільного боку воно оточено валом і ровом, які тут добре збереглися. На північ вверх по тесії від гордища над дорогою – селище довжиною 900 метрів.

Черняхівське поселення – на південно-західній околиці села Набутів, в урочищі Гора, на першій лівобережній терасі ріки Рось висотою близько 30 метрів на площі 150 на 70 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та черняхівської культури Набутів І – в урочищі Залуг на захід від села, на надзаплавній терасі Роси (садиба  Е.А.Зеленко).

Поселення доби бронзи та черняхівської культури Набутів ІІ в урочищі Залуг – в 300 метрах на схід від першого.

Поселення черняхівської культури Набутів ІІІ в урочищі Ярки (між городищем Очаковим і школою механізації_.

Поселення давньоруської культури Набутів ІV в урочищі Мокрієвщина.

Поселення давньоруського часу – між селами Набутів і Драбівка на останці заплави рвіки Рось в урочищі Маївщина.

Село Нова Буда

На сіхдній околиці Нової Буди на плато, обмеженому глибокими ярами, частково під забудовою сільськими садибами – трипільське поселення розміром 300 на 500 метрів.

Село Переможинці

Трипільське поселення біля села Переможинці

Трипільське поселення біля села Переможинці

Трипільське поселення – на північній околиці села зліва біля дороги на Яблунівку і Корсунь-Шевченківський, розміщене на колгоспному полі і розораних городах, значна його частина зайнята сільським кладовищем, висота – до 25 метрів. Площа поселення – біля 50 гектарів. З півночі поселення обмежує яр Капітанів (№ 1 на карті).

Село Пишки

Городище біля села Пишки

Городище біля села Пишки

Давньоруське городище, яке існувало і в 17 – 18 століттях під назвою Замковище (замок Бурти) – на високому березі ріки Нехворощі, цей берег утворює здовжений мис, що вдається в долину річки у межах села. Мис обмежений валом до 1,2 метра заввишки та неглибоким ровом, за яким розташоване стародавнє селище. Площа городища і селища зайнята будівлями та городами, 0,65 гектара.

Село Самородня

Черняхівський могильник – в урочищі Польське Кладовище, на північний схід від садиби А.Я.Мірошниченко. Поселення поряд з могильником.

Село Сахнівка

Городище біля села Сахнівка

Городище біля села Сахнівка

Давньоруське городище – у північній частині села в урочищі Дівиця (Дівич-Гора, її висота доходить до 120 метрів над рівнем річки). Культурний шар повністю зруйнований (у 1901 році при розкопках культурний шар був скинутий з гори). В плані овальне, площа 0,2 гектара.

Поселення доби бронзи, зарубинецької культури, ранніх слов’ян, давньоруського часу – на північно-західній околиці села, на лівому березі ріки Рось, на висоті 30 – 40 метрів в улоговині між горами Дівицею і Дегтярною. Воно займає зручну рівну ділянку, обмежену з півдня Дівич-Горою, з північного заходу – горою Дегтярною, а з північного і південного боку – крутими схилами. Вузький прохід до поселення є лише з західної сторони, але і він губиться серед балок. Ділянка оточена лісом і зовсім не помітна зі сторони, площа 5 гектарів.

Поселення ранніх слов’ян – в урочищі Базар на відстані 500 метрів на південь від попереднього поселення – на сіловині між горами Лисої і Городище.

Поселення ранніх слов’ян – на території Сахнівського колгоспного саду, в урочищі Пасічників схил, займає лівий досить крутий схил балки, захованої серед пагорбків, на площі 300 на 100 метрів.

Поселення ранніх слов’ян – на північ від села Сахнівка (два кілометри від гори Дівиця), в урочищі Гончариха (урочище представляє собою піщане підвищення розмірами 1000 на 500 метрів, витягнуто з півночі на південь і обмежену зі східного боку сучаснеим руслом Роси, а з півдня – старим її руслом. Зі всіх боків ця місцевість оточена болотами і болотистою місцевістю. Північна частина підвищення поросла лісом і кущами, центр розорюється, південна частина поросла травою), на невеликому підвищенні лівого берега ріки Рось. Воно розміщене на центральній і південній частині підвищення. Площа, на якій знаходиться поселення, давно вже розорюється, а двісті років тому тут же знаходився невеликий хутір, залишки якого добре помітні.

Поселення ранніх слов’ян на відстані один кілометр на північ від попереднього поселеня на підвищеній ділянці першої надзаплавної тераси того ж берега, в урочищі Дудн садок, на площі 200 на 50 метрів.

Поселення давньоруського часу та 17 – 18 століть – на південній околиці села Сахнівка, в урочищі Давидова вуличка, на підвищенні першої надзаплави лівого берега ріки Рось. Знахідки концентрувалися на площі діаметром біля 70 метрів.

Поселення 17 – 18 століть – поблизу попереднього пункту, в урочищі Горб, на площі 150 на 100 метрів зібрано пізньосередньовічну кераміку.

Трипільське поселення Сахнівка І – на рівному плато в урочищі Зруби на північний захід від села. Площа становить біля двох гектарів.

Трипільське поселення Сахнівка ІІ – за південно-східною околицею села в урочищі Гончариха, площа становить понад 10 гектарів.

Село Селище

При в’їзді в село є городище.

Село Сидорівка

Уламки посудин, в тому числі черняхівської культури, в урочищах Вікторів Шпиль, Вільганів Шпиль, Заланське, Запливино, Конха, Круглик, Пливина, Репахівка, Шандриці.

Село Ситники

На відстані одного кілометра від села в урочищі Тарасівка за переказами було село. На найвищій горі урочища була церква.

Село Сотники

Трипільське поселення – на південно-східній околиці села, на мисоподібному виступі плато, який утворений вигином лівої притоки ріки Рось.

Село Стеблів

Поселення ранніх слов’ян та давньоруського часу – за півкілометра (за іншими даними – три кілометра) на північ від села Стеблів, на першій правобережній терасі ріки Рось, в урочищі Біла глина, на площі 300 на 100 метрів.

Поселення ранніх слов’ян поблизу села, на лівому березі ріки між птахофермою та кошарою.

Поселення черняхівської культури та V – VII століть – на лівому березі, на схід від Стеблева, вздовж схилів першої тераси протягом 200 метрів, півкілометра на захід від кошари колгоспу села Стеблів.

Поселення черняхівської культури – за півтори кілометри на північ від села, на підвищенні першої надзаплави правого берега в урчоищі Сливаркова яма, на площі 200 на 150 метрів.

Поселення давньоруського часу – між селами Стеблів і Москаленки, на першій лівобережні терасі ріки Рось, за двісті метрів на південь від бази відпочинку Росинка, на площі 250 на 100 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу, 16 – 18 століть під назвою Грецький Городок – коло села Стеблева, де ріка Рось має два річища, між якими є високий острів з граніту. Цей острів, який називається Грецьким Городком, тягнеться на півкілометра, його висота над рівнем річки – до 15 метрів.

Село Сухини

Трипільське поселення біля села Сухини

Трипільське поселення біля села Сухини

Трипільське поселення знаходиться на мисоподібному виступі плато, яке утворене при злитті рік Слюдка і Мазнике, на стику Гордищенського (село Сегединці), Корсунь-Шевченківського (село Сухини) і Звенигородського (село Гнилець) районів на південний захід від села. Площа поселення біля 20 гектарів. Поселення інтенсивно руйнується оранкою (№ 4 на карті).

Село Хльорівка

Городище біля села Хльорівка

Городище біля села Хльорівка

Давньоруське городище Круглячок розташоване на північ від хутора Хльорівка, на підвищенні правого берега ріки Рось (висота – біля 70 метрів). Воно кругле в плані, площею біля 3000 квадратних метрів і оточене двома рядами валів та ровів. Пагорб тепер вкритий лісом.

Село Шендерівка

В лісі є квадратне городище.

Село Яблунівка

Поселення ранньозалізного віку та V- VII століть – на лівому березі ріки, майже проти центральної частини села Яблунівка, на підвищенні першої тераси, на площі 150 на 100 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – в урочищі Городок, на лівому березі ріки Рось, за два кілометри на північ від мосту, коло села Яблунівки, на схилі підвищення. Площа селища розорюється, слідів укріплень немає, але назва говорить, що це могло бути городище, розміри – 165 – 85 метрів.

Трипільське поселення – за 250 метрів на схід від урочища Городок, на високому рівному плато – на мисоподібному плато лівого берега ріки Рось при впадінні ріки Виграївки (урочище Городок) на протилежному березі від села Яблунівка.

Поселення V – VII століть поблизу села, в урочищі Бронники, де Рось утворює велике коліно. Між терасою і правим берегом ріки, в центральній частині вигину на підвищенні.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури – в урочищі Павлівка, на березі старої протоки лівого берега Росі, пам’ятка великих розмірів.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури – навпроти Яблунівської сільської ради на боровій терасі (яка сильно порізана рукавами стариці) лівого берега Росі, довжиною 300 – 350 метрів.