Археологія та стародавня історія Іллінецького району

Іллінецький район

Краєвид в Іллінецькому районі

В Іллінецькому районі Вінницької області городища є у селах – Борисівка, Василівка, Городок, Дашів, Жорнище, Іллінці, Кальник, Копіївка, Пархомівка, Сорока, Хрінівка, Шабельня.

Село Бабин

У центрі Бабина – черняхівське поселення.

Біля цукрового заводу – поселення черняхівської культури.

Приблизно в центрі Бабина, на лівому обривистому березі струмка на схилі плато – поселення VI – VII століть.

В урочищі Оболоня – поселення VI – VII століть.

Довкола церкви – чотирикутне городище площею 2730 квадратних метри.

Село Борисівка

На південно-східній околиці Борисівки в двох кілометрах трипільського поселення села Улановки – трипільське поселення.

На захід від Борисівки – поселення доби бронзи ХI – Х століть до нашої ери.

На південь від Борисівки – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На південний захід від Борисівки – черняхівське поселення.

На південь від села – трипільське поселення.

На південь від Борисівки – поселення трипільської культури та давньоруське городище.

За п’ять кілометрів від Борисівського мисового городища в 41 кварталі лісової дачі – давньоруське городище. Фортеця у плані прямокутна, глибина рову і висота валу – біля одного метра.

Є повідомлення про два городища, одне має периметр 284 метри, інше – 578 метрів, 2200 метрів від попереднього городища, можливо це ті городища, про які йшлося вище.

На південний захід від Борисівки – давньоруське поселення Х – ХI століть.

Село Василівка

На південь від Василівки, в урочищі «Соловйове» – поселення доби бронзи.

На північний захід від Василівки – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На захід від Василівки – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На південній околиці Василівки – городище Х – ХI століть.

На південь від села, в урочищі Замчисько – городище ранньозалізного віку та Київської Русі Х – ХІ століть.

На схід від села – городище Х – ХI століть.

В селі – трипільське поселення.

Село Вербівка

В урочищі Гуральня, в двох кілометрах на південний схід від Вербівки – трипільське поселення площею 100 на 150 метрів, яке займає південно-західного видовженого мисоподібного пагорбу в басейні ріки Соб. На території поселення – кар’єр.

В урочищі Камінне – трипільське поселення.

Село В’язовиця

На піведнь від Вязовиці – трипільське поселення.

На захід від Вязовиці – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

Село Городок

В центрі Городка – черняхівське поселення.

На східній околиці села Городок – поселення VI – VII століть нашої ери.

В центрі села Городок – Замчисько, яке розміщене на підвищенні при струмку Грязному, який протікає в південній стороні городища, а з північі знаходиться ставок. Площа зайнята селянськими садибами і спорудами колишнього винокуренного заводу. При спорудженні цих будівель розкопали с півдня вал, який оточував городище. Судячи по вцілілих залишках валу, городище мало форму чотирикутника і було укріплено двома валами і глибоким ровом між ними, який наповнювався водою зі струмка Грязного. Вали, які збереглися – довжиною 640 метрів, з заходу – 853 метри.

Село Даньківка

В північній частині Даньківки – трипільське поселення, яке займає мис та частину плато. Культурний шар зафіксовано на південних схилах та урвищах мису.

На східній околиці Даньківки – трипільське поселення.

В центрі Даньківки – поселення VI – VII століть.

В урочищі Росаша в одному кілометрі на північний захід від Даньківки на лівому березі струмка на плато – поселення VI – VII століть розмірами 150 на 80 метрів.

Селище міського типу Дашів

На північний схід від Дашова – поселення епохи бронзи II століття до нашої ери.

На північний схід від селища – поселення VI – VII століть.

Нижче млина в заплаві ріки Соб на підвищенні – поселення VI – VII століть.

Два городища розташовані одне навпроти одного на північному і південному схилах балки, знаходять в урочищі Гагова, в двох кілометрах на захід від селища, на краю мису в урочищі Гегова. Розміри першого з них 68 на 64 метри. Воно округле в плані в по всьому периметру оточене валом висотою 1 – 2 метри та ровом, глибина якого в окремих місцях досягає п’яти метрів. Частина городища зайнята лісом. В нижній і північно-західній частині городища збереглася кругла яма глибиною чотири метри, яка служила колодязем. Друге гордище також має округлу конфігурацію, його розміри 40 на 42 метри. Вал зберігся по всьому периметру майданчика. На відміну від першого укріплення, розташованого на стику двох балок, друге побудоване на зовсім плоскому схилі балки.

В урочищі «Куряча» – давньоруське городище Х – ХI століть.

На південно-західній околиці Дашова в урочищі Левада – трипільське поселення, яке займає невеликий схил з заходу на схід біля глибокого яру Заріка.

Село Жорнище

Городище у Жорнищах

Городище у селі Жорнище

В трьох кілометрах на схід від Жорнищ, в урочищі Плюшкове – давньоруське городище Х – ХI століть. Воно в плані овальне, витягнуте з півночі на південь. Найбільша довжина – біля 70 метрів, ширина – 48 метрів, з усіх сторін городище оточене валом, рів не зберігся. Довжина валу – 170 метрів. З південної та західної сторін гордище додатково захищене глибоким яром. На захід від городища розташоване слов’янське селище Х – ХI століть.

На північний захід від Жорнищ – трипільське поселення.

На східній околиці Жорнищ – поселення доби бронзи.

На схід від Жорнищ – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На північний схід від Жорнищ – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На північ від села Жорнище – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На північ від Жорнищ – поселення черняхівської культури.

Село Іванівка

На північ від Іванівки – трипільське поселення.

Місто Іллінці

На північний схід від Іллінців – поселення зарубинецької культури.

На схід від Іллінців – зарубинецьке поселення.

На захід від Іллінців – черняхівське поселення.

На північ від Іллінців – черняхівське поселення.

За 1500 – 2000 метрів на схід від села Голики в урочищі Кар’єр на правому березі ріки Соб вліво від шосе Ільїнці – Дашів – поселення VI – VII століть розмірами 1000 на 300 метрів, розорюється.

На південній околиці Іллінців – поселення VI – IV століть до нашої ери.

На схилі плато вздовж лівого берега ріки Сібок в 500 метрах на захід від млина села Варварівка – поселення VI – VII століть.

Один кілометр на північ села Варварівка на схилі плато правого берега ріки Сібок – поселення VI – VII століть розмірами 200 на 100 метрів.

В Іллінцях – сліди зруйнованого городища.

Село Кальник

На захід від Кальника, в урочищі Гегова – трипільське поселення.

Поблизу Кальника в урочищі За Валом – трипільське поселення, яке займає надзаплавну терасу лівого берега ріки Шабелянка на площі три тисячі квадратних метрів.

В південно-західній околиці Кальника – поселення доби бронзи ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На захід від Кальника – черняхівське поселення.

На північний захід від Кальника – поселення черняхівської культури.

Вправо від старої дороги на Дашів, в 500 метрах від села, біля моста черезі ріку Шабелянку – поселення VI – VII століть розмірами 200 на 150 метрів.

На протилежному від попереднього берега ріки Соб – поселення VI – VII століть.

В урочищі За Фільварком, на лівому берерзі ріки Соб нижче моста, перед в’їздом в село є мис, який вдається в заплаву, розміри 400 на 200 метрів.

На околиці Кальника – скіфське городище VI – III століть до нашої ери, довжина валу – два кілометри.

Село Кантелина

На південь від Кантелини – трипільське поселення.

На схід від Кантелини – черняхівське поселення.

Село Кам’яногірка

На східній околиці Кам’яногірки – черняхівське поселення.

 

Село Китайгород

На схід від Китайгорода- черняхівське поселення.

На південній околиці Китайгорода – черняхівське поселення.

В урочищі Лиса Гора, на правому березі ріки Сороки відразу за селом на схилах балки – поселення VIII – IХ століть розмірами 250 на 100 метрів.

Село Копіївка

На схід від Копіївки, в урочищі Город – поселення VIII – IХ століть.

На схилі третьої тераси правого берега ріки Соб біля села Копіївка протягом 800 метрів – поселення Київської Русі.

На схід від Копіївки, в лісі, на правому березі ріки соб, в урочищі Бартошів – давньоруське городище Х – ХІ століть.

У центрі Копіївки – давньоруське городище Х – ХІ століть.

Село Красненьке

На західній околиці Красненького – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На південь від села Красненьке – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На південний схід від Красненького – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На північний схід від Красненького – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На північний схід від села – поселення зарубинецької культури.

Село Криштопівка

На південний схід від Криштопівки в урочищі Хронопіль або Гайдамацьке – трипільське поселення, займає похиле плато, обмежене з двох боків струмками на площі 1000 на 600 метрів.

Село Купчинці

На схід від Купчинців – трипільське поселення.

В Купчинцях – трипільське поселення.

Село Лиса Гора

На захід від Лисої Гори – трипільське поселення.

Село Лугова

Лугова археологія

Черняхівські поселення у селі Лугова

На південний захід від Лугової – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

Уздовж ріки Сібок, на лівому березі на південь від села Лугова – три черняхівські поселення, перше – під одним кар’єром, останнє – під другим кар’єром, а ще одне – між ними. Поселення мають довжину біля 1200 метрів кожне і ширина – біля 400 метрів кожне.

Село Неменка

На східній околиці Неменки – поселення бронзової доби ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На схід від Неменки – поселення черняхівської культури.

На північ від Неменки – черняхівське поселення.

Село Паріївка

В 500 метрах на південь від південно-східної околиці Паріївки на правому березі безіменного струмка – лівої притоки ріки Соб на високому обривистому мисі – поселення ранньозалізного віку та зарубинецької культури. Через центральну частину поселення проходить високовольтна лінія. Розміри – 500 на 300 метрів.

На південний захід від Паріївки – черняхівське поселення.

На схід від Паріївки – поселення черняхівської культури.

На південний захід від Паріївки – поселення VI – VII століть.

В урочищі Попове Поле, в п’яти кілометрах на захід від села на схилі плато – поселення VI – VII століть прозмірами 200 на 100 метрів.

В урочищі Савчукове Поле, вздовж лівого берега струмка, нижче від ставка, на схилі плато – поселення VI – VII століть розмірами 250 на 150 метрів.

Село Пархомівка

Пархомівка городище

Городище у Пархомівці

На південь від Пархомівки – трипільське поселення.

На схід від Пархомівки – поселення IV – III століть до нашї ери.

В 300 метрах на схід від села на першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Сальник в урочищі Гонтове – поселення зарубинецької культури розмірами 400 на 150 метрів.

В одному кілометрів на схід від Пархомівки на схилі висоти біля струмка Василівка, на мису – чотирикутне давньоруське городище, периметр укріплень – 356 метрів.

На південь від Пархомівки, в урочищі Попове Поле – поселення VI – VII століть.

Село Райки

На північній околиці Райків – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На північ від Райків – поселення VI – IV століть до нашої ери.

На північно-східній околиці села Райки – поселення зарубинецької культури.

Поблизу села, біля колишнього каолінового заводу – трипільське поселення Райки І, яке займає мис лівого берега безіменного струмка, правої притоки ріки Соб.

Поблизу села – трипільське поселення Райки ІІ, яке займає мис лівого берега безіменного струмка, правої притоки ріки Соб, по інший бік заводу. Площа поселення під городами та полем.

Поблизу села – трипільське поселення Райки III в урочищі Потьомково. Займає мис лівого берега безіменного струмка.

Село Слобідка

На північній околиці Слобідки – поселення черняхівської культури.

Село Слободища

В урочищах Горбів і Шилова є залишки валів та ровів, там знаходили монети та скарби.

Село Сорока

На схід від Сороків – поселення і городище IV – III століть до нашої ери.

За кілометр на південний захід від Сороків, на північному схилі правобережного плато ріки Соб – городище IV – III століть до нашої ери. Це рівна ділянка з незначним нахилом до річки по обидва боки шосе Іллінці – Дашів. В східній частині селища добре простежуються сліди розораного валу у вигляді невисокої білястої смуги насипного грунту. У лісовій посадці, яку перетинав вал, добре зберігся не тільки насип, а й рів із східного боку укріплення. Чи пов’язаний вал із селищем, встановити важко, культурний шар простежено тільки за 400 метрів на захід від валу, а в північно-західній частині селища останній вклинюється в його територію. На цій ділянці вал сильно розораний та зруйнований дорогою. Площа пам’ятки дорівнює кільком гектарам, селище було віддалене від джерел води. В південно-східному напмяку – джерело, а в північно-західному – ріка Соб розташовані від нього приблизно за кілометр.

На захід від села – поселення черняхівської культури.

На південній околиці Сороків – поселення VI – VII століть.

Село Тягун

На південно-східній околиці села Тягун, в урочищі «Передеріїв Яр» – поселення зарубинецької культури.

На піввдень від Тягуна – поселення черняхівської культури.

На південно-східній околиці села Тягун – черняхівське поселення.

На південній околиці села Тягун – поселення VI – VII століть.

Село Уланівка

На південь від Уланівки – трипільське поселення, займає край плато правого берега ріки Соб площею 100 на 200 метрів.

Село Хрінівка

На захід від Хрінівки, в урочищі «Капустисько» – поселення VIII – IХ століть.

В селі Хрінівка – чотирикутне городище периметром 326 метрів.

Село Червоне

На схід від Червоного – трипільське поселення.

На південь від Червоного – поселення VI – III століть до нашої ери.

Вліво від шоссе Ільїнці – Дашів на схилі плато вздовж правого берега ріки Соб – поселення VI – VII століть, площа 250 на 100 метрів.

Село Чортория

На північній околиці Чорториї – черняхівське поселення.

В урочищі Попів Клин, на лівому березі ріки Сорока, вправо від дороги Слободище – Китайгород, в південно-західній частині Чорториї (або на захід від села) – поселення VI – VII століть.

В урочищі Городок, поблизу Чорториї в урочищі Ялесова Гребля – трипільське поселення та поселення ІХ століття. Займає високий мис правого берега ріки Сороки. Кількість кераміки ІХ століття незначна.

Село Шабельня

На північній околиці Шабельні – поселення бронзової доби ХII – IХ століть до нашої ери.

На схід від Шабельні – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

Все село Шабельня у давнину було оточене валом, всередині якого є кругле городище площею 6,1 гектара в урочищі Монастирок, це все велике скіфське городище VI – IV століть до нашої ери.

Село Шевченкове

На північний захід від Шевченкового – трипільське поселення.

На захід від села, в урочищі Вапельня – трипільське поселення.

Село Якубівка

На північний захід від Якубівки – трипільське поселення.

В урочищі Плюшкові левади – посебення доби бронзи ХII – IХ століть до нашої ери.

На захід від Якубівки, в урочищі Поле Чоловського – черняхівське поселення.

На захід від Якубівки – черняхівське поселення.

На західній околиці Якубівки – поселення VI – VII століть.

Село Яструбинці

На захід від Яструбинців – черняхісьвське поселення.