Археологія та стародавня історія Смілянського району

Городище Пастирське

Пастирське городище

В Смілянському районі Черкаської області городища були у селах Балаклея, Буда-Макіївська, Велика Яблунівка, Головятине, Гуляйгородок, Залевки, Макіївка, Мале Старосілля, Пастирське, Плискачівка, Сміла, Шевченко.

Село Балаклея

В селі є чотирикутне городище 280 метрів у периметрі.

Село Буда-Макіївська

Буда-Макіївська, городище

Городище, Буда-Макіївська

На південно-західній околиці села у верхів’ях лівобережної притоки ріки Тясмин – городище ранньозалізного віку. У плані неправильної трикутної форми.

Село Велика Яблунівка

Городище – у чотирьох кілометрах від села, 950 метрів у периметрі.

Село Головятине

Черняхівське поселення – у центрі села по вулиці Пролетарська, на лівому березі безіменного струмка (права притока Тясмину), довжина до 400 метрів, розміщене на присадибних ділянках.

Городище чорноліської культури Замковище за півкілометра від села Голов’ятине, розміщене на пагорбі, має овальну форму, оточене з усіх боків ярами. По краю городища проходить вал до одного метра заввишки.

Поселення ранньозалізного віку – на південний схід від села, на полі урочища Дерявине.

Село Гуляйгородок

Поселення ранньозалізного віку – поруч з замковищем в селі Головятин, в напрямку до села Гуляйгородка, за півтори кілометри від нього, на мису Пиляєва гора.

Поселення ранньозалізного віку – біля західного підніжжя Пиляєвої гори.

Поселення ранньозалізного віку Шаєва Гора розташоване за Пиляєвою горою, ближче до села Гуляй-городок. На горі, у ріллі знайдено скіфську кераміку. Можливо, що Шаєва Гора була городищем, вал якого розораний.

Окремі фрагменти скіфської кераміки виявлено в районі села Гуляй-Городок на урочищах Гробовище і Чижин Яр.

Поселення ранньозалізного віку – в урочищі Козина Гора.

Село Залевки

Городище у Залевках

Залевки, городище

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян – за чотири кілометри на північний схід від села, з південного боку дороги Зальовки – Малий Бузуків. На краю надзаплавної тераси правого берега Тясмину. Розповсюдження вздов дороги – 60 – 80 метрів. Точні межі визначити складно через засадженість тераси лісом.

Городище ранньозалізного віку і 17 – 18 століть у місці, де село Залевки перетинає невеликий струмок, який впадає в ріку Тясмин. Починаючи від правого берега струмка, на північ від нього, високий корінний берег Тясмина утворяє ряд подовжених мисів, відділених один від одного глибокими ярами. Гордище 8 – 7 століть до нашої ери Замковище займає третії мис і знаходиться на відстані півкілометра на північ від крайного мису, який утворюється при впадінні струмка в ріку Тясмин. На сусідніх на північ і на південь від городища мисах знаходяться селища, які існували одночасно з городищем. Городище має форму трикутника, широка основа якого обернена до заплави Тясмина; розміри городища – 70 на 55 метрів. Круті схили мису були природнім захистом городища, а з напільного боку воно було укріплено валом, нині майже повністю розораним, оточене великим селищам, яке розкинулося на сусідніх ділянках берега, зокрема, на сусідньому мису – Богачівській горі. Площа городища і селища зорана. У ХVІІ – ХVІІІ століттях на місці городища була укріплена садиба.

Поселення ранньозалізного віку – в урочище Лебеді коло села Зелевків. Нижче городища Замок – миси правого корінного берега ріки Тясмин.

Поселення ранньозалізного віку – в урочищі Березовий яр на околиці села Зеленків, по дорозі до міста Сміли, на правому високому корінному березі ріки Тясмин. Урочище являє собою високий мис, оточений ярами.

Селище ранньозалізного віку коло села Зелевок займає крайній мис правого корінного берега ріки Тясмин, праворуч від струмка, який протікає через село Зелевки. На мису, зайнятому городами та будівлями, площа поселення до одного гектара.

Село Макіївка

Макіївка, городище

Городище у Макіївці

Поселення доби бронзи – біля північно-східної околиці села Макіївки, на підвищеному плато правого високого берега заболоченої заплави ріки Лебединки, яка завертає тут на північний схід до села Самгородка. Берег поблизу села розрізаний у двох місцях балками; одна з них, більша, зветься Круча. Положисті схили балки задерновані, крім середньої частини південного схилу, де беруть глину для невеликої цегельні, розташованої біля входу в цю балку. Біля кар’єру та на плато, зайнятому городами.

Городище ранньозалізного віку – на схід від села. На плато в урочищі Вал і Крутий Яр. Має в плані витягнуту з півночі на південь форму, площа 24 гектара.

Макіївське городище на карті

Розміщення макіївського городища

З півдня, сходу і північного заходу збереглися вал і рів. У східній частині валу – два проходи, один розрив – в південній частині, три – в південно-західній. З півночі і заходу обмежене схилами яру. На північному заході – вузька перемичка з’єднує городище з невеликою територією, яка огороджена з напільного боку валом і ровом, з трьома проходами. Городище вкрито лісом.

Село Мале Старосілля

Печера Мале Старосілля

Виноградівський монастир у селі Мале Старосілля

 

На правому березі ріки Балаклейки в селі Старосіллячко – маленьке городище князівського часу, 230 метрів у периметрі.

Село Малий Бузуків

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян – в урочищі Під Старим Лісом, за два кілометри на південний захід від села, з південного боку дороги Малий Бузуків – Зальовки, на площі до чотирьох гектарів, уздовж схилу піщаної тераси правого берега Тясмина.

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури, ранніх слов’ян – в урочищі Гнилуші, на північній околиці села, за один кілометр на схід від гранітного кар’єру, на правому березі ріки Тясмин, займає північно-східний край піщаного терасового підвищення, поверхня якого задернована і зайнята лісом, розміри 50 на 30 метрів.

Село Носачів

Трипільське поселення – на плато лівого берега ріки Сріблянки, біля північно-східної частини села.

Поселення V – VII століть – на орному полі між селами Носачів і Цвітково.

Село Пастирське

Розміщення пастирського городища

Пастирське городище на карті

Пастирське (інші назви – Галущино, Жарище) городище ранньозалізного віку та VII – VIII століть розташоване за три кілометри на захід від села Пастирське, площа зайнята садибами хутора Свинолупівка. Городище займає обидва береги невеликої річки Сухий Ташлик, яка влітку майже зовсім пересихаєю Більша, південно-західна частина городища, яка займає правий берег річки, вища і являє собою майданчик, обмежений з північно-східного боку схилом берега, стрімкішим у східній частині і пологішим у західній. Менша, північно-східна частина городища, яка займає лівий берег річки, менше піднята над рівнем води і значно пологіша. На правобережній частині городища є невеликий неглибокий ярок, схили якого задерновані і нині розорюються – загалом поверхня тут більш-менш рівна. Лівобережна частина розрізана нині яром, дуже глибоким (його дно знаходиться на рівні заплави), цей яр починається за межаи городища. Городище обведене досить високим валом і ровом. Площа – 18 гектарів. Матеріали VII – VIII століть – уздовж ріки.

План Пастирського городища

План Пастирського городища

Шарпівське городище розташоване на мисі в двох кілометрах на південний захід від села. Цей мис утворений ярами: Цигановим яром, що впадає в Сухий Ташлик (на якому стоїть городище Галущино) і малим безіменним, що впадає в Циганів яр. Трикутна площа мису, розміром біля 16 гектарів, відділена від плато подвійною огорожею з паралельно розташованих валів і ровів.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян прилягає до території східної околиці хутора Качурівка. Поселення розташовано в двох кілометра на схід від Пастирського городища на першій надзаплавній терасі лівобережної безіменної притоки ріки Сухий Ташлик, на площі 100 на 500 метрів, в ста метрах на південний захід від дамби через Сухий Ташлик.

Село Плискачівка

Шарпівське городище

План Шарпівського городища

В лісі є городище еліптичної форми, яке оточене високим валом, площею один гектар. Над рікою – друге, менше городище.

Село Ротмистрівка

Шарпівське городище

Шарпівське городище

Черняхівське поселення Ротмистрівка 3 – в урочищі Холодне. За п’ять кілометрів на південний захід від села із західного боку дороги Ротмистрівка – Куцівка на обох берегах ставка. Займає південний та північний схили берегів безіменного струмка (ліва притока Гнилого Ташлика), площа до чотирьох гектарів.

Місто Сміла

Поселення доби бронзи та ранніх слов'ян біля села Пастирське

Поселення доби бронзи та ранніх слов’ян біля села Пастирське

Поселення ранньозалізного віку – в урочищі Загребля на околиці міста Сміла, по дорозі до села Зелевків, розміщене на мису правого корінного берега ріки Тясмин, який оточений ярами.

Городище 17 – 18 століть Смілянська кріпость (фортеця) – на правому березі ріки Тясмин, в межах міста, за 250 метрів на північ від католицького храму, на місці кладовища. Фортеця оточена з усіх боків валами, на кутах видно бастіони. На місці фортеці і на південь від неї, в районі католицького храму, в урвищах видно культурний шар ХVII – ХVIII століть.

Городище ранньозалізного віку – біля роз’їзду Мала Яблунівка в місцевості Осади, де залізничне полотно близько підходить до правого берега ріки Тясмин. На вузькій смузі між залізницеют і рікою розташоване городище і селище. Висота беерга тут сягає дванадцяти метрів, берег стрімко обривається до ріки. Один з невеликих мисів квадратної форми, який обмежений двома ярами, має з напільного боку щось подібне до невисокого валу. Розміри городища 100 на 70 метрів. Схожа кераміка трапляється на ріллі нижче городище по другий бік яру.

Уламки посудин черняхівської культури – на західному схилі надзаплавної тераси правого берега ріки в 1,5 кілометрах вище від греблі.

Поселення ранньозалізного віку – над Ірдинцем біля південної підошви Юрової гори, на північ від Сміли.

Село Сунки

Поселення черняхівської культури – в урочищі Ялівцеве. За три кілометри на південь і південний захід від села Сунки (можливо на захід), в місцевості, де розкинувся садок колгоспу, у північній частині саду, що являє собою пологий схил, звернений до долини нині пересохлого струмка, площа – 200 на 80 метрів.

Черняхівське поселення – в урочищі Великий берег. Коло села Сунки, за 4 – 5 кілометрів від села на південний схід, по дорозі, що йде через Ялівцеве, за 1,5 – 2 кілометри від нього, на західному березі пересохлого струмка, за будівлями польового табору, на мису пологого берега, зораного під городи, розташоване селище 1000 на 200 метрів, розорюється.

Село Теклине

На правому березі ріки Мідянки, безпосередньо на південь від села Теклин – невелике неукріплене поселення чорноліського часу.

Поселення зарубинецької культури Теклине 1 – в урочищі Сірий Острів, за два з половиною кілометри на північний захід від села, на площі біля півтори гектара, уздовж лівого похилого берега балки, на дні якої протікає безіменний струмок (права притока Мідянки).

Село Шевченко

Городище біля села Шевченко

Городище біля села Шевченко

Величезне скіфське городище розмірами 680 на 500 метрів овальної форми, розміщене за один кілометр на схід від хутора Шевченко. Воно оточене валом до трьох метрів заввишки і ровом. Вся територія городища розорюється. Це Плискачевське городище розміщене на підвищенні між двома глибокими ярами.