Археологія та стародавня історія Кагарлицького району

Стародавній Щучин, діорама

Стародавній Щучин, діорама

У Кагарлицькому районі Київської області в селі Балико-Щучинка є залишки літописного міста Щучина, у Ржищеві – залишки літописного міста Іван, городища – Гребені, Новосілки, Стайки, Стрітівка, Уляники, Халча.

Село Антонівка

Пам'ятник на Букринському плацдармі у Балико-Щучинці

Пам’ятник на Букринському плацдармі у Балико-Щучинці

В ХІХ столітті поблизу села було три кургани.

Село Балико-Щучинка

Реконструкція фортеці Щучин

Реконструкція фортеці Щучин

В 1921 році села Балики та Щучинка були об’єднані в одне село. На північний захід від села, на високій кручі, над самою дніпровською низиною в урчоищі Горди досліджено поселення пізнього етапу трипільської культури. Між селом Балики та Ржищівським монастирем в 1926 році виявлено місце знахідок доби міді, на одному з них знайдеон уламки посуду ХVII – ХVIII століття. Досліджено кургани скіфського часу VI до нашої ери, в одному з них знайдено панцир, наконечники списів, стріли тощо. В ХІХ сотлітті на правому березі Дніпра, майже проти села, в урочищі Могили знаходилося 22 кургани, досліджено слов’янські та кочівницькі кургани.

Щучинське городище

Щучинське городище

Над Дніпром, на схилі гори, в урочищі Воронове є печера, вирита в лесі. Виявлено знахідки підгірцівської культури. На південно-східній околиці села, на високому горбі, що підвищується на 70 метрів над рівнем Дніпра, між заплавою Дніпра і балкою знаходиться городище – залишки давньоруського міста Чучин, що згадується в Іпатіївському літопису під 1110 роком.

План городища у Балико-Щучинці

План городища у Балико-Щучинці

Збереглися дитинець площею 2,3 гектари та окольне місто площею 3,7 гектарів. Городище укріплене двома лініями ровів та валів. Особливо добре збереглися вали дитинця, в деяких місцях висотою до чотирьох метрів. Городище досліджувалося в 1961 – 1962 році та 1964 – 1966 роках. Виявлено залишки дерев’яних конструкцій валу та фортечної башти, сліди тайника – підземного тунелю, залишки 25 жител, господарські будівлі і предмети різного призначення. Серед них міжний оклад з художньо виконаним зображенням Святого Василя (церковного діяча) ІV століття. На городищі також виявлено поселення зарубинецької культури. На плато, що примикає до городища – давньоруське селище.

Село Бенюгівка

Вал городища Щучина

Вал городища Щучина

В ХІХ столітті поблизу села – вісім курганів.

Село Бурти (стара назва – Личанка)

На півічнічній та південній околицях села, з лівої та правої сторони ріки Сухого Кагарлика, в 1892 році досліджено кургани пізньоямної та середньодніпровської культури, а також поховання кочовиків.

Село Великі Прицьки

Поблизу села в ХІХ столітті – 10 курганів, із них три називаються Митниці.

Село Горохове (стара назва Казимирівка)

Знайдено бронзове долото передскіфського часу. У ХІХ столітті біля села було дев’ять курганів. Досліджено кургани доби бронзи та кочовницьке поховання. В 1854 році знайдено чотири польських срібних монет.

Село Горохуватка

На віддалі одного кілометра на північний схід від села досліджено курган з похованням середньодніпровської культури та сарматського часу. Від села на схід недалеко від лівого берега ріки Горохуватки досліджено курган середньодніпровської культури з впускним похованням кочовика. На північ від села, поблизу дороги на Кагарлик, недалеко від лівого берега Горохуватки, досліджено курган доби бронзи з впускним похованням кочовика. Виявлено давньоруське поселення ХІІ століття.

Село Гребені

В північній околиці села на правому березі Дніпра (між Дніпром і балкою, яка виходить гирлом в заплаву Дніпра) в 1961 році досліджено поселення середнього етапу трипільської культури. Між селами Гребені та Юшки знайдено напівфабрикат кам’яної булави, діоритовий молот, а також два срібних браслета. Знайдено бронзовий спис білогрудівської культури, італійська фібула передскіфського часу, знахідки підгірцівської культури.

За чотири кілометри на південь від села в урочищі Городище на правому березі Дніпра – давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть розміром 300 – 400 метрів. Збереглися вали та рови. Городище заросло лісом. На північ від села в урочищі Попов – давньоруський курганний могильник. Нижче села на низьких ділянках корінного берега Дніпра в урочищі могилки – курганний могильник.

Село Демівщина

В ХІХ столітті біля села було п’ять курганів. Два з них називаються Березова, третій Ракова, четвертий – Шевцова могили. На околицях села – багато пряслиць з червоного шиферу давньоруських часів.

Село Жовтневе (раніше Занудівка)

На лівому березі ріки Росави, в селі біля церкви – могильник. Тут виявлено впускне в курган кочівницьке похованнях.

Село Зікрачі

Знайдено бронзову римську монету Траяна та денарій Марка Аврелія, а також 10 римських монет. Біля села в ХІХ столітті – одинадцять курганів.

Село Зорівка (раніше – Монтрезорівка)

На північній околиці села та за півкілометра на південь, досліджено кургани доби бронзи з похованням середньодніпровської культури, а також впускне поховання скіфського часу VI століття до нашої ери та кочівницьків поховання.

Село Іванівка

Кургани ХІ – ХІІІ століть.

Селище міського типу Кагарлик

На правому і лівому березі ріки Кагарлик та між селищем Кагарлик і селом Зорівкою досліджено кургани пізньоямної та середньодніпровської культур, а також поховання кочовиків. На лівому березі ріки Кагарлик, поблизу села, розкопано поховання сарматського часу. У північній околиці Кагарлицької слободки, на вигоні, досліджено слов’янські кургани Х – ХІ століть. За три кілометри на північний захід від села досліджено кочівницькі кургани.

Село Кадомна (стара назва Гадомка)

Біля села досліджено кургани доби бронзи з впускними кочівницькими похованням. В районі Краснопілки вивчено кургани доби бронзи з впускним сарматським та кочівницьким похованнями. В урочищі Цезарівка досліджено кургани доби бронзи з впускними кочовницькими похованнями.

Село Кузьминці

Біля села – курган, що називається Мисліва могила.

Село Мирівка

В ХІХ столітті в селі було три кургани, а на полі – ще декілька. В 1892 рці досліджено кочівницький курган І століття. В ньому знайдено шаблю, кольчугу, шолом та інші речі. В 1890 році знайдено скарб срібних копійок Петра І.

 

Село Липовець

На правому березі ріки Рось, біля села, досліджено кургани середньодніпровської культури з впускними кочівницькими похованнями та окремі кочівницькі кургани ХІ – ХІІІ століть. В одному з останніх знайдено скелети вершника (з гострим шоломом, залізною маскою, кольчугою, шаблею) та коня з стременами та вудилами. На лівому березі ріки Росави біля села, досліджено кургани середньодніпровської кульутри та впускні кочівницькі поховання. Виявлено сарматське поховання.

Село Новосілки

За три кілометри від села, по дорозі в місто Кагарлик – залишки двох чотирикутних городищ. За переказами, це – руські форпости ХVIII століть.

Село Онацьки

Біля села – два кургани. Досліджено курган ямної культури.

Село Панікарча

Поблизу села є поселення трипільської культури. Знайдено римські монети Антоніна Пія та Марка Аврелія.

Село Півці

Біля села було три кургани. В 1891 році знайдено дві срібні серги, срібна монетна гривня та бронзовий перстень давньоруських часів. Знайдено срібну римську монету.

Село Прохорівка

Знайдено ажурну бронзову шпильку підгірцівського типу.

Селище міського типу Ржищів

Городище у Ржищеві

Городище у Ржищеві

На південній околиці Ржищева над Дніпром на Іван-Горі досліджено давньоруське городище ХІІ – початку ХІІІ століть площею один гектар – залишки міста-фортеці Іван, що згадується в літописі під 1151 роком. Укріплений замок «Іван» на Дніпрі, можливо, колись належав Яну (Івану) Вишатичу – київському тисяцькому. Тут виявлено багато жилих та господарських приміщень, знаряддя праці, предмети побуту та озброєння, свинцева печатка. На південний схід від городища знаходилося селище цього ж часу.

На вершині Іван-Гори зберігаються залишки чотирикутного гоордища – фортеці ХVII століття. В 1926 році тут знайдено посуд доби міді. Виявлено поселення зарубинецької культури (І століття до нашої ери – І століття нашої ери).

Каміння на Іван-горі у Ржищеві

Каміння на Іван-горі у Ржищеві

Між Ржищівським монастирем та Дніпром (на північний схід від монастиря, за Гаєм) в 1926 році виявлено три поселеня доби неоліту. Між колишнім монастирем та селом Балики – місця знахідок доби міді, на одному з яких знайдено посуд ХVII – ХVIII століть. В 1901 році досліджено поселення трипільської культури коломийщинського типу. Біля села розкопано поховання чорноліської культури. Знайдено бронзову мотику передскіфського часу, чорноліський кельт, дві посудини зарубинецької та черняхівської культур, фібули черняхівські та римські срібні монети.

Давньоруське місто Іван у Ржищеві

Давньоруське місто Іван у Ржищеві

На полі в 1892 році селяни виорали срібну шийну гривну. В 1871 році знайдено скарб з 247 польських монет Сигизмунда III. В 1874 році – скарб з 300 дрібних монет ХVIII століть – польських, шведських та пруських. За чотири кілометри від Ржищева в напрямку до села Гребені – чотирикутне городище.

Село Стави (раніше – Жидостави)

На полях в ХІХ столітті було 10 курганів.

Село Стайки

На правій стороні Дніпра, за два кілометри від села, на найвищому пагорбі при дорозі з села Трипілля до Ржищева частково досліджено пізньотрипільське поселення коломийшинського типу. Тут виявлено 30 жител та багато уламків глиняних статуеток. Поблизу села знайдено скарб близько 1000 срібних римських монет та окремі мідні і срібні римські монети, серед них денарії Фаустини Молодшої. За чотири кілометри на північний захід від села, в урочищі Писаревня (на полі Офанасія Ляшенка) в 1925 році – поселення черняхівської культури.

В селі біля церкви є залишки городища, а на околицях села ще три городища, оточених валами та ровами. Одне овальне – знаходиться за два кілометри від села в напрямку до села Рудаківка. Друге – трикутне – розміщене в чотирьох кілометрах від села в напрямку до села Койлова. Третє – кругле – знаходиться в семи кілометрах в напрямку до села Юшки. Біля села є давньоруське поселення та городище. В 1819 році знайдено в горщику скарб з 12 монетних гривен київського типу. Біля села розкопано слов’янський могильник. В 1875 році знайдено скарб з 245 шелягів шведських, ливонських, польських, пруських та тишинських.

Село Стрітівка

Поблизу села – поселення трипільської культури. На південь від дороги Стрітівка – Верем’я досліджено кургани з трупоспальним похованням середньодніпровської культури, кургани скіфського та слов’янського часу. Виявлено трупоспальне поховання чорноліської культури, знайдено зарубинецьку фібулу. На схід від села, в південно-східному схилі балки – поселення черняхівської культури. За відомостями ХІХ століття поблизу села при впадінні Корчі в ріку Легич є три квадратні городища розміром близько 0,5 гектарів. Вони називаються Чернівка, Молодецьке і Березове. Від давніх валів та ровів збереглися тільки незначні сліди.

Село Сущани

В кінці ХІХ століття біля села було два кургани.

Село Тернівка

Біля села в ХІХ столітті було сім курганів.

Село Уляники

На північній околиці села зберігається давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть. Воно займає високий (17 – 18 метрів) останець з овальною площадкою розмірами 36,5 на 28 метрів. Північно-східний край городища частково зрізаний сучасною дорогою. Збереглися вал та рв.

Село Халча

За 2,5 кілометрів на захід від села, а також в селі на правій та лівій стороні ріки Леглич досліджено кургани. В ХІХ столітті було стародавнє городище, на якому збудовано церкву.

Село Черняхів

На північний захід від села, по обидві сторони приселкової дороги, над північно-західним схилом надзаплавної тераси струмка в 1900 – 1901 роках археолог В.В.Хвойко вперше дослідив ранньослов’янський могильник, який дав назву археологічній культурі – черняхівська. Тоді на площі 7000 квадратних метрів було розкопано 253 поховань, з них трупопокладень – 182, трупоспалень – 63.

На південь від села на південно-східному схилі балки – поселення черняхівської кульутри. В районі сіл Черняхів – Верем’я в урочищі Балка Дубина в 1969 році виявлено ще одне поселення черняхівської культури. За 200 метрів від поселення, на підвищеному мисі виявлено поховання цього ж часу. Поблизу села, а також в похованнях черняхівського могильника знайдено срібні римські монети, серед них монети Антоніна Пія, Фаустини Молодшої та золоту – варварське наслідування ауреусу Гордіана ІІІ.

Досліджено поселення трипільської культури. Знайдено бронзовий кельт та браслет чорноліської культури, виявлено знахідки підгірцівської культури. Біля села – 48 курганів. Досліджено курган ямної кульутри. Виявлено кочівницьке поховання з конем та шаблею. В селі є залишки круглого городища, яке називається Замковищем. В чотирьох кілометрах від села в напрямку до міста Кагарлика – два чотирикутні городища – залишки російських форпостів ХVIII століття.

Село Шпендівка (до 1917 року – Спендівка)

Біля села – три кургани.

Село Шубівка

На полях частини цього села, що зветься Землянка – чотири кургани. Тут розкопано кургани кочовиків. В околицях села відомо ще п’ять курганів.

Село Юшки

Поблизу села – поселення пізньотрипільської кульутри коломийщинського типу. Між селами Юшки та Гребені знайдено напівфабрикат кам’яної булави, діоритовий молоток, а таокж два невеликих срібних браслета. Знайдено кельт чорноліської культури.