Археологія та стародавня історія Коломийського району

Коломийська ратуша

Коломийська ратуша

Коломийський район має археологічні пам’ятки пшеворської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, культури карпатських курганів, давньоруської культури.

Село Велика Кам’янка

Пшеворське тілопальне поховання ІІІ століття нашої ери виявлене у 1826 році в кургані біля села.

Курганний могильник Велика Кам’янка І пшеворської культури в околицях села, урочище Могилки, розмір – один гектар.

Курган Велика Кам’янка ІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, околиці села, розмір – 30 на 30 метрів.

Курганний могильник Велика Кам’янка ІІ культури карпатських курганів, два кілометри на південь від школи, урочище Шаганівка, розмір – 60 на 60 метрів.

Поселення Велика Кам’янка ІV культури карпатських курганів, на північний захід від хутора, урочище Жолоби, розмір – 1,5 гектари.

Поселення і городище Велика Кам’янка V трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської культури, Київської Русі та пізнього середньовіччя, двісті метрів на північ від школи, урочище Містечок-Сад, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Велика Кам’янка VІ Київської Русі та ХVІІ століття, двісті метрів на північ від сільради, урочище Містечок, розмір – 400 на 150 метрів.

Поселення Велика Кам’янка VІІ голіградської культури фракійського гальштату, один кілометр на північ від села, розмір – один гектар.

Село Верхній Вербіж

Поселення Верхній Вербіж І голіградської культури фракійського гальштату, на західній окраїні села, розмір – 50 на 100 метрів.

Село Виноград

Курган Виноград І невизначеної приналежності, околиця села, розмір – 30 на 30 метрів.

Городище Виноград ІІ ранньозалізної доби, урочище Городище, розмір – 150 на 150 метрів.

Село Ворона

Поселення Ворона І голіградської культури фракійського гальштату, 0,2 кілометри на схід від села, урочище Лиса, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Ворона ІІ лінійно-стрічкової кераміки, бронзової доби, невизначеної культури, західна окраїна села, урочище Млинівка, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Ворона ІІІ енеоліту, західна окраїна села, урочище Штепівка, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Ворона ІV трипільської культури, західна окраїна села, урочище Дубівки, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Ворона V трипільської культури на західній окраїні села, урочище Березина, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Ворона VІ трипільської культури, чотириста метрів на схід від села, урочище Залізничний міст, розмір – 100 на 50 метрів.

Курганний могильник Ворона VІІ невизначеної приналежності, урочище Діброва.

Село Воскресинці

Городище Воскресинці І Київської Русі, східна частина хутора Старі Воскресинці, розмір – 150 на 50 метрів.

Поселення Воскресинці ІІ культури карпатських курганів, два кілометри на південь від села, східна окраїна хутора Стари Воскресинці, урочище Підзамчище, розмір – 150 на 250 метрів.

Поселення Воскресинці ІІІ празької культури, культури типу Лука-Райковецька, два кілометри на південь від села, урочище Росолище, розмір – 150 на 300 метрів.

Поселення Воскресинці ІV трипільської культури, два кілометри на південь від села, урочище Діброва, розмір – один гектар.

Поселення Воскресинці V ранніх слов’ян два кілометри на південь від села, урочище Росолище, розмір – один гектар.

Поселення Воскресинці VІ ранньобронзової доби, культура карпатських курганів, три кілометри на південь від села, урочище Діброва, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Воскресинці VІІ Київської Русі, два кілометри на південний захід від села, урочище Гора-Воскресинецька, розмір – 250 на 100 метрів.

Село Ганнів (сільрада Дебеславці)

Поселення культури карпатських курганів на південній околиці Ганова, на правому березі безіменного струмка, правої притоки ріки Цуцилинка, в урочищі Міліванове, відкрите в 1969 році експедицією ІА АН УРСР. Могильник культури карпатських курганів – на горбі за селом, зі сторони села Дебеславці, досліджувався в 1934 року Т.Сулімірським. Виявлено і досліджено 5 курганів.

Курганний могильник Ганнів І культури карпатських курганів, один кілометр на захід від села, урочище Могилки.

Селище міського типу Гвіздець

Монастир у Гвіздці

Монастир у Гвіздці

Курганний могильник Гвіздець І підкарпатської культури шнурової кераміки подільської групи, пізній етап на західній окраїні села, урочище Могилки, розмір – 300 на 200 метрів.

Село Голосків

Поселення Голосків І культури лінійно-стрічкової кераміки, південно-східна окраїна села, урочище Хащ, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Голосків ІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, на схід від села, урочище Венгри, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Голосків ІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, на південь від села, урочище Луги, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Голосків ІV підкарпатської культури шнурової кераміки, на південь від села, урочище Ковалівка, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Голосків V трипільської культури, 0,5 кілометрів на схід від села, урочище Ігрище, розмір – 100 на 60 метрів.

Село Грабич

Черняхівське поселення Грабич ІІ в 1 кілометрі на північ від села, на правому березі потічка Торговиця, над лівим берегом траншеї, яка йде до потічка, що впадає в ріку Ворона. Виявлено в 1973 році Л.Г.Микитенком.

Поселення Грабич І раннього мезоліту, ранньої бронзи, невизначеної культури, східна окраїна села, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Грабич ІІ культури карпатських курганів на північний захід від села, урочище Над Торговицею, розмір – 300 на 100 метрів.

Село Грушів (сільрада Корнич)

Поселення культури карпатських курганів – у трьох кілометрах на схід від села, в урочищі Корнів, відкрите в 1969 році. Могильник культури карпатських курганів на схід від Грушова біля дороги, яка веде в село Пилипи в урочищі Дебра, досліджувався в 1934 році.

Поселення і городище Грушів І зі скарбом, раніше – Корнич І трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградської культури фракійського гальштату, один кілометр на схід від села, урочище Корнів.

Курганний могильник Грушів ІІ культури карпатських курганів, на схід від села, урочище Дебра (Дорога), розмір – один гектар.

Курганний могильник Грушів ІІІ культури карпатських курганів, на схід від села, урочище Дебра (Ліс), розмір – пів гектара.

Курган Грушів ІV культури карпатських курганів на схід від села, розмір – 0,5 гектари.

Курганний могильник Грушів V культури карпатських курганів на захід від села, урочище Пасічна, розмір – три гектари.

Поселення Грушів VІ Київської Русі, на схід від села, урочище Козинець, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Грушів VІІ культури карпатських курганів, три кілометри на схід від села, урочище Корнів, розмір – три гектари.

Поселення Грушів VІІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, західна окраїна села, урочище Бавки, розмір – 150 на 150 метрів.

Поселення Грушів ІХ голіградської культури фракійського гальштату на західній окраїні села, урочище На Хресті, розмір – 150 на 150 метрів.

Поселення Грушів Х голіградської культури фракійського гальштату та Київської Русі, північно-західна окраїна села, розмір – 150 на 200 метрів.

Село Дебеславці

Могильник культури карпатських курганів, на хребті узгір’я, в урочищі Липник в 1934 році досліджено два кургани. Поселеня в селі, в урочищі «Парцеляція», відкрите розвідкою ІА АН УРСР в 1969 році.

Курганний могильник Дебеславці І культури карпатських курганів, один кілометр на південний схід від села, урочище Липники.

Поселення Дебеславці ІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, подільська група, культури карпатських курганів, східна окраїна села, урочище Цуцелинок і Парцеляція, розмір – 7 гектарів.

Поселення Дебеславці ІІІ трипільської культури та Київської русі, північно-західна окраїна села, урочище Лисак, розмір – 150 на 200 метрів.

Село Джурків

Давньоруський грунтовий могильник з тілопокладним похованням, з якого походить діадема зі срібних тиснених бляшок, сережки київського типу. К.Гадачек та В.Антоневич їх датують Х – ХІ століттям, Т.Сулімірський – ХV – XVI століттями.

Грунтовий могильник Джурків І Київської русі в околицях села.

Село Жукотин

Курган Жукотин І невизначеної приналежності в околицях села, урочище Могила, розмір – 20 на 25 метрів.

Село Загайпіль

Поселення Загайпіль І бронзової доби, невизначеної культури, культури карпатських курганів, Київської Русі, на північно-західній окраїні села, урочище Левада, розмір – 100 на 200 метрів.

Село Княждвір

Городище Княждвір-Верхнє І Київської Русі три кілометри на захід від села, урочище Городище, розмір – два гектари.

Городище Княждвір І Київської Русі три кілометри на захід від села, розмір – 150 на 150 метрів.

Поселення Княждвір ІІ Київської Русі, два кілометри на південний захід від села, розмір – 25 на 30 метрів.

Місто Коломия

Музей Писанки в Коломиї

Музей Писанки в Коломиї

Центральна частина – дитинець давньоруської Коломиї. Середньовічні замки існували на території споруди гімназії і над Прутом. Територія забудована.

Поселення Коломия І раннього заліза – два кілометри на північ від залізничного воклазу, в урочищі Косачів, розмір – 250 на 150 метрів.

Поселення Коломия ІІ раннього заліза, на північ від урочища Косачів, урочище Косачів, розмір – 100 на 25 метрів.

Поселення Коломия ІІІ липицької культури, 1,8 кілометра на північ від залізничного вокзалу, урочище Косачів, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Коломия ІV Київської Русі, 1,8 кілометра на північ від залізничного Вокзалу, урочище Косачів, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Коломия V культури карпатських курганів на східній околиці Коломиї, урочище Королівка, Пивзавод, розмір 100 на 200 метрів.

Курганний могильник Коломия VІ культури карпатських курганів, на схід від міста, урочище Кар’єр Цегельні, розмір – один гектар.

Поселення Коломия VІІ Київської Русі та пізнього середньовіччя – центр міста, урочище Старий Двір (Замкова), розмір – два гектари.

Поселення Коломия VІІІ ранніх слов’ян, на території школи 1, урочище Замкова, розмір –один гектар.

Поселення Коломия VІІІ-А празької культури, пізнього середньовіччя, розмір – два гектари.

Курган Коломия ІХ римського часу, на північний схід від міста, урочище Ліс, розмір – 30 на 90 метрів.

Село Корнич

Могильник культури карпатських курганів – в урочищі «Пасічна», на хребті узгір’я, досліджувався у 1934 та 1936 роках. Із групи в 20 курганів досліджено 6.

Поселення Корнич І Київської Русі чотири кілометри на північний схід від села, урочище Кадуб, на Вербізькім Полі, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Корнич ІІ культури карпатських курганів, чотири кілометри на північний схід від села, урочище Вербізьке поле, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Корнич ІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, в околицях села, урочище За Фермою, розмір – 100 на 100 метрів.

Село Коршів

Курганний могильник Коршів І невизначеної приналежності, південна окраїна села, урочище Могили, розмір – три гектари.

Поселення Коршів ІІ трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, 1,5 кілометра на захід від села, урочище Горбки, колишня садиба Жигалюків, розмір – 100 на 800 метрів.

Поселення Коршів ІІІ трипільської культури, з західного боку нового цвинтаря, урочище За Новим Цвинтарем, розмір – 100 на 70 метрів.

Поселення Коршів ІV підкарпатської культури шнурової кераміки, подільська група, на північно-східній окраїні села, урочище Петрицяки, розмір – 200 на 100 метрів.

Село Кропивище (сільрада Пилипи)

Курганний могильник Кропивище І підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Ліс, розмір – два гектари.

Село Лісна Слобідка

Поселення Лісна Слобідка І підкарпатської культури шнурової кераміки, півкілометра на захід від села, урочище Кернички, розмір – один гектар.

Поселення Лісна Слобідка ІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, півкілометра на захід від села, урочище Кернички, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ІІІ ранньої бронзи, можливо культури шнурової кераміки, південна частина урочища Горішній Кут, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ІV ранньої бронзи, можливо, культури шнурової кераміки, південна частина урочища Горішній кут, розмір – 200 на 40 метрів.

Поселення Лісна Слобідка V ранньої бронзи, можливо, культури шнурової кераміки, східна частина урочища Верх.

Поселення Лісна Слобідка VІ ранньої бронзи, можливо культури шнурової кераміки, східна частина урочища Верх, розмір – 200 на 200 метрів.

Поселення Лісна Слобідка VІІ підкарпатської культури шнурової кераміки на південний захід від села, південно-західна частина урочища Грабівка, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Лісна Слобідка VІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, подільська група, пізній етап, на південний захід від села, північно-східна частина урочища Грабівка, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ІХ трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, південно-східна частина села, урочище Гай, розмір – 50 на 100 метрів.

Поселення Лісна Слобідка Х ранньої бронзи, південно-західна частина села, урочище Гай, розмір – 200 на 150 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ХІ ранньої бронзи, південно-східна частина села, північна частина урочища Гай, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ХІІ культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградської культури фракійського гальштату, східна частина села, урочище Гряда, розмір – 150 на 150 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ХІІІ ранньої бронзи, південно-східна частина села, урочище Березина, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ХІV ранньої бронзи, східна частина урочища Березина, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Лісна Слобідка ХV підкарпатської культури шнурової кераміки, південна окраїна села, урочище Млинець, розмір – 100 на 200 метрів.

Село Лісний Хлібичин

Поселення Лісний Хлібичин І трипільської культури, західна частина хутора, урочище Городок, розмір – 80 на 150 метрів.

Поселення Лісний Хлібичин ІІ невизначеної приналежності, 0,5 кілометри на південь від хутора, урочище Церквище.

Поселення Лісний Хлібичин ІІІ трипільської культури, південно-західна окраїна села, урочище Станіславівка, розмір – 40 на 80 метрів.

Поселення Лісний Хлібичин ІV бронзової доби, центральна частина хутора, урочище Городок, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лісний Хлібичин V підкарпатської культури шнурової кераміки, північно-східна частина хутора, урочище Городок.

Поселення Лісний Хлібичин VІ голіградської культури фракійського гальштату.

Село Мишин

Церква у Мишині

Церква у Мишинів

Могильник культури карпатських курганів на високому правому березі ріки Лучка (права притока Пруту), в урочищі Підлиння, досліджувався М.Ю.Смішком в 1935 році, розкопано 6 курганів.

Курганний могильник Мишин І культури карпатських курганів, 1,5 кілометра на північ від села, південно-західна частина урочища Підлип’я.

Курганний могильник Мишин ІІ культури карпатських курганів, два кілометри на північ від села, північно-східна частина урочища Підлип’я.

Курганний могильник Мишин ІІІ культури карпатських курганів, на північ від села, північно-східна частина урочища На Городах.

Курганний могильник Мишин ІV підкарпатської культури шнурової кераміки, північно-східна частина урочища Помірки, розмір – один гектар.

Село Молодилів (сільрада Сідлище)

Поселення Молодилів І підкарпатської культури шнурової кераміки.

Село Нижня Велесниця

Поселення Нижня Велесниця І Київської Русі, в центрі села, розмір – 100 на 50 метрів.

Село Нижній Вербіж

Городище Нижній Вербіж І Київської Русі на південній окраїні, урочище Гора, розмір – 100 на 500 метрів.

Городище Нижній Вербіж ІІ голіградської культури фракійського гальштату та Київської Русі, на південній окраїні урочища Під Горою, розмір – 100 на 150 метрів.

Городище Нижній Вербіж ІІІ голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, один кілометр від південної окраїни села, урочище Над Обривом, розмір – 200 на 150 метрів.

Селище міського типу Печеніжин

Поселення Печеніжин І трипільної культури, північно-східна окраїна села, урочище Заверх, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Печеніжин ІІ культури карпатських курганів, південно-східна частина села, урочище Царина, розмір – три гектари.

Поселення Печеніжин ІІІ культури карпатських курганів, центр села, урочище Мошили, розмір – 5 гектарів.

Село Пилипи

Поселення культури карпатських курганів – в західній околиці Пилипів, на правому березі ріки Березівка, в урочищі «П’ядецьке».

Поселення Пилипи І культури карпатських курганів в урочищі П’ядицьке, розмір – три гектари.

Курганний могильник Пилипи ІІ культури карпатських курганів, західна окраїна села, урочище Діброва, розмір – три гектари.

Поселення Пилипи ІІІ культури карпатських курганів, урочище Тілець, розмір – три гектари.

Курганний могильник Пилипи ІV культури карпатських курганів, урочище Корницьке.

Курганний могильник Пилипи V раннього заліза, урочище Корницьке.

Село Підгайчики

Курганний могильник Підгайчики І бронзової доби, чотири кілометри на схід від села, урочище Могили, розмір – один гектар.

Поселення Підгайчики ІІ пізнього палеоліту, раннього мезоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської культури, голіградської культури, лукашівської культури, пшеворської культури, культури карпатських курганів, Київської Русі, три кілометри на південний схід від села, урочище Площа, розмір – 100 на 500 метрів.

Поселення Підгайчики ІІІ мезоліту, голіградської культури фракійського гальштату, раннього заліза, культури карпатських курганів, Київської русі, північна окраїна села, урочище Курилівка-Гвалтова, розмір – 300 на 300 метрів.

Поселення Підгайчики ІV мезоліту, голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, два кілометри на схід від села, урочище Вила, розмір – 200 на 400 метрів.

Поселення Підгайчики V – пізнього палеоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградської, лукашівської, пшеворської, карпатських курганів, давньоруської культур, три кілометри на південь від села, урочище Плита, розмір – 1000 на 100 метрів.

Поселення Підгайчики VІ підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградська культура фракійського гальштату, культури карпатських курганів, Київської Русі, південно-східна окраїна села, урочище Левада, розмір 200 на 300 метрів.

Поселення Підгайчики V раннього мезоліту, північно-західна частина села, садиба Л.Я.Касіяна, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Підгайчики VІІІ Київської Русі та ХІV – ХV, південно-східна частина села, урочище Глинники, На Гостинці та Гостинець, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Підгайчики ІХ голіградської культури фракійського гальштату, південно-східна окраїна, урочище Каракайка, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Підгайчики Х голіградської культури фракійського гальштату, південно-східна частина села, урочище Спиртзавод, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Підгайчики ХІ раннього мезоліту, північно-західна частина села, Садиба Андрусяків, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Підгайчики ХІІ голіградської культури фракійського гальштату та Київської Русі, північно-західна частина села, урочище Горішнє Прало (Завод Комбікормів), розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Підгайчики ХІІІ раннього мезоліту, Київської Русі, ХІV – ХV століть, північно-західна частина села, урочище Горішнє Прало (завод комбікормів), розмір – 200 на 50 метрів.

Поселення Підгайчики ХІV раннього заліза, культури карпатських курганів, Київської Русі, середньовіччя, розмір – 200 на 500 метрів.

Село Пільна Слобода

Пшеворське тілопальне поховання відкрите у 1859 році.

Село П’ядики

Курганний могильник П’ядики І підкарпатської культури шнурової кераміки на північ від села, розмір – 5 гектарів.

Поселення П’ядики ІІ раннього заліза на південний схід від села, урочище Під Містом, розмір – 100 на 50 метрів.

Село Скопівка (сільрада Лісний Хлібичин)

Поселення Скопівка І підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Царина, в лісі, розмір – 100 на 200 метрів.

Село Слобода

Поховання в печері Слобода І підкарпатської культури шнурової кераміки, територія села, урочище Печера, розмір – під гектара.

Село Сопів

Городище Сопів І Київської Русі та середньовіччя, урочище Замчище в центрі села, розмір – пів гектара.

Село Спас (колишня назва Гірське)

Городище Гірське І, два кілометри на схід від села, урочище Замчище – трипільська культура, підкарпатська культура шнурової кераміки, голіградська культура фракійського гальштату, розмір – два гектари.

Поселення Гірське ІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, на схід від села, урочище Полики (Городище).

Поселення Гірське ІІІ Київської Русі на східній окраїні села.

Поселення Гірське ІV бронзової доби, Київської Русі, східна окраїна села, розмір – один гектар.

Поселення Гірське V Київської Русі, східна окраїна села, урочище Монастир, розмір – один гектар.

Село Струпків

Поселення Струпків І підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградської культури фракійського гальштату, південна окраїна села, урочище Замок або Окіп, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Струпків ІІ голіградської культури фракійського гальшату, центр села, урочище Церква, розмір – пів гектара.

Село Турка

Курганний могильник Турка І невизначеної приналежності, на південь від села, урочище Ліс (Могилки), розмір – 1,5 гектара.

Село Угорники

Поселення Угорники І пізнього мезоліту, на схід від села, урочище Молочно-Товарна ферма, розмір – 100 на 100 метрів.

Село Ценява

Курганний могильник Ценява І невизначеної приналежності, на північний схід від села, урочище Могилки, розмір – 1,5 гектарів.

Село Цуцилів

Могильник культури карпатських курганів на горбі, ліворуч дороги, один курган досліджений М.Ю.Смішком в 1936 році, другий – розкопаний під час господарських робіт в 1937 році.

Село Черемхів

Поселення Черемхів І трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградської культури, на південь від села, урочище Гора-Став, розмір – 100 на 60 метрів.

Поселення Черемхів ІІ бронзової доби триста метрів на південь від залізниці, урочище Гора, розмір 300 на 100 метрів.

Поселення Черемхів ІІІ бронзової доби триста метрів на південь від залізниці, урочище Гора, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Черемхів V голіградської культури фракійського гальштату та давньоруської культури у південній частині села, урочище Городи (За Цвинтарем), розмір – 300 на 150 метрів.

Поселення Черемхів VІ бронзової доби, Київської Русі, на схід від села, урочище Коло Санаторію, розмір – 200 на 150 метрів.