Археологія та стародавня історія Млинівського району

загрузка...

Розкопки житла

Розкопки житла

Млинівський район Рівненської області є літописне Муравицьке городище у селі Млинів. Городища є також в селах Острожець, Посників, Торговиця. Район досить добре досліджений археологами

Contents

Археологія та стародавня історія Млинівського району

Село Аршичин

Робота археологів в розкопі

Робота археологів в розкопі

На похилому схилі берега ріки Ікви поруч з колгоспною фермою – стоянка пізнього палеоліту та поселення горородцько-здовбицької культури, виявлені І.К.Свєшніковим у 1975 році. Поблизу хутора Пекалів, зараз об’єднаного з селом Аршичин, на високому лівому березі ріки Ікви в урочищі Висока Гора, на території піщаного кар’єру – знайдено матеріали культури кулястих амфор та поселення городоцько-здовбицької культури, матеріали зберігаються в середній школі №2 у Млинові. Там же – знахідка скарбу трьох римських срібних динаріїв ІІ століття нашої ери, що зберігаються у приватній колекції в Млинові. На мисі над заплавою лівого берега ріки Ікви в урочищі Шабора поблизу колгоспної ферми – поселення стжижовської культури. Там же – сліди комарівської культури. Культурні залишки виступають на площі близько 80 на 140 метрів. На схилі лівого берега ріки Ікви в урочищі Новини – поселення комарівської культури. На низькому лівому березі ріки Ікви поблизу східної частини хутора Пекалів, об’єднаного з селом Аршичин – сліди поселення городоцько-здовбицької культури. На захід від колишнього хутора Пекалів, на високому лівому березі ріки Ікви – рештки майстерні крем’яних знарядь. На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Ікви поблизу колишнього хутора Пекалів – поселення стжижовської, комарівської, черняхівської культур і давньоруське. За 250 метрівна північний захід від Аршичина в урочищі Село поблизу колгоспних ферм на лівому березі Ікви – два давньоруських поселення. Всі пам’ятки села виявлені розвідкою Рівненської археологічної експедиції у 1965, 1974 та 1975 роках.

Село Баболоки

На схилах першої надзаплавної тераси лівого берега Ікви поблизу сільського кладовища – двошарове поселення черняхівської культури та давньоруського часу, виявлене І.К.Свєшніковим у 1974 році.

Село Береги

На піщаній дюні біля впадіння в ріку Ікву безіменного потічка поблизу села – залишки майстерені крем’яних знарядь стжижовської культури, виявлені наприкінці ХІХ століття. На лівому березі ріки Іква в урочищі Підхвороща – двошарове поселення черняхівської культури та періоду Давньої Русі, частково знищені піщаним кар’єром, виявлене І.К.Свєшніковим у 1965 році.

Село Більче

За два кілометри на північний схід від Більчого на високому лівому березі ріки Стир в урочищі Підкрасне – багатошарове поселення доби неоліту, комарівської і черняхівської культур та давньоруського часу, виявлене у 1976 році і перевірене у 1977 році розвідкою В.М.Коноплі. За 0,5 кілометра на північ від Більчого на трьох мисах лівого берега ріки Стир – багатошарове поселення комарівської і черняхівської кульутри та давньоруського часу, площею близько 70 на 350 метрі, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році. В околицях села, посудина могилянської групи періоду раннього заліза.

Село Бокійма

На західному схилі поля над заболоченою низовиною поблизу колгоспного ставка – двошарове поселення черняхівської культури і давньоруського періоду, виявлене І.К.Свєшніковим. На східному схилі берега колгоспного ставка поблизу бригади №1 і місцевого колгоспу – давньоруське селище, виявлене у 1975 році.

Село Боремель

В околицях села – поселення могилянської групи та ранньозалізного періоду, виявлене у 1966 році. На березі озера, утворенеого на ріці Стир Хрінницькою ГЕС, в урочищі Баліцька та на високому березі озера на лівому березі ріки Стир в урочищі Боремельський Яр – давньоруське поселення, виявлені в 1965 році. В урочищі берега чітко простежуються сліди земляно і зернових ям. На північно-східній околиці села, на лівому березі ріки Стир в урочищі Угродок – залишки давньоруського городища, земляні укріплення якого були знищені під час побудови тут пізньофеодального замку. Пам’ятки біля села обстежені в 1965 році І.К.Свєшніковим, а городище у 1973 році В.В.Зваричем і Р.М.Чайкою.

Село Боремець

На північній околиці села, на правому високому березі ріки Стир, в урочищі Глибока Дорога (глибокий дуже похили з’їзд до річки ) – давньоруське поселення ІХ – ХІ століття, виявлене І.К.Свєшінковим у 1970 році. Поблизу нього на південній околиці села – два давніх кургани, виявлені розвідкою Рівненської археологічної експедиції у 1970 році. Насип першого з них розміром близько 22 на 36 метрів, висотою близько 1,5 метра, другого – діаметром близько 25 метрів і 2,5 метра висотою.

Село Велика Городниця

За чотириста метрів на північний захід від колишього села Ворсин, тепер об’єднаного за селом Велика Городниця – курган діаметром 18 метрів і висотою 3,9 метра, частково знищений у 30-х роках під час будівництва сусідньої дороги. Курган досліджено І.К.Свєшніковим у 1970 році. В його насипу містилося кладовище ХVII – XIX століть, але основного поховання, яке б визначало кульутрну приналежність пам’ятки, виявити не вдалося.

Село Велике (раніше – Великі Рикани)

На узгір’ї поблизу села – давньоруський курганний могильник, що спочатку складався майже з 500 насипів. Могильник досліджувався у 1862 – 1872 та 1898 роках місцевими археологами-любителями та Київським університетом. Розкопано 37 курганів. Виявлено посуд, скляні, янтарні і бронзові прикраси, уламки зброї.

Село Вербень

В околицях Вербеня знайдено бронзове вістря списа. На правому березі ріки Стир, на території колишньої цегельні – грунтовий могильник лужицької культури з трупоспаленнями в урнах, виявлений у 1939 році земляними роботами в цегельні. Всього на могильнику знайдено п’ять посудин, з них лише одну цілу і одну фрагментовану посудину врятовано. На високому правому березі ріки Стир, на відстані близько 2 кілометрів на південний захід від села – поселення висоцької і черняхівської культури та сліди давньоруського поселення, виявлені у 1971 році. На південно-західному і західному схилах високого правого берега ріки Стир на місці колишньої поміщицької садиби – сліди давньоруського селища, виявлені у 1960 році. В околицях села у 30-х роках знайдено кілька срібних римських динаріїв. На давньоруському курганному могильнику поблизу села наприкінці ХІХ століття досліджено вісім курганів.

Село Вичанки

На околицях Вичанок знайдено два срібних римських динаріїв ІІ століття нашої ери. За 0,5 кілометра на захід від села Вичанки, в урочищі Могилки, праворуч дороги до села Боремель – давньоруський курганний могильник, що складався з 36 насипів. У 1898 році К.М.Мельник розкопала сім курганів. Біля кістяків знайдені срібні прикраси.

Село Війниця

Мальована трипільська кераміка

Мальована трипільська кераміка

На підвищенні лівого берега ріки Ікви у північній частині села в урочищі Рудка – поселення пізнього трипілля, комарівської клуьтури і Давньої Русі, виявлене у 1974 році. На площі поселення знайдено рештки крем’яної майстерні.

Село Вовковиї

За один кілометрна схід від Вовковиїв – мезолітична стонка та на північній околиці – поселення стжижовської культури, виявлені у 1976 році.

Селище міського типу Демидівка

В околицях селища знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури. Між селами Рогізне і Демидівка, що на північний захід від села Ільпибоки, на невеликому підвищені над заплавоюневеликого потічка – поселення черняхівської культури і Давньої Русі, виявлене у 1965 році. Встановлено також, що городище в урочищі Замчиске на південний схід від Демидівки, відоме в літературі як давньоруське, є рештками пізньофеодального замчища. За чотири кілометри на південний захід від селища, поблизу хутора Копань, об’єднаного з Демидівкою, в урочищі Пропаснисько – курган, діаметром 30 метрів і висотою 2,1 метра, досліджений І.К.Свєшніковим у 1975році. Під насипом виявлено дві могильні ями з повністю розкладеними рештками кістяків; в одній з них знайдено кістки корови і коня, а в другій – уламок ліпної посудини, недостатній для визначенн культурної приналежності кургану.

Село Добрятин

За 0,5 кілометра на південь від Добрятина – поселенн стжижовської культури та на високому правому березі ріки Ікви в урочищі Піщаний кар’єр поблизу села – поселення комарівської і черняхівської культур, вивлені розвідкою В.М.Коноплі перше у 1976 році, друге – у 1974 році.

Село Дубляни

В околицях Дублян знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури.

Село Княгинене

У північно-східній околиці села поблизу середньої школи на правому березі ріки Лешнівки (правобережний доплив ріки Стир) – поселення комарівської культури і Давньої Русі площею близько 40 на 180 метрів, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Коблин

На острові, розташованому біля правого берега ріки Ікви за 200 метрів на північний захід від коблина – пізньопалеолітична стоянка. На правому березі Ікви поблизу місцевої церкви – поселення городоцько-здовбицької культури. На правому березі Ікви в північному напрямку від Коблина, в урочищі Пастовин – давньоруське поселення, виявлене І.К.Свєшніковим у 1965 році. В околицях села знайдено уламки посуду культури багатоваликової кераміки. В околицях села – поселення могилнської групи періоду раннього заліза. На правому березі Ікви в урчоищі Біля Церкви, північно-західна околиця села – поселення комарівської культури, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1974 році. У південно-східній частині села – давньоруське селище розміром близько 120 на 170 метрів, розвідка В.М.Коноплі у 1974 році. Поблизу села – невелике давньоруське городище типу феодальної садиби, діаметром близько 50 метрів з добре збереженим валом, виявлене в 1974 році.

Село Корито

Поблизу села в урочищі Гора – стоянка пізнього палеоліту, виявлена розвідкою В.М.Коноплі в 1974 році.

Село Красне

За три кілометри на південь від Красного на правому березі Стиру в урочищі Монастир – багатошарове поселенн стжижовської і комарівської культури та давньоруського часу (Красне ІІІ). За 1,7 кілометра на південний захід від села Красне на схиі правого берега ріки Стир – двошарове поселення комарівської культури і Давньої Русі, частково знищене кар’єром для добування піску (Красне ІІ). В околицях села знайдено римську республіканську монету І столітт до нашої ери. За 5 кілометрів від села на правому березі стиру в урочищі Монастирок – давньоруський курганний могильник, що складався з близько 300 насипів. У 1856 році досліджено один курган, місцеві археологи-любителі у співпраці з Київським університетом у 1898 році розкопали вісім курганів. Знайдено давньоруський посуд, залізні вироби, срібні, бронзові та скляні прикраси.

Село Лихачівка

На північній околиці Лихачівки в заплаві правого берега ріки Стир, на піщаній гряді – поселення комарівської культури площею близько 0,2 на 0,5 кілометри (Лихачівка І). За один кілометр на захід від села на високому березі Стиру – двошарове поселення комарівської культури і Давньої Русі; виявлено залишки майстерні по виготовленню крем’яних серпів (Лихачівка ІІ). Пам’ятки відкриті розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Лішня

Біля південно-східної околиці Лішні на високому підвищенні над заплавою правого берега невеликої річки, правобережного допливу ріки Стир – двошарове поселення черняхівської культури і давньоруського часу, виявлене І.К.Свєшніковим у 1974 році.

Село Лопавше

На високій надзаплавній терасі правого берега ріки Стир в урочищі Панський Клин – поселення стжижовської культури і давньоруського часу. На високому правому березі ріки Стир в урочищі За Мацьком – поселення комарівської культури та Давньої Русі, виявлене І.К.Свєшніковим у 1960 році. За один кілометр на південний схід від Лопавшого, на піщаному острові в заплаві лівого берага ріки Стир, в урочищі Дубовик – поселення стжижовської і комарівської культур площею близько 100 на 300 метрів, виявлене і досліджуване у 1965 році. На площі 84 квадратних метри виявлено одну господарську яму стжижовської і одну – комаріської культур.

Село Малеве

На північній околиці Малевого на високому лівому березі Стиру – багатошарове поселення площею близько 20 квадратних метрів, комарівської культури (знайдена майстерня крем’яних серпів). могилянської групи ранньозалізного періоду та Давньої Русі, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Малі Дорогостаї

Реставровані трипільські посудини

Реставровані трипільські посудини

За один кілометр на південний схід від Малих Дорогостаїв в урочищі Вапельня – пізньопалеолітична стоянка та пізньотрипільське поселення (Малі Дорогостаї І), виявлені і досліджувані В.М.Коноплею у 1977 році. Розкопано 272 квадратних метрів площі, знайдено пізньопалеолітичні крем’яні вироби та залишки двох пізньотрипільських напівземлянкових жител. За 0,8 кілометра на південь від села на правому березі ріки Липи – поселення могилянської групи ранньозалізного періоду та черняхівської кульутри (Малі Дорогостаї ІІ), виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Маслянка

Праворуч дороги Маслянка – Новини у 1972 році було розорано курган, з якого походить кам’яна свердлена сокира городоцько-здовбицької культури, що зберігається в збірці середньої школи №2 села Млинів.

Село Межиріччя (раніше – Чекно)

За 2,5 кілометра на південний захід від села на території піщаного кар’єру – посеелння культур лінійно-стрічкової кераміки, кулястих амфор, комарівської, поморської та давнруське VIII – ІХ століть (Межиріччя І). Земляними роботами у кар’єрі було знято верхій шар чорнозему на площі близьк 1200 квадратних метрів. Тут досліджено залишки двох напівземлнкових жител і три господарські ями комарівської культури. На західній околиці Межирічч поблизу дороги до піщаного кар’єру – поселення комарівської культури (Межиріччя ІІ). На північній околиці села, на підвищеному лівому березі ріки Тишиці (правобережна притока Стиру), поблизу колгоспної ферми – давньоруське селище ХІ – ХІІІ століть (Межиріччя ІІІ). Всі пам’ятки виявлені і досліджені розвідкою В.М.Коноплі.

Селище міського типу Млинів

Курган у парку Млинова

Курган у парку Млинова

В околицях селища – поховання городоцько-здовбицької культури у кам’яній гробниці, випадково виявлене у 1938 році. Біля кістяка знайдено крем’яні вироби – сокиру, вістря списа, стріли та кам’яну просвердлену сокиру. На території харчокомбінату в межах селища (правий берег Ікви) – грунтове поховання з трупопокладанням стжижовської клуьтури, випадково виявлене у 1972 році. Біл кістяка знайдене крем’яне вістря списа. За один кілометр вниз по течії ріки Ікви від літописного Муравицького городища на правому березі річки – копальня кременю і місце первинної обробки крем’яних жовн, виявлені у 1965 році. За 0,5 кілометра на схід від колишнього села Муравиця, зараз об’єднаного з Млиновим, на лівому березі ріки Мантинки (правобережний доплив Ікви) – майстерня крем’яних виробів стжижовської культури, досліджена у 1976 році. Робоче місце майстерні займало площу 1,47 на 3,62 метри і являло собою компактний шар відходів виробництва. Майстерня спеціалізувалася по виготовленню серпів і наконечників списів.

 

На високому правому березі Ікви поблизу хутора Корморадгосп, об’єднаного з селищем Млинів – поселення стжижовської культури, виявлене у 1977 році. Досліджено залишки двох напівземлянкових жител. На підвищенні близько 7 метрів у заболоченій заплаві правого берега Ікви поблизу колишнього села Муравиця – двошарова пам’ятка – поселення стжижовської культури та городище давньоруського літописного города Муравиці, згаданого в літописах пі 1149 роком. Городище складається з двох частин, відділених одна від одної глибоким ровом. Північно-східна частина має неправильно прямокутну форму, розмірами близько 75 на 85 метрів. Слідів оточуючого її валу зараз непомітно, а краї цієї площадки пошкоджені обвалами берега Ікви з західного боку і земляними роботами 1968 році під час побудови сусідньої шосейної дороги. Південно-західна частина має форму неправильного трикутника, розміром близько 25 на 35 метрів. Вона оточена валом, що вже розплився і був пошкоджений військовими окопами у 1916 році. Городище відоме з кінця ХІХ століття і досліджувалося у 1960 році П.О.Раппопортом, у 1965 році І.К.Свєшніковим, в 1976 – 1977 роках – Ю.М.Нікольченком. Виявлено заглиблене житло, наземну піч і дві малі майстерні крем’яних знарядь стжижовської культури, наземне давньоруське житло, три печі, з них одна гончарна, зернові ями та землянку Х – ХІІ століть.

На території збоветтехнікуму між спортивним стрільбищем і Млинівською ГЕС – поселення комарівської культури, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році. На лівому березі ріки Мантинки поблизу колишнього села Муравиці, в урочищі За Річкою – слов’янське поселення VI – VII століть нашої ери та давньоруського періоду. У північно-західному напрямку від хутора Корморадгосп на березі ріки Іква – давньоруське селище, виявлене Ровенською археологічною експедицією у 1965 році. На лівому березі ріки Мантинки поблизу колишнього села Муравиця поруч із площею малого базару – двошарове поселення черняхівської кульутри та Давньої Русі. На підвищенні правого берега ріки Ікви в західній частині селища – давньоруське поселення. Ці пам’ятки виявлені у 1974 році.

Село Набережне (раніше – Новосілка)

На території кар’єру цегельного заводу біля дороги Боремель – Хрінники – похованн доби неоліту, випадково виявлене у 1965 році. Біля людського кістка знайдено кам’яну клиновидну сокиру. На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Стир, у східному напрямку від села – велике багатошарове поселення епох неоліту і бронзи, початку залізної доби, черняхівської культури та давньоруського часу, вивлене у 1976 році. На околицях Набережного – два давньоруських курганних могильники: один розташований на лівому березі ріки Стир на межі з землями села Боремель, другий – біля протилежного кінця села праворуч дороги Набережне – Хрінники, також на лівому березі ріки Стир. Обидва могильники пошкоджені обвалами високого берега річки. У 1898 році К.М.Мельник розкопала на другому могильнику п’ять курганів, в яких біля кістяків виявила уламки давньоруського посуду, залізні цвяхи та срібне вискове кільце.

Село Нове (раніше – Підгайці)

На мисі високого правого берага ріки Стир в урочищі Плесо на західній околиці Нового Села – поселення городоцько-здовбицької культури та давньоруське селище, виявлені розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Новини (раніше – Новини Чеські)

В околицях села – поселення або майстерня крем’яних виробів стжижовської культури, з якої походить велика збірка характерних для цієї культури крем’яних знардь і предметів озброєння, що зберігається у місцевій школі.

Село Озліїв

У зрізі високого правого берега ріки Ікви поблизу східної частини села – місце видобутку кременю та первинної обробки крем’яних жовн, зафіксоване на глибині близько 3 метрів від сьогоднішньої поверхні у 1975 році (Озліїв І). На західній околиці села – мезолітична стоянка, виявлена у 1976 році (Озліїв ІІ). На правому березі Ікви біля східної частини села – двошарове поселення стжижовської культури і давньоруського часу, міцно пошкоджене окопами І – ІІ світової війни, виявлене у 1965 році. На високому, оточеному з трьох боків мисі правого берега ріки Ікви в урочищі Коло Річки (інакше – Кружки) – поселення стжижовської культури і давньоруське, виявлене в 1965 році і досліджуване в 1977 році. Розкопано два напівземялнкові житла і господарську яму стжижовської культури, частково знищені обвалами берега. Тут же на східному краї мису в 1965 році було досліджено частково знищене обвалом берегом грунтове похованн зі скорченим трупопокладенням дорослого чоловіка стжижовської культури. Біля кістяка знайдено кам’яну просвердлену сокиру, крем’яне вістря списа, кістяне і крем’яне вістря стріл та мідну прикрасу.

Село Остріїв

Трипільський посуд для зберігання зерна

Трипільський посуд для зберігання зерна

На високому мисі правого берега ріки Ікви поблизу автобусної станції у північно-західному напрямку від села – багатошарове поселення пізньотрипільської і стжижовської кульутр та давньоруського часу, а також – сліди пізньопалеолітичної стоянки. На правому високому березі Ікви поблизу кладовища – поселенн стжижовської культури і періоду Давньої Русі. Там же знайдено сліди поселення початку доби заліза. Трохи вище по течі Ікви, на її правому березі, на території присадибної ділянки громадянки Шостаченко – поселення ранньозалізного періоду і давньоруське. В околицях Остріїва – сліди крем’яної майстерні, виявлені у 1974 році.

Село Острожець

В 60-х роках ХІХ століття у розкопаному поблизу села кургані знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури. В околицях Острожця – уламки посуду зі шнуровим орнаментом. В околицях хутора Лагодівка, об’єднаного з селом Острожець, – крем’яне вістр списа стжижовської культури. На полі за східною околицею села – давньоруське городище Х – ХІ століття. Воно має форму неправильного квадрата, розмірами близько 80 на 80 метрів, оточене валом заввишки 4 – 6 метрів та ровом завглибшки 3 – 4,5 метра. Вали добре збережені. В’їзд знаходився у південно-західній частині городища. На площі городища, в її північно-західній частині помітна яма – слід стародавнього колодязя, даметром 10 метрів і глибиною 1,8 метра. Пам’ятка відома з кінця ХІХ століття. Вона була обстежена у 1960 році. У 1965 році обтежене, що примикає з північно-західного боку до городища. Було досліджено площу 180 квадратних метрів і виявлено два заглиблених житла розмірами 3,5 на 4 і 3,1 на 3,2 метри та якусь виробничу будівлю (розмірами 1,8 на 2,95 метра), до кої примикала глинобитна піч.

Село Охматків

За 0,4 кілометра на північ від Охматкова на правому березі ріки Лишнівки, біля її впадіння в Стир – поселенн комарівської культури площею близько 80 на 300 метрів, вивлене розвідкою В.М.Коноплі в 1977 році.

Село Перевередів

За один кілометр на північний схід від Перевередова на плато високого лівого берега ріки Ікви, що підноситься над заплавою річки на 12 – 15 метрів, в урочищі Лагори – поселення культур стжижовської, багатоваликової кераміки, комарівської, милоградської та періоду Давньої Русі, площею близько 3 гектари. Сліди давньоруського поселення простежено в західній частині урочища на березі колгоспного ставка. Поселення виявлено у 1974 році, досліджувалося у 1975 і 1977 роках. Розкрито площу 256 квадратних метра, на якій вивлено два житла, господарську і вогнищеву яму та залишки крем’яної майстерні стжижовської культури і рештки культурного шару милоградської культури. Житла були напівземлянкові неправильно-прямокутної і грушевидної форми (розміром 3,5 на 8,4 та 5,32 на 8,64 метра та глибиною 1 та 1,17 метра. На площі житла вивлено вогнища та невеликі господарські ями. В житлах та ямах знайдено матеріал культур стжижовської і багатоваликової кераміки, що свідчить про проживання на поселенні представників племен обох культур. У крем’яній майстерні виготовллис в основному клиновидні сокири.

Село Перекалі

На підвищенні в заплаві правого берега ріки Лишнівки поблизу колгоспної ферми – поселення черняхівської культури Перекалі І. На південно-східній околиці села, на високому правому березі ріки Лешнівки, в урочищі Глинянки – давньоруське селища Перекалі ІІ. Виявлені розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Перемилівка

В околицях Перемилівки – знахідка кілької римських монет ІІІ столітт нашої ери, що зберігаються у методкабінеті Млинівського райвідділу народної освіти.

Село Підгайці

На захід від північної частини села, на високому правому березі ріки Ікви, в урочищі Перелоги – поселення стжижовської культури. У південно-західній частині села, на правому березі Ікви, поблизу колгоспної птахоферми і в урочищі За Могилками – поселення городоцько-здовбицької і черняхівської культур та періоду Давньої Русі, виявлені та шурфовані у 1965 році. На північно-західній околиці села, ліворуч шосейної дороги Підгайців – Млинів, на селянських городах – давній курган.

Село Підлісці

За 0,3 кілометра на південний схід від Підлісців, на правому високому березі ріки Стир, в урочищі Чеські Могили – двошарове поселення комарівської культури і Давньої Русі, площею близько два гектари, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році. За 350 метрів на схід від села – давній курган овальної форми розміром 16 на 20 метрів і висотою 2,47 метрів, розкопаний у 1970 році під керівництвом І.К.Свєшнікова. У південно-східному секторі кургану на стародавньому горизонтів виявлено слід вогнища; поховання і будь-якого датуючого матеріалу в кургані не знайдено.

Село Підлозці

За 1,2 кілометра на північ від Підлозців, праворуч грунтової дороги, на обох берегах безіменного потічка, лівобережного допливу ріки Стир, та на мисі високого лівого берега Стиру – поселення комарівської культури Підлозці ІІ. У північно-східній околиці села, на мисі лівого берега ріки Стир, поблизу колгоспної ферми – двошарове поселення комарівської культури і Давньої Русі (Підлозці І), виявлені розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Посників

На південно-східній околиці села, на лівому березі ріки Путилівки, лівобережного допливу Стиру – давньоруське городище неправильно-прямокутної форми, розміром 60 на 80 метрів, оточене землянм валом до 12 метрів заввишки і ровом, а з півдн і заходу – подвійною лінією валів і ровів. Зовнішній вал з західного боку городища розораний, а рів зарівняний. Три в’їзди на городище знаходилися в його південній, західнй і північно-східній частинах. На валах біля північно-східного і південного в’їздів помітні сліди веж. Пам’ятка була виявлена у 30-х роках ХХ століття, перевірена розвідкою у 1960 році, а у 1973 році – закладено шурф і стверджено, що культурний шар городища залягає до глибини 1 метр від поверхні.

Село Рудливе

У північній частині села на схилі лівого берега безіменного потічка – поселеня черняхівської культури, вивлене розвідкою В.М.Коноплі у 1974 році.

Село Смордва

На території місцевої середньої школи – грунтове поховання комарівської культури, випадково вивлене земляними роботами у 1974 році. Біля кістка знайдено два бронзові браслети і дві шпильки.

Село Ставрів

Трипільські горщики

Трипільські горщики

За 0,8 кілометра на південний схід від Ставрова, на високому правому березі ріки Стир, в урочищі Кальнтичі – пізньопалеолітична стоянка, пізньотрипільське і давньоруське поселення (Ставрів ІІІ). Поблизу колгоспної ферми в урочищі Перекладовичі – поселення комарівської культури (Ставрів ІІ). За один кілометр на схід від села, праворуч дороги Ставрів – Торговиця, на високому правому березі ріки Стир – двошарове поселення комарівської культури та Давньої Русі (Ставрів І), вивлені розвідкою В.М.Коноплі.

Село Товпижин

Свіжий археологічний розкоп

Свіжий археологічний розкоп

За 1,5 кілометра на схід від хутора Грабовець, об’єднаного з селом Товпижин, на правому березі ріки Стир – поселення городоцько-здовбицької культури, могилянської групи початку залізної доби та перших століть нашої ери, виявлене розвідкою Київського інституту геології у 1966 році. На поселенні, крім підйомного матеріалу, виявлено яму близько 10 метрів діаметром і глибиною до 5 метрів, заповнену вугіллям і попелом та уламками посуду могилянського типу. Матеріал зберігається у Біологічному музеї Київського держуніверситету.

Село Топілля

За 0,5 кілометра на північ від Топілля, на високому мисі лівого берега ріки Стир – пізньопалеолітична стоянка і поселення комарівської культури, вивлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Село Торговиця

На південній околиці Торговиці праворуч дороги Млинів – Торговиця – курган стжижовської культури, досліджений у 1972 році. У насипі овальної форми висотою 4,5 метра і розміром 24 на 30 метрів вивлено два впускні похованн жінки і дитини давньорусього часу зі срібними і бронзовими прикрасами.

Під насипом у могильних мах розміщувалися два поховання стжижовської культури – жіноче скорчене трупопокладення з кістними намистинками на шиї та неповне трупоспалення чоловіка на місці. Кістяк був посипаний червоної охрою, а біля його ніг лежав скелет вівці. Під насипом виявлено ще дві невеликі ямки; в одій з них містилися кам’яні знаряддя (просвердлена сокира, серб, відбійник і відщепи з кременю), у другій – серед залишків вогнища лежали крем’яні вироби і череп собаки.

На східній околиці села в урочищі Беріжок – два кургани стжижовської культури, досліджений у 1974 році. В кургані І висотою 1,16 метрів і діаметром 24 – 32 метри вивлено два поховання, з яких одне було зруйноване, а друге – належало дорослій жінці; біля кістка знайденок крем’яний ніж. Під насипом вивлено також кістяк вівці, що лежав на рештках вогнища. В кургані ІІ діаметром 30 – 36 метрів і висотою 1,83 метра знаходилося поховання чоловіка, між ребрами якого знайдено крем’яне вістря стріли, а біля голови – рештки дрібних бронзових прикрас. Кістяк був добре обпалений. Там же (урочище Беріжок) – випадкова знахідка кам’яної просвердленої сокири фатьянівського типу.

На східній околиці Торговиці, на правому березі Ікви, поруч з шосейною дорогою – поселення черняхівської культури, вивлене розвідкою В.М.Коноплі у 1974 році. У петлі правого берега Івки, поблизу її впадіння в ріку Стир, в урочищі Замок – давньоруське городище, що складається з двох частин – дитинця, розміром близько 40 на 100 метрів, розташованого на мисі близько 9 метрів заввишки і посаду неправильно прямокутної форми розміром близько 200 на 150 метрів. Дитинець від посаду відділений ровом і валом. Він пошкоджений глиняним кар’єром і обвалами, через що вали на його краях не збереглися. Городище було обстежене у 1960 році. У 1971 році на городищі було випадково виявелно скарб давньоруських срібних речей, що складався з семи гривен, трьох браслетів, п’яти сережок, трьох перснів, трьох вискових кілець, п’яти янтарних намистинок, лунниці і двох монетних гривен новгородського типу. У 1971 – 1972 роках городище досліджувалос Ю.М.Нікольченком. Розкопано площу 200 квадратних метрів, вивлено напівземлянку розміром 3 на 4 метри і глибиною 2,2 метра від сучасної поверхні та господарську яму розміром 0,8 і 1,5 метра та глибиною 2,5 метра.

Село Тушебин

На лівому березі ріки Стубли між селами Тушебин і Дядьковичі – поселення городоцько-здовбицької культури, вивлене у 1962 році.

Село Хрінники

Поблизу Хрінників на правому березі ріки Стир – багатошарове поселення культур Зимне-Злота, кулястих амфор, городоцько-здовбицької та могилянської груп ранньозалізного періоду, вивлене у 1975 році. На поселенні вивлено велику крем’яну майстерню і кілька менших; на них виготовляли крем’яні сокири і серпи. На полі поблизу села знайдено срібну римську монету ІІ століття нашої ери, що ніби то входила до скарбу західноєвропейських і польських монет ХVI століття, знайденого у 1894 році. Поблизу мосту через ріку Стир на лівому березі озера – поселенн комарівської культури. На високому лівому березі озера на ріці Стир на території піонертабору – давньоруське селище, вивлене І.К.Свєшніковим у 1965 році.

Село Яловичі

В околицях села – у 1935 році знайдено посудину культури Зимне-Злота, в околицях села – римську монету ІІІ століття нашої ери. На західній околиці Яловичів – давньоруське городище еліпсовидної форми площею близько трьох гектарів. З західного боку воно природно захищене стрімким берегом ріки Стир, а з півдня – заплавою ріки Тишиці, правобережного допливу ріки Стир, зі сходу зберігс вал висотою до трьох метрів. В’їзд на городище розміщувався в його північній частині. Виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. У заплаві ріки Тишиці – давній курган овальної форми розміром близько 45 на 60 метрів і висотою до 10 метрів, відомий у місцевого населенн під назвою Козацька могила.

Село Ярославичі

Трипільський мальований посуд

Трипільський мальований посуд

За 0,7 кілометра на північ від Ярославичів, праворуч дороги Ярославичі – Межиріччя, в урочищі Берег, на горбі висотою до 8 метрів і розміром близько 80 на 200 метрів у заплаві ріки Тишиці – стоянка доби мезоліту та пізньотрипільське поселення, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році. На правому березі ріки Тишиці, яка в цьому місці утворює ставок, поблизу колгоспної ферми, в урочищі Селище – давньоруське селище, виявлене І.К.Свєшніковим у 1970 році. На території села поблизу церкви, на півострові, оточеному з трьох боків водою, в урочищі Замок – залишки давньоруського городища, пошкодженого пізньофеодальним замчищем. Спочатку воно мало майже квадратну форму. З його оборонних споруд збереглися два відрізки валів, що сходяться під прямим кутом і в місці сполучення утворюють округлий виступ. Пам’ятка відома з кінця ХІХ століття, була обстежена у 1960 році.

Дивіться ще – археологія Радивилівського, Корецького районів.