Археологія та стародавня історія Луцького району

Замок Любарта у Луцьку

Замок Любарта у Луцьку

Луцький район Волинської області має багато пам’яток різних культур, але найбільше давньоруських поселень. Луцький замок стоїть на місці дитинця літописного Лучеська.

Археологія та стародавня історія Луцького району

Село Вишків (відноситься до Луцька)

На правому березі ріки Стир, біля шляху в Луцьк в обриві берега виявлено контури напівземлянки, з якої вибрано горщик часів Давньої Русі.

Село Баїв

Могильник вельбарської культури (іноді кажуть типу Дитинич) ІV століття нашої ери на пологому схилі лівого берега невеликої ріки Чорногузка (лівої притоки Стиру), на території парників, відкритий в 1959 році. Досліджувався В.П.Петровим та А.П.Каліщуком у 1964 – 1965 роках.

Село Білосток

Розкопки давньоруського поселення поблизу Луцька

Розкопки давньоруського поселення поблизу Луцька

Давньоруське городище на місці сучасної церкви, є середньовічні підземелля.

В урочищі Дюхтяниця, два кілометири східніше Білостока, на мисовому лівому березі Чорногузки поселення тшинецько-комарівської, вельбарської та давньоруської культур.

Півкілометра східніше села, на високому мисі заплави Чорногузки, урочище Запаляна гора – поселення тшинецько-комарівської, вельбарської та давньоруської культур.

Два з половиною кілометри на південний схід від Білостока, урочище За греблею – поселення тшинецько-комарівської культури.

Три кілометри східніше Білостока, на мисі лівого берега Чорногузки, в місці злиття з безіменним потічком – поселення тшинецько-комарівської, вельбарської та давньоруської культур.

В південній частині Білостока, півкілометра східніше церкви і за сто метрів південніше водонапірної башти тваринницької ферми – поселення тшинецької, вельбарської та давньоруської культур.

В районі Шкілької вулиці, в південній частині села, на мисі лівого берега Чорногузка – давньоруське поселення.

В південній частині села, західніше церкви, схил лівого берега Чорногузки – поселення тшинецько-комарівської, вельбарської та давньоруської культур.

Двісті метрів південніше тваринницької ферми, західна частина села, мис лівого берега Чорногузки – давньоруське поселення.

Східніше авботусної зупинки, в південно-західній частині села, мисоподібний виступ лівого берега Чорногузки – копселення тшинецько-комарівської та давньоруської культур.

Село Буяни

На відстані 1,25 кілометра на південний схід від Буянів – поселення пізнього етапу трипільської культури, розвідка В.М.Коноплі.

Село Валентинів – Буянівська

На околиці хутора розкопано чотири прямокутних житла з куполоподібними глиняними печами та декілька господарських споруд. Дослідження провів у 1937 – 1938 роках Я.Фітцке.

Село Гірка Полонка

Залишки давньоруської пекарні поблизу Луцька

Залишки давньоруської пекарні поблизу Луцька

Давньоруське городище і селище. На болоті, в напрямку села Городище знаходяться городище трикутної форми, а побіч – сліди відкритого селища, мабуть посаду. На обох пам’ятках зібрано археологічний матеріал. Обстеження провів в 1955 році Є.І.Тимофєєв.

На схід від Гіркої Полонки, на березі ріки Чорногузка ще на початку нашого століття простежувалося 24 насипи, з них розкопано 9.

Село Голишів

На відстані один кілометр на захід від Голишева – пізньотрипільське поселення, на березі Чорногузки, видовжений мис лівого берега, в урочищі Замчисько. Розкопки провів у 1972 – 1973 рока М.А.Пелещин, виявив багато речей, серед яких великі фігурки тварин.

Село Горзвин

В урочищі Гориська, на схід від Горзвина, є чіткі сліди городища, а поруч селище – посад з культурним шаром давньоруського часу. Обстеження пам’ятки провів в 1955 році Є.І.Тимофєєв.

Село Городище (колишнє Гірка Полонка, Баївська сільська рада)

В 0,5 кілометра на північ від села, на схилі височини ще на початку ХХ століття знаходилося 16 давньоруських курганів, із яких розкопано 6.

Село Городище (Городищенська сільська рада)

На височині посеред заболоченої низовини знаходиться городище складномисового типу, складається із двох площадок, вал погано збережений. Виявлено культурний шар ХІ – ХІІІ століть. Побіч – сліди посаду. Обстеження провів у 1960 році П.О.Раппопорт. У 1977 році розкопувала експедиція Луцького педінституту.

Село Городок

Давньоруське поселення – на узгір’ї Лисоха знайдено уламки посуду і знарядь. На узгір’ї між Городком і Одерадами досліджено курган з трупопокладенням, обкладеним дошками, збитими залізними цвяхами. Біля кістяка знайдено вискові кільця і персні із срібного дроту.

Село Зміїнець

На території Зміїнця знаходиться городище трикутної форми з культурним шаром періоду Русі.

Село Коршів

Давньоруське городище – в урочищі Замчисько підковоподібної форми площею близько 5 гектарів. Поділене ровом на дві частини. Городище укріплене валом і ровом. На його території та побіч з городищем досліджено декілька напівземлянкових жител з багатим археологічним матеріалом часів Давньої Русі. Дослідження провів у 1936 році З.Леський.

Село Крупа

На північ від Крупи – поселення пізнього етапу трипільців.

У південній частині села збереглося овальне городище, обведене валом, з культурним шаром давньоруського часу. Обстеження провели у 1955 – 1956 роках Ю.М.Захарук і Є.І.Тимофєєв. На південній околиці села є сліди відкритих селищ, на яких виявлено культурний шар часів Давньої Русі. Обстеження провели Ю.М.Захарук та Є.І.Тимофєєв.

Група курганів розташована на південно-східній околиці Крупи. На початку ХХ століття нараховувалося 15 насипів, з них досліджено три кургани.

Село Лище

Городище розташоване в 1,5 кілометрах від Лищого. Кругле, діаметром 56 на 40 метрів, обведене валом і ровом. З городище походить археологічний матеріал давньоруського часу.

Село Лучиці

В піщаному кар’єрі на околиці Лучинців виявлено уламок трипільської амфори. Слов’янське поселення розташоване на лівому березі ріки Случ. І.П.Русановою зібрано уламки ліпної кераміки VІ – VІІ століть.

Місто Луцьк

Мури Луцького замку

Мури Луцького замку

Луцьк-Гнідава. Речі пізнього етапу трипільців.

Літописний стольний давньоруський город. Місто розташоване на височині біля впадіння ріки Глушець в ріку Стир, було оточене валами і болотами. Вперше згадане в літописі під 1095 році. На місці стародавнього укріплення наприкінці ХІІІ – ХІV століть побудований мурований замок, який знищив більш ранні укріплення. В різних місцях у місті в різний час виявлено культурний шар і об’єкти давньоруського часу. Епізодичні дослідження провели Г.І.Логвин, М.П.Кучера, М.М.Кучінко.

Село Маяки

Давньослов’янське поселення розташоване на лівому березі ріки Стир. Розвідку провела І.П.Русанова у 1966 році. Зібрано уламки ліпної кераміки VІ – VІІ століть.

Село Мстишин

На території села зібрано керамічний матеріал часів Давньої Русі.

Село Несвіч

На території Несвіча – давньоруське городище. Випадково знайдено залізний наконечник стріли.

Село Новостав

На високому лівому березі Чорногузки, в урочищі Мачули – пізньотрипільське поселення, розвідку у 1972 році провів М.А.Пелещишин.

Село Одеради

На невисокій терасі над заболоченою низовиною розташоване городище неправильної форми діаметром 42 метри, оточене валом висотою 2,5 метра і ровом. Місцями простежуються сліди другої лінії укріплень. Культурний шар відноситься до ХІ століття. На північ від городища знаходиться синхронне селище.

Село Підгайці

Виявлено пізньотрипільські матеріали. На високому правому березі ріки Стир знаходиться городище давньоруського часу.

Село Піддубці

Курганний могильник І – в 1,5 кілометра на північний схід від Піддубців, у лісі, уздовж дороги Луцьк – Рівне, складався з 80 – 90 насипів, у 1898 році К.М.Мельник розкопала 16 курганів. Курганний могильник ІІ – біля 1,5 кілометра на південний схід від Піддубців, в лісі знаходився могильник, що налічував близько 180 насипів, із яких у 1898 році К.М.Мельник розкопала три.

Село Промінь (колишнє Пулганів)

Випадково знайдено залізний наконечник списа довжиною 14 сантиметрів. Знайшли селяни у 1923 або в 1924 році, зберігається у приватній збірці Кракова.

Село Теремне (відноситься до міста Луцьк)

Давньоруський курганний могильник розміщений кілька сот метрів на північ від Теремного, нараховував понад 30 насипів, із них розкопано 9.

Село Торчин

На території Торчина знайдено залізний двосічний меч.

Село Усичі

Біля Усичів, в 3,5 кілометра від села – городище круглої форми, обведене валом і ровом, з керамічним матеріалом ХІ – ХІІІ століть. Обстеження провів у 1955 – 1956 роках Є.І.Тимофєєв. Поруч з городищем є сліди одно часового селища.

Курганний могильник – в 1 кілометрі на південь від Усичів, в урочищі Гуниська, 80 курганів, з них 12 розкопано експедицією Луцького педінституту.

Село Шепель

Городище літописного міста Шеполь ХІ – ХІІІ століття. На мисі, над заболоченою долиною, в урочищі Вал є городище мисового типу, неправильної форми, оточене по периметру валом, а з напільного боку ще й ровом. Культурний шар на городищі відносить до ХІ – ХІІІ століть. На березі ріки, поруч з городищем, виявлено давньоруський культурний шар, обстеження провів у 1955 році Є.І.Тимофєєв.

Читайте археологія Костопільського району, замки Галичини.