Археологія та стародавня історія Виноградівського району

Замок Канко у Виноградові

Замок Канко у Виноградові

Виноградівський район Закарпатської області має дві визначні археологічні пам’ятки – городище міста даків у Малій Копані, які на початку ІІ століття штурмом взяли римляни і найдавніша палеолітична стоянка України у селі Королево. У цій південній частині Закарпатської області є римські поселення, які відносять до римських провінційних.

Село Бобове

В південно-західній околиці Бобового, в урочищі Холерний Горб, розташоване поселення епохи пізньої бронзи. В 1977 році І.І.Поповичем досліджено 11 житлово-господарських об’єктів ХІ – Х століть до нашої ери. На місці поселення – курган з колективним похованням пізньокуштановицького часу ІV – III століть до нашої ери. На віддалі 400 метрів на захід – поселення першої половини І тисячоліття нашої ери.

Село Боржавське

На території Боржавського знайдено великий бронзовий скарб – 148 предметів. Датується епохою пізньої бронзи – раннього заліза.

Село Братове

В урочищі Голомдомб, на віддалі 1,5 кілометра на південний захід від Братового – поселення епохи неоліту культури алфельдської мальованої кераміки. Тут є також курганна група. В 1976 році досліджено курган, де виявлено трупоспалення в урнах, які супроводжувалися залізною зброєю. Датується першою половиною ІІІ століття нашої ери. На південний схід від Братового, в урочищі Кошані Лен та Чорні Води – поселення епохи неоліту. В урочищі Петро і Гадидатаг розташоване поселення першої половини І тисячоліття (ранньо-провінціальна культура) і поселення давніх слов’ян VIII – IX  століть.

Село Великі Ком’ята

В південній околиці Великих Ком’ят – на сорокаметровій терасі лісового берега ріки – стародавнє поселення.

Село Велика Паладь

На південний захід від Великої Паладі, в урочищі Гомок Баня – поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося В.С.Тітовим в 1970 році. В урочищі Чіпкеш – аналогічне поселення. В урочищі Гомок Баня засвідчено культурні шари доби бронзи, латенського та давньослов’янського часів. В 1956 році в урочищі Реметеш знайдено великий бронзовий скарб – понад 100 предметів. Збереглося 22 речі, які датуються епохою пізньої бронзи.

Село Вербовець

На північ від Вербівця. в урочищі Лап (лівий берег ріки Сальва) – пізньопалеолітичне поселення. В урочищі Ведмереш патак – поселення пізньобронзової доби. В урочищі Ніреш – багатошарове поселення першої половини І тисячоліття нашої ери і давньослов’янського часу. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році.

Село міського типу Вилок

З території селища походять знахідки римських монет.

Місто Виноградів

Мури виноградівського замку

Мури виноградівського замку

В північно-східній околиці Виноградова, на терасі правого берега ріки Тиса зібрано колекцію кварцитових і крем’яних виробів мустьєрського часу. Багатошарове поселення (епохи бронзи, раннього заліза, пізнього середньовіччя) обстежене на південних схилах Чорної Гори. Друге багатошарове поселення (культура ранньої бронзи і перших століть нашої ери) знходилося на місці кар’єру цегельно-черепичного заводу. З території міста походить скарб бронзових виробів з 41 предмету, а також скарб з двох кельтів, датованих епохою пізньої бронзи. Звідси відомі знахідки римських монет. На Замковій горі – замок, який пізніше став монастирем та середньовічне поселення ХІ – XV століть.

Село Горбки

В урочищі Мочар виявлено поселення перших століть нашої ери. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році.

Село Дівичне

Поселення ранньослов’янського часу VIII – IX століть відкрито ліворуч від дороги Дівичне – Чепа (за фермою).

Село Дякове

Плитка із замку Нялаб в Королево

Плитка із замку Нялаб в Королево

На північ від Дякового, в урочищі Мондичтог та Ківерде, на берегах мертвого русла ріки Ботар – багатошарове поселення епохи неоліту (культури пізньоалфелдської мальованої кераміки), бронзи (культура Станове), латенського та давньослов’янського часів. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1971 – 1973 роках. В урочищі Кіш Мозе, на території сучасного колгоспного подвір’я – пізньопалеолітичне поселення. В урочищі Какавар, біля залізничного переїзду, знайдено розрізнені знахідки епохи енеоліту. Ліворуч від дороги Дякове – Нове Клинове – залізоробний центр ІІ – І століть до нашої ери. В урочищі Текереш. що на правому березі ріки Ботар, відкрито залізоробний центр VIII – IX століть, що досліджувався експедицією УжДУ в 1972 році. В околицях села в кінці ХІХ століття знайдено скарб золотих орнаментованих кілець.

Село міського типу Королеве

Археологічні дослідження замку Нялаб в Королево

Археологічні дослідження замку Нялаб в Королево

На терасах Гострий Верх і Бойвар висотою 100 – 120 метрів, що на лівому березі ріки Тиса – ранньопалеолітична стоянка, яка датується 500 тисяч років до нашої ери. Досліджувалася В.М.Гладиліним в 1977 – 1978 роках. В урочищі Круті Лани, що на південній околиці села, відкрито поселення раннього залізного віку (VII – VI століть до нашої ери). З околиць села походять розрізнені знахідки бронзових предметів. Є середньовічний замок Нялаб.

Село Мала Копаня

Розкопки археологів в Малій Копані

Розкопки археологів в Малій Копані

В урочищі Городище. що кручею піднімається над рікою Тиса – укріпленне поселення даків рубежу нашої ери, що досліджувалося експедицією УжДУ в 1977 – 1978 роках. Даки на цьому городищі робили фальшиві римські монети. Відомо, що це городище знище римськими військами Траяна, тому тут знаходять багато цінних речей, які не змогли захопити римляни. На городищі знайдено кварцитовий пізньопалеолітичний скребок та давньоруську зброю ІХ – ХІ століть (наконечники списів, стріл, шолом, кольчуга тощо. З околиць Малої Копані походять срібні римські монети Септимія Севера та Люція Вера.

Село Нове Клинове

Розкопки городища у Малій Копані

Розкопки городища у Малій Копані

В урочищі Фруктовий Сад – поселення пізньобронзової доби (культура Станове). З околиць села походять два бронзових чекани-молоти. В урочищі Лібуц – сліди неолітичного поселення, де виявлено фрагменти кераміки, відщепи з обсидіану та кременю. В урочищі Темете – неолітичне поселення.

Село Нове Село

На захід від Нового села виявлено кам’яну шліфовану сокиру.

Село Новоселиця

На захід від Новоселиці – мустьєрська стоянка.

Село Олешник

Середньовічна монета, знайдена під час розкопок замку у Королево

Середньовічна монета, знайдена під час розкопок замку у Королево

На східній околиці Олешника, в урочищі Штефкове поле розташоване багатошарове поселення епохи пізньої бронзи (ХІІІ – ХІ століть до нашої ери) латенського часу і І – ІІІ століть нашої ери; досліджувалося у 1977 році.

На північний схід від Олешника, на березі ріки Сальва – розрізнені знахідки епохи пізнього неоліту. В  урочищі Мочар, над рікою Лішнка – поселення раннього залізного віку (культура Голігради) та чотири бронзових скарби, до складу яких входило понад 50 бронзових знарядь, зброї, прикрас; датуєтся епохою пізньої бронзи і гальштатом.

Село Петрове

Пам'ятний знак на дакійському городищі у Малій Копані

Пам’ятний знак на дакійському городищі у Малій Копані

В урочищі Лаз – поселення ІІ – ІV століть нашої ери та давнє слов’янське VIII – IX століть. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році; відкриті житла і господарсько-виробничі об’єкти.

В урочищі Браунтог, що на південь від Петрового, відкрито багатошарове поселення культур баденської, раннього заліза і римсько-провінційної. Поселення досліджувалося експедицією УжДУ в 1977 році. В урочищі Браунтог – залишки металургійного центру перших століть нашої ери.

В урочищі Чікош Тов, на березі метрвого русла ріки Вапа, розташоване давньослов’янське поселення кінця VIII – початку ІХ столыть. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році. В урочищі Вапа – неолітичне поселення культури алфелдської мальованої кераміки. В урочищі Четов – поселення давньоруського часу.

Село Руська Долина

В урочищі Осонь Ерде в 1951 і 1952 роках знайдено дві шліфовані кам’яні сокири.

Село Сасове

Поселення епохи пізньої бронзи та раннього заліза розташоване в урочищі Сухий Ботар. В урочищі Татар-Нярти – поселення пізньої бронзи (культура Станове) ХІІ – ХІІІ століть до нашої ери.

Село Текове

Радянський табір археологів в Малій Копані

Радянський табір археологів в Малій Копані

З території Текового походять випадкові знахідки бронзових знарядь і зброї та мідні римські монети Константина Флавія, Констанція.

Село Хижа

В околицях села Хижа відкрито три палеолітичних місцезнаходження: два мустьєрського. одне – пізньопалеолітичного часу.

Село Чепа

Королево - вид із замкової гори

Королево – вид із замкової гори

Поселення пізньобронзової доби розташоване в урочищі Весет Фалу. З околиць Чепи походять римські монети Траяна і Адріана. В урочищі Бланка Таня – давньослов’янське поселення VIII – першої половини ІХ століть. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1974 році; відкрито житла, господарські споруди.

Село Чорна

В урочищі Діброва, на мисоподібному уступі правого берега ріки Плешка, зібрано колекцію ранніх і пізньопалеолітичних виробів з кременю, андезиту і кварциту. В околицях Чорної, в урочищах Плешка, Гурка, Млиновці, Винниця, Магуріча, Березник, Свинарка – мустьєрські і пізньопалеолітичні місця знахідок.

Село Шаланки

Мала Копаня взимку

Мала Копаня взимку

На схід від Шаланок, на вершині 80 – 100 метрової безіменної гори – мустьєрські і пізньопалеолітичні стоянки. Зібрано колекцію крем’яних, кварцитових і андезитових знахідок. В урочищі Надьументин – поселення раннього залізного віку (культура Голігради). В 1956 році в околицях села знайдено уламок бронзового кельта.

Читайте також Західна Україна та Римська Імперія, археологія Берегівського району, відпочинок у Виноградівському районі.

Відео – розкопки городища в Малій Копані в радянський пероід