Археологія та стародавня історія Володарсько-Волинського району

Давньоруське городищеУ Володарсько-Волинському районі Житомирської області городища були у населених пунктах Володар-Волинський, Грабняк, Рижани, Торчин.

Селище міського типу Володарськ-Волинський

Городище ХVI – ХVIII – в урочищі «Кутузовська фортеця», багаторядні укріплення з північно-східного, східного і південного боку оточують вершину підвищення мисового останця тераси правого берега ріки Ірші. В північно-східноум і південно-східному кутах облаштовані редути. Висота валів коливається від 2,6 до 4,5 метрів. Глибина ровів – до 1,5 метрів. Нині на місці майданчика укріплень і довкола них облашотвано міський парк.

Село Волянщина

Палеолітична стоянка – за сто метрів на південь від села, на лівому березі ріки Вернхя Іршиця, розмір – 200 на 200 метрів.

Село Гацківка

Давньоруське поселеня – на східній околиці села, на лівому березі ріки Іршиця, розмір – 120на 120 метрів, можливо село Рудня-Гацківка.

Село Грабняк

Давньоруське городище – в ХІХ столітті біля витоків ріки Ірші, півтора кілометрів від села Грушки, в урочищі Торчин було кругле городище, 360 метрів у периметрі, біля якого розміщувалася курганна група. У 1961 році у трьох кілометрах від села Грушки, на південний захід від села Торчин (зараз – село Вишневе) і на північний схід від села Зорька (нині – село Грабняк) зафіксовано залишки валу, довжиною до 15 метрів, при максимальній висоті до трьох метрів, біля якого виявлено матеріали давньоруського часу. Неподалік від валу – три кургани.

Давньоруське городище – на північно-східній околиці села Грабняк, на надзаплавній терасі і її схилах, які були зайняті в минулому плантаціями хмелю, розмір – два гектари. На східній околиці масиву поселення, який звернений до заплави було візуально помітне дуже слабовиражене напівколо контура округлого в плані підвищення, діаметром 60 – 70 метрів. Ця ж знівельована окружність згодом чітко була видна на супутникових знімка. Можна припустити, що тут ми маємо справу із залишками спланованого давньоруського городища із площею 0,3 гектари.

Давньоруське поселення – на захід, біля 430 метрів від місця імовірного городища.

Давньоруське поселення – у 200 метрах від західного краю описаного вище поселення, на городах садиб північної частини села, розвіданою площею 3,4 гектари.

Давньоруське поселення – на північ від місця майданчика городища, біля 550 метрів, на протилежному гребені, який відокремлений заплавою струмка, який зараз поміщений у каналізацію, площею не менш як 0,5 гектарів.

Село Давидівка

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVI – ХVII століть Давидівка 1 – за 1100 метрів на південний захід від села Давидівка, за 900 метрів на південний схід від автодороги Давидівка – Сколобів, за 1100 метрів на південний схід від села Сколобів, на правому березі ріки Ірша.

Поселення біля Давидівки

Поселення біля Давидівки

Поселення неоліту, доби бронзи, черняхівської культури, ХVII – ХVIII століть Давидівка 2 – приблизно за 1100 метрів на південний схід від південно-східної околиці села Давидівка та за 1 кілометр на північний захід від північної околиці села Грушки. Займає першу надзаплавну терасу правого берега безіменного допливу (одного з витоків) ріки Ірша. Територія практично з усіх боків відмежована природними та штучними перешкодами: з півночі й заходу – струмками, з півдня й сходу – дорогами, площа – 5,7 гектарів.

Поселення доби бронзи, черняхівської культури, ХVI – ХVIII століть Давидівка 3 – на захід від поселення Давидівка 2, на протилежному березі правої притоки ріки Ірша, оточене з заходу, півночі і сходу невеликими струмками. На площі 13,8 гектарів знайдено велику кількість матеріалів ХVI – ХVIII століть.

Поселення черняхівської культури, давньоруського часу Давидівка 4 – на протилежному від поселення Сколобів 1 березі ріки Ірша. Розташоване на терасі правого берега річки, на мисовидному вигині, нині розрізаному каналізованим струмком, що впадає в ріку Іршу. Площа біля 2,5 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, чернхяхівської культури, ХVI – ХVIII століть Давидівка 5 – приблизно за 250 метрів на південь від поселення Давидівка 4. Розташоване вище за течією ріки Ірша на терасі правого берега, площа біля 1,7 гектарів.

Стоянка палеоліту, мезоліту – біля північної околиці села, на правому березі ріки Ірша.

Поселення часів неоліту, давньоруського часу, ХVI – ХVII століть Давидівка 2 – за один кілометр на північний схід від села Сколобів, за 600 метрів на північний захід від автодороги Давидівка-Сколобів.

Поселення часів неоліту, доби бронзи, давньоруського часу та ХVI – ХVII століть Давидівка 3 – за 1,5 кілометірв на північний захід від села Давидівка, за 1200 метрів на північний схід від села Сколобів, за 1100 метрів на північний захід від автодороги Давидівка – Сколобів.

Поселення доби бронзи, ХVI – ХVII століть Давидівка, за 1700 метрів на північний схід від села Сколобів, за 1200 метрів на північний захід від автодороги Сколобів – Давидівка.

У 3 кілометрах від села є квадратне городище, довжина кожного боку – 100 метрів.

Село Дворище

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Дворище 2 – за 1200 метрів на південний захід від села Дворище, за 1700 метрів на південний схід від села Солодири, за 700 метрів на південь від дороги Дворище-Солодири, зі сходу обмежена каналом за 200 метрів, з півдня – болотом за 100 метрів, за 200 метрів на південний захід – лісопосадка.

Поселення мезоліту, доби бронзи, давньоруського часу, ХVIII століття Дворище 1 – за 1500 метрів на південний захід від села Дворище, за 1700 метрів на схід від села Солодири, за 760 метрів на південь від дороги Дворище-Солодири.

Село Ісаківка

Поселення доби бронзи (тшинецької культури) – за один кілометр на північний захід від села, недалеко від дороги до станції Турчинка, біля одного з озерець на піщаному підвищенні, розмір – 50 на 40 метрів.

Село Емилівка

Поселення доби бронзи – за 550 метрів на захід від північно-західної околиці села. Займає південний схил піщаного підвищення дюнного типу лівого берега ріки Добринка. Площа – 120 на 45 метрів.

Поселення доби бронзи – за 900 метрів на захід від південно-західної околиці села, біля лісу.

Палеолітична стоянка – за 2,4 кілометри на південь від села, на правому березі струмка Ставок, розмір – 100 на 60 метрів.

Палеолітична стоянка – за 2200 метрів на південь від села, на лівому березі струмка Ставок.

Село Кропивенка

Мезолітина стоянка – на північно-східній околиці села, на лівому березі Іршанського водосховища.

Село Михалівка

Давньоруське поселення, яке існувало в ХVI – ХVII століттях розташоване за 500 метрів на схід від села, за 400 метрів на північ від автодороги Човнова-Михайлівка.

Село Неверівка

Неолітичне поселення культури кулястих амфор – за два кілометри на схід від села серед болотистої низини, тут є декілька ледве помітних підвищень днного походження. На одному з них, найбіль високому і розміщено поселення.

Село Нова Борова

Поселення біля села Нова БороваПоселення доби бронзи – за 700 метрів на схід від села, біля лісу. Займає північний пологий схил піщаного підвищеня правого берега заболоченої долини верхів’я безіменного струмка, правої притоки ріки Ірша, площа – 70 на 60 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – на південно-східній околиці села, біля лісу.

Село Рижани

Давньоруське городище знаходиться в 2100 метрах на північни схід від центру села Рижани (по прямій) і приблизно в 1,7 – 1,8 кілометрах на захід від села Кропивенка, на правому березі ріки Ірша, у прибережному масиві соснового лісу з підліском з горобини і кущів, в урочищі Замкова гора. Після спорудження іршанського водосховища заплавна тераса практично затоплена. Городище розміщене на краю надзаплавної тераси менш, ніж у 20 метрах від обриву сучасної берегової лінії. Висота тераси в цьому місці біля краю складає 5 – 6 мерів, поступово піднімаючись вглиб до десяти метрів. Укріплення городища прослідковуються більш-менш чітко у південній, напільній частині. Нівелювання поверхні показало, що пологий вал, який зберігся із зовнішнього (південного) боку має ширину приблизно 17 метрів, досягаючи максимальної висоти в один метр. Городище має овально-круглу форму, основною, більш видовженою віссю витягнуто по лінії північ – північний схід – південний захід-захід – захід, розміри майданчика – 37 на 32 метри, площа – 0,06 гектарів.

Село Рудня-Шляхова

Палеолітична стоянка на південно-західній околиці села, на правому березі ріки Верхня Іршиця.

Неолітична стоянка-майстерня – на схід від села, на лівому березі ріки Іршиця.

Село Сколобів

Поселення черняхівської культури, давньоруського часу, ХVI – ХVII століть Сколобів І – приблизно за 800 метрів на схід від північно-східної околиці села Сколобів та за один кілометр на південний захід від південно-західної околиці села Давидівка, в урочищі Дяківщина. Займає південну частину острівного підвищення – гряди, утвореної основним руслом ріки Ірша та її лівим допливом. Культурні рештки зафіксовані на південному і південно-східному схилі гряди, вздовж лівого берега ріки Ірша, на площі біля 5,6 гектарів.

Поселення доби бронзи та давньоруського часу Сколобів 2 – біля ЛЕП 750 кіловат.

Поселення давньоруського часу та ХVI – ХVII століть Сколобів 3 – за 800 метрів на південний захід від села Давидівка, за 370 метрів на південний схід від дороги Давидівка-Сколобів, за 950 метрів на схід від села Сколобів.

Село Торчин

Давньоруське городище – на південно-західній околиці села, урочище Замчище.

Село Хічів

Неолітичне поселення культури кулястих амфор – за один кіломтр на захід від села на пониженій частині піщаного мису, що заходить в долину невеликої безіменної правої притоки ріки Ірші, розміри 100 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи культури кулястих амфор – за один кілометр на захід від села, на пониженій частині піщаного мису, що заходить в долину невеликої безіменної правої притоки ріки Ірші, розміри – 100 на 50 метрів.

Поселення тшинецької культури – за 700 – 800 метрів на захід від села, на правому березі стурмка, який впадає в Іршу, на піщаному підвищенні, розмір – 80 на 50 метрів.

Село Ягодинка-Друга

Мезолітична стоянка – за один кілометр на схід від села, розмір – 10 на 15 метрів.

Поселення ранньозалізного віку на східній околиці села, на лівому березі струмка.