В Тростянецькому районі Вінницької області городища були в населений пунктах Китайгород, Ладижин, Ободівка, Савинці, Тростянець, Тростянчик.
Село Верхівка
Зміст
На північний схід від Верхівки на рівному місці території свиноферми збереглися залишки великого (130 на 130 метрів) укріплення чотирикутної форми з трикутними бастіонами по кутках. Південно-західна частина пам’ятки зараз знищена.
Село Глибочок
На захід від села Глибочок – черняхівське поселення.
Село Гордіївка
На захід від Гордіївки- трипільське поселення.
Село Митківка
В Митківці – поселення часів неоліту та бронзової доби.
На острові Митківському, який знаходиться між селами Митківка і Скибинці – поселення V – VII століть, яке займає південно-східну частину вказаного острова і розміщено безпосередньо на березі Південного Бугу, довжина – 100 метрів.
В північно-західній частині острова Митківський – черняхівське поселення.
Село Капустяни
На правому березі ріки Нетека, на півнівчній околиці села на перешій надзаплавній терасі – черняхівське поселення Капустяни 1 розмірами 1500 на 300 метрів. Більша частина пам’ятки зруйнована забудовою.
Поселення доби бронзи, раннього залізного віку та V – VII століть Капустяни 2 – на першій та частково другій надзаплавній терасі мису в 300 метрах на північний захід від поселення Капустяни 1. Північна частина мису зруйнована котлованами рибозаплідника.
Село Китайгород
Поблизу Китайгорода, на місці кладовища були вали городища, тепер укріплення зруйновані.
Місто Ладижин
На схід від Ладижина – неолітична стоянка буго-дністровської культури.
На південний схід від Ладижина – неолітична стоянка буго-дністровської культури.
Поблизу Ладижина – трипільське поселення, займає правий берег ріки Соб при впадінні в ріку Південний Буг. Площа складає 9 гектарів.
На південний схід від Ладижина – черняхівське поселення.
На схід від міста, в 3 – 4 кілометрах нижче села Ладижин напроти урочища Швейцарія, на широкій надзаплаві правого берега, на значній площі – поселення VI – ІХ століть.
В урочищі Рупова Левада, в 500 метрах від урочища Швейцарія і на лівому березі ріки Південний Буг в 300 метрах від берега на підвищеній піщаній гряді – поселення VI – VII століть. Місцевість в двох місцях перерізана потічками, селище – між цими струмками, розміри 300 на 200 метрів.
В урочищі Рупова Левада, в 500 метрах на захід від попереднього поселення на правому березі струмка – поселення VI – VII століть.
На південь від міста – городище VIII – VII століть до нашої ери та Х – ХІ століть нашої ери, розміщується на мису в двох кілометрах на південний захід від Ладижина. Це городище місцевим населенням називається Западнею, розміщуються на високому березі ставу, який утворився від ріки Сильниці, в трьох кілометрах від її впадіння в Буг. Має форму кола, діаметр якого біля 73 метрів, периметр валу 230 метрів. Поверхня рівна і розорюється під посіви. Зі сходу і півдня городище захищене валом і ровом, довжина валу 100 метрів. З півночі і заходу, тобто з боку ставу, закінчується крутим спуском в 32 метри заввишки.
Біля Ладижина є ще два вали або батарех, як називають ці насипи. Одне укріплення знаходиться в одному кілометрі, інше – в одному кілометрів з іншого боку від Ладижина. Вони одинакових розмірів, мають довжину і ширину по 30 метрів, периметром 120 метрів, форма квадратна, обведена валом, який по кутам дещо вищий. Поверхня першого городища розорюється під посіви, на території іншого – римо-католицьке кладовище.
Півкілометра від Ладижина на північ, на орному полі – урочище Монастирище, тут був, за переказом, чоловічий православний монастир.
В 5 кілометрах на південь від Ладижина, по дорозі в село Четветинівку, гора Батіг – було село під назвою Батіг.
Село Ободівка
Поселення доби бронзи, скіфського часу та давньоруське городище – в урочищі Миска або Семениха. Знаходиться в 2,5 кліометрах на південь від села Ободівка, 2,4 кілометри на південний західв від ободівського лісництва, за 200 метрів на схід від траси Тростянець – Чечельник. Займає частину північного схилу над долиною безіменної річки, що впадає північніше в ріку Берладинку, мис відгороджений триметровим валом та глибоким і широким ровом. Північна сторона городища круто обривається в долину річки. З заходу і сходу – глибокі балки. Західна частина, включаючи вали, повністю зруйнована сучасним кар’єром. Загальна площа пам’ятки – біля 1,8 гектарів (збережена частина – півтори гектари). Поруч з укріпленням також знаходяться залишки селища ранньоскіфського часу.
На південній околиці Ободівки – поселення скіфського часу.
На південь від Ободівки – поселення передскіфського часу.
Село Оляниця
На захід від Оляниці – трипільське поселення.
На захід від села Оляниця – поселення черняхівської культури.
Село Савинці
Поблизу старої церкви – вал городища, на підвищеному місці.
Село Скибинці
На північ від Скибинців – черняхівське поселення.
Селище міського типу Тростянець
На північ від Тростянця, праворуч дороги і містка, у двох кілометрах від селища – трипільське поселення.
На північ від Тростянця – черняхівське поселення.
В чотирьох кілометрах від селища, в урочищі Половича – поселення VI – VII століття в місці, де біля дороги на Ладижин поряд з мостом сходяться під прямим кутом дві балки, одна з яких розміщена паралельно до дороги. Вони утворюють низький мис, схили якого зайняті поселенням розміром 300 на 200 метрів.
В околицях Тростянця – чотирикутне городище, 73 метри довжиною і 61 метр шириною, оточене валом півтори метри висотою.
Село Тростянчик
На західній околиці Тростянчика – трипільське поселення, яке займає високий мис, що утворений притокою Південного Бугу, інтенсивно руйнується, площа – 8 гектарів.
На схід від Тростянчика, в урочищі Бучак – поселення VIII – VII століть до нашої ери.
На південь від села Тростянчик – черняхівське поселення.
В 500 метрах на південний схід від Тростянчика, на правому схилі яру – поселення VI – VII століть розмірами 150 на 80 метрів.
В селі Тростянчик в 700 метрах від церкви – городище під назвою Замчище, у вигляді чотирикутника, який оточений валами.
В двох кілометрах від села, за течією ріки Буг, на орних селянських полях, біля дороги в село Кошаринці – інше Замчище з земляними валами.
Село Четвертинівка
На північній околиці Четвертинівки – поселення доби бронзи ХІІ – ІХ століть до нашої ери.
На східній околиці Четвертинівки – черняхівське поселення.
На захід від Четвертинівки – черняхівське поселення.