Археологія міста Ужгород

Мури замку в Ужгороді і фундаменти костелу

Мури замку в Ужгороді і фундаменти костелу

Місто Ужгород – одне з найдавніших поселень Закарпаття із старою назвою Угвар. Тут є ужгородський замок, горянська ротонда. Теплий клімат дозволяв розвиватися чисто європейським археологічним культурам, які відсутні в інших областях Західної України.

Археологія міста Ужгород

Парк ужгородського замку

Парк ужгородського замку

На Радванській горі (колишній каменедобувний кар’єр) зібрано біля 5 тисяч кам’яних виробів мустьєрської і пізньопалеолітичної доби, на південному схилі цієї ж гори – мустьєрські знахідки. В центрі міста, на Замковій горі, знайдено мустьєрські вироби із крем’янистого пісковика, кременю і обсидіану. В правобережній частині міста, на Дайбовецькій горі (Кальварія) – мустьерські і пізньопалеолітичні знахідки. В передмісті Горяни, на місці каменевидобувного кар’єру – знахідки виробів пізнього неоліту.

В західній частині міста, на місці колишнього кар’єру (вулиця Фізкультурна) – поселення неоліту, культури пізньої алфельдської мальованої кераміки. Таке ж поселення досліджувалося в 1975 році в передмісті Дравці, в урочищі Табла. В передмісті Доманинці, в урочищі Лиса Гора знайдено розрізнені знахідки доби неоліту.

Макет ужгородського замку

Макет ужгородського замку

З околиці міста походять 11 мідних знарядь праці і зброї бодрог-керестурської культури. На місці кар’єру цегельного завуду на вулиці Фізкультурній виявлено поселення пізньобронзової доби, культури Станове. На території міста знайдено три бронзових скарби, що датуються раннім залізним віком. До складу першого з них (1891 року) входило 66 примірників бронзових прикрас; до другого (1954 рік), знайденого в кар’єрі цегельного заводу, що по вулиці Мінайській, – 23 бронзових вироби; до третього, виявленого в 1960 році – 7 бронзових предметів. З міста походять також 123 поодиноких бронзових виробів, датовані пізньобронзовою і ранньозалізною добою.

Розкопки ведуть студенти історичного факультету

Розкопки ведуть студенти історичного факультету

На Замковій горі, на місці середньовічного замку і дитячого садка №6, що по вулиці Кремлівській, відкрито в 1952 і 1968 роках поселення фракійського гальштату; досліджено два житла, виробничі і господарські споруди.

На східній околиці міста, в передмісті Горяни (урочище Загуменя) – два поселення – VIII – VII століть до нашої ери та латенської доби.

В урочищі Млака – фрагменти кераміки та засвідчено сліди залізноробного виробництва.

В урочищі Галаго (вулиця Фізкультурна), на місці колишнього кар’єру цегельного заводу виявлено поселення І – ІV століть нашої ери, давньослов’янський могильник з трупоспаленням, поселення VI – IX століть.

На Радванці (територія меблевого заводу імені О.О.Борганюка) в 1950 році К.В.Берняковичем досліджено два напівземлянкових давньослов’янських житла VIII – IX століть. В урочищі Вербінки експедицією ІА АН УРСР в 1975 році досліджувалося давньоруське поселення ІХ – ХІ століть.

В Горянах, біля архітектурного пам’ятника ХІІ – ХІІІ століть – горянської ротонди (яка була основою замкового укріплення), засвідчено середньовічні поселення ХІ – ХІІІ століть.

Читайте також ужгородський гастрономічний фестиваль.