Археологія та стародавня історія Бахмацького району

Реконструкція гетьманського двору у Батурині

Реконструкція гетьманського двору у Батурині

В Бахмацькому районі Чернігівської області городища є у населених пунктах Батурин, Бахмач, Біловежі Другі, Гайворон, Городище, Обмачів.

Місто Батурин

Рів батуринської фортеці

Рів батуринської фортеці

Городище ранньозалізного віку, VIII – IХ століть, давньоруського часу, 17 – 18 століть – «Батуринська фортеця» – між вулицями Партизанська, Петровського, Радянської та провулками Партизанськім і Петровського, на високому мису, на лівому березі ріки Сейм, у південно-східній частині Батурина. Територія Батуринської фортеці досить щільно забудована приватними будинками, за винятком ділянки що межує з Литовським Замком (територія парку та біля будинку культури). Площа пам’ятки – біля 24 гектарів, розміри – 600 на 400 метрів. Поселення (посад середньовічного Батурина) розташований на терасі лівого берега Сейму. З північного сходу він примикає до батуринської фортеці, яка розділяє його умовно на дві частини – південну і північну. Культурний шар поселення поширюється з північного заходу на південний схід на 2250 метрів, з північного сходу на південний захід – на 430 метрів.

Реконструкці Батурина

Реконструкці Батурина

Городище ранньозалізного віку та 17 століття було середньовічним дитинцем під назвою «Литовський Замок». Укріплення прослідковуються з південного боку – уздовж вулиці І.Самойловича по вулиці Центральній (Ющенка), на городах садиб помітно рів глибиною два метри і вал заввишки до 700 метрів. Вигляд фортеці у плані дещо подібний до овалу, витягнутого по осі південний схід – північний захід, з баштами, що виступають назовні за лінію валу на 15 – 25 метрів, розмір – 600 на 400 метрів.

Урочище Гончарівка в Батурині

Урочище Гончарівка в Батурині

Поселення Батурин доби бронзи, ранньозалізного віку, VIII – IХ століть, давньої Русі – на вулиці Набережна 1. Розташоване на високому мисі, на лівому березі Сейму, у південно-західній частині батурина. Культурний шар поселення поширюється з північного заходу на 430 метрів, на південний схід – на 130 метрів і простежується по краях пласкої частини мису. За 60 – 70 метрів на південний схід від поселення проходить шосейна дорога Москва – Київ (між палацом та дорогою Київ – Москва).

Давньоруське поселення Заплава – 500 метрів на північ від міста, лівобережна заплава ріки Сейм. На території, зайнятій будівництвом санаторію, розмір 0,3 гектара.

Гетьманський палац в Батурині

Гетьманський палац в Батурині

Городище Київської Русі, 18 століття – заміська садиба І.Мазепи на Гончарівці площею близь 9,5 гектарів, розташована на високій терасі висотою до десяти метрів лівого берега Сейму, на південь від траси Київ – Москва, між яром, що впадає в заплаву дещо південніше точки перетину шляхів Київ-Москва та Батурин-Конотоп, та руїнами цегляного заводу, в урочищі Гончарівка за два кілометра на південь від центру Батурина, розміри – 570 на 270 метрів. З півночі ця садиба обмежена рівчаком з обривистими схилами, а з заходу та півдня – оборонними укріпленнями у вигляді валу та рову із п’ятьма бастіонами. У середині 1970-х років на городищі був закладений кар’єр, що розпочинається за 50 метрів на південний схід від Західного бастіону і закінчується за сорок метрів на піввнічний захід від Південно-Західного. Кар’єр зруйнував ценральну частину городища (близько чверті його площі) та повністю знищив укріплення на відстані 260 метрів, а також Центральний бастіон.

Реконструкція батуринської фортеці

Реконструкція батуринської фортеці

Поселення ранньозалізнго віку «Кар’єр» на північній околиці Батурина, біля дороги Батурин – Обмачів, на місці піщаного кар’єру. Пам’ятка займає підвищення, що домінує над місцевістю.

Поселення доби бронзи «Урочище Шлях» – на високому мисі лівого берега ріки Сейм, в південно-східній частині Батурина між Гончарівкою та шосе Київ – Москва, площа пам’ятки біля 6,4 гектарів.

Поселення неоліту, доби бронзи, VII – VIII століть «Цегельний завод І» – в урочищі Ятки за 400 метрів на південний схід від цегельного заводу, на підвищенні лівобережної заплави ріки Сейм, розміри – 900 на 150 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку – «Обірок» – навпроти Батуринської Слободки.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян, 17 – 18 століття – на вулиці Заводська, в південно-східній частині селища міського типу.

Поселення ІІ тисячоліття до нашої ери – середини І тисячоліття нашої ери Шумин 1 – за 4,5 кілометрів на південний захід від південної околиці міста Батурин.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян – по вулиці Скляра 7.

Поселення доби бронзи Польовий Стан – навпроти урочища Гончарівка поблизу літнього табору Великої рогатої худоби.

Місто Бахмач

Давньоруське поселення «Залізнична естакада» – на території Халімоновської сільської ради, в центральній частині міста, розмір 20 на 30 метрів.

Давньоруське городище літописного міста Бахмач – на території села, під садибами, в урочищі Городок.

Поселення бронзової доби Бахмач 2 – біля 500 метрів на північний захід від села.

Село Біловежі Другі

Городище літописной Біловежі

Городище літописной Біловежі

Давньоруське городище, яке існувало в 18 столітті – є залишками давньоруської Білої Вежі. В 700 метрах на південнй захід від станції Городок, на невеликому підвищенні серед боліт, в одному кілометрі на південний схід від Біловежі 2. Городище має округлу форму 200 на 190 метрів, з трьох боків оточене сильно розораним (висота з боку майданчика до доного метра, з напільного боку до півтора метри, ширина біля основи – 30 – 40 метрів, по гребеню – до десяти метрів) валом, який повністю зруйнований у північно-східній частині майданчика. З півдня, південного сходу і південного заходу помітні сліди заплившого рову (глибина 0,5 метрів, ширина – 20 – 25 метрів). Безпосередньо біля підніжжя городища, огинаючи його з заходу, проходить і нині дорога на південь, колись єдина біля верхів’їв Остра. Розміщення стародавнього в’їзду зараз не прослідковується. З заходу і частново з півдня до городища прилягає селище-посад (150 на 75 метрів), яке з трьох боків обмежене болотом (теж розорюється). Вал і культурний шар городища в західній частині його майданчика, а також у східній частині посаду значно пошкоджені спорудами поселення німецьких колоністів, які існували тут в ХVIII – ХІХ століттях. Імовірно, вздовж дороги проходила його центральна вулиця.

Друге селище-посад давньоруського часу (300 на 200 метрів) розміщено на північний схід від городища, на протилежному (правому) березі ріки Остер.

Село Бондарі

Поселення доби бронзи Бондарі 1 за 200 метрів на схід від південної околиці села.

Село Вербівка

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, 17 – 18 століть – біля села в урочищі Скіток. За 500 метрів на схід від поселення знаходився скит Батуринського Крупнинського монастиря.

Поселення доби бронзи та 17 – 18 століть – в урочищі Прохорів Хутір між селами Вербівка і Прохори неподалік від ріки Сейм.

Село Гайворон

Городище у селі Гайворон

Городище у селі Гайворон

Поселення доби бронзи та давньоруське городище – в чотирьох кілометра на північний схід від села на мису правобережної першої надзаплавної тераси (на південно-східній околиці села Восьме Березня). Майданчики мають майже круглу форму діаметром сто метрів, оточені розораним валом (висота півметра) і ровом (з напільного боку). Селище охоплювало городище напівкільцем з напільного боку мису, на городах, розмір – 500 на 70 метрів.

Село Голінка

Поселення доби бронзи – на південний схід від села.

Давньоруське поселення Голінка 2 – за 700 метрів на захід від західної околиці села.

Поселення ІІІ – ІІ тисячоліття до нашої ери – І половини І тисячоліття нашої ери Голінка 3 – за 1,5 – 2,2 кілометра на північний схід від села.

Село Городище

Поселення доби бронзи Городище 1 – за 500 метрів на північний схід від МТФ, розмір – 150 на 75 метрів.

Поселення черняхівської культури Городище 2 – за 1100 метрів на північний схід від північної околиці села, розмір – 800 на 150 метрів.

Поселення Мала Доч (ІІ тисячоліття до нашої ери, черняхівської культури, давньоруського часу) – за три кілометри на північний захід від села, розмір – один гектар (черняхівське поселення – 22,5 гектара).

Село Кальчинівка

Поселення Кальчинівка 1 (ІІ – І тисячоліття до нашої ери, ІІІ – V століть нашої ери) – за 600 метрів на південь від села, розмір – 1100 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи Кальчинівка 2 – за 900 метрів на південний захід від західної околиці села, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи Острів – за півтори кілометри на південний захід від села, розмір – 400 на 200 метрів.

Давньоруське поселення Круглолугівка 1 – за 3,8 кілометрів на захід від села, розмір – 150 на 50 метрів.

Поселення ІІІ – V століть нашої ери Круглолугівка 2 – за 4200 метрів на захід від села, розмір – 1000 на 30 метрів.

Поселення ІІІ – V століть нашої ери Загон – за чотири кіометри на захід від села, розмір – 350 на 150 метрів.

Село Кацири

Поселення доби бронзи Кацири 1 – біля крайніх хат при в’їзді в село з боку села Прохори.

Село Красилівка

Давньоруське поселення Кудин 1 – за 500 метрів на північний захід від села, розмір – 270 на 75 метрів.

Поселення ІІІ – V століть нашої ери Кудин 1 – на західній околиці села, між селами Красилівка і Велика Загорівка, розмір – 600 на 70 метрів.

Давньоруське поселення Логачове – за 1700 метрів на південний схід від села, розмір – 1,3 гектара, 250 на 75 метрів.

Село Красне

Давньоруське поселення Вовнянка – у східній частині села, розмір – два гектари.

Поселення Серікові Сосни у селі Красне

Поселення Серікові Сосни у селі Красне

Поселення неоліту, доби бронзи, зарубинецької культури Серікові Сосни 1 та Серікові Сосни 2 – за 3,5 кілометрів на північ від північно-західної околиці села Красне, за 1200 метрів на південь від сучасного русла ріки Сейм і являє собою великий останець берегової тераси річки, який з північного та західного боків обмежується старим руслом ріки Сейм, а з півдня – заболоченою низиною. Поверхня останця засаджена сосновим лісом. Висота його над заплавним лугом становить біля трьох метрів у західній астині – та біля двох метрів – у східній. Між цими двома підвищеннями проходить досить велика западина, яка ділить останець на дві частини. Пункт 1 – 160 на 80 метрів. Половина його поросла сосновим лісом, полвина, ближча до краю мису – задернована. Пункт 2 займає західну частину останця, площа – 260 на 100 метрів. Північний край останця над старицею шириною 50 – 60 метрів не засаджена лісом, самет тут ще в 30 – 40-х роках ХХ століття стояв невеликий хутір Серіків (звідки урочище отримало свою теперішню назву), на згадку про який залишилося декілька фруктових дерев.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранніх слов’ян Рибців Бугор – за 3,5 кілометрів на північ від північної околиці села, за 200 метрів на схід від поселення Серікові Сосни 1, на останці над старицею ріки Сейм.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку, давньоруського часу «Сільченків Бугор» – за 3,5 кілометри на північ від північної околиці Села, 300 метрів на схід від поселення Рибців Бугор на тому ж останці.

Поселення Стрелиця за 3,8 кілометри на південний схід від східної околиці села, за три кілометри на схід від поселення Сільченків Бугор на високій дюнній гряді на березі ріки Сейм.

 

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян Карпенків Хутір між селами Митченки та Красне повністю знищене кар’єром.

Поселення доби бронзи Красне 1 – за півкілометра на північний захід від попереднього.

Поселення часів неоліту, доби бронзи, V – VII століть, давньої Русі Ченків Ліс 1, це урочище ще назвають Ченкові Сосни, воно розміщується на березі Сейму на північ від сіл Красне і Карпенкове.

Неолітичне та бронзове поселення Ченків Ліс 2 – за 500 метрів на захід від попереднього.

Неолітичне поселення Ченків Ліс 3 – на південній околиці Ченкового Лісу. Пошкоджене глибокою лісовою оранкою.

Неолітичне поселення та ХVІІ – ХVІІІ століть Ченків Ліс 4 – на південно-західній околиці урочища між поселеннями Ченків Ліс 2 та Ченків Ліс 3.

Село Кропивне

Ранньозалізне поселення Кропивне 1 – на південній околиці села.

Село Матіївка

Поселення доби бронзи Матіївка 1 – на березі ріки Сейм, розмір – 250 на 130 метрів.

Поселення ІІІ – V століть та ХVІІ – ХVІІІ століть Матіївка 2 – у північній частині села.

Поселення раннього залізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу, ХVІІ – ХVІІІ століть Матіївка 3 (Яблуневий сад) – за північно-західною околицею села, на підвищенні в правобережній заплаві ріки Сейм, край дороги Матіївка-Обірки.

Поселення ХVII – ХVIII століть Матіївка 4 – на західній околиці села.

Село Митченки

Поселення ранніх слов’ян – в районі садиби Т.Ворони, розмір – півгектара.

Поселення Митченки 3 – на дюні в заплаві лівого берега ріки Сейм. З заходу та сходу дюні обмежена пересохлими старицями. Висота над заплавою – до 2,5 метрів. Через дюну проходить польовий шлях, який веде до села Митченки.

Поселення неоліту та доби бронзи Митченки 2 – в заплаві лівого берега Сейму.

Село Мости

Поселення неоліту, ранньозалізного віку, давньоруського часу та ХІV століття – в урочищі «Дачі» за один кілометр на захід від села, площа три гектари.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVІ століття «Мости-південь» – на південній околиці села.

Село Нове Полісся

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVІІ – ХVІІІ століття «Нове Полісся 1» – на північній околиці села.

Село Обірки

Поселення неоліту, доби бронзи, київської култури Обірок 2 – в західній частині села на краю першої надзаплавної терасив урочищі Титовщина (за західною околицею села Каціри), довжина 200 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, київської культури – кераміка київського типу зустрічається на поселенні коло старого русла ріки Сейм в урочищі Новохатська Гора. Більша його частина знищена при розширенні дороги Матіївка-Обірки.

Поселення неоліту Обірок 1 – в районі садиби П.Горбаня в селі Каціри, розмір – 0,2 гектара.

Поселення доби бронзи «Полковниця – 2» у східній частині села, на південь і схід від вулиці Обірської.

Село Обмачів

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку «Сосни» – за 4,5 кілометрів на північний захід від центру села.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян, давньоруського часу «Селище» – за 4,7 кілометра на північний захід від центра села, в урочищі Селище, розмір – 200 на 250 метрів.

Поселення часів неоліту, давньоруського часу, ХVІІ – ХVІІІ століть «Горби» – за 400  метрів на північний схід від околиці села, розмір – 40 на 80 метрів.

Городище ранньозалізного віку та давньоруського часу Обмачів 1 – на південно-східній околиці села, розмір – 140 на 170 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу Обмачів 2 (Грудок) – за 600 метрів на північний схід від села, в урочищі Грудок, розмір – 100 на 120 метрів.

Поселення доби бронзи Обмачів 3 – на північній околиці села, в районі садиби П.Божка, розмір – 7,3 гектара.

Поселення неоліту та давньоруського часу «Заплава» – за один кілометр на північ від села, розмір біля чотирьох гектарів.

Поселення І тисячоліття нашої ери «Обмачів-Сейм» – за один кілометр на схід від села.

Поселення ранніх слов’ян (волинцевська культура) – на краю першої надзаплавної тераси ріки Сейм, на мисовидному виступі, оточеному з трьох боків заболоченими низинами, розмір – 200 на 250 метрів.

Село Осіч

Неолітичне поселення Осіч 1 – за 200 метрів на північний захід від західної околиці села.

Поселення часів неоліту, доби бронзи, київської культури Осіч 2 – за 1,6 – 2,3 кілометра на південний схід від південної околиці села у заплаві правого берега ріки Сейм. Руйнується будівництвом автодороги між селами Каціри та Осіч.

Поселення неоліту, доби бронзи Осіч 3 – за 2,2 – 2,5 кілометрів на південний схід від південної околиці села у заплаві правого берега ріки Сейм. Руйнується будівництвом автодороги між селами Каціри та Осіч.

Поселення доби бронзи Осіч 4 – за 2,7 – 3,2 кілометри на південний схід від південної околиці села.

Поселення доби бронзи Осіч 5 – за півкілометра на південний схід від південної околиці села.

Поселення доби бронзи та ХVІІ – ХVІІІ століть Скиток – за 920 метрів на південний захід від території монастиря.

Поселення доби бронзи, ХІІІ – ХІV століть, ХVІІ – ХVІІІ століть «Батуринський Миколо-Крупницький монастир» – на надзаплавній терасі правого берега ріки Сейм.

Село Острів

Черняхівське поселення Острів 1 – на правому березі в урочищі Кути, в 600 – 700 метрів від села. Вище по схилу в 500 метрах від поселення – курган. На південному схилі протягом 150 – 200 метрів.

Черняхівське поселення Острів 2 – на правому березі ріки на протоці, яка ніби утворює острів. Біля вітряного млина, розмір – 200 на 70 метрів.

Село Пальчики

Давньоруське поселення Сад – на західній околиці села, південніше МТФ, три гектари.

Село Пашків

Поселення доби бронзи, ІІІ – V та ХVІІ – ХVІІІ століть Пашків 1 – за два кілометри на південний захід від західної околиці села Бахмач 1.

Село Піски

Поселення доби бронзи Заводище – за 500 метрів на захід від села, в урочищі Заводище, розмір 150 на 150 метрів.

Село Пирогівка

Неолітичне поселення – в урочищі Красне.

Село Прохори

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян, ХVIII століття Прохори ІІ – на території селища на південний захід від околиці селища.

Село Слобідка

Давньоруське поселення Фабрична Слобода 1 – за північною околицею села, при впадінні неглибокого рівчака, розмір – 1,2 гектара.

Поселення V – VІІ століть Фабрична Слобода 2 – на території села, в районі садиби Ф.Кухаренка, колочинська культура, розмір – один гектар.

Поселення неоліту та доби бронзи Слобіка-південь – на південно-західній околиці села, за 600 метрів на схід від південно-східної околиці села Обмачів.

Село Тиниця

Поселення ІІІ – V століття Тиниця 1 – біля західної околиці села.

Село Фастівці

Давньоруське поселення Рудька 2 – за 2200 метрів на північний захід від села, розмір 4,5 гектарів ( 600 на 100 метрів та 100 на 20 метрів).

Поселення І тисячоліття до нашої ери – І тисячоліття нашої ери – в урочищі Фастівці-Кар’єр.

Поселення доби бронзи та ІІІ – V століть – в урочищі Фастівці Центр, у центральній частині села.

Село Халимонове

Поселення ХVІІ – ХVІІІ століть «Дворище Івана Мазепи на Поросючці» – острів Поросючка, за два кілометри на захід від села, в урочищі Халимоновий ліс, один кілометр на північ від північно-східної околиці міста Бахмач, пам’ятка знаходиться на острові посеред ріки Бахмачка. Острів має у плані форму овалу розмірами 370 на 180 метрів. На території пам’ятки будівлі відсутні. Поверхня культурного шару задернована, вкрита трав’яним покривом та лісом, частково розорюється.

Поселення доби бронзи Халимонове 1 – за східною околицею села.

Село Часниківка

Поселення ранньозалізного віку, III – V століть, давньоруського часу Часниківка 1 – за 150 метрів на південний схід від автодороги Кіпті – Глухів.