Археологія та стародавня історія Кіцманського району

Археологічні роботи

Археологічні роботи

Кіцманський район Чернівецької області розміщується уздовж ріки Дністер. Тут є поселення і городища таких культур – трипільської, ноа, західноподільської скіфської, лукашівської, карпатських курганів, черняхівської, слов’янської та давньоруської.

Село міського типу Берегомет

За три кілометри на північ від Берегомета, на правому березі ріки Ішвія, в урочищі Гора – поселення черняхівської та давньоруської культур. за 5 кілометрів на північ від Берегомету, на плато, – курганна група.

Село Біла

Давньоруська керамічна посудина з написом

Давньоруська керамічна посудина з написом

На південь від села Біла, на обох берегах ріки Сторожинець – палеолітична стоянка. На захід від Білої, на великому мису, утвореному ріками Прут і Біла, – поселення трипільської та слов’янської культур. Експедицією ЧДУ у 1971 році тут розкрито три напівземлянки слов’янської культури. Також є городище, ІХ століття з невисокими валами, в південній частині Білої. На північ від городища, в лісі – чотири лінії валів і ровів скіфського часу, які відгороджують від поля площадку мису.

Село Борівці

На захід від Борівців, на лівому березі Потоку, в урочищі Сіножать – поселення черняхівської культури. За три кілометри на північ від Борівців, в урочищі Болото – поселення черняхівської та давньоруської культу, які досліджувалися експедицією ЧДУ в 1957 – 1958 роках. На північ від села, в урочищі Могила – курган.

Село Брусниця

В центрі Брусниці, на правому берегі ріки Брусниця, в урочищі Кальнівці – поселення слов’янської культури.

Село Бурдей

В центрі села Бурдей, на першій надлуговій терасі ріки Прут, в урочищі Росінкова – поселення слов’янської культури. В кінці ХІХ століття в селі знайдено скарб бронзових речей.

Село Валява

Дністровська краса

Дністровська краса

За два кіломети на південний схід від Валяви, на правому березі Потоку, в урочищі Шкабора – поселення трипільської та давньоруської культур. За 5 кілометрів на північ від Валяви, на обох берегах Потоку, в урочищі Нікулиха – поселення пізньотрипільської та давньоруської культур та курган. В південній частині села, на правому березі Потоку та за 1,5 кілометри на південний схід від Валяви, у верхів’ї ріки Велика Гропа, в урочищі  Михалівське Поле – поселення черняхівської культури. За два кілометри на південь від села – курган.

Село Верхні Станівці

На південь від Верхніх Станівців, на вершині гори Городище – слов’янське городище ІХ – Х століть. Його площадка діаметром сто метрів огороджена кільцевим валом. З напільного боку збереглися три вали ранньозалізного віку. Поруч з городищем, в урочищі Турецька Криниця – слов’янські поселення ІХ – Х століть. В урочищі Владева – два кургани.

Село Битилівка

В центрі Битилівки, на лівому березі ріки Совиця – поселення ранньотрипільської культури, яке розкопувалося експедицією ЧКМ у 1949 році. За один кілометр на південний захід від села, на високому правому березі ріки Совиця, в урочищі Кабіл – поселення трипільської культури. На території відгодівельного пункту, в урочищі Потічок – поселення черняхівської та слов’янської культур. В південній частині села, на лівому березі Совиці – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Село Гаврилівці

На лівому березі ріки Брідок, в урочищі Селище – поселення західноподільської та давньоруської культур.

Село Глиниця

В центрі Глиниці, на правому березі Потоку, біля школи та в бік хутора Мислів, на лівому березі Потоку – поселення культури карпатських курганів.

Село Давидівці

Знахідка скіфської стріли

Знахідка скіфської стріли

В південно-західній частині Давидівців, на мису, в урочищі Паряна та на схід від села, на обох берегах ріки Чуркан – поселення трипільської, голіградської, черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. За один кілометр напівнічний схід від села, в урочищі Косарева Долина та за один кілометр на південь від села, в урочищі Балки – поселення черняхівської культури. За два кілометри напівніч від Давидівців – курган. В південній частині села, в урочищі Мала Гора і Під Хащею – поселення ХІІ – ХV століть.

Село Драчинці

В центрі Драчинців, на правому березі ріки Глиниця, в урочищі Реві – поселення культр трипільської, голіградської, карпатських курганів, слов’янської та давньоруської. В південні частині села, в урочищі Мокрець – поселення культр трипільської та ноа. На другій надзаплавній терасі ріки Лопатник – поселення трипільської культур та культури карпатських курганів. В південній частині села Драчинці, на лівому березі ріки Глинця, в урочищі Драчівське – поселення лукашівської культури та культури карпатських курганів.

Село Дубівці

За три кілометри на північ від Дубівців, на лівому березі ріки Ішків, в урочищі Гора – поселення ноа, черняхівської та давньоруської культур. В центрі села, вна правому березі Потоку, біля школи – селище XIV – XV століть. У 1966 році експедицією ЧКМ тут розкопано підплитове поховання.

Село Зеленів

В центрі Зеленова, на мису правого берега ріки Брусниця, біля церкви – поселення голіградської та давньоруської культур. На південний схід від Зеленова, на лівому березі Потоку, в урочищі Лан – поселення культури карпатських курганів.

Село Іванківці

В західній частині Іванківців, на лівому березі Потоку, в урочищі Галичанка – поселення липицької культури. В центрі села Іванківці,  на лівому березі Потоку, в урочищі Цвинтар – поселення черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. За один кілометр на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в урочищі Бавки – поселення черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. На північ від села, на лівому березі ріки Совиця – поселення черняхівської культури.

Село Киселів

За один кілометр на захід від Киселева, на обох берегах ріки Вікнина, в урочищі Малярка, виявлено два поселення – голіградської та черняхівської культур. Останнє розкопувалося експедицією ЧДУ в 1957 – 58 роках. На цьому ж полі виявлена кам’яна скриня з рештками захоронення бронзового віку. В центрі Киселева, на території колгоспного дитячого садка – могильник І – ІІ століть нашої ери. В 1962 – 1963 роках експедицією ЧДУ тут розкопано декілька сарматських поховань. За один кілометр на південь від села, в урочищі Вигода та за три кілометри на північний захід від Киселева, на лівому березі Потоку – поселення черняхівської культури. В південно-західній частині села, на парвому березі Потоку, в урочищі Ізвор – поселення ХІІ – ХІІІ століть.

Місто Кіцмань

Археологічна експедиція

Археологічна експедиція

В північно-східній частині Кіцманя, на правому березі ріки Совиця – поселення трипільської, ноа та черняхівської культур. На північни схід від міста, на лівому березі Совиці, в урочищі Лан – поселення трипільської, західноподільської скіфської, черняхівської та давньоруської культур. В північно-західній частині міста, на правому березі Суховерхівського потоку, в урочищі Діброва – поселення трипільської та слов’янської культур. За один кілометр на захід від міста Кіцмань, зліва від дороги Кіцмань-Давидівці – поселення трипільської культури. За півтори кілометри на північний схід від міста, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Вила – поселення трипільської культури, ноа, липицької та черняхівської культур. За чотири кілометри на північ від міста, на правому березі Совиці, в урочищі Сапигора, – поселення трипільської та давньоруської культур. За два з половиною кілометри на південний захід від міста, біля джерела, в урочищі Ріпне – поселення трипільської культури. На південь від міста, на лівому березі ріки Кіцманський потік – поселення голіградської культури. В північні частині міста, в урочищі Жолоб – поселення липицької культури. В південно-західній частині міста, на лівому березі Потоку, в урочищі Горішній Кут (вулиця 28 червня, 55) – поселення слов’янсьої культури. В центрі міста, на лівому березі Потоку, в урочищах Долішній, Середній та Горішній Кут – поселення ХІІ – XV століть.

Село Коростовата

На захід від Коростоватої, на пагорбі Скала – пізньопалеолітична стоянка і поселення трипільської культури. У північній частині села, в урочищі Вивіз – поселення культур лінійно стрічкової, карпатських курганів та слов’янської (VI – VII століть). У південній частині села – поселення комарівської, голіградської та слов’янської культур. На південь від Коростоватої, на високому мису Замка – городище, на якому збереглися вали голіградської, слов’янської та давньоруської культур. Його центральна площадка розмірами 130 на 60 метрів обмежена замкнутим валом, а з двох доступних боків є ще по два додаткових вали, а з напільного боку – ще й потрійний вал. На городищі знайдено уламки кераміки голіградської, слов’янської та давньоруської культур. Біля городища, н берегах річок Владична і Коростовата – слов’янські поселення VIII – IX століть.

Село Ляшківка

В східній частині Ляшківки, на правому березі ріки Совиця, в урочищі Ставище – поселення трипільської культури. За чотири кілометри на захід від села, на лівому березі ріки Вільховець – поселення липицької культури. За один кілометр на південь від Ляшківки, на лівому березі Совиці, в урочищі Жолоби – поселення черняхівської культури. В південно-східній частині Ляшківки, на правому березі Совиці, біля залізничної станції – поселення слов’янської та давньоруської культур. На південний захід від села – курганна група.

Село міського типу Лужани

На схід від Лужан, на лівому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення ноа, черняхівської та давньоруської культур. В південно-східній частині села – поселення голіградської культури. В центрі Лужан, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Гора – селище XIV – XV століть. На північ від села – курган.

Село Малятинці

За два з половино кілометри на північний схід від Малятинців, на лівому березі Потоку, в урочищі Грінчино – поселення культури ноа. На захід від цього поселення, в урочищах Плоска і Федорово – поселення черняхівської культури.

Село міського типу Неполоківці

В центрі Неполоківців, на правому березі ріки Поток – селище XIV – XV століть. За чотири кілометри на північ від села, в урочищі Гора – поселення ноа та черняхівської культури. У 1972 році експедиція ЧКМ та ІА АН СРСР розкопала поховання черняхівської культури. На захід від цього поселеня, на обох берегах ріки Вербівці – поселення липицької, слов’янської та давньоруської культур.

Село Нижні Станівці

В центрі Нижніх Станівців, біля школи – поселення трипільської культури. В центрі села, на обох берегах ріки Бережниця та в західній частині села, в урочищі Глибока – поселення культури карпатських курганів.

Село Новосілка

В північній частині Новосілки, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Селище – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської, голіградської, лукашівської, черняхівської, слов’янської та давньоруської культур. У 1953 році тут було знайдено скарб бронзових браслетів та наконечників списів. За 4 кілометри на північ від Новосілки, в урочищі Вікнина – поселення трипільської, західноподільської скіфської та черняхівської культур. На схід від цього урочища у 1963 році експедицією ЧКМ розкопано два кургани. В них  виявлено рештки культових місць скіфського часу. На північний захід від села, на правому березі ріки Совиця, в урочищі Отсрів – поселення голіградської культури. На північний захід від Совиці, на лівому березі ріки Суха Клинівка, в урочищі Рудка – поселення черняхівської культури. За два кілометри на північ від села, на лівому березі Совиці, в урочищі Над Ставом – поселення черняхівської та західноподільської скіфської культур. В західній частині села, на городах – курган.

Село Оршівці

В центрі Оршівців, на правому березі ріки Грушка – поселення трипільської, голіградської, липицької та давньоруської культур. За два кілометри на північ від Оршівців, на високому мису, в урочищі Середня Гора – поселення трипільської, липицької та давньоруської культур. На схід від села, в урочищі Гребля – поселення черняхівської культури.

Село Ошихліби

В центрі Ошихлібів, на лівому березі ріки Совиця – поселення лінійно-стрічкової кераміки, голіградської та давньоруської культур. На південний захід від села, на лівому березі цієї ж річки, в урочищі Бабина Криниця – поселення черняхівської культури.

Село П’ядиківці

За 3 кілометри на північ від П’ядиківців, на лівому березі Потоку, в урочищі Гора – поселення черняхівської культури. В східній частині села, в урочищі Берестя – селище ХІІ – XV століть.

Село Ревне

В західній частині Ревного, на пагорбі Мікулинка – пізньопалеолітичні знахідки. На схід від села, на пагорбі Сповзь – поселення голіградської культури. На захід від Ревного, в урочищі Царина – земляний вал ранньозалізного віку, який відгороджує від поля мис розмірами 850 на 450 метрів. На південь від села, на високому мису в урочищі Городище – слов’янське городище ІХ – Х століть. У 1972, 1974 – 77 роках експедиція ЧДУ розкопала рештки дерев’яних укріплень ІХ століття, оборонних зрубів Х століття, житлово-господарських зрубів з підвалами та наземний будинок довжиною 85 метрів. На селищах, біля городища, розкопано напівземлянкові житла та ремісничі майстерні. За півкілометра на захід від цього городища, в урочищі Царина – слов’янське городище. Тут розкопано дві ремісничі майстерні та три напівземлянки з печами-кам’янками, а у 1977 році експедицією ЧДУ розкопано одинадцять таких же будівель. Слов’янські житла ІХ – Х століть виявлено в урочищах Мікулинка, Говда, Підгородище, Лищик, Рівняк, Веретенникове.

Село Ставчани

На південь від Ставчан, на лівому березі ріки Совиця – поселення черняхівської культури. На північ від села, в широкому яру, в урочищі Атаманівка – селище ХІІ – ХІІІ століть.

Село Стрілецький Кут

В південній частині Стрілецького Кута, на високому мису, в урочищі Середня Гора – пізньопалеолітична стоянка. В західній частині села, біля колишнього піонерського табору, в урочищі Поляна – поселення слов’янської культури VIII – X століть.

Село Хлівище

На схід від Хлівища, в урочищі Руда та на північний захід від села, на березі болота, в урочищі Журавлине – поселення черняхівської культури. В центрі села, на лівому березі Потоку, в урочищі Селище – поселення ХІІ – XV століть. За два кілометри на північ від села, на плато – курган.

Село Чортория

На південь від Чорториї, на високому мису Кам’янище, на території цегельного заводу – пізньопалеолітична стоянка. На території лікарні – поселення трипільської культури.

Село Шипинці

В західній частині Шипинців, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Баличанка – селище трипільської (розкопувалося в 1893 році) та черняхівської культур. На цьому ж березі, біля ставу – поселення лукашівської культури. За один кілометр на захід від Шипинців, в урочищі Вигин – поселення трипільської та давньоруської культур. За два з половиною кілометри на захід від села, на правому березі ріки Вільховець – поселення трипільської (урочищі Кадуб), черняхівської (урочище Шнури, західноподільської скіфської культур. За 2,5 кілометри на північний схід від села Шипинці, в урочищі Чурилівка та за два кілометри на захід від села, на лівому березі Потоку – поселення черняхівської культури. У 1939 – 1940 роках на території поселення знайдено скарб римських монет. В центрі села, на лівому березі Совиці, в урочищі Село – селища липицької, слов’янської та давньоруської культур.

Село Шишківці

За два кілометри на північний захід від села, на березі ріки – поселення голіградської культури.

Село Южинець

На північний схід від Южинця, на лівому березі ріки Совиця, в урочищі Писок – поселення культури ноа та черняхівської. За один кілометр на схід від села – поселення черняхівської культури. На південний схід від села – курган.

Дивіться ще археологія Кельменецького, Заставнівського та Вижницького районів.