Археологія та стародавня Хмільницького району

Хмільник замок

Замкова башта у Хмільнику

В Хмільницькому районі Вінницької області городища є у селах Білий Рукав, Великий Острожок, Голодьки, Думенки, Кривошиї, Курилівка, Сальниця, Томашпіль, Торчин, Уланів, Хмільник, Чернятинці, Широка Гребля.

Село Березна

На східній околиці Березної – трипільське поселення.

На схід від Березної – поселення трипільської культури.

На південь від Березної – поселення доби бронзи.

Село Білий Рукав

Черняхівське поселення Білий Рукав 2 – на правому березі ріки Хвоса на схід від траси Бердичів – Хмільник, розміри – 500 на 100 метрів.

Біля села зі східного боку на березі ріки Мезяри – вали і насипи, тут попадаються черепки і цеглини, брама в городище була зі сходу і заходу. За переказами, тут було якесь містечко.

Село Великий Острожок

Черняхівське поселення Великий Острожок 1 – на правому березі ріки Витхла за західною околицею села, розміри – 400 на 100 метрів.

Поселення черняхівської культури Великий Острожок 2 – на лівому березі притоки ріки Витхла за 2,4 кілометри на схід від села, розімри – 500 на 50 метрів.

Городище давньоруських часів та 14 – 17 століть – на східній околиці села (за іншими даними – в північній частині села)ю

Село Вербівка

На південно-західній околиці Вербівки – поселення доби бронзи.

Село Воронівці

На південь від Воронівців, в урочищі Скаржинці – поселення доби бронзи.

На південь від села – поселенння VI – III століть до нашої ери.

На південний схід від Воронівців – поселення VI – VII століть.

На південь від села Воронівці – поселення VI – VII століть.

Село Голодьки

На східній околиці Голодьків, на площі 8 – 12 гектарів – трипільське поселення.

В північно-східній околиці села Голодьки – черняхівське поселення.

На північній околиці Голодьків, в урочищі Шабашова – давньоруське поселення.

В одному кілометрів від села на схід, в урочищі Шабашова, на високому і крутому пагорбі – городище, яке називають Замчище. Це городище круглої форми, займає біля двох гектарів, обнесене валом з двома глибокими ровами. Відстань між ровами – 13 метрів. Замчище має в довжину і ширину 130 метрів.

В селі Голодьки є ще одне давньоруське городище Х – ХІ століть нашої ери.

На правому березі ріки Буг – вали, які оточені з півночі рікою, а з півдня – яром. Вали йдуть півколом, і місцевість, які вони оточують, має площу біля одного гектара.

Село Думенки

На схід від села – давньоруське поселення ІХ – ХІІІ століть.

В одному кілометрі від Думенок в селищі, де було, за переказом містечко – може бути городище.

Село Зозулинці

Черняхівське поселення Зозулинці 1 – на лівому березі ріки Хвоса за 1,4 кілометри на південь від села, навпроти поселення Білий Рукав, розміри – 300 на 100 метрів.

Село Кривошиї

В центрі села Кривошиї – зарубинецьке поселення.

На правому березі ріки Хвоса за 200 метрів на захід від господарського двору – черняхівське поселення Кривошиї 1 розмірами 100 на 100 метрів.

З південно-західного боку села в двох кілометрах, у глибокій долині, замітні горби і ями, тут, за переказом, жили жителі села Кривошиї під час епідемії, тут було городище або просто селище.

Село Кропивна

На північний схід від Кропивної – поселення доби бронзи.

На лівому березі безіменної річки, що є притокою ріки Витхла – черняхівське поселення Кропивна 1, розміщується за 1,1 кіолометр на схід від села, розміри 200 на 100 метрів.

Село Крутнів

У центрі Крутнова – черняхівське поселення.

Село Куманівці

На східному боці села – невелика гора, яка називається Василиха, на південному її схилі – кам’яний хрест. Тут знаходять срібні і мідні монети.

Село Курилівка

На південний схід від Курилівки, в урочищі Кругляк – трипільське поселення.

На південній околиці села, на пагорбі біля русла ріки Південний Буг між урочищами Фільварок та Максимівка – трипільське поселення, простежена площа пам’ятки 50 гектарів.

На захід від Курилівки – черняхівське поселення.

У центрі Курилівки – поселення черняхівської культури.

На західній околиці Курилівки – черняхівське поселення.

В трьох кілометрах від Курилівки, в лісі на високому місці – городище, яке називається Замчисько. Чотирикутник довжиною 360 метрів, шириною 310 метрів і периметром 1350 метрів. Зі всіх боків обведене валом, ворота – з півдня. Займає площу біля шести гектарів.

Село Малий Митник

На північний захід від села, в урочищі Вовчий Яр – черняхівське поселення.

На південно-східній околиці села, в урочищі Кушнеринка – черняхівське поселення.

Село Маркуші

На захід від Маркушів – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

 

Село Митниці

Поселення черняхівської культури та 17 століття розташоване не лівому березі безіменної притоки ріки Снивода за північно-західною околицею села в урочищі Город Россоха або Россоша. Поселення займає високий продовгуватий останець розміром 650 на 100 метрів, який обмежено з усіх боків струмками. Крім черняхівської, знайдено пізньосередньовічну кераміку.

Поблизу Митинців – трипільське поселення площею 12 гектарів.

На захід від Митинців – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

Село Морозівка

Черняхівське поселення Морозівка 1 – на лівому березі струмка за триста метрів від впадіння у ріку Снивода, майже за північно-західною околицею села Уланів та за 1,1 кілометр на схід від села Морозівка, розміри- 250 на 50 метрів. Територія поселення забудовується.

Черняхівське поселення Морозівка 3 – на лівому березі ріки Снивода, за західною околицею села, розміри- 1000 на 100 метрів.

Село Пагурці

На схід від Пагурців – трипільське поселення.

Черняхівське поселення Пагурці 1 – на правому березі ріки Витхла та вздовж північного схилу балки за 800 метрів на схід від північно-східної околиці села, розміри – 600 на 70 метрів.

Черняхівське поселення Пагурці 2 – на правому березі ріки Витхла та вздовж південного схилу балки за 0,45 кілометрів на схід від північно-східної околиці села, розміри – 700 на 100 метрів.

Село Петриківці

На північно-західній околиці Петриківців – поселення VI – IV століть до нашої ери.

Черняхівський могильник Петриківці 1 – на лівому березі притоки ріки Самець за північною околицею села, в урочищі Глинище, на території ферми.

Черняхівське поселення Петриківці 2 – навпроти могильника Петриківці 1 і можливо пов’язане з ним. Поселення займає мис, утворений рікою Самець та її притокою, розміри- 1500 на 150 метрів.

Черняхівське поселення Петриківці 3 – на лівому березі ріки Самець в селі за 100 метрів на схід від греблі, розміри – 300 на 100 метрів.

Черняхівське поселення Петриківці 6 – вздовж південно-східного схилу мокрої балки на правому березі ріки Самець за північно-західною околицею села, розміри – 350 на 70 метрів.

Село Рогинці

На південній околиці Рогинців – черняхівське поселення.

На південно-західній околиці села Рогинці, в урочищі Огрудок – черняхівське поселення.

Село Сальниця

Городище 14 – 17 століть – в центрі села над рікою. Укріплений чотирикутник називається Замковище, складається з двох частин, які розділені дорогою, яке йде на Замковище. Одна з площ має в довжину 48, в ширину – 30 метрів, а інша в довжину 46 і шириною 35 метрів. Вал зберігся не всюду.

Село Сміла

Півтори кілометри на південний захід від Сміли, в урочищі Голендри – поселення 14 – 17 століть.

Село Ступник

Поселення трипільської культури, доби бронзи та раннього залізного віку – на схід від села.

Черняхівське поселення Ступник 1 – на правому березі ріки Витхла при впадінні в неї безіменної притоки за 500 метрів на південь від села, розміри – 100 на 50 метрів.

Поселення Ступник 2 із шарами доби бронзи та черняхівської культури – на правому березі ріки Витхла за 200 метрів на схід від поселення Ступник 1, розміри 600 на 50 метрів.

Черняхівське поселення Ступник 3 – на лівому березі притоки ріки Витхла при впадінні в неї у центрі села струмка, за 300 метрів на південь від греблі, з ділянки розміром 30 на 30 метрів.

Село Сьомаки

Черняхівське поселення Сьомаки 1 – на лівому березі ріки Хвоса за західною околицею села, біля пасіки, розміри – 850 на 300 метрів.

Село Томашпіль

В трьох кілометрах на північ від Томашполя – урочище Замчисько, де є сліди валів городища.

Село Торчин

В центрі села – городище Замчисько 14 – 17 століття (за іншими даними – поблизу села).

Село Уланів

На північний схід від Уланова – поселення доби бронзи.

На північ від Уланова – поселення VI – VII століть.

На захід від села – поселення VI – VII століть.

В Уланові- поселення VI – VII століть.

В центрі Уланова – городище 14 – 17 століть.

Село Філіопіль

На південь від Філіополя – черняхівське поселення.

Місто Хмільник

Городище – на північно-східній стороні острова, який утворюється рукавами ріки буг, і над яким власне розміщується містечко, тут був середньовічний замок. Площа замку – біля гектара, овальної форми. На східній частині збереглася башта, на верхньому поверсі якої була влаштована церква Іллі, яка була парафіяльною для частини жителів Хмільника і передмістя Мазурівка. Площа замка забудована.

Село Чернятинці

На північ від села над рікою Сниводою – місцевість називаєть Замчище, тут є вали городища та черняхівське поселення.

Село Чеснівка

На правому березі лівої притоки ріки Снивода за 1,2 кілометри на південний схід від Чеснівки – черняхівське поселення розмірами 200 на 50 метрів.

На протилежному березі лівої притоки ріки Снивода, навпроти поселення Чеснівка 1 – черняхівське поселення розмірами 600 на 100 метрів.

Село Широка Гребля

На південній (або східній) околиці села Сандраки, в урочищі Пагурок (800 – 900 метрів від поселення в урочищі Кам’яний Яр), на мису височини, розташованої над долиною невеликого безіменного струмка, що впадає в ріку Південний Буг – поселення трипільської культури, бронзової доби, 17 – 18 століть та скіфське городище. Городище називається Замчище, півкілометра на південь від села і один кілометр від Ріки Буг. Це овал, оточений ровом довжиною 260 метрів, довжина городища. Найбільший діаметр городища – 90 метрів, ширина – 56 метрів. Поверхня рівна, за переказами тут було місто Заголов’я. З боку долини струмка схили Пагурка круті. Із сходу та півносі розрашовано невеликів яри. Північно-східний бік Пагурка є напільним і сполучає його з похилими схилами плато, яке плавно спускається до долини Південного Бугу. З напільного боку рів і вал, які добре помітні. Поруч розрашовані рів і вал, які майже розорані.

Трипільське поселення – на східній околиці села, в урочищі Кам’яний Яр. Пам’ятка знищена внаслідок руйнації яру.

На північній околиці села – поселення доби бронзи.

На південь від села – поселення бронзового віку.

У центрі села – зарубинецьке поселення.

На схід від села – поселення черняхівської культури.

На південь від села – поселення VIII – IХ століть

загрузка...