Археологія та стародавня історія Чигиринського району

Замкова гора у Чигирині

Замкова гора у Чигирині

В Чигиринському районі Черкаської області городища є у селах Адамівка, Іванівка, Івківці, Матвіївка, Медведівка, Мельники, Полуднівка, Стецівка, Суботів, Чигирин, Чмирівка. В районій є залишки середньовічного Чигирина, замку у Суботові – козацьких столиць.

Село Адамівка (не існує)

Поселення чорноліської культури – на південь від Адамівки, розміщене на мису корінного берега Дніпра (урочище Монастирище), він обмежений з півночі ділянкою корінного берега довжиною до 200 метрів, а з півдня, через інтервал до ста метрів – глибоким яром. В східній частині поселення зафіксовані залишки двох паралельних валів, які перехоплюють перешийок мису.

Городище – на полях біля висохлого озера Красного (чи Червоного). Біля городища – пагорб Кувиченці, на якому, за переказами, була церква.

Село Вітове

Чорноліське поселення у селі Вітове

Чорноліське поселення у селі Вітове

Поселення чорноліської культури – на відстані 1,4 кілометра на схід від села Вітове, неподалік колишньої колгоспної ферми. Колись воно займало частину надзаплавної тераси і притерасний схил, який, швидше за все, мав підковоподібну форму і з південного сходу був обмежений височиною, що нині має вигляд вузької коси біля річища водосховища. На сьогодні значна частина поселення, яка біля річкової тераси, розмита, а та, що залишилася на терасі – під городами, довжина – 500 метрів.

Село Іванівка

Поселення ранньозалізного віку – півкілометра на південь від села, навпроти колгоспного саду над рікою Холодною, в урочищі Чернече. Займає велике підвищення на протязі до двох кілометрів з півночі на південь, полого спускається на схід. З західного боку підвищення обривається крутим схилом в долину, вкриту лісом.

Біля Іванівки є городище, яке має1600 метрів у периметрі.

Село Івківці

Семидубова гора в Івківцях

Семидубова гора в Івківцях

В урочищі Городок – пагорб без укріплень та культурних залишків (№ 36 на карті), але, можливо, тут було городище.

Село Матвіївка

В 1,5 кілометрах до села Любомирка – два круглі городища, одно 125, інше – 165 метрів у периметрі.

Село Медведівка

Городище 16 – 18 століть – в центральній частині села Медведівка, на території дільничної лікарні та прилеглих садиб, на високому правому корінному березі ріки Тясмин. Воно прямокутне в плані, розміри – 100 на 75 метрів, помітні залишки укріплень, які були зруйновані у новітній час.

Черняхівське поселення – біля впадіння ріки Калинівки, займає велику площу з обидвох берегів Калинівки (№ 35 на карті).

Село Мельники

План Мотронинського городища у Мельниках

План Мотронинського городища у Мельниках

Поселення ранньозалізного віку – на полі, в лісі, на території 68 кварталу Креселецького лісництва держлісфонду між селами Мельники, Головківка та Буда, на плато (над ставками) лівого берега ріки Сріблянки – правої притоки ріки Тясмин, в урочищі Циганське, неподалік від Мотронинського городища (на південний схід від нього).

Городище ранньозалізного віку Мотронинське (Матронинське) городище VI – V століть до нашої ери, приблизно в шести кілометрах від села Жаботин і біля трьох кілометрів на північний захід від села Мельники, в лісі, на вершині вододільного підвищення, яка оточена глибокими відрогами Холодного Яру. Площа його біля 200 гектарів. В межах городища є церква Матронинського монастиря. Городище в плані має форму неправильного овалу і з усіх боків оточене валом і ровом. Висота нинішнього валу з боку городища до 5 метрів. Ширина – до 20 метрів. Із зовнішнього боку валу від дна рову – висота до 15 метрів. Городище має внутрішні укріплення, які відгороджують центральну частину, площею біля 70 гектарів. Друга лінія пересікає городище з півночі на південь, від впадіння яру до зовнішнього валу.

Село Новоселиця

Поселення в урочищі Загорожа у Новоселиці

Поселення в урочищі Загорожа у Новоселиці

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, V – VII століть, ХVI – ХVII століть – в заплаві правого берега ріки Тясмин, між селами Суботів і Новоселиця. Від центру села Новоселиця, у східному напрямку, відстань складає біля двох кілометрів. Ця місцевість носить назву Загорожа. На південь від поселення розташований літній табір для худоби, з північно-східного боку, на відстані до 50 метрів – дренажна канава, що тягнеться до ріки Тясмин. Останець розмірами 60 на 200 метрів, розташований між корінним берегом Тясмина та його сучасним штучним руслом. Він витягнутий вздовж течії річки. Переважають матеріали Пеньківської культури.

Поселення V – VII століть в урочищі Панське.

Поселення неоліту та енеоліту – на піщаній дюні в заплаві ріки Тясмин в одному кілометрів на північ від центру села.

Поселення доби бронзи – в урочищі Десятини на колишньому острові в нині осушеній заплаві правого берега ріки Тясмин, за півкілометра на північ від села Новоселиця та біля 50 метрів на південь від сучасного річища ріки Тясмин. Заплава Тясмину, яка у цьому місці досягає ширини трьох кілометрів, у середині 1950-х років була осушена, розміри – 150 на 60 метрів, поверхня задернована.

Поселення ранньзалізного віку – в урочищі Нечаєв Горб.

Поселення доби бронзи – між селами Новоселиця і Медведівка в урочищі Довгий острів (№ 32 на карті).

Поселення енеоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку – в урочищі Панський острів.

Поселення неоліту, енеоліту – в урочищі Молюхів Бугор.

Неолітичне поселення – в урочищі Тетянчино на відстані 700 метрів від лівого устя ріки Полудневки, на березі Тясмину.

Село Полуднівка

Чорноліське городище у Полуднівці

Чорноліське городище у Полуднівці

Городище ранньозалізного віку (чорноліської культури) – на майданчику, який утворився дуже крутим вигином ріки Полудневки. З напільного боку на перешийку городище укріплене ровом і валом, загальна висота якого рівняється 2,5 метрів. Городище маленьке, розміром 90 на 70 метрів.

Село Стецівка

Поселення Стецівка 1

Поселення Стецівка 1

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, VII – VIII століть Стецівка І – на північ від села, на пісчаному підвищенні, яка розміщена в заплаві Тясмина напроти села. Протяжність підвищення з заходу на схід пона один кілометр, ширина – біля 200 метрів. Західна, полога частина підвищення обмежена рікою Чуткою, яка впадає в Тясмин, східна, більш горбиста – підходить пологим схилом до болота.

Чорноліське городище біля Колонтаєва

Чорноліське городище біля Колонтаєва

Черняхівське поселення Стецівка 2 – на південь від села, біля колгоспної птахоферми, в трьох кілометрах від попереднього, на пологому мису біля струмка, довжина біля двохсот метрів, ширина біля ста метрів.

Городище ранньозалізного віку (чорноліська культура) біля села Колонтаєва, довжиною 170 метрів, шириною 100 метрів, розміщене на лівому березі яру поблизу нижнього кінця села. Під нього використано рівний майданчик, який утворився вигином яру, цей майданчик укріплений з напільного боку ровом до півтора метри глибиною.

Колонтаївське городище

Колонтаївське городище

Городище чорноліської культури біля села Колонтаєва, розміщене у верхньому кінці села, на високому корінному правому березі урочища Тясмина при впадінні в неї невеликого струмка, який протікає в широкій долині. Зі східного боку мис городища обмежений глибоким глухим яром. Городище займає вкрай невеликий майданчик розмірами 40 на 40 метрів, який обмежений з боків вимоїнами, а з напільного боку укріплений ровом і валом, висота якого сягає півтора метри. Сліди стародавнього поселення простежується на південь від городища, безпосередньо за його ровом, і на сусідніх мисах на південний захід і схід.

План Колонтаївського городища

План Колонтаївського городища

Село Суботів

Городище у Суботові

Городище у Суботові

Городище ранньозалізного віку чорноліської культури. На південній околиці села на правому високому березі річки Субот, на довгій ділянці берегового схилу, який обмежений з боків широкими глибокими ярами, вершини яких так близько сходяться між собою, що між ними залишається тільки дуже вузький (5 метрів) прохід. Городище простягнулося з північного заходу на південний схід; в плані воно чітко ділиться на дві частини. Його півнівчно-західна половина, розміщена ближче до річки, окопана в стародавні часи глибокими ровами і має в плані круглу форму. Тут же помічені залишки розплившихся валів. Ця частина стародавнього укріплення називається «Малим городком», або, інакше, «Кінським копитом». Діаметр городка вверху складає до ста метрів. На схід від круглого укріплення за ровом (шириною 20 метрів і глибиною три метри), знаходиться інша, більша за площею, частина поселення, яка називається «Великим городком». В плані вона має вид трикутника зі сторонами по 200 метрів. З напільного боку (де проходить згаданий вище вузький прохід між вершинами ярів) ніяких залишків укріплень не помітно. Довжина всього всього городища складає триста метрів, ширина – від 50 до 200 метрів. Над ярами воно підвищеється на висоту до 20 метрів.

Середньовічні укріплення Суботова

Середньовічні укріплення Суботова

В селі є городище 16 – 18 століть – укріплення гетьманської столиці.

Поселення ранньозалізного віку Суботів 1 – в урочищі Макітка, в 1,5 кілометрах від південної околиці села, де знаходиться вітряк, на високому пагорбі, обмеженому з двох сторін яром та з двох – пологим спуском.

Поселення ранньозалізного віку Суботів 2 – в урочищі Могилки, розташованому за один кілометр від західної околці села, розміри – 50 на 50 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – на півнівчний захід від села, в місцевості, яка відома під назвою «Ділянка № 16» (колишній ліс). У східній частині ця місцевість прорізана великою широкою балкою, яка впадає в заплаву Тясмина, де розміщена частина села, яка називається Філіповкою. Селище розміщене над північним схилом балки, ближче до її верхів’я, на підвищенні, яка має з трьох боків пологі схили і лишень над балкою схил крутий.

Поселення V – VII століть – поблизу села, на верхньому кінці Великого острова. На ділянці довжиною 700 метрів і шириною 30 – 40 метрів.

Селище міського типу Чигирин

Укріплення гетьманської столиці у Чигирині

Укріплення гетьманської столиці у Чигирині

Городище Турецький Тур в верхньому кінці села.

Городище Замкова гора 16 – 17 століть.

Бастіон Дорошенка у Чигирині

Бастіон Дорошенка у Чигирині

Село Чмирівка

Городище ранньозалізного віку – на південній околиці села, в урочищі Турецький Вал. Займає велику площу у формі трикутника, який утворений двома ярами, які сходяться біля устя. З напільного боку укріплене валом, який тягнеться по всій довжині від західного яру. Розміри – 1,5 на 1 кілометр, ширина валу – 10 – 13 метрів, висота – два метри. Загальна довжина валу – 200 метрів.

В одному кілометрів на південь від села Новоселиця біля Хурота Чмирівка – овальне городище 1850 метрів у периметрі.